10 червня 2025 року Справа № 280/10929/24 Провадження №ПР/280/6/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Короленка, буд. 4, м. Дніпро, 49000), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
26.11.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - відповідач, Міжрегіональне управління), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року;
зобов'язати відповідача підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023 року позивачу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2024 по справі №280/2613/24 була виготовлена довідка №3/1538 від 27.05.2024 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Відповідно до зазначеної довідки розмір посадового окладу та окладу за військове звання були визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, в той же час додаткові види грошового забезпечення були визначені виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб станом на 01.01.2018, тобто з 1762 грн. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушує його права на належне пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 у відкритті провадження у справі було відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
25.03.2025 справа була повернена до суду першої інстанції та була передана для продовження розгляду судді Киселю Р.В.
Ухвалою від 31.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа, ГУ ПФУ в Запорізькій області). Розгляд справи призначено без виклику сторін.
14.04.2025 від відповідача надійшов відзив, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що Посадовий оклад в довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023, для перерахунку пенсії розрахований з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений законом на 01.01.2023 (2684 грн.) та становить 9682,00 грн. Розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, які відображаються у довідці про розмір грошового для перерахунку пенсії, є статистичними показниками, так як для перерахунку пенсії враховується не будь-який їх розмір, а лише фактично виплачений. Міністерство юстиції України своїм листом від 11.05.2023 №58667/16.3.2/32-23 довело до Міжрегіонального управління середні розміри надбавки за особливості проходження служби та премії осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України за січень 2023 року, які фактично були виплачені за відповідною посадою у всій Державній кримінально-виконавчій службі України. Міжрегіональне управління у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 відобразило статистичні дані середніх розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії осіб рядового і начальницького складу за січень 2023 року, які фактично були виплачені за відповідною посадою у всій Державній кримінально-виконавчій службі України, що були доведені Міністерством юстиції України листом від 11.05.2023 №58667/16.3.2/32-23. Ніякої невідповідності між показниками надбавки за особливості проходження служби та премії, які відображені Міжрегіональним управлінням при виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 01.01.2023 та середніми розмірами надбавки за особливості проходження служби та премії осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України за січень 2023 року, які розраховані Міністерством Юстиції України, не має. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
16.04.2025 засобами системи «Електронний суд» від третьої особи надійшли пояснення щодо позову, в яких пенсійний орган посилається на те, що для вирішення питання про наявність у позивача права на отримання довідок про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 необхідно встановити, чи відбулось зростання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Відповідно до статті 7 Закону України «По державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 гривні. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні. Аналіз наведених положень чинного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів військовослужбовців, у порівнянні з 01.01.2018, змінився з 01.01.2020 (з урахуванням дати скасування в судовому порядку пункту 4 Постанови №704 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18). За наведених обставин, підстави для видачі довідок про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.02.2023 з підстав, з яких заявлено позов (зміна розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року),- відсутні. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію, яка призначена відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2024 по справі №280/2613/24, яке набрало законної сили 15.06.2024, було зобов'язано Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з розрахунком посадового окладу і окладу за військове (спеціальне) звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно із додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» і з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2023 року.
На виконання рішення суду по справі №280/2613/24 відповідачем була виготовлена довідка №3/1538 від 27.05.2024 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2023, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою.
Відповідно до вказаної довідки (примітка), «… надбавки за особливості проходження служби та премії осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, що фактично виплачені за січень 2023, які розраховані з розмірів фактично виплачених посадових окладів та окладів за спеціальними званнями (пункт 5 порядку №45), які були встановлені виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (1762 гривні)».
З цієї ж суми були розраховані надбавки за особливості проходження служби та премія у спірній довідці №3/1538 від 27.05.2024, що підтверджується листом відповідача за №6000/3.3.-2024 від 28.05.2024.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції», Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. (Hornsby v. Greece №07/1995/613/701).
У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від в справі «Антонюк проти України» зазначено, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.
У Рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження») Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року №10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику ЄСПЛ, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України та статтями 2, 14, 370 КАС України.
Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2024 по справі №280/2613/24, було зобов'язано Міжрегіональне управління підготувати та надати до ГУ ПФУ в Запорізькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з розрахунком посадового окладу і окладу за військове (спеціальне) звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно із додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» і з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2023 року.
На виконання рішення суду по справі №280/2613/24 відповідач розрахував посадовий оклад позивача шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (2684 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт, що відображено у відповідній довідці та підтверджується відповідачем у відзиві.
Тобто, матеріалами справи підтверджено, що для розрахунку посадового окладу, відповідачем була застосована розрахункова величина - 2684 грн. (прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023).
Наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за № 377/31829, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок №925/5).
Пунктами 2, 3 Порядку №925/5 визначено, що цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - особи рядового і начальницького складу).
Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно з п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №925/5 посадовий оклад (тарифний розряд) особам рядового і начальницького складу встановлюється залежно від займаної штатної посади відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 13 березня 2018 року № 685/5 «Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 березня 2018 року за № 289/31741 (далі - Наказ № 685/5).
Відповідно до п.п. 1, 2 глави 2 розділу ІІ Порядку №925/5 особам рядового і начальницького складу встановлюється оклад за спеціальним званням у розмірі, визначеному додатком 14 до Постанови № 704 (з урахуванням пункту 4 Постанови № 704), крім курсантів навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби України, прийнятих iз числа цивільних осіб.
Оклад за спеціальним званням виплачується особам рядового і начальницького складу в порядку, встановленому пунктом 10 розділу І цього Порядку.
Пунктом 1 глави 4 розділу ІІ Порядку №925/5 визначено, що особам рядового і начальницького складу (крім курсантів навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби України, зарахованих на навчання з числа цивільних осіб) виплачується надбавка за вислугу років у розмірах, визначених додатком 16 до Постанови № 704, із дня виникнення права на її отримання.
Відповідно до п.п. 1-6 глави 5 розділу ІІ Порядку №925/5 особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника органу чи установи в межах кошторисних призначень встановлюється надбавка за особливості проходження служби у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років.
Розмір надбавки за особливості проходження служби визначається залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків особою рядового або начальницького складу за посадою. У разі несвоєчасного або неякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується у порядку, визначеному у пункті 5 цієї глави.
Розмір надбавки, визначеної пунктом 1 цієї глави, встановлюється особам рядового і начальницького складу індивідуально наказом органу або установи на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу, а начальникам цих органів або установ - згідно із пунктом 24 розділу I цього Порядку.
Зазначені подання погоджуються з фінансовою службою органу або установи в частині дотримання фонду грошового забезпечення.
У разі призначення особи рядового або начальницького складу на іншу посаду або покладення на неї тимчасового виконання обов'язків надбавка за особливості проходження служби переустановлюється з дотриманням вимог цього пункту.
Особам рядового і начальницького складу, зазначеним у пункті 1 цієї глави, залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків розмір надбавки за особливості проходження служби може збільшуватись до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років.
Перелік посад (підрозділів), за якими встановлюється і виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, визначається Міністерством юстиції України.
У разі зміни якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків розмір надбавки за особливості проходження служби змінюється наказом органу або установи на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу, а начальникам цих органів або установ - згідно із пунктом 24 розділу I цього Порядку.
У поданні обов'язково зазначаються конкретні причини, що стали підставою для цього.
У разі недостатності фонду грошового забезпечення розмір встановленої надбавки за особливості проходження служби переглядається в порядку, визначеному для її встановлення.
Пунктами 1-8 глави 13 розділу ІІ Порядку №925/5 визначено, що керівники органів і установ мають право преміювати осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється згідно з положенням про преміювання, що затверджується в кожному органі та установі, в межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менше ніж 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення з урахуванням фактичних обсягів фінансування, затверджених для бюджетних установ у кошторисах, а також фінансових можливостей підприємств установ виконання покарань.
Премія виплачується разом iз виплатою грошового забезпечення в поточному місяці за результатами оперативно-службової діяльності за поточний місяць.
Виплата премії особам рядового і начальницького складу та позбавлення їх премії здійснюються згідно з наказами.
Накази про преміювання осіб рядового і начальницького складу видаються на підставі поданих рапортів (заяв) керівників структурних підрозділів щодо преміювання осіб рядового і начальницького складу, погоджених з фінансовим підрозділом у частині дотримання фонду преміювання, а начальникам цих органів або установ - згідно із пунктом 24 розділу I цього Порядку. У рапортах з клопотанням про встановлення премії, позбавлення (зменшення) премії та у відповідних наказах про преміювання зазначаються конкретні причини, визначені затвердженими показниками, що стали підставою для цього.
У випадку допущення особами рядового або начальницького складу порушень чи проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.
За виконання службових обов'язків особами рядового і начальницького складу в нічний час основний розмір премії збільшується з розрахунку 20 відсотків посадового окладу за кожну годину служби в нічний час.
При цьому годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість робочих годин у цьому місяці, виходячи з норми тривалості службового часу в годинах на місяць при 40-годинному робочому тижні.
Службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків із 22:00 години до 6:00 години.
Під виконанням службових обов'язків у нічний час слід розуміти:
несення служби у складі наряду чергової частини, караулу, зміни, патруля, контрольного пункту, поста, оперативно-пошукової групи, групи швидкого реагування;
виконання функцій з контролю за роботою органів та установ, а також сил і засобів, залучених для несення служби;
участь у навчаннях та перевірках.
Особам, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в робочий час.
Особам добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі), які не враховуються в робочий час.
Підставами для несення служби в нічний час є:
графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів та установ;
письмові накази органів та установ про залучення окремих осіб рядового і начальницького складу до несення служби в нічний час. У наказі зазначаються причини, що викликали необхідність залучення осіб до служби в нічний час, та перелік таких осіб, тривалість служби.
Облік фактичного часу служби в нічний час шляхом оформлення довідки обліку несення особами рядового і начальницького складу служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.
Керівники органів і установ мають право позбавляти осіб рядового і начальницького складу премії повністю або частково за той розрахунковий період, у якому допущено або виявлено порушення чи проступок, у тому числі за:
порушення службової дисципліни;
невихід на службу без поважних причин;
порушення статутних правил несення служби у варті, добовому наряді, під час патрулювання та чергування;
незадовільні показники службової діяльності;
викривлення фінансової, бюджетної та статистичної звітності.
Премія не виплачується повністю особам рядового і начальницького складу в разі:
повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;
звільнення зі служби через службову невідповідність, у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби (за місяць, в якому видано наказ про звільнення);
відсторонення від виконання службових обов'язків (посад) у порядку, визначеному у главі 21 цього розділу.
Премія не виплачується за останній місяць проходження служби у Державній кримінально-виконавчій службі особам рядового і начальницького складу, які звільняються з підстав, визначених у підпунктах 5, 6, 10 пункту 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Пунктом 1 розділу І Порядку №260 встановлено, що цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Згідно з п.2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає:
щомісячні основні види грошового забезпечення;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
Посадові оклади виплачуються у розмірах, визначених додатками 1, 2, 12 і 13 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військово-службовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) (п.1 р. ІІ Порядку №260).
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням (п.1 р. IV Порядку №260).
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків. (п.1 р. VІ Порядку №260).
Військовослужбовцям, які мають присвоєну в установленому порядку класну кваліфікацію, займають посади і виконують службові обов'язки за спеціальністю, щомісяця виплачується надбавка за кваліфікацію у відсотках посадового окладу. (п.1 р. VІІІ Порядку №260).
Розмір надбавки військовослужбовцям (крім військовослужбовців режимно-секретних органів), які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації (п.2 р. ХІ Порядку №260).
Преміювання також здійснюється у відсотках від посадового окладу (р. ХVІ Порядку №260).
З аналізу зазначених норм права вбачається, що всі види додаткового грошового забезпечення розраховуються у відсотковому розмірі від посадового окладу.
В зв'язку з чим, відповідач розраховуючи оклад позивача з суми 2684 грн., протиправно розрахував додаткові види грошового забезпечення з суми 1762 грн.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доводи відповідача та третьої особи вищезазначені висновки суду не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
В зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, питання щодо його розподілу судом не вирішувалось.
Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Короленка, буд. 4, м. Дніпро, 49000), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо виготовлення довідки №3/1538 від 27.05.2024 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 із застосуванням для підрахунку додаткових видів грошового забезпечення розрахункової величини 1 762,00 грн.
Зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2684,00 грн), відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, нарахованих виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі №280/2613/24 із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, в розмірі 2684,00 грн, у тому числі надбавки за особливості проходження служби та премії, для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано «10» червня 2025 року.
Суддя Р.В.Кисіль