10 червня 2025 року Справа № 280/2771/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
11.04.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі по тексту - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа) в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії від 07.02.2025 №083950024523;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 01 червня 2001 року по 23 грудня 2002 року на посаді артистки балету 1-шої категорії у Запорізькому міському театр-кабаре «Олександрівський повіт» (код ЄДРПОУ 25969564), з 02 січня 2003 року по 06 травня 2004 року на посаді артистки балету 1-шої категорії на самоокупних засадах та керівником дитячої хореографічної студії за договором у Колективному підприємстві Палац культури залізничників ім. Дроб'язко профкому Запорізького електровозоремонтного заводу (код ЄДРПОУ 02596830) - до стажу ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до п.4 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як артистки театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів за наявності стажу творчої діяльності від 20 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років відповідно до п.4 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як артистки театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів за наявності стажу творчої діяльності від 20 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України;
- судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у зв'язку із наявностю стажу творчої діяльності від 20 років на посаді артистки балету звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років. Заяву було розглянуто відповідачем, рішенням було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років через недостатній стаж творчої діяльності. На думку позивача, відповідач безпідставно не зарахував до стажу творчої діяльності, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи з 01 червня 2001 року по 23 грудня 2002 року та з 02 січня 2003 року по 06 травня 2004 року.
16.04.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/2771/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Письмові пояснення від третьої особи надійшли до суду 23.04.2025. Зазначено, що заява позивача була розглянута за принципом екстериторіальності відповідачем. Вважає, що рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугу років прийнято правомірно та згідно норм чинного законодавства.
Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 05.05.2025 за вх. №22247. З позиції відповідача, рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах прийнято правомірно та згідно норм чинного законодавства. Зазначає, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи: з 01 червня 2001 року по 23 грудня 2002 року та з 02 січня 2003 року по 06 травня 2004 року, оскільки записи в трудовій книжці в частині зазначення посади: «артисткой балета 1 категории»; «артисткой балета 1 категории на самоокупаемых началах и руководителем детской хореографической студии по договору», не відповідають затвердженому Постановою КМУ від 12.10.1992 №583 Переліку посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років. Згідно наданих документів не підтвердилась наявність у позивача необхідного стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 31.03.2025 звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою для призначення їй пенсії відповідно до п.4 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - за вислугу років, як артистки театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів за наявності стажу творчої діяльності від 20 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та прийнято рішення від 07.02.2025 №083950024523 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з недостатнім стажем (18 років 4 місяці), що дає право на призначення пенсії.
До стажу за вислугою років не зараховано наступні періоди роботи позивача ( згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.06.2001):
з 01 червня 2001 року по 23 грудня 2002 року на посаді артистки балету 1-шої категорії у Запорізькому міському театр-кабаре «Олександрівський повіт» (код ЄДРПОУ 25969564);
з 02 січня 2003 року по 06 травня 2004 року на посаді артистки балету 1-шої категорії на самоокупних засадах та керівником дитячої хореографічної студії за договором у Колективному підприємстві Палац культури залізничників ім. Дроб'язко профкому Запорізького електровозоремонтного заводу (код ЄДРПОУ 02596830).
Позивач, вважаючи відмову у призначенні пенсії за вислугу років, як артистки театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів за наявності стажу творчої діяльності від 20 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, звернулась до суду за захистом порушеного права.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Як визначено частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Як визначено ч. 4 ст. 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів за наявності стажу творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію. Пенсії для осіб, визначених цією частиною, до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Перелік посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583 (назва Переліку із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №265, від 14.03.2018 №16) (далі - Постанова №583).
Відповідно до пункту 1 Постанови №583, право на пенсію за вислугу років мають за наявності стажу творчої діяльності на посадах, передбачених у цьому пункті, не менше 20 років:
- артисти балету та балету на льоду;
- артисти - виконавці танцювальних номерів у професійних художніх колективах;
- артисти театрів міміки та жесту;
- травесті (артисти, які виконують ролі хлопчиків, підлітків, дівчаток);
- артисти цирків і концертних організацій: гімнасти, мотовелофігуристи, еквілібристи, балансери, акробати, наїзники, дресирувальники диких звірів, борці, клоуни (коверні), які виконують номери жанрів циркового мистецтва, що дають право на пенсію за вислугу років, силові жонглери, ліліпути - артисти всіх найменувань;
- артистки-вокалістки (солістки), солістки-бандуристки театрів опери і балету, музичних і музично-драматичних театрів, концертних організацій, телебачення і радіомовлення, оперних студій вищих навчальних закладів мистецтв, жокеї.
З матеріалів справи вбачається, що до стажу творчої діяльності позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років незалежно від віку, було зараховано періоди роботи на посаді артистки балету, що в сукупності становило 18 років 4 місяці.
Відповідачем було відмовлено у зарахуванні до такого стажу періодів роботи позивача: з 01 червня 2001 року по 23 грудня 2002 року на посаді артистки балету 1-шої категорії у Запорізькому міському театр-кабаре «Олександрівський повіт»; з 02 січня 2003 року по 06 травня 2004 року на посаді артистки балету 1-шої категорії на самоокупних засадах та керівником дитячої хореографічної студії за договором у Колективному підприємстві Палац культури залізничників ім. Дроб'язко профкому Запорізького електровозоремонтного заводу, через невідповідність записів в трудовій книжці позивача в частині зазначення посади, з переліком в Постанові №583.
З приводу зазначеного суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).
Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За змістом до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку закріплено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 по справі № 490/12392/16-а звернув увагу, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Водночас суд звертає увагу, що записи у трудовій книжці позивача виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ і завірені печаткою роботодавця.
Записи про звільнення скріплений підписом уповноваженої особи та містить печатку установи.
При цьому, у постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Вказане дає підстави для висновку, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією а отже, й не може впливати на її особисті права, а відтак недотримання роботодавцем усіх вимог при заповненні трудової книжки, не може бути беззаперечною підставою для відмови в призначенні пенсії, особи, яка звернулася за такою.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.
Інформація, наявна в трудовій книжці позивача, підтверджує наявність стажу творчої діяльності позивача на посаді артистки балету з 01 червня 2001 року по 23 грудня 2002 року та з 02 січня 2003 року по 06 травня 2004 року. Судом не встановлено суттєвої невідповідності зазначеної в трудовій книжці позивача посади (артистка балету) визначеному Переліку посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років у Постанові №583.
Крім того, звертає увагу, що відповідно до п. 4.2 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 №18-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
За приписами п.3 ст. 44 Закону України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, у необхідних випадках посадовими особами територіальних органів Пенсійного фонду України надається допомога щодо одержання відсутніх у особи документів для призначення пенсії.
Отже, відповідач у разі виникнення в нього сумнівів щодо записів у трудовій книжці позивача та недостатності відомостей про роботу, наділений правом перевірити та витребувати їх, однак цим правом не скористався. Крім того, при зверненні позивача за пенсією не надав останньому допомоги в одержанні відсутніх у нього документів, що відповідно до вищевказаних правових норм являється ще й обов'язком відповідача.
За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії від 07.02.2025 №083950024523 є протиправним та підлягає скасуванню.
При вирішенні питання щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років, суд виходить з наступного.
Призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону № 1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
В той же час, згідно з п.п. 3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
З аналізу наведеного вбачається, що на даний час Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акту.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Також суд для найбільш ефективного захисту порушеного права особи може вийти за межі позовних вимог. Виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, наданих на підтвердження правової позиції відповідачем, суд доходить висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 31.01.2025 про призначення пенсії за вислугу років, як артистки театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів за наявності стажу творчої діяльності від 20 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України з урахуванням висновків суду та зарахувати періоди роботи з 01 червня 2001 року по 23 грудня 2002 року та з з 02 січня 2003 року по 06 травня 2004 року до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до п.4 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як артистки театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів за наявності стажу творчої діяльності від 20 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 968,96 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 287 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15; код ЄДРПОУ 20551088), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 07.02.2025 №083950024523.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до п.4 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як артистки театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів за наявності стажу творчої діяльності від 20 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, періоди роботи: з 01 червня 2001 року по 23 грудня 2002 року на посаді артистки балету 1-шої категорії у Запорізькому міському театр-кабаре «Олександрівський повіт» (код ЄДРПОУ 25969564); з 02 січня 2003 року по 06 травня 2004 року на посаді артистки балету 1-шої категорії на самоокупних засадах та керівником дитячої хореографічної студії за договором у Колективному підприємстві Палац культури залізничників ім. Дроб'язко профкому Запорізького електровозоремонтного заводу (код ЄДРПОУ 02596830).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.01.2025 про призначення пенсії за вислугою років відповідно до п.4 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як артистки театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів за наявності стажу творчої діяльності від 20 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 10.06.2025.
Суддя М.С. Лазаренко