про залишення без розгляду частини позовних вимог
10 червня 2025 рокум. Ужгород№ 640/2598/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про усунення недоліків в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Рада громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного антикорупційного бюро України, в якому просить:
1) визнати протиправними дії Конкурсної комісії №1 з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України щодо голосування 22.12.2020 за кандидатів, які проходили співбесіду 02.12.2020 та 22.12.2020 на зайняття вакантної посади «Заступник Керівника Головного підрозділу детективів - Керівник Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів», а також визначення другого за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади «Заступник Керівника Головного підрозділу детективів - Керівник Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів»;
2) визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії №1 з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України від 22.12.2020, оформлене протоколом від 22.12.2020 № 36, щодо рекомендації Директору Національного антикорупційного бюро України Ситнику А.С. на зайняття вакантної посади «Заступник Керівника Головного підрозділу детективів - Керівник Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів» ОСОБА_2 , з іспитовим строком 6 місяців та визначення другим за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади «Заступник Керівника Головного підрозділу детективів - Керівник Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів» ОСОБА_3 ;
3) визнати протиправним та скасувати наказ Директора Національного антикорупційного бюро України від 15.01.2021 № 286-н «Про призначення ОСОБА_2 » в частині призначення підполковника Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 на посаду Заступника Керівника Головного підрозділу детективів - Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, як такого, що пройшов за конкурсом, із іспитовим строком 6 (шість) місяців;
4) зобов'язати Національне антикорупційне бюро України оголосити повторний конкурс на посаду «Заступник Керівника Головного підрозділу детективів - Керівник Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2021 р. відкрито провадження в даній адміністративній справі.
21 квітня 2021 року Національне антикорупційне бюро України подало до Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду. Подане клопотання аргументоване тим, що спірні правовідносини виникли в сфері публічної служби, а тому до них підлягають застосуванню процесуальні строки, встановлені ч. 5 ст. 122 КАС України. Звертає увагу суду на те, що 22 грудня 2020 року Конкурсною комісією було проведено співбесіди з кандидатами, які з'явилися для проходження конкурсу, за результатами яких було визначено переможця. Прийняте комісією рішення було доведено до відома усіх кандидатів шляхом публікації на веб-сайті Національного бюро 22 грудня 2020 року. З огляду на що вважає, що місячний строк звернення до суду слід обчислювати з 23 грудня 2020 року.
05 травня 2021 року позивач подав до суду заперечення на клопотання відповідача, в якому звертає увагу суду на те, що перед зверненням до суду з даним позовом ним була застосована процедура досудового врегулювання спору шляхом подання скарги до Директора Національного бюро. Тому вважає, що при обчисленні строків необхідно застосувати положення ч. 4 ст. 122 КАС України, а її початок слід обраховувати з моменту вручення позивачу рішення за результатами розгляду такої скарги - 19 січня 2021 року. Окрім того, звертає увагу суду на те, що оскаржений наказ був прийнятий відповідачем 15 січня 2021 року, тому місячний строк на його оскарження не пропущено.
Ні дана адміністративна справа, ані заявлене клопотання у встановлені нормами Кодексу адміністративного судочинства України строки Окружним адміністративним судом міста Києва розглянуті не були.
Ухвалою від 07 березня 2025 року дану адміністративну справу прийнято до свого провадження Закарпатським окружним адміністративним судом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 залишено без руху позов ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України в частині позовних вимог, що стосуються оскарження дій Конкурсної комісії №1 з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад та рішення, оформленого протоколом засідання від 22.12.2020 №36, та запропоновано подати до суду протягом п'яти днів з дня вручення повного тексту ухвали про залишення позовної заяви без руху заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.
06 червня 2025 року позивач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" заяву про поновлення строків звернення до суду, в якій в обґрунтування причин поважності пропуску таких посилається на те, що інформація, розміщена на офіційному сайті Національного бюро, об'єктивно не давала йому можливості повного розуміння складу наявного порушення його прав. Зокрема, позивачу не було відомо про те, чи було розглянуто конкурсною комісією його звернення від 21.12.2020 щодо необхідності перенесення дати співбесіди, у зв'язку з застосуванням слідчим Державного бюро розслідувань до позивача заходів забезпечення кримінального провадження, чи цей факт конкурсною комісією було просто проігноровано. За відсутності у позивача документально підтвердженої інформації щодо порядку і обставин проведеного 22.12.2020 засідання Конкурсної комісії Національного бюро, причин ігнорування його прохання щодо перенесення з ним співбесіди з об'єктивних, подача позовної заяви на той час була унеможливлена. Заявляє, що лише 06 січня 2021 року йому стало відомо про обставини розгляду поданого клопотання про перенесення співбесіди та інші допущені конкурсною комісією порушення його прав та інтересів. Окрім того, стверджує, що для повного з'ясування всіх обставин він очікував результати розгляду поданої Директору Національного бюро скарги. Так, така скарга була розглянута тільки 19 січня 2021 року.
09 червня 2025 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" додаткові пояснення у справі. Так, звертає увагу суду на безпідставність тверджень позивача щодо необізнаності про результати розгляду конкурсною комісією його клопотання, оскільки факт надання рекомендацій на призначення на вакантну посаду іншого кандидата свідчить про завершення конкурсної процедури.
Розглянувши подану позивачем на виконання ухвали суду від 05 червня 2025 року заяву, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Ч. 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Вказане узгоджується також з правовою позицією Конституційного Суду України.
Так, зокрема, рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року також визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббіса та інш. проти Великобританії, рішення від 22.10.1996, Девеер проти Бельгії, рішення від 27.02.1980).
Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Поряд з цим, норми ч. 5 ст. 122 КАС України передбачають скорочені строки для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, зокрема місячний строк.
Публічною службою, розумінні п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 №1698-VII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до працівників Національного бюро належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб начальницького складу, державних службовців та інших працівників, які працюють за трудовими договорами в Національному бюро.
Так, спірний конкурс був проведений на посаду Заступника Керівника Головного підрозділу детективів - Керівник Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів, що є посадою публічної служби в розумінні норм КАС України.
Тому на спірні правовідносини в частині процесуальних строків звернення до суду поширюються норми ч. 5 ст. 122 КАС України.
Частиною 5 ст. 10 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" встановлено, що на службу до Національного бюро приймаються на конкурсній, добровільній, контрактній основі громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я ефективно виконувати відповідні службові обов'язки. Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності визначаються Директором Національного бюро. Призначення на посади у Національному бюро здійснюється виключно за результатами відкритого (крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті) конкурсу, що проводиться в порядку, визначеному Директором Національного бюро, крім призначення на посади першого заступника та заступників Директора Національного бюро.
Порядок проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Національному антикорупційному бюро України затверджено наказом Директора Національного антикорупційного бюро України від 31.05.2017 року №123-О (далі - Порядок) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 5.8 Порядку за результатами співбесіди конкурсною комісією може вноситися Директорові Національного бюро пропозиція щодо призначення кандидата на вакантну рівнозначну або нижчу посаду у Національному бюро в межах одного структурного підрозділу за умови, якщо конкурс здійснювався цією ж конкурсною комісією.
Рішення конкурсної комісії про визначення переможця конкурсу на відповідну посаду, другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади, та у разі рекомендації до призначення кандидата на вакантну рівнозначну або нижчу посаду у Національному бюро протягом трьох робочих днів після їх прийняття оприлюднюється на офіційному вебсайті Національного бюро.
Відповідно до п. 5.9 Порядку, рішення конкурсної комісії про визначення переможця (переможців) конкурсу може бути оскаржено шляхом подання скарги Директору Національного бюро протягом 10 календарних днів з дня оприлюднення рішення про результати конкурсу на офіційному вебсайті Національного бюро або в судовому порядку.
Отже, законодавством передбачено обов'язок Національного антикорупційного бюро України оприлюднювати рішення про результати проведеного конкурсу на вакантну посаду на офіційному веб-сайті Бюро. З цього моменту вважається, що всі зацікавлені особи є належним чином повідомлені про результати конкурсу.
Предметом оскарження в даній адміністративній справі, серед іншого, є протиправність дій Конкурсної комісії №1 з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України щодо голосування 22.12.2020 за кандидатів, які проходили співбесіду 02.12.2020 та 22.12.2020 на зайняття вакантної посади та визначення другого за результатами конкурсу, а також рішення Конкурсної комісії №1 з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України від 22.12.2020, оформлене протоколом від 22.12.2020 №36.
Судом встановлено, що 22 грудня 2020 року на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України було розміщено оголошення про рішення Конкурсної комісії №1 з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України від 22.12.2020, оформлене протоколом від 22.12.2020 №36.
Позивач з даним адміністративним позовом до суду звернувся 03 лютого 2021 року, тобто з пропуском встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України місячного строку.
Суд вважає, що строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах про проходження публічної служби особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об'єктивної можливості особи знати про такі факти.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
На думку суду, позивач, як працівник Національного антикорупційного бюро України, що брав безпосередню участь у конкурсі, був безумовно обізнаним з встановленим законодавством порядком проведення такого, в тому числі, в частині публікації його результатів.
Тому саме з дня оприлюднення рішення про результати конкурсу на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України слід обраховувати початок відліку строків звернення до суду з оскарженням його результатів.
Про обізнаність позивача з результати проведеного конкурсу свідчить також текст поданої ним до Національного антикорупційного бюро України заяви від 29.12.2020 (арк. спр. 123, т. 2), в якій він особисто посилається на розміщений на офіційному веб-сайті Національного бюро витяг з протоколу від 22.12.2020 №36 та скаржиться на ігнорування його звернення про відкладення співбесіди.
У поданій до суду заяві в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 посилається на те, що фактично про порушення своїх прав дізнався з листа-відповіді Національного бюро №17-188/278 від 06.01.2021. Однак таке твердження позивача спростовується текстом позовної заяві, в якій він особисто заявляє, що у поданій на адресу уповноваженої особи Національного бюро скарзі він виклав всі допущені під час проведення конкурсу порушення.
Суд відхиляє також посилання позивача на те, що ключову роль при вирішенні питання звернення до суду за захистом своїх прав відіграли результати розгляду Директором Національного бюро поданої ним 31.12.2020 скарги, яка була розглянута тільки 19 січня 2021 року. З цього приводу суд зазначає, що жодних нових обставин чи аргументів, пов'язаних з результатами розгляду такої скарги, текст позовної заяви не містить. Всі наведені в позові обґрунтування підстав звернення до суду зводяться до подій, що мали місце до проведення конкурсу або ж стосуються неправомірного, на думку позивача, ігнорування Конкурсною комісією поважності причин пропуску співбесіди.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що ні лист-відповідь Національного бюро №17-188/278 від 06.01.2021, ані лист №01-188/1542 від 19.01.2021 за результатами розгляду поданої ОСОБА_1 скарги, не могли змінити моменту, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а отже, жодним чином не впливають на початок відліку строку звернення до суду.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20 досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Разом з тим, суд не може вважати заявлені позивачем у поданій на виконання ухвали суду мотиви пропуску строку звернення поважними, оскільки вони жодним чином не свідчать про існування будь-яких непереборних перешкод та труднощів для своєчасного звернення до суду.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
На думку суду, визначений процесуальним законодавством місячний строк є достатнім проміжком часу для збирання доказів, підготовки й оформлення правової позиції та інших матеріалів для звернення до суду. Більше того, наведені ОСОБА_1 у позові аргументи тільки в більш розширеній формі були викладені також в поданій 31 грудня 2020 року скарзі на рішення Конкурсної комісії №1. Тому суд вважає, що навіть з урахуванням очікування результатів її розгляду позивач не потребував значного обсягу часу для підготовки позову до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Отже, враховуючи не усунення позивачем недоліків, зазначених в ухвалі суду від 05.06.2025 та звернення до суду поза межами встановленого процесуального строку без доказів поважності пропуску таких, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Рада громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України в частині позовних вимог, що стосуються оскарження дій Конкурсної комісії №1 з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад та рішення, оформленого протоколом засідання від 22.12.2020 №36, слід залишити без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ч. 3 ст. 123, ч. 15 ст. 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Рада громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України в частині позовних вимог, що стосуються оскарження дій Конкурсної комісії №1 з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад та рішення, оформленого протоколом засідання від 22.12.2020 №36.
2. Розгляд справи в частині решти позовних вимог продовжити.
3. Підготовче засідання з розгляду справи призначити на 12 серпня 2025 року на 11:00 год. (засідання відбудеться за адресою: 88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 30).
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
СуддяР.О. Ващилін