10 червня 2025 року м. Ужгород№ 260/2361/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 через уповноваженого представника - Каверіна С.М. звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), яким просить суд:
1.Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 , дружині загиблого військовослужбовця підполковника ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась компенсація за невикористані 112 календарних дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2022 роки.
2.Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , дружині загиблого військовослужбовця підполковника ОСОБА_2 компенсації за невикористані 112 календарних дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2022 роки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з врахуванням раніше виплачених сум.
В обгрунтування позовних вимог вказує, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі № 360/1222/23 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо невиплати ОСОБА_1 , дружині загиблого військовослужбовця підполковника ОСОБА_2 , грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2022 рік у кількості 112 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення у зв'язку зі смертю. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , дружині загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2022 рік у кількості 112 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення у зв'язку зі смертю.
Відповідно до наданого відповідачем розрахунку компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки (п. 12 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») за 2015-2022 роки згідно рішення суду № 360/1222/23 від 29.12.2023 року ОСОБА_2 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі № 360/1222/23 нараховано до виплати компенсацію за невикористану додаткову відпустку за 112 календарних днів у сумі 89 058,67 грн.
Згідно з інформацією відображеною у платіжній інструкції № 2016 від 05 квітня 2024 року, 06 квітня 2024 року дружині загиблого військовослужбовця ОСОБА_1 виплачено компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій у сумі 87 722,79 грн. Водночас, як вбачається з архівної відомості № 3 ОСОБА_2 у період з березня 2022 року до жовтня 2022 року нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»(далі - постанова КМУ №168).
Разом з тим, як вбачається з наданого розрахунку компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, під час нарахування зазначеної компенсації відповідачем протиправно не включно до складу грошового забезпечення ОСОБА_2 (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за невикористану додаткову відпустку додаткову винагороду передбачену постановою КМУ №168.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
18 квітня 2025 року від військової частини НОМЕР_1 до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
23 квітня 2025 ухвалою суду клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду задоволено частково. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та надано позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
02 травня 2025 року від представника позивача надійшла до суду заява про усунення недоліків позовної заяви, у якій просить суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк звернення до суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 року продовжено судовий розгляд справи.
Відповідач проти позову заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву, у якому вказує, що за своєю правовою природою, додаткова винагорода, запроваджена постановою 168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час дії воєнного стану.
За правилами Інструкції 558 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки не включаються одноразові види грошового забезпечення (винагороди).
Саме положення Інструкції 558 унормували приписи Закону № 2011-ХІІ та постанови КМУ 168 установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових місячного грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки.
Отже, додаткова винагорода не є складовим елементом місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу грошової компенсації за всі невикористані додаткової відпустки, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки відсутні правові підстави для включення до складу місячного грошового забезпечення, додаткової винагороди, передбаченої Постанови № 168.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є дружиною загиблого військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 03.07.2010 року. ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час захисту Батьківщини, у зв'язку з чим наказом начальника
ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.11.2022 № 4074-ОС підполковника ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 10 березня 2022 року.
З інформації відображеної в архівній відомості № 3 вбачається, що ОСОБА_2 під час проходження військової служби та виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку зі смертю перебував на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).
Під час виключення ОСОБА_2 із списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) протиправно не було нараховано та виплачено компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій у зв'язку з чим дружина ОСОБА_1 загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 звернулась до суду за захистом порушених прав.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі № 360/1222/23 адміністративний позов задоволено частково Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо невиплати ОСОБА_1 , дружині загиблого військовослужбовця підполковника ОСОБА_2 , грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2022 рік у кількості 112 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення у зв'язку зі смертю. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , дружині загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2022 рік у кількості 112 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення у зв'язку зі смертю. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідно до наданого відповідачем розрахунку компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки (п. 12 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») за 2015-2022 роки згідно рішення суду № 360/1222/23 від 29.12.2023 року ОСОБА_2 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі № 360/1222/23 нараховано до виплати компенсацію за невикористану додаткову відпустку за 112 календарних днів у сумі 89 058,67 грн.
Згідно з інформацією відображеною у платіжній інструкції № 2016 від 05 квітня 2024 року, 06 квітня 2024 року дружині загиблого військовослужбовця ОСОБА_1 виплачено компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій у сумі 87 722,79 грн.
Як вбачається з архівної відомості № 3 ОСОБА_2 у період з березня 2022 року до жовтня 2022 року нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Разом з тим, згідно розрахунку компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, під час нарахування зазначеної компенсації відповідачем протиправно не включно до складу грошового забезпечення ОСОБА_2 (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за невикористану додаткову відпустку додаткову винагороду передбачену постановою КМУ №168.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки без урахування додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ №168, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється законом України 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (надалі Закон № 2011-XII).
Відповідно до пунктів 2-4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Щодо позовних вимог про врахуванням в складі грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки передбаченої для учасників бойових дій, виплаченої додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі постанова КМУ №704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 постанови КМУ №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністром оборони (стаття 9 Закону №2011-XII).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №260 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення, зокрема, включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 16 розділу І Порядку № 260 передбачено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Виплата грошової допомоги на оздоровлення здійснюється відповідно до розділу ХХІІІ Порядку №260, згідно з пунктом 6 якого передбачено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Пунктом 7 розділу XXIV Порядку №260 визначено, що до місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно п. 4 розділу ХХХІІІ Порядку №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які були призвані на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, при звільненні зі служби виплачується одноразова грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460.
В свою чергу п. 4 Порядку №460 визначено, що допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ № 168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Отже, за своєю правовою природою додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час дії воєнного стану.
В постанові Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №240/26703/23 суд зазначив, що: «Делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців. Тому саме положення Порядку № 260 унормували приписи Закону №2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір допомоги на оздоровлення.»
Визначаючись щодо доводів позивача в частині зобов'язання відповідача перерахувати та доплатити грошову компенсацію за невикористані дні відпусток, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
Тобто, надаючи оцінку викладеному, суд звертає увагу, що підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.
Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.09.2024 у справі №240/32125/23
Таким чином, враховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що відповідно до архівних відомостей №3 за період з січня 2022 по грудень 2022 року виплачувалася позивачу, суд дійшов висновку, що вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки передбаченої для учасників бойових дій.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 , дружині загиблого військовослужбовця підполковника ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась компенсація за невикористані 112 календарних дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2022 роки.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 112 календарних дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2022 роки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з врахуванням раніше виплачених сум.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.5 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сплати судового збору не стягуються з відповідача.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 , дружині загиблого військовослужбовця підполковника ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась компенсація за невикористані 112 календарних дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2022 роки.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , дружині загиблого військовослужбовця підполковника ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані 112 календарних дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2022 роки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЮ.Ю.Дору