про залишення позовної заяви без розгляду
10 червня 2025 рокум. Ужгород№ 640/25376/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді -Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.08.2020 № 2600-0306-8/117773 щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 09.04.2020 № 2І-659зп; 2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії з 19.12.2019 за вислугу років згідно довідки Офісу Генерального прокурора № 21-659зп від 09.04.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, відповідно до ст.50-1 Закону України “Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. № 1789-ХІІ (зі змінами, внесеними згідно Закону України від 05.10.1995 № 358/95ВР, у редакції Закону України від 12.07.2011 № 2663-ІІІ), що діяла на час призначення пенсії, ч.20 ст.86 Закону України “Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 № 1697-УІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2020 № 657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 № 7-р(ІІ)/ 2019 з розрахунку 90% від заробітної плати, вказаній в довідці Офісу Генерального прокурора з 1312.2019 без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 КАС України у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX (в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-ІХ “Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі Закон №3863-ІХ), який набрав чинності 26.09.2024) встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом 4 цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863-ІХ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863-ІХ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною 1 статті 27, частиною 3 статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
На підставі пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX (в редакції Закону № 3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України.
За його результатами справа № 640/25376/20 передана на розгляд та вирішення Закарпатському окружному адміністративному суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 року вказану справу передано для розгляду судді Маєцькій Н.Д.
Ухвалою судді від 07 березня 2025 року прийнято до провадження дану адміністративну справу та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.
Ухвалою суду від 06 травня 2025 року залишено без руху позовну заяву та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Відповідно до вимог вказаної ухвали позивачу необхідно було надати суду позовну заяву із зазначенням в ній відомостей про реєстраційним номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта позивача.
Вказана ухвала суду від 06 травня 2025 надіслана на адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві, та повернулася на адресу суду без вручення з відміткою оператора поштового зв'язку "За закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, суд зазначає, що позивачем не повідомлено суду іншої адреси, хоча за приписами частини 1 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби.
Станом на 10 червня 2025 року недоліки, зазначені в ухвалі від 06 травня 2025 року позивачем не усунуті.
Поряд з цим суд зауважує, що при зверненні до суду з позовною заявою позивач реалізує своє право, а не обов'язок, та є найбільш зацікавленою особою щодо відстеження руху ініційованої ним судової справи. Позивач не позбавлений можливості слідкувати за рухом справи та своєчасно подавати до суду заяви (клопотання), пояснення тощо, зокрема, і щодо усунення недоліків поданого позову.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху надіслана на адресу позивача вказану ним в позовній заяві та така була внесена судом до Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є вільним.
Суд констатує, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
Суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація права доступу до правосуддя не може нівелювати вимоги закону про належну процесуальну поведінку учасників справи, виконання покладених на них обов'язків задля належної реалізації цього права, а також має розглядатися також через призму додержання судом розумних строків розгляду справи та принципу правової визначеності у певних правовідносинах, які у цій справі стали спірними.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").
У рішенні в справі «Каракуця проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.
Разом з тим, позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у встановлений в такій ухвалі строк не виконав, недоліки позовної заяви не усунув.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з ч. 14 ст. 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Враховуючи вищенаведене та те, що позивачем в установлений строк не усунуто недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 171, 240, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу суду, або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (Шостого апеляційного адміністративного суду).
.
СуддяН.Д. Маєцька