09 червня 2025 року м. Ужгород№ 260/2891/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по невиплаті Позивачу з 01 березня 2025 року нарахованої індексації пенсії, передбаченої Постановою КМУ № 209 від 25 лютого 2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Код ЄДРПОУ 20453063) виплачувати, починаючи з 01 березня 2025 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану індексацію пенсії у розмірі 1 500 грн, передбачену Постановою КМУ № 209 від 25 лютого 2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» без обмеження пенсії максимальним розміром.
3. Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В обгрунтування позовних вимог вказує, що у січні, лютому, березні і квітні 2025 року позивач отримував пенсію у розмірі 29 212,27 грн, хоча нарахована вона у тому ж розмірі, що і у грудні 2024 року, - 39 136,23 грн, а з 01 березня 2025 року - у розмірі 41 011,23 грн.
27 березня 2025 року на усний запит позивач отримав в ГУ ПФУ в Закарпатській області протокол по перерахунку пенсії з 01 березня 2025 року, з якого довідався, що йому нараховується, але не виплачується індексація пенсії, передбачена Постановою КМУ № 209 від 25 лютого 2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» у розмірі 1 500 грн.
У той же день позивач звернувся до Відповідача із заявою, у якій просив виплачувати, починаючи з 01 березня 2025 року, нараховану індексацію пенсії у розмірі 1 500 грн, передбачену Постановою КМУ № 209 від 25 лютого 2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» без обмеження пенсії максимальним розміром.
Відповіддю № 1447-1512/Б-02/8-0700/25 від 10 квітня 2025 року ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило, що з 01 березня 2025 року розмір пенсії Позивача підвищено на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати в Україні у розмірі 1,115 з урахуванням абзацу 2 пункту З Постанови № 209 і виплачується з урахуванням Постанови КМУ № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» у розмірі 29 212,27 грн.
Позивач вказує, що відповідач не застосував до «підвищення» пенсії на 1 500 грн зазначену постанову КМУ, оскільки нараховує, але не виплачує індексацію. Вважає, що дії Відповідача по невиплаті з 01 березня 2025 року нарахованої індексації пенсії у розмірі 1 500 грн, передбаченої Постановою КМУ № 209 від 25 лютого 025 року є незаконними і протиправними, суперечать Конституції України і іншим законам України.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 року відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до справи третьої особи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого по суті заявлених позовних вимог вказує, що при виконанні рішень суду враховані норми Закону України від 08.07.2011 року №3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», якими визначено що розмір пенсії, який перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом, не переглядається до того часу, коли він відповідатиме максимальному розміру пенсії встановленому цим Законом. Окрім цього, у поданому відзиві відповідачем обгрунтовано підстави застосування коефіцієнтів пониження пенсійної виплати позивача. Водночас, суд зауважує, що протиправність дій відповідача щодо застосування понижуючих коефіцієнтів відповідно до Постанови КМУ №1 від 03.01.2025 при перерахунку пенсії позивача, було предметом розгляду в адміністративній справі №260/308/25 та не є предметом розгляду у даній адміністративній справі.
Розглянувши подані учасниками справи документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Перерахунок пенсії позивача неодноразово проводився на виконання рішень суду.
27 березня 2025 року на усний запит Позивач отримав в ГУ ПФУ в Закарпатській області протокол по перерахунку пенсії з 01 березня 2025 року, з якого довідався, що йому нараховується, але не виплачується індексація пенсії, передбачена Постановою КМУ № 209 від 25 лютого 2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» у розмірі 1 500 грн.
Позивач звернувся до Відповідача із заявою, у якій просив виплачувати, починаючи з 01 березня 2025 року, нараховану індексацію пенсії у розмірі 1 500 грн, передбачену Постановою КМУ № 209 від 25 лютого 2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» без обмеження пенсії максимальним розміром.
Відповіддю № 1447-1512/Б-02/8-0700/25 від 10 квітня 2025 року ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило, що з 01 березня 2025 року розмір пенсії Позивача підвищено на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати в Україні у розмірі 1,115 з урахуванням абзацу 2 пункту З Постанови № 209 і виплачується з урахуванням Постанови КМУ № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» у розмірі 29 212,27 грн.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно відомостей про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 01.03.2025 року судом встановлено, що до складу пенсійної виплати позивача включено індексацію базового ОСНП 2025 у розмірі 1500,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) склав 41011,23 грн. Водночас відповідачем обмежено максимальний розмір пенсії позивача до 39136,23 грн та застосовано пониження суми 39136,23 згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025 року, у зв'язку з чим розмір пенсії позивача склав 29212,27 грн.
Отже, судом встановлено, що при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.03.2025 року відповідачем нараховано індексацію базового ОСНП 2025 у розмірі 1500,00 грн., що не заперечується учасниками справи, водночас обмежено розмір пенсії позивача максимальним розміром.
З огляду на спірні правовідносини суд вказує наступне.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон).
Спірні правовідносини виникли з приводу обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Оцінюючи такі дії відповідача, суд враховує наступне.
З 01 січня 2008 року ст. 43 Закону доповнено положенням, яким пенсії військовослужбовців обмежено максимальним розміром.
Так, згідно ч. 7 ст. 43 (в редакції Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08 липня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення ч. 7 ст. 43 Закону, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року ст. 43 Закону не містить положень щодо обмеження максимального розміру пенсій військовослужбовців.
Конституційний Суд України в п. 7 рішення № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року вже висловив правову позицію, згідно з якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічної редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй.
Отже, застосування положень Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668 від 08.07.2011 по відношенню до військовослужбовців фактично суперечить висновкам Рішення №7-рп/2016, яким встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Як слідує зі змісту відзиву на позовну заяву відповідач вказує, що при виконанні рішень суду враховані норми Закону України від 08.07.2011 року №3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», якими визначено що розмір пенсії, який перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом, не переглядається до того часу, коли він відповідатиме максимальному розміру пенсії встановленому цим Законом. Отже відповідачем обмежено розмір пенсії позивача максимальним розміром на підставі неконституційної норми.
З цього приводу суд зазначає, що станом на час перерахунку пенсії позивачу, законодавчими нормами (чинними станом на день виникнення спірних правовідносин) не було передбачено можливість обмеження пенсій військовослужбовців 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, або будь-якими іншими максимальними розмірами.
Відповідно до статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону № 3668-VI, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати та виплачувати позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром з 01 березня 2025 року, з врахуванням виплачених сум.
Відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з обмеженням максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 березня 2025 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору