Справа № 463/3365/24 Головуючий у 1 інстанції Мармаш В.Я
Провадження № 22-ц/811/3824/24 Доповідач в 2-й інстанції Шеремета Н. О.
09 червня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
секретаря: Підлужного В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 11 вересня 2024 року, -
у квітні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 25 листопада 2023 року по вулиці Мечникова, 10 у місті Львові, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «БАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимоги Правил дорожнього руху, не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, не переконався перед початком зміни напряму руху в безпечності маневру та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Кіа Optima», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали пошкодження, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Кіа Optima», д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 134 874.25 грн., а вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, без врахування податку на додану вартість становить 67 517.75 грн. Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 17 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія марки «БАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська страхова група», яке здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 63 615.11 грн. Оскільки різниця між виплаченою сумою відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді, виникла у тому числі у зв'язку із законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме, врахування зносу при відшкодуванні витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, за таких обставин саме відповідач, як особа винна у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), що становить 67 356.50 грн.
З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу в розмірі 67356.50 грн.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 11 вересня 2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 67 356,50 грн. відшкодування матеріальної шкоди та 12 211,20 грн. понесених судових витрат.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 ,в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апелянт стверджує, що при настанні страхового випадку саме страховик зобов'язаний відшкодувати заподіяні збитки, а в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що позивач зверталася до страхової компанії з метою отримання страхового відшкодування, докази отримання страхового відшкодування, розмір отриманого страхового відшкодування та його обґрунтування. Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілого становить 160 000 грн., що повністю покриває розмір заподіяного позивачу матеріального збитку. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
06 травня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про відмову від апеляційної скарги на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 11 вересня 2024 року.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заяву про відмову від апеляційної скарги слід задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частина 1 ст. 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 364 ЦПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. За відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Частина 5 ст. 364 ЦПК України передбачає, що у разі закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення, повторне оскарження цього рішення особою, що відмовилася від скарги, не допускається.
Прийняття відмови від апеляційної скарги не пов'язується з обов'язком апеляційного суду перевіряти, чи у зв'язку з такою відмовою не порушуються права будь-яких осіб, оскільки право особи на відмову від апеляційної скарги не обмежене. При цьому апеляційний суд, відповідно до п. п. 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, має роз'яснити передбачені ч. 4 ст. 364 ЦПК України наслідки прийняття відмови від апеляційної скарги. Заява про відкликання скарги, яка надійшла після початку розгляду справи, не може бути підставою для закриття апеляційного провадження, якщо особа не подала заяви про відмову від скарги.
Прийнявши відмову від апеляційної скарги, суд закриває апеляційне провадження за цією скаргою, а за наявності інших апеляційних скарг - продовжує апеляційне провадження за цими скаргами (скаргою).
Враховуючи те, що ОСОБА_1 відмовився від поданої ним апеляційної скарги на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 11 вересня 2024 року, що є його правом, передбаченим ЦПК України, така відмова не суперечить вимогам закону, колегія суддів вважає за необхідне заяву задовольнити та прийняти відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 11 вересня 2024 року, що є підставою для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 11 вересня 2024 року.
Керуючись ч.4 ст. 364 ЦПК України, суд, -
прийняти відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 11 вересня 2024 року.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 11 вересня 2024 року - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення ухвали.
Ухвала складена 09.06.2025 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк