Справа № 462/2497/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/564/24 Доповідач: ОСОБА_2
02 червня 2025 року у м. Львові Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора ОСОБА_6 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 12 квітня 2024 року щодо ОСОБА_9 ,
з участю: прокурора ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_9
захисника-адвоката ОСОБА_8
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7
встановила:
цим вироком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358 (у редакції статті 2001 року) КК України, та призначено їй покарання: - за ч. 2 ст. 358 (у редакції статті 2001 року) КК України у вигляді - 1 (один) рік позбавлення волі;
На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_9 від покарання та його відбування за ч. 2 ст. 358 (у редакції статті 2001 року) КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
-за ч. 4 ст. 190 КК України у вигляді - 5 (п'ять) років позбавлення волі, без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку, тривалістю 2 (два) роки.
Вирішено питання з цивільним позовом та арештованим майном.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 , 27.11.2007 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, знаходячись в приміщенні офісу приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу ОСОБА_10 , що за адресою: АДРЕСА_1 , зловживаючи довірою ОСОБА_11 , шляхом підроблення та посвідчення довіреності від імені ОСОБА_11 , без відома та згоди останньої, на право управління та розпорядження двома квартирами, розташованими за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , незаконно придбала право на вказані об'єкти нерухомого майна при наступних обставинах.
Так, зокрема, навесні 2007 року, ОСОБА_9 , маючи умисел на незаконне придбання права на дві квартири, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та № 6, які придбані потерпілою ОСОБА_11 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_12 05.03.2007 року за № 694 та договору купівлі-продажу квартири, посвідченого тим же нотаріусом 05.04.2007 року за № 1290, ввійшовши у довіру до потерпілої під приводом надання допомоги в обслуговуванні даних квартир та у зв'язку із тим, що являється її тіткою, отримала від ОСОБА_11 оригінали документів на право власності на вказані об'єкти нерухомого майна та копії особистих документів потерпілої.
У подальшому, 27.11.2007 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_9 , реалізуючи свої злочинні наміри на незаконне придбання права на майно ОСОБА_11 , маючи у своєму розпорядженні копію картки фізичної особи-платника податків потерпілої та оригіналів документів про право власності на вказані вище об'єкти нерухомого майна, знаходячись в офісі приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , що за адресою: АДРЕСА_1 , надала останній копію картки фізичної особи-платника податків на ім'я ОСОБА_13 для складання довіреності на право управління і розпорядження, належними потерпілій ОСОБА_11 квартирами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 .
У свою чергу, ОСОБА_10 , будучи приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу на підставі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 5257 від 03.08.2004 року та реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 166 , виданого 20.10.2004 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат» фізичною особою, уповноваженою державою на здійснення незалежної професійної нотаріальної діяльності, зокрема щодо посвідчення прав та фактів, які мають юридичне значення, не усвідомлюючи справжніх злочинних намірів ОСОБА_9 в частині незаконного придбання права на майно потерпілої так як була введена останньою в оману, при цьому, достовірно знаючи, що потерпіла ОСОБА_14 особисто у нотаріальну контору до неї не зверталась, умисно, зловживаючи наданими їй державою повноваженнями нотаріуса, в порушення вимог ст. 43, 45, 47, 55 Закону України «Про нотаріат», щодо встановлення цивільної дієздатності осіб учасників цивільних відносин, перевірки поданих документів, - без відома, згоди та присутності ОСОБА_11 , 27.11.2007 року за допомогою власного комп'ютера, у офісі за місцем здійснення своєї нотаріальної діяльності у АДРЕСА_1 , склала довіреність від імені ОСОБА_13 , в яку внесла неправдиві відомості про те, що остання цією довіреністю уповноважила ОСОБА_15 бути її представником щодо управління та розпорядження (у тому числі здійснення продажу, міни, здачі в оренду (найм), передачі в заставу (іпотеку), а також інших цивільних правочинів, що не суперечать чинному законодавству України), належними їй на праві власності квартирами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 . У той же час, ОСОБА_11 щодо складання та видачі такої довіреності до приватного нотаріуса ОСОБА_10 не зверталась і своєї згоди на це не надавала.
Цього ж дня, ОСОБА_9 у приміщенні офісу АДРЕСА_1 , в присутності приватного нотаріуса ОСОБА_10 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і те, що потерпіла ОСОБА_14 на підписання даного роду офіційних документів її не уповноважувала, згоду свою не надавала, умисно, власноручно підробила підпис та рукописний текст від імені ОСОБА_11 у складеній приватним нотаріусом ОСОБА_10 довіреності. Після цього, дану довіреність, в порушення вимог ст. 43, 45 Закону України «Про нотаріат» посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_10 , шляхом нанесення відбитку печатки та підпису і зареєстровано у реєстрі за № 3054.
Таким чином, внаслідок вчинення вказаних вище злочинних дій, ОСОБА_9 через підставну особу ОСОБА_15 отримала реальну можливість розпоряджатись належними потерпілій ОСОБА_11 об'єктами нерухомого майна, а саме: квартирою АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 , ринкова вартість яких станом на 27.11.2007 року становила відповідно 84 455 грн. 00 коп. та 496 163 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 580 618 грн. 00 коп.
Не зупинившись на цьому, ОСОБА_9 , переслідуючи кінцеву мету незаконного особистого збагачення та доведення свого злочинного наміру до кінця, разом через ОСОБА_15 , 27.11.2007 року знаходячись в офісі приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу ОСОБА_10 , що за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі підробленої нею довіреності, без відома, згоди та присутності потерпілої ОСОБА_11 , уклали із ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » два договори іпотеки № PML-600/236/200/1 та № PML-600/236/200/2, відповідно до умов яких ОСОБА_11 , як іпотекодавець нібито передає банку як іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно - квартири, розташовані за адресою: АДРЕСА_7 , для забезпечення повного і своєчасного виконання кредитного договору № ML-600/236/2007, укладеного 27.11.2007 року між ОСОБА_9 та даною банківською установою на суму 300 000 дол. США. Вказані договори іпотеки від імені потерпілої підписані ОСОБА_15 на підставі раніше підробленої довіреності. У подальшому, в період листопада 2007 року по червень 2013 року, у зв'язку із невиконанням ОСОБА_9 взятих на себе перед ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » зобов'язань у частині погашення кредиту та відсотків за його користування, належні потерпілій ОСОБА_11 об'єкти нерухомого майна були арештовані та реалізовані філією ПП « ОСОБА_16 » з прилюдних торгів, як наслідок із власності потерпілої незаконно вибули об'єкти нерухомо майна, чим завдали матеріальних збитків у особливо великому розмірі.
Таким чином, ОСОБА_9 обвинувачується у придбанні права на майно шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене у особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Крім цього, 27.11.2007 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_9 реалізуючи свої злочинні наміри на незаконне придбання права на майно ОСОБА_11 , маючи у своєму розпорядженні копії паспортних даних та оригіналів документів на право власності на вказані вище об'єкти нерухомого майна, зареєстрованих за останньою, знаходячись у офісі приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , що за адресою: АДРЕСА_1 , для здійснення підроблення офіційного документу залучила у попередню змову даного нотаріуса та надала паспортні дані потерпілої щодо складання довіреності на право управління і розпорядження, належними потерпілій ОСОБА_11 квартирами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 .
У свою чергу, ОСОБА_10 , будучи приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу на підставі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 5257 від 03.08.2004 року та реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 166 , виданого 20.10.2004 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат» фізичною особою уповноваженою державою на здійснення незалежної професійної нотаріальної діяльності, зокрема щодо посвідчення прав та фактів, які мають юридичне значення, вступила у попередню змову із ОСОБА_9 , однак не усвідомлюючи справжніх злочинних намірів останньої в частині незаконного придбання права на майно потерпілої так як була введена ОСОБА_9 в оману, при цьому, достовірно знаючи, що потерпіла ОСОБА_11 особисто у нотаріальну контору до неї не зверталась, умисно, зловживаючи наданими їй державою повноваженнями нотаріуса, у порушення вимог ст. 43, 45, 47, 55 Закону України «Про нотаріат», щодо встановлення цивільної дієздатності осіб учасників цивільних відносин, перевірки поданих документів, без відома згоди та присутності ОСОБА_11 , 27.11.2007 року з допомогою власного комп'ютера у офісі за місцем здійснення своєї діяльності у АДРЕСА_1 , склала довіреність від імені ОСОБА_13 , в яку внесла неправдиві відомості про те, що остання цією довіреністю уповноважила ОСОБА_15 бути її представником щодо управління та розпорядження (у тому числі здійснення продажу, міни, здачі в оренду (найм), передачі в заставу (іпотеку), а також інших цивільних правочинів, що не суперечать чинному законодавству України) належними їй на праві власності квартирами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 . У той же час, ОСОБА_11 щодо складання та видачі такої довіреності до приватного нотаріуса ОСОБА_10 ніколи не зверталась і своєї згоди не надавала.
Цього ж дня, ОСОБА_9 у приміщенні офісу АДРЕСА_1 , у присутності приватного нотаріуса ОСОБА_10 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і те, що ОСОБА_11 на підписання даного роду офіційних документів її не уповноважувала, згоду свою не надавала, умисно, власноручно підробила підпис та рукописний текст від імені ОСОБА_11 в складеній приватним нотаріусом ОСОБА_10 довіреності. Після цього, дану довіреність, у порушення вимог ст. 43, 45 Закону України «Про нотаріат» посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_10 , шляхом нанесення відбитку печатки та підпису і зареєстровано у реєстрі за № 3054.
Таким чином, ОСОБА_9 обвинувачується у підробленні іншого документа, який посвідчується приватним нотаріусом і який надає права, з метою використання його як підроблювачем так і іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України (у редакції статті 2001 року).
На вказаний вирок суду прокурор ОСОБА_17 , представник потерпілої - адвокат ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.
В своїй апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_17 висновки про доведеність винності ОСОБА_9 у вчинених кримінальних правопорушеннях не оспорює. Натомість прокурор наголошує на тому, що вирок суду підлягає скасуванню через невідповідність призначеного судом покарання за ч.4 ст.190 КК України через м'якість.
Санкція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 12 років. Водночас суд першої інстанції не врахував тяжкість злочину, умови вчинення та інші обставини справи, внаслідок чого покарання, призначене ОСОБА_9 у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком є надто м'яким.
Також прокурор зазначає, що жодних обставин, передбачених статтею 66 КК України, які б пом'якшували покарання обвинуваченої за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, на підставі поданих сторонами та досліджених в рамках судового засідання доказів, в матеріалах справи не було.
Прокурор висловив прохання про скасування вироку ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.04.2024 року щодо ОСОБА_9 в частині призначення їй покарання та ухвалення нового вироку, призначивши їй покарання у межах санкції вказаної статті без застосування ст. 75 КК України.
Представик потерпілої - адвокат ОСОБА_7 в доводах сторони зазначає, що сума компенсації моральної шкоди, заподіяної позивачці ОСОБА_18 , у розмірі 30 000 грн. є неспівмірною з понесеними нею моральними стражданнями, а судом першої інстанції не взято до уваги ряд обставин.
Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що подія злочину мала місце ще 27 листопада 2007 року.
Тобто, обвинувачена позбавила права власності потерпілу користуватись та розпоряджатись своїм майном понад 16 років. Внаслідок таких дій обвинуваченої, потерпіла досі не має власності жодного нерухомого майна, що негативно позначається на її стані.
При цьому адвокат зазначає, що обвинувачена ОСОБА_9 в категоричній формі під час судового розгляду заявила, що відмовляється відшкодовувати заподіяну шкоду потерпілій.
Сама ж потерпіла з 2007 року зазнає тривалих душевних страждань та змін її звичайного життєвого укладу в гірший бік, для відновлення якого позивач витрачає неймовірні зусилля та кошти.
Таким чином, зважаючи на тривалість і характер страждань, соціальній і майновий стан позивача, враховуючи засади розумності та справедливості, адвокат просить про збільшення розміру моральної шкоди, стягнутої з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_18 , з 30 000 грн. до 300 000 гривень.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 вважає, що вирок Залізничного районного суду м. Львова від 12.04.2024 є незаконним, необгрунтованим і таким, що підлягає скасуванню виходячи із наступного.
Захисник наголошує, що висновки суду не відповідають обставинам кримінального провадження та зібраним у справі доказам. Зокрема, захисник говорить про стандарт доведення «поза розумним сумнівом», посилаючись на правову позицію у Постанові ККС ВС у справі № 754/17019/17 додаючи, що зібрані та досліджені докази не лише підтверджують «розумний сумнів» у доведеності вини ОСОБА_9 , а чітко доводять її невинуватість.
Насамперед захисник наголошує на відсутності об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, оскільки заволодіння правом на майно відсутнє, адже ОСОБА_9 не набувала прав на квартиру, а отримала у власність належні ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » кредитні кошти.
Особливо захисник звертає увагу на той факт, що суд повністю погодився з обвинуваченням, висунутим прокурором, щодо залучення в попередню змову до здійснення підроблення офіційного документа нотаріуса ОСОБА_10 та її участі в підробленні документа, яка полягала в наданні необхідних даних, а також у виконані рукописного тексту та підпису довіреності від імені ОСОБА_11 .
При цьому суд першої інстанції проігнорував те, що відносно приватного нотаріуса ОСОБА_10 кримінальне провадження за даним епізодом було виокремлено в окреме провадження. ОСОБА_10 було пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 358 КК України, однак ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26.05.2021 року у справі № 462/5713/16-к , залишеною в силі постановою ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.11.2021 кримінальне провадження відносно ОСОБА_10 закрите за відсутністю у діях останньої складу кримінального правопорушення.
Було доведено, що ОСОБА_10 довіреність від імені ОСОБА_11 не підробляла.
Зазначає, що суд першої інстанції абсолютно не дослідив обставини взаємодії ОСОБА_9 , приватного нотаріуса ОСОБА_10 та повіреної за довіреністю та підписантом договорів іпотеки ОСОБА_19 . Наголошує, що ОСОБА_15 та ОСОБА_10 не були допитані в якості свідків.
Також з відсутністю обґрунтування не було взято до уваги покази обвинуваченої ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_20 , ОСОБА_21 . Натомість докази обвинувачення були взяті в повному обсязі попри те, що покази потерпілої ОСОБА_11 та свідків ОСОБА_22 і ОСОБА_23 міститься багато суперечностей.
Звертається увага на той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_7 у вироку по обвинуваченню ОСОБА_9 безрозбірно брав до уваги усі документи, подані обвинуваченням, які доводять обставини вчинення шахрайських дій, зокрема свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_20 або ж довідка про РНОКПП ОСОБА_9 . Наголошується, що у діях ОСОБА_9 відсутня суб'єктивна сторона, адже кредитні кошти від ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » були отримані обвинуваченою під забезпечення не лише квартир, належних ОСОБА_11 , але й інших двох квартир, що належать ОСОБА_24 та ОСОБА_25 . Сама вартість квартир практично рівна сумі кредиту, що підтверджується договорами купівлі-продажу та подальшою банківською оцінкою.
Окрім цього, була долучена копія довіреності, переданої від імені ОСОБА_13 на ім'я ОСОБА_9 на право вчинення всіх юридичних дій на власний розсуд останньої щодо квартир на пл. Ринок у Львові, яка була нотаріально посвідчена раніше за спірну довіреність, посвідчену ОСОБА_10 .
Тобто, на момент нібито підроблення ОСОБА_9 вже володіла усіма правами на розпорядження квартирами.
Також спростовується твердження ОСОБА_11 про те, що вона дізналась про укладення договорів іпотеки щодо спірних квартир у 2013 році, адже їй вручалась кореспонденція про необхідність погашення простроченої заборгованості, датована 2009 роком.
Акцентується на сплив строків притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України.
Враховуючи наведене захисник висловлює прохання скасувати вирок ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.04.2024 та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358 КК України,а також дослідити докази, які були досліджені в суді першої інстанції.
При апеляційному розгляді справи обвинувачена та її захисник підтримали подану апеляційну скаргу, з наведених у них мотивів, та просили таку задоволити. Апеляційну скаргу прокурора і представника потерпілої заперечили.
Прокурор підтримав подану ним апеляційну скаргу, заперечив апеляційні скарги захисника і представника потерпілої.
Представник потерпілої підтримав свою апеляційну скаргу. Апеляційну скаргу захисника заперечив, а щодо апеляційної скарги прокурора поклався на розсуд суду.
Заслухавши доповідача, пояснення присутніх учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданих апеляційних скарг, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно зі ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Обґрунтованість звільнення судом ОСОБА_9 від покарання за ч.2 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності у апеляційних скаргах не оспорюється, а тому, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядається.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд дослідив зібрані в ньому докази в їх сукупності за критеріями, визначеними ч. 1 ст. 94 КПК, перевірив доводи сторони обвинувачення та захисту, забезпечивши сторонам кримінального провадження передбачені КПК умови для реалізації їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, та дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст. 358 КК України.
Суд оцінив та врахував показання: потерпілої ОСОБА_18 та свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 .
Крім того, суд поклав в основу вироку дані, що містяться у матеріалах кримінального провадження, зокрема: у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150080003547 від 10.03.2015 року (a.c. 1, т. 1); заяві адвоката АО « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ОСОБА_26 поданої в інтересах ОСОБА_18 про вчинення кримінального правопорушення від 20.11.2013 року (a.c. 2-12, т.1); дорученні начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 . ОСОБА_27 про проведення досудового розслідування від 30.11.2013 року (a.c. 47, Т. 1); повідомленні прокурора про початок досудового розслідування № 12013150080003547 від 02.12.2013 року (а.с. 48, Т. 1); довідці за № 71/23690 від 02.12.2013 року про прийняття і реєстрацію заяви (а.с. 49, т. 1); клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів від 16.06.2014 року у ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с. 56-57, т.1); копії ухвали слідчого судді Франківського районного суду міста Львова за №465/3567/14-к (1-кс/465/315/14) від 18.06.2014 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів у ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с. 61, т. 1); дорученні оперативному підрозділу за № 71/673-СВ від 20.06.2014 року про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України (a.c. 60, т. 1); протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 27.06.2014 року у ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с. 64, т. 1); копії опису вилучених документів (а.с. 65, т. 1); оригіналі другого примірника довіреності від 27.11.2007 року за реєстровим номером 3054, посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_10 (a.c. 66, Т. 1); витязі про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей за № 4205632 від 27.11.2007 року (a.c. 67, т. 1); копії завіреної приватним нотаріусом ОСОБА_10 картки фізичної особи-платника податків на ОСОБА_13 (а.с. 68, Т. 1); клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів від 16.06.2014 року у ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (а.с. 58-59, Т. 1); копії ухвали слідчого судді Франківського районного суду міста Львова за № 465/3565/14-к (1-кс/465/314/14) від 19.06.2014 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів у ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (а.с. 69, Т. 1); дорученні оперативному підрозділу за № 71/715-СВ від 01.07.2014 року на вилучення документів (а.с. 70, Т. 1); протоколі тимчасового доступу до документів ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 03.07.2014 року (a.c. 71, т. 1); копії опису вилучених документів в ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (а.с. 72, т. 1); оригіналі кредитного договору № ML-600/236/2007 від 27.11.2007 року з додатками (а.с. 73-81, т. 1); оригіналі договору поруки № SR-600/236/2007/1 від 27.11.2007 року із ОСОБА_20 (а.с. 82, т. 1); оригіналі договору поруки № SR-600/236/2007/2 від 27.11.2007 року із ОСОБА_28 (а.с. 83, т. 1); кредитній заявці від 28.11.2007 року ОСОБА_9 (a.c. 84, т. 1); договорі № 600/3364/07/1 про кредитування поточного рахунку (овердрафт) від 27.11.2007 року, укладеного із ОСОБА_9 (а.c. 85-86, т. 1); копії позовної заяви за вих. № 01-04/309 від 27.07.2009 року (а.с. 87-89, Т. 1); копії протоколу засідання кредитного комітету № 226 від 27.11.2007 року (a.c. 90-95, Т. 1); завіреній копії довіреності ОСОБА_13 за № 3054 від 27.11.2007 року (a.c. 96-97, т. 1); копії договорів купівлі-продажу квартир у АДРЕСА_2 та 6 від 05.04.2007 року та 05.03.2007 року (а.с. 98-99, т. 1); полісі добровільного комплексного страхування іпотеки № 0061581 від 27.11.2007 року квартири АДРЕСА_6 (а.с. 101-102, т. 1); полісі добровільного комплексного страхування іпотеки № 0061582 від 27.11.2007 року квартири АДРЕСА_2 (а.с. 105-106, т. 1); полісі добровільного комплексного страхування іпотеки № 0061586 від 27.11.2007 року (a.с. 107-108, т. 1); заяві ОСОБА_20 (а.c. 111, т. 1); фотокопії додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 07.06.2010 року (a.c. 112, т. 1); фотокопії службової записки ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (а.с. 113, т. 1); фотокопії позову ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за вих. № 01-04/773/1 від 08.09.2009 року (a.c. 114-118 т. 1); фотокопії рішення за № 85 від 28.12.2009 року (а.c. 119, т. 1); повідомленні банку (a.c. 120-125, Т. 1); фотокопії звітів ФОП ОСОБА_9 (а.с. 126-129, т. 1); листі ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » за № 2062 від 27.11.2007 року (a.c. 130-131, т. 1); фотокопії пластикової картки ОСОБА_9 (а.с. 132, Т. 1); фотокопії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (a.c. 133, Т. 1); фотокопії документів ОСОБА_9 (а.с. 134-136, Т. 1); заяві ОСОБА_13 (згідно Сімейного кодексу України) (a.c. 138, т. 1); копії паспорта ОСОБА_9 (а.с. 139-140, Т.); копії паспорта ОСОБА_20 (а.с. 141-142, Т. 1); копії паспорта ОСОБА_15 (а.с. 147-148, т. 1); копії свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_20 (a.c. 151, т. 1); фотокопії поштових відправлень ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (а.с. 158-161, т. 1); досудові вимоги банку до поручителів та майнових поручителів (a.c. 162-189, Т. 1); платіжна вимога № 2 від 28.11.2008 року (а.с. 190, Т. 1); заяві на переказ готівки № 6 та квитанція № 6 від 28.11.2007 року (а.с. 191, Т. 1); витязі про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 15695128 від 27.11.2007 року (a.с. 192, Т. 1); витязі про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 15695206 від 27.11.2007 року (a.с. 193, Т. 1); витязі з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 15687542 від 27.11.2007 року (а.с. 196, Т. 1); витязі з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 15687882 від 27.11.2007 року (а.с. 197, Т. 1); витязі з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 15695180 від 27.11.2007 року (а.с. 202, Т. 1); витязі з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 15695099 від 27.11.2007 року (а.с. 203, Т. 1); витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави № 15687715 від 27.11.2007 року (а.с. 206, Т. 1); витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави № 15687715 від 27.11.2007 року (а.с. 207, Т. 1); копії витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно, яке підлягає іпотеці (a.c. 208-209, 213-214, Т. 1); фотокопії витягів з Державного реєстру правочинів за № 3802154 від 05.04.2007 року, № 3650808 від 05.03.2007 року (а.с. 216-217, Т. 1); копії протоколу № 1413171-2 про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна від 12.06.2013 року (а.с. 225, Т. 1); копії протоколу № 1413171-3 про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна від 12.06.2013 року (а.с. 226, Т. 1); фотокопії протоколів присутності на прилюдних торгах від 12.06.2013 року (a.c. 229-230, Т. 1); копії повідомлення філії № 14 ПП « ОСОБА_16 » № 171Б від 28.05.2013 року (a.c. 238, Т. 1); копії заяви ОСОБА_29 № 1413171-1 про участь в прилюдних торгах від 12.06.2013 року з додатками учасника (а.с. 239-248, Т. 1); звіті про оцінку майна квартири АДРЕСА_6 , виготовлений ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » станом на 13.11.2007 року з додатками (a.c. 323-353, Т. 1); звіті про оцінку майна квартири АДРЕСА_2 , виготовлений ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » станом на 13.11.2007 року з додатками (a.c. 354-382, Т. 1); постанові про визначення підслідності від 15.10.2014 року (а.с. 385-386, Т. 1); постанові заступника прокурора Львівської області про визначення місця проведення досудового розслідування від 27.03.2015 року (а.с. 3-4, Т. 2); постанові заступника прокурора Львівської області про призначення групи прокурорів від 30.03.2015 року (а.с. 6-7, Т. 2); дорученні на проведення досудового розслідування від 01.04.2015 року та від 16.04.2015 року (a.c. 8, 10, Т. 2); витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150080003547 від 16.04.2015 року (а.c. 1, Т. 2); клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів від 10.04.2015 року в ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с. 12-14, Т. 2); копії ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_15 за № 461/4228/15-к (1-кс/461/2470/15) від 10.04.2015 року (а.с. 15, Т. 2); протоколі тимчасового доступу до документів у ІНФОРМАЦІЯ_12 від 11.05.2015 року (a.c. 16-18, Т. 2); копії опису вилучених документів (а.с. 19-20, Т. 2); листі завідувача ІНФОРМАЦІЯ_12 за № 932/01-30 від 20.05.2015 року (a.c. 21, Т. 2); завіреній копії реєстру № 3 для реєстрації нотаріальних дій приватним нотаріусом ОСОБА_10 за 2007 рік (а.с. 22-30, Т. 2); оригіналі договору іпотеки № PML-600/236/2007/2 від 27.11.2007 року (a.c. 31-33, Т. 2); заяві ОСОБА_15 від імені ОСОБА_13 на приватного нотаріуса ОСОБА_10 за вх. 1074/02-05 (а.с. 34, Т. 2); завіреній фотокопії кредитного договору ML-600/236/2007 від 27.11.2007 року (a.c. 35-39, Т. 2); висновку про вартість майна АДРЕСА_2 (а.с. 40, Т. 2); витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 16377497 від 23.10.2007 року (a.c.41, Т. 2); завіреній копії договору купівлі продажу квартири в АДРЕСА_2 від 05.04.2007 року (а.с. 42, Т. 2); завіреній копії витягу з Державного реєстру правочинів за № 3802154 від 05.04.2007 року (a.c. 43, Т. 2); завіреній копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 14228646 від 13.04.2007 року (а.с. 44, Т. 2); витязі з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 15687882 від 27.11.2007 року (а.с. 45, Т. 2); витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави за № 15687715 від 27.11.2007 року (а.с. 46, Т. 2); довідці за № 613 від 29.10.2007 ЛКП « ІНФОРМАЦІЯ_16 » (а.с. 47, Т. 2); листі за № 04/3869 від 03.12.07 року управління охорони історичного середовища (a.c. 48, Т. 2); завіреній копії довіреності ОСОБА_13 за № 3054 від 27.11.2007 року (a.c. 49, Т. 2); скороченому витягу з Єдиного реєстру довіреностей за № 4209809 від 27.11.2007 року (a.c. 50, Т. 2); фотокопії довіреності за № 5050 від 10.11.2006 року (а.с. 51, Т. 2); скорочений витяг з Єдиного реєстру довіреностей за № 4209921 від 27.11.2007 року (a.c. 52, Т. 2); фотокопією довіреності за № 5051 від 10.11.2006 року (а.с. 53, Т. 2); скороченим витягом з Єдиного реєстру довіреностей за № 4209868 від 27.11.2007 року (a.c. 54, Т. 2); копією картки фізичної особи-платника податків на ОСОБА_13 (а.с. 55, Т. 2); оригіналом другого примірника договору іпотеки PML-600/236/2007/1 (майнової поруки) від 27.11.2007 року (а.с. 56-58, Т. 2); заявою приватному нотаріусу ОСОБА_10 від ОСОБА_15 в інтересах ОСОБА_13 за вх. № 1071/02-05 від 27.11.2007 року (а.с. 59, Т. 2); оригіналом кредитного договору № ML-600/236/2007 від 27.11.2007 року (a.c. 60-64, Т. 2); висновоком про вартість майна - квартири в АДРЕСА_8 (a.c. 65, т. 2); витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно 16378206 (а.с. 66, т. 2); завіреною копією договору купівлі-продажу квартири від 05.03.2007 року (a.c. 67, т. 2); завіреною копією витягу з Державного реєстру правочинів за № 3650808 від 05.03.2007 року (a.c. 68, Т. 2); завіреною копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 13830618 від 12.03.2007 року (а.с. 69, т. 2); витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 15687542 від 27.11.2007 року (а.с. 70, т. 2); витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави за № 15687715 від 27.11.2007 року (а.с. 71, т. 2); довідкою з місця проживання за № 614 від 29.10.2007 року видана ЛКП « ІНФОРМАЦІЯ_16 » (а.с. 72, т. 2); листом ІНФОРМАЦІЯ_17 за № 04/3870 від 03.12.07 року (a.c. 72, т. 2); завіреною копією довіреності ОСОБА_13 за № 3054 від 27.11.2007 року, посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_10 (а.с. 73, Т. 2); витягом з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреності) за № 4209809 від 27.11.2007 року (а.с. 74, т. 2); - завіреною копією довіреності за № 5050 від 10.11.2006 року (а.с. 75, Т. 2); витягом з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреності) за № 4209921 від 27.11.2007 року (а.с. 76, т. 2); завіреною копією довіреності за № 5051 від 10.11.2006 року (а.с. 77, Т. 2); скороченим витягом з Єдиного реєстру довіреності за № 4209868 від 27.11.2007 року (a.c. 78, т. 2); фотокопією фізичної особи-платника податків ОСОБА_13 (а.с. 79, т. 2); клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів від 08.06.2015 року в приватного нотаріуса ОСОБА_12 (а.с. 80-81, Т. 2); копією ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_15 за №461/6446/15-к (1-кс/461/3529/15) від 09.06.2015 року (a.c. 85, Т. 2); копією ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова за №461/6446/15-к (1-кс/461/3529/15) від 16.06.2015 року (а.с. 86, Т. 2); дорученні оперативному підрозділу про проведення слідчих дій від 15.06.2015 року за №2/5627 (a.c. 83, Т. 2); протоколі тимчасового доступу до документів в приватного нотаріуса ОСОБА_12 від 01.07.2015 року (а.с. 87-89, Т. 2); описі вилучених документів в приватного нотаріуса ОСОБА_12 від 01.07.2015 року (a.c. 90-91, Т. 2); оригіналі другого примірника договору купівлі продажу квартири в АДРЕСА_8 від 05.03.2007 року, посвідченого приватним нотаріус ОСОБА_12 за реєстровим № 694 (a.c. 92, Т. 2); витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів за № 3650800 від 05.03.2007 року (а.с. 93, Т. 2); договорі купівлі-продажу квартири від 23.01.2003 року на бланку серії ВАС № 997636, посвідчений нотаріусом ОСОБА_30 (а.с. 94, Т. 2); реєстраційне посвідчення серії КММ № 089318 від 31.01.2003 року (a.c. 95, Т. 2); витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 13733674 від 28.02.2007 року (а.с. 96, Т. 2); довідці приватного нотаріуса ОСОБА_12 за № 1213237-185 від 05.03.2007 року (a.c. 97, Т. 2); витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави за № 11505558 від 05.03.2007 року (а.с. 98, т. 2); витязі з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 11505501 від 05.03.2007 року (а.с. 99, Т. 2); фотокопії карток фізичної особи - платника податків на ОСОБА_31 та ОСОБА_13 (а.с. 100, Т. 2); заяві ОСОБА_32 за № 692 від 05.03.2007 року (а.с. 101, Т. 2); заяві ОСОБА_13 від 05.03.2007 року за вх. індексом 146/02-02 (a.c. 102, Т. 2); заяві ОСОБА_33 за вх. індексом 147/02-02 (а.с. 103, Т. 2); витязі з Державного реєстру правочинів за № 3649349 від 05.03.2007 року (a.c. 104, Т. 2); довідці з місця проживання за № 1001 від 21.02.07 року (а.с. 105, Т. 2); договорі купівлі-продажу квартири від 05.04.2007 року за № 1290 (а.с. 106, Т. 2); витязі про реєстрацію в Державному реєстрі правочині за № 3802127 від 05.04.2007 року (а.c. 107, Т. 2); договорі купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 на спеціальному бланку АЕІ № 739325 від 17.01.2002 року (а.с. 108, т. 2); реєстраційному посвідченні серії КММ № 069603 від 28.01.2002 року (a.c. 109, Т. 2); витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 13627523 від 20.02.2007 року (a.c. 110, т. 2); довідці приватного нотаріуса за № 1223331-185 від 05.04.2007 року (a.c. 111, т. 2); витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави за № 11983520 від 05.04.2007 року (а.c. 112, Т. 2); витязі з Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна за № 11983439 від 05.04.2007 року (а.с. 113, Т. 2); фотокопії довідок (карток) фізичної особи-платника податків на ОСОБА_34 та ОСОБА_13 (а.с. 114, Т. 2); заяві ОСОБА_34 за вх. індексом 256/02-02 від 05.04.2007 року (a.c. 115, Т. 2); витязі з Державного реєстру правочинів за № 3801616 від 05.04.2007 року (a.c. 116, Т. 2); заяві ОСОБА_35 , та ОСОБА_13 за вх. індексом 257/02-02 від 05.04.2007 року (a.c. 117, Т. 2); заяві ОСОБА_13 за вх. індексом 258/02-02 від 05.04.2007 року (a.c. 118, Т. 2); довідці з місця проживання за № 1389 від 05.04.2007 року, виданого ЛКП « ІНФОРМАЦІЯ_16 » (а.с. 119, Т. 2); клопотаннні про тимчасовий доступ до речей і документів від 30.06.2015 року в ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (а.с. 121-123, Т. 2); копії ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова за № 461/7408/15-к (1-кс/461/4004/15) від 30.06.2015 року (а.с. 124, Т. 2); дорученні оперативному підрозділу за вих. № 2/6997 від 06.07.2015 року (a.c. 125, Т. 2); протоколі тимчасового доступу до документів в обласному відділення ЗАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 20.07.2015 року (а.с. 127-128 Т. 2); копії опису вилучених документів (а.с. 129, Т. 2); заяві ОСОБА_9 на відкриття поточного рахунку № 26203001773634 від 27.11.2015 року (а.с. 130, Т. 2); картці із зразками підпису ОСОБА_9 (а.с. 131, Т. 2); договорі № 600/3364/07 про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній валюті від 27.11.2007 року (а.с. 132, Т. 2); анкеті фізичної особи ОСОБА_9 (а.с. 133, Т. 2); копії паспорта ОСОБА_9 (а.с. 134-135, Т. 2); виписці про рух коштів по рахунку НОМЕР_3 за період 27.11.2007 року по 11.11.2009 року (а.с. 136-139, Т. 2); виписці про рух коштів по рахунку НОМЕР_3 за період 11.11.2009 року по 31.12.2010 року (а.с. 140, Т. 2); виписці про рух коштів по рахунку НОМЕР_3 за період 01.01.2010 року по 13.07.2015 року (a.c. 141, Т. 2); виписці про рух коштів по рахунку НОМЕР_3 (Євро) за період 27.11.2007 року по 13.07.2015 року (а.с. 142-145, Т. 2); постанові про відібрання зразків підпису ОСОБА_18 для експертного дослідження від 18.05.2015 року (а.с. 153, Т. 2); постанові про проведення процесуальних дій на іншій території від 18.05.2015 року (а.с. 151-152, т. 2); протоколі відібрання зразків почерку та підпису від 02.06.2015 року (a.c. 160, Т. 2); додатку до протоколу отримання взірців почерку та підпису ОСОБА_18 (а.с. 161-180, Т. 2); фотокопії паспорта ОСОБА_18 (а.с. 181-184, т. 2); фотокопії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 26.09.2009 року (a.c. 185 Т. 2); постанові першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_36 від 26.10.2015 року про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування (а.с. 2, Т. 3); дорученні на проведення досудового розслідування від 09.11.2015 року (a.c. 7, Т. 3); постанові про створення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 14.12.2015 року (а.с. 8, Т. 3); супровідному листі в ІНФОРМАЦІЯ_18 від 20.01.2016 року за № 7/3547/16 (а.с. 11, Т. 3); постанові про призначення почеркознавчої експертизи від 20.01.2016 року (a.c. 12-14, Т. 3); довідці експерта про витрати проведення почеркознавчої експертизи № 4/23 від 03.02.2016 (а.с. 16, Т. 3); висновку експерта № 4/23 від 03.02.2016 року (а.с. 17-27, Т. 3); рапорті на реєстрацію в журналі єдиного обліку за № 84 від 10.02.2016 року № 84 (а.с. 31, т.3); витягу з ЄРДР №12016070000000031 від 10.02.2016 року та повідомлення про початок досудового розслідування (а.с. 32, 33, Т. 3); постанові про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 14.02.2016 року (а.с. 34-35, т. 3); супровідному листі у ІНФОРМАЦІЯ_19 за № 1670/106/7-2016 від 05.04.2016 року (a.c. 44, Т. 3); постанові про призначення повторної комісійної почеркознавчої експертизи від 05.04.2016 року (а.с. 45-47, Т. 3); супровідному листі із ІНФОРМАЦІЯ_20 за № 1786 від 15.06.2016 року (a.c. 48, т. 3); висновку повторної комісійної почеркознавчої експертизи № 1786 від 15.06.2016 року (а.с. 49-51, Т. 3); заявою ОСОБА_18 про залучення як потерпілу до провадження від 21.06.2016 року (а.с. 60, т. 3); листі судовому експерту ОСОБА_37 за № 3292/106/7-2016 від 21.07.2016 року (а.с. 147, т. 3); постанові про призначення оціночно-будівельної експертизи від 21.07.2016 року (а.с. 148-150, т. 3); супровідному листі експерта за № 90-16 від 15.08.2016 року (а.с. 151, т. 3); рахунку фактурі за проведення експертизи № СФ-12 від 15.08.16 року (a.c. 152, т. 3); супровідному листі експерта за № 89-16 від 15.08.2016 року (а.с. 153, т. 3); висновку експерта № 197-1/16 судової оціночно-будівельної експертизи від 15.08.2016 року (а.с. 154-166, т. 3); копії постанови про виділення матеріалів досудового розслідування стосовно особи в окреме провадження від 11.10.2016 року (а.с. 3-7, т. 4); копії витягу з кримінального провадження № 12016070000000173 (a.c. 8, т. 4); відповіді на запит ІНФОРМАЦІЯ_21 (а.с. 21-27, 29-37, Т. 4); клопотанні про арешт майна (а.с. 96-99, т. 4); ухвалі суду № 308/3680/17 від 14.04.2017 року про накладення арешту на майно (а.с. 100-103, т. 4); копії постанови про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження (а.с. 220-224, т. 4); витягу з ЄРДР за №12017070000000115 від 29.05.2017 року (а.с. 225, т. 4).
Надаючи оцінку цим доказам у сукупності, колегія суддів вважає їх належними, допустимими і достовірними, й достатніми для доведеності винуватості обвинуваченої у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, та не вбачає підстав визнати наведені у вироку висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Переконливих аргументів про протилежне в подананій строною захисту апеляційній скарзі не міститься.
Дії ОСОБА_9 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України, як придбання права на майно шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене у особливо великому розмірі.
Шахрайство, виходячи з диспозиції ст. 190 КК, полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно. При цьому ці дії вчиняються шляхом обману або зловживання довірою (способи вчинення шахрайства). Шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпоряджатися таким майном.
Необхідною і достатньою складовою підстави кримінальної відповідальності
за шахрайство є усвідомлення суб'єктом злочину того факту, що предмет злочину є для нього чужим, що він заволодіває чужим майном (придбає право на майно) за відсутності будь-якого дійсного чи уявлюваного права на нього. Вказівка в
ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна (права на майно), виходячи з органічного зв'язку між його об'єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно встановити за змістом цієї кримінально-правової норми, свідчить про те, що кримінальна відповідальність за шахрайство пов'язана, як правило, не з встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а з встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном (придбання права на майно), яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи).
У справі, що розглядається, ОСОБА_9 , звертаючись до нотаріуса за вчиненням нотаріальних дій, та, надавши останній копію картки фізичної особи-платника податків на ім'я ОСОБА_13 для складання довіреності на право управління і розпорядження, належними потерпілій ОСОБА_11 квартирами, не могла не усвідомлювати протиправний характер своїх дій при тому, що потерпіла ОСОБА_14 на підписання даного роду офіційних документів її не уповноважувала, згоду свою не надавала, умисно, власноручно підробила підпис та рукописний текст від імені ОСОБА_11 у складеній приватним нотаріусом ОСОБА_10 довіреності. Таким чином, внаслідок вчинення вказаних вище злочинних дій, ОСОБА_9 через підставну особу ОСОБА_15 отримала реальну можливість розпоряджатись належними потерпілій ОСОБА_11 об'єктами нерухомого майна, а саме: квартирою АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 .
З приводу апеляційних доводів захисника про те, що судом не було допитано свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_10 , то колегією суддів встановлено таке.
Із аудіозапису судового засідання суду першої інстанції від 25 вересня 2023 року, вбачається, що прокурор під час розгляду обвинувального акта відмовився від допиту запропонованих ним у клопотанні свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_10 .
Відмовилася і сторона захисту від допиту свідка ОСОБА_15 , а про свідка ОСОБА_10 взагалі не вказувала у клопотанні.
Також колегія суддів уважає прийнятними аргументи захисника про порушення вимог матеріального та процесуального закону, які регламентують застосування інституту давності.
За загальним правилом статті 49 КК України особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення й до дня набрання вироком законної сили минули строки, зазначені в ч. 1 цієї статті, і немає підстав для зупинення або переривання давності.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що строк давності перервався через вчинення ОСОБА_9 на початку червня 2013 року нового кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, яке належить до тяжких злочинів.
Вироком ІНФОРМАЦІЯ_22 від 22 вересня 2022 року ОСОБА_9 було визнано винною за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України та їй призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 27 липня 2023 року скасовано вирок ІНФОРМАЦІЯ_22 від 22 вересня 2022 року щодо ОСОБА_9 та на підставі ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України закрито на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Щодо посилання захисника як на підставу застосування ст.49 КК України, що у даному випадку вина особи не встановлюється, то слід зазначити наступне.
Відповідно до норм діючого КПК України, особа стає суб'єктом кримінального правопорушення на початковому етапі досудового розслідування у випадку, визначеному ч. 1 ст. 42 КК України, а саме, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй унаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
При цьому, в розумінні поняття «вчинила злочин», що є підставою переривання перебігу давності відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України не передбачає наявності вироку суду, яким таку особу визнано винуватою, або набрання вироком законної сили. Тобто, законодавцем закріплено поняття «вчинила новий злочин» у розумінні визнання такої особи хоча б у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, підозрюваною.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності чи покарання у зв'язку із закінченням строків давності не нівелює сам факт вчинення злочину, який сам по собі є підставою для переривання строку давності.
Всі інші доводи апеляційної скарги захисника судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки такі не спростовують вини обвинуваченої, мають формальний характер, при цьому, апелянт оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.
Підстав для повторно дослідження доказів у справі, колегія суддів не вбачає, оскільки такі судом першої інстанції досліджено повно та із дотриманням вимог закону.
Положеннями статті 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Згідно зі ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Призначаючи ОСОБА_9 покарання, суд, дотримуючись наведених вимог кримінального закону, урахував усі обставини справи, в тому числі й ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки та обставини скоєного, її роль у вчиненому, відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та дійшов обґрунтованого висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
Водночас, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_9 покарання врахував дані про особу винної, яка в силу ч. 3 ст. 88 КК України раніше не судима, указом Патріарха Київського і всієї Руси-України № 186 від 28.02.2006 року нагороджена Ордером ІНФОРМАЦІЯ_23 (за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви), що остання надає щорічну матеріальну допомогу дитині-інваліду від народження ОСОБА_38 , 2001 року народження; її стан здоров'я, зокрема остання страждає низкою захворювань, що стверджується медичною документацією наданою стороною захисту, даних про те, що остання перебуває на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах судом не встановлено; сімейний та матеріальний стан, яка є одруженою, пенсіонеркою, наявність постійного місця проживання, її роль у вчиненні кримінального правопорушення та поведінку до і після вчинення такого, також те, що остання не визнала свою вину, заперечила фактичні обставини справи.
Урахувавши усі обставини, які за законом мають правове значення, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення винної без реального відбування нею призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України та призначив їй іспитовий строк, передбачений цією нормою закону.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Виходячи зі змісту 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, який у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст.129 КПК України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода, крім іншого, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом, іншим ушкодження здоров'я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
При цьому суд зобов'язаний усебічно, повно й об'єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, установити злочинний зв'язок між діянням і шкодою, що настала, і дати у вироку належну оцінку таким обставинам.
На думку колегії суддів апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано визначив належну до відшкодування із ОСОБА_9 суму морального відшкодування, взявши до уваги особу обвинуваченої, її матеріальне становище.
Колегія суддів вважає, що визначена судом першої інстанції сума морального відшкодування в розмірі 30 000 грн. із ОСОБА_9 на користь потерпілої є цілком розумною, співмірною і справедливою, відповідає характеру вчиненого злочину і враховує в достатньому обсязі зміст та глибину спричинених потерпілій моральних страждань за наведених обставин провадження.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено, відтак підстав для зміни чи скасування оскаржуваного вироку немає.
Ураховуючи вищенаведене, вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а отже апеляційні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
постановила:
апеляційні скарги прокурора ОСОБА_6 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Залізничного районного суду м. Львова від 12 квітня 2024 року щодо ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий
Судді: