Дата документу 09.06.2025 Справа № 334/10553/24
Єдиний унікальний № 334/10553/24
Провадження № 22-ц/807/1294/25
09 червня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючого Полякова О.З.,
суддів Гончар М.С.,
Кухаря С.В.,
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення,-
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, 24 травня 2025 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, до якої додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вобґрунтування клопотання ОСОБА_1 зазначає, що у зв'язку з воєнним станом та затримкою досилання поштової кореспонденції, вона не має можливості повноцінно користуватись засобами поштового зв'язку.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Матеріалами справи підтверджено, що 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 вже зверталася до суду з апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2025 року в межах тридцяти денного строку, передбаченого ст. 354 ЦПК України (а.с. 42), яку ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2025 року повернуто у зв'язку з невиконанням ухвали суду від 23 квітня 2025 року (а.с. 64-66).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
Право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі, гарантує стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка ратифікована Україною Законом від 17.07.1997 №475/97-ВР.
Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Також колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.
Конституційний Суд України в Рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене. Таким чином, положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 6-зп від 25 листопада 1997 року Головним обов'язком держави, згідно зі статтею 3 Конституції України, є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (стаття 8 Конституції України).
Крім того, відповідно до абзацу другого підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019, утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, частини першої статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні ефективного механізму такого захисту.
У свою чергу, в абзаці п'ятому підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 зазначено, що гарантована Конституцією України рівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає потребу забезпечення їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод; у правовій державі звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 2-р(II)/2022 від 6 квітня 2022 року гарантована Конституцією України рівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає конечність забезпечення їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У державі, керованій правовладдям, звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а додержання загальних принципів рівності громадян перед законом та заборони дискримінації, що їх визначено приписами частин першої, другої статті 24 Конституції України, є неодмінним складником реалізації права на судовий захист.
У своїй постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зробив висновок, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
-первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
-повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
-скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
-доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником;
-наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
З урахуванням вищевикладеного, з огляду на те, що первісне звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження (а.с. 47), повторне подання апеляційної скарги відбулось на наступний день після повернення первісної апеляційної скарги (а.с. 77), скаржниця продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації нею права на апеляційне оскарження, беручи до уваги обставини, на які посилається скаржниця, а також поважність причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, для забезпечення можливості реалізації конституційного права на апеляційне оскарження, є підстави для поновлення строку.
Крім того, ОСОБА_1 подала повторне клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначає, що не може сплати суму судового збору, у зв'язку з тим, що повністю втратила дохід. На підтвердження відсутності в неї жодного доходу за 2024 рік додала оригінал довідки Пенсійного фонду України форми ок-5, сформовану та підписану відповідальним працівником фонду 24 квітня 2025 року.
Посилаючись на Конституцію України, ЗУ «Про судовий збір», просить звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п. 1.1, 1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 грн.
Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Таким чином, сума судового становить 4542 грн (3028 грн х 150%).
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Так, звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 надала суду примірник довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5, в якій відображені відомості про застраховану особу за період 2002 - 2019 рр. Відомості про 2024 рік у довідці відсутні. Однак, колегія суддів враховує, що довідка сформована та підписана відповідальним працівником фонду 24 квітня 2025 року, що дозволяє зробити висновок про відсутність доходів у заявниці за 2024 рік.
Таким чином, розмір судового збору за подання цієї апеляційної скарги перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній (2024) календарний рік.
Європейський суд з прав людини зауважив, що "сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету" ("Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), № 28249/95, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
У зв'язку з цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), виключно відповідно до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. За приписами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З урахуванням вищенаведеного, для забезпечення можливості реалізації конституційного права на апеляційне оскарження, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2025 року належить задовольнити.
Заслухавши суддю - доповідача Полякова О.З., беручи до уваги, що апеляційну скаргу подано з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 354, 356 ЦПК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, колегія вважає за можливе відкрити апеляційне провадження та призначити справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.
Згідно п. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Керуючись п. 13, ст. 7, ст.ст. 274, 354, 359, 360, 361, 369 ЦПК України, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2025 року - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2025 року.
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2025 року - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2025 року в цій справі.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення.
Надіслати учасникам справи разом з копією цієї ухвали копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Надати учасникам справи строк до 07 липня 2025 року для надання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Справу призначити до розгляду без повідомлення учасників справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: