Справа № 308/11136/24
09.06.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/333/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 , подану в особі захисників-адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 травня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 травня 2025 року у задоволенні скарги ОСОБА_5 подану в особі захисника ОСОБА_6 про скасування повідомлення старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України від 06.02.2025 у кримінальному провадженні №62024140160000106 від 15.04.2024 року - відмовлено.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 08 травня 2025 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшла скарга ОСОБА_5 подана в особі захисника ОСОБА_6 про скасування повідомлення старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, від 06.02.2025 у кримінальному провадженні №62024140160000106 від 15.04.2024 року.
Скаргу мотивовано тим, що 06 лютого 2023 року зранку в 09:00 год. старший слідчий 6 слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР у місті Львові, ОСОБА_9 на території православної церкви по вул. Православна Набережна у місті Ужгороді зачитав 10 аркушів тексту який він назвав “повідомленням про підозру», після чого не дочекавшись адвоката залишив надрукований ним текст повідомлення у металевій огорожі.
Ознайомившись зі змістом повідомлення про підозру яке оформлене громадянину ОСОБА_5 від 06.02.2025 сторона захисту вважає, що спосіб вручення повідомлення про підозру обраний старшим слідчим - є порушенням конституційних прав та свобод громадян України та позбавленням їх права на захист та правову допомогу адвоката. Зазначає, що в тексті повідомлення про підозру відсутні об'єктивні докази обґрунтованості повідомлення про підозру. В тексті повідомлення про підозру відсутні будь-які письмові докази, які свідчать про те, що саме у діях чи бездіяльності його підзахисного наявний склад злочину передбачений ч.2 ст. 367 КК України. В тексті повідомлення про підозру відсутні важливі істотні дані про період перебування на посаді директора Ужанського НПП та номер Наказу яким був призначений на посаду ОСОБА_5 , а також відсутні його посадові обов'язки .
Вважає, що під час складання повідомлення про підозру - прямо порушені норми міжнародного права.
Зазначає, що станом на 06 лютого 2025 року повідомлення про підозру складено з порушеннями вимог закону і не вручено у спосіб передбачений ст.276 КПК України.
Вважає, що повідомлення про підозру не відповідає вимогам статті 277 КПК України, не містить аналіз змісту повідомлення про підозру, не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності особи до вчинення інкримінованого йому злочину кримінального правопорушення.
Вказує на те, що строки притягнення особи до кримінальної відповідальності закінчились (минули 08.11.2024 року), а тому суд не має підстав - незаконно сприяти слідчим та прокурорам порушувати закон.
Зазначає, що застосування ст. ст. 39 , 39-2, 102 Податкового Кодексу - надасть право та обов'язок слідчому судді - зробити належний правовий висновок суду про те, що раз в матеріалах справи відсутня ухвала слідчого судді «Про надання дозволу ГУ ДПС в Закарпатській області проводити позапланову перевірку прямо порушуючи строки встановлені ст. ст. 39 , 39-2, 102 Податкового Кодексу» - то Акт перевірки від 17 червня 2024 року та 5 податкових повідомлень-рішень за наслідками податкової перевірки є незаконними.
Вказує, що ГУ ДПС в Закарпатській області не мала права у червні місяці 2024 року під час проведення позапланої перевірки застосовувати “неоприлюднені та нечинні рішення сільських рад Великоберезнянського району “Про податки і збори".
Вважає, що перевірка податківців була “незаконна та свавільна», а складений ними Акт перевірки та сформовані на підставі цього акту перевірки податкові повідомлення-рішення - є нікчемними (виходячи із висновків Закарпатського окружного адміністративного суду в справі №260/6534/24.
Зазначає, що підозра та обвинувачення не можуть базуватись на припущеннях.
Наголошує на тому, що слідчим та прокурором порушені стаття 276 п.3 КПК України - порушено строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
З огляду на викладене заявник просив слідчого суддю: безпосередньо в судовому засіданні дослідити два Накази Міністерства : «Про призначення на посаду директора Ужанського НПП ОСОБА_5 10.11.2014 року» та Наказ «Про звільнення з посади директора Ужанського НПП ОСОБА_5 08.11.2019 року» - що надасть можливість слідчому судді Ужгородського міськрайонного суду встановити порушення органом досудового розслідування 5 річного строку притягнення до кримінальної відповідальності за нетяжкий злочин за ч. 2 ст. 367 КК України; за наслідками публічного розгляду скарги в суді та безпосереднього дослідження всіх наявних належних і допустимих доказів та застосувавши Постанову Верховного Суду від 17 лютого 2025 року в справі № 283/1638/23 провадження № 51 - 6262 кмо 23 - повідомлення про підозру директору Ужанського НПП ОСОБА_5 від 06 лютого 2025 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у кримінальному провадженні № 62024140160000106 від 15.04.2024 р. - скасувати.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя зазначив, що Повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України відповідає вимогам ст. 277 КПК України, докази є достатніми, аби стверджувати про причетність його до вчинення вказаного злочину, відповідають стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, письмове Повідомлення про підозру складено та вручено ОСОБА_5 , уповноваженою на це особою та у спосіб, передбачений ч. 1 ст. 278 КПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 в особі захисників-адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, а також скасувати повідомлення про підозру від 06.02.2025 директору Ужанського НПП ОСОБА_5 (10.11.2014-08.11.2019 період перебування на посаді) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у межах кримінального провадження №62024140160000106 від 15.04.2024 року. Вважає, що відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували обґрунтованість підозри ОСОБА_5 . Сторона захисту посилається щодо незаконності повідомлення про підозру на ті ж самі обґрунтування, що містяться у скарзі, яка подана до суду першої інстанції. Крім того перед Закарпатським апеляційним судом заявляє клопотання: перевірити обґрунтованість (чи необґрунтованість) підозри, прописати в судовому рішенні, суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт, об'єктивна сторона кримінального правопорушення, прослухати виступ незаконно підозрюваного журналіста ОСОБА_5 , де він чітко повідомляє слідчому судді про те, що у розумінні верховенства права, вищу юридичну силу мають: Конституція України, закони України, а вже потім рішення органів місцевого самоврядування, податкові перевірки та висновки експертів…, однак слідча суддя так і не усвідомила та зробила помилкові висновки про те, що сільські ради Великоберезнянського району у 2018 році порушили ЗУ «про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків зборів. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні оригінали документів, які б підтверджували прізвища, імена посадових осіб ГУ ДПС в Закарпатській області, які отримували та перевіряли декларації Ужанського НПП за 2019 рік. Зазначає, що вручення підозри ОСОБА_5 через 5 років 3 місяці після звільнення з посади - це є порушення строку притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367 КК України.
До початку судового розгляду від прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_10 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його участі. Просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, одночасно зазначив, що обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у відповідності до вимог ст. 293 КПК України, надіслано у Великоберезнянський районний суд Закарпатської області та призначено підготовче засідання на 16.06.2025.
В судове засідання ОСОБА_5 та його захисники-адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не з'явилися.
Судове провадження розглядається за відсутності учасників судового провадження, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви про відкладення розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Аналіз змісту оскаржуваної ухвали слідчого судді дає підстави зазначити про те, що вказане судове рішення вищевикладеним вимогам кримінального процесуального закону відповідає з огляду на наступне.
Вимоги ч. 2 ст. 309 КПК України передбачають, що під час досудового розслідування також може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Апеляційним судом встановлено, що слідчими Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові проводилося досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 15.04.2024 року внесені до ЄРДР за №62024140160000106, попередня правова кваліфікація ч. 2 ст. 367 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, від 06.02.2025 року у кримінальному провадженні за №62024140160000106 від 15.04.2024 складено слідчим Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 та погоджено прокурором у кримінальному провадженні прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_10 - 06 лютого 2025 року.
За результатами зібраних доказів у даному кримінальному провадженні, 06 лютого 2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Правова кваліфікація дій підозрюваного ОСОБА_5 - ч. 2 ст. 367 КК України, тобто підозрюється у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Чинний кримінальний процесуальний закон не містить нормативного визначення терміну «повідомлення про підозру», натомість, системний аналіз положень КПК України дає підстави стверджувати про те, що повідомлення про підозру - одне із важливих процесуальних рішень у кримінальному провадженні, констатація факту наявності достатніх підстав («поза розумним сумнівом») вважати обґрунтованим припущення, що особа вчинила кримінальне правопорушення на підставі наявних доказів.
Незважаючи на важливість критерію обґрунтованості підозри, визначення вказаного терміну в національному кримінальному процесуальному законодавстві відсутнє.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.
Так, поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Відповідно до ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Дослідивши матеріали судового провадження у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги ст. 276, 277 КПК України, Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини, постановлених у справах проти України, слідчим суддею при розгляді скарги ОСОБА_5 поданої в особі захисника ОСОБА_6 були враховані, внаслідок чого постановлено судове рішення, яке з огляду на норми процесуального та матеріального права слід вважати законним та обґрунтованим.
Так, з матеріалів судового провадження вбачається, що слідчий суддя, приймаючи судове рішення, дав належну оцінку тим фактам, що за своїм змістом повідомлена ОСОБА_5 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення прокурором були дотримані вимоги ст.ст. 278, 481 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти висновку про те, що ОСОБА_5 мав відношення до подій, які могли свідчити про імовірне вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. При цьому апеляційний суд бере до уваги те, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, містить зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі час і місце його вчинення, а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру.
Разом із тим, знайшов своє підтвердження і висновок слідчого судді, яким відхилено доводи захисника та підозрюваного про порушення порядку вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру, оскільки таке було вручене ОСОБА_5 уповноваженою на це особою та у спосіб, передбачений ч. 1 ст. 278 КПК України.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами та способами.
Процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на три етапи: 1) етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру; 2) етап об'єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру та його підписання; 3) етап доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к, провадження № 13-34кс19).
З наведеного, можна зробити висновок, що перші два етапи повідомлення про підозру, мають своїм результатом прийняття слідчим чи прокурором відповідного процесуального рішення - повідомлення про підозру, а останній етап, охоплює собою низку процесуальних дій щодо доведення інформації про таке рішення до особи, стосовно якої прийняте рішення про повідомлення про підозру, а також роз'яснення наданих їй прав.
Тому, апеляційний суд доходить висновку про те, що ОСОБА_5 та його захисниками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не доведено, що повідомлення про підозру є незаконним та необґрунтованим, не наведено даних, які б спростовували висновок сторони обвинувачення щодо можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, в межах якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, а також не доведено, що при врученні повідомлення про підозру органом досудового розслідування допущено суттєві порушення вимог КПК України, які могли б слугувати підставою для її скасування. Указаний висновок слідчого судді не спростовано і доводами апеляційної скарги.
Із урахуванням наведеного вище, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_5 подану в особі захисника ОСОБА_6 про скасування повідомлення ОСОБА_5 про підозру, визнавши, що повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, є законним, вмотивованим та відповідає вимогам ст. 277 КПК України, вручено відповідно до вимог КПК України, а у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановлено.
Колегія суддів також вважає, що викладені в повідомленні про підозру фактичні обставини із посиланням на відповідні докази, на даному етапі кримінального провадження дають обґрунтовані підстави вважати про можливу причетність ОСОБА_5 до неналежного виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
Зазначене також свідчить про те, що викладені у судовому рішенні висновки про доведеність підозри, узгоджуються з вимогами закону та зібраними у кримінальному провадженні доказами, які досліджені слідчим суддею, і якими, на переконання апеляційного суду, на цьому етапі досудового розслідування підтверджується підозра ОСОБА_5 .
Приймаючи судове рішення колегія суддів бере до уваги і те, що на цьому етапі досудового розслідування слідчий суддя має право оцінювати докази з точки зору їх належності та достатності для висунутої особі підозри і не вправі оцінювати їх з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття процесуального рішення у виді вироку, і жоден доказ не має наперед встановленої сили, у тому числі не вправі оцінювати докази на предмет їх допустимості.
З огляду на вищенаведені обставини, доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 та його захисників про те, що слідчий суддя не дослідив низку обставин, які, на думку апелянтів, є важливими для правильного вирішення поданої ними скарги, і що ними детально доведено помилкові висновки слідчого судді та допущені ним порушення норм матеріального та процесуального права, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.
Тому, проаналізувавши доводи скарги та апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що наведені стороною захисту обставини не є підставами для скасування ухвали слідчого судді та задоволення скарги, оскільки не свідчать про незаконність чи необґрунтованість (в розумінні меж її доведеності на даному етапі досудового розслідування) повідомлення про підозру.
Апеляційний суд звертає увагу, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, та наявності об'єктивної та суб'єктивної сторони складу злочину, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Також апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні скарги, обґрунтовано взяв до уваги те, що винуватість особи у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення доводиться, і відповідно, встановлюється, в ході судового розгляду кримінального провадження судом першої інстанції.
Отже, вищенаведене свідчить про те, що слідчим суддею при розгляді скарги, яку подав ОСОБА_5 в особі захисника ОСОБА_6 , дотримані вимоги КПК України, взяті до уваги положення Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини, постановлені у справах проти України, та в інших справах, положення КК України й постановлено судове рішення, яке з огляду на вказані норми процесуального та матеріального права визнається законним та обґрунтованим.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що згідно повідомлення прокурора, досудове розслідування даного кримінального провадження завершене і 21 травня 2025 року обвинувальний акт скеровано до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, яким на 16 червня 2025 року призначено підготовче судове засідання.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 подану в особі захисників-адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 подану в особі захисників-адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 травня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 , поданої в особі захисника ОСОБА_6 про скасування повідомлення старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, від 06.02.2025 у кримінальному провадженні №62024140160000106 від 15.04.2024, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді