Справа № 308/11136/24
09.06.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/306/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 подану в особі захисників-адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2025 року у задоволенні скарги ОСОБА_5 подану в особі захисника ОСОБА_6 про скасування повідомлення старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України від 06.02.2025 у кримінальному провадженні №62024140160000106 від 15.04.2024 року - відмовлено.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 14 квітня 2025 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшла скарга ОСОБА_5 подана в особі захисника ОСОБА_6 про скасування повідомлення старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, від 06.02.2025 у кримінальному провадженні №62024140160000106 від 15.04.2024 року.
Скаргу мотивовано тим, що 06 лютого 2023 року зранку в 09:00 год. старший слідчий 6 слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР у місті Львові, ОСОБА_9 на території православної церкви по вул. Православна Набережна у місті Ужгороді зачитав 10 аркушів тексту який він назвав “повідомленням про підозру», після чого не дочекавшись адвоката залишив надрукований ним текст повідомлення у металевій огорожі.
Ознайомившись зі змістом повідомлення про підозру яке оформлене громадянину ОСОБА_5 від 06.02.2025 сторона захисту вважає, що спосіб вручення повідомлення про підозру обраний старшим слідчим - є порушенням конституційних прав та свобод громадян України та позбавленням їх права на захист та правову допомогу адвоката. Зазначає, що в тексті повідомлення про підозру відсутні об'єктивні докази обґрунтованості повідомлення про підозру. В тексті повідомлення про підозру відсутні будь-які письмові докази, які свідчать про те, що саме у діях чи бездіяльності його підзахисного наявний склад злочину передбачений ч.2 ст. 367 КК України. В тексті повідомлення про підозру відсутні важливі істотні дані про період перебування на посаді директора Ужанського НПП та номер Наказу яким був призначений на посаду ОСОБА_5 , а також відсутні його посадові обов'язки .
Вважає, що під час складання повідомлення про підозру - прямо порушені норми міжнародного права.
Зазначає, що станом на 06 лютого 2025 року повідомлення про підозру складено з порушеннями вимог закону і не вручено у спосіб передбачений ст.276 КПК України.
Вважає, що повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277 КПК України, не містить аналіз змісту повідомлення про підозру, не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності особи до вчинення інкримінованого йому злочину кримінального правопорушення.
З огляду на викладене заявник просив слідчого суддю: витребувати у старшого слідчого ДБР Канюки Назарія та прокурора ОСОБА_10 до суду прошиті та пронумеровані з описом матеріали якими обґрунтовано повідомлення про підозру директору Ужанського НПП ОСОБА_5 станом на 06 лютого 2025 року; надати стороні захисту (адвокату та підозрюваному) прошиті та пронумеровані з описом матеріали якими обґрунтовано повідомлення про підозру директору Ужанського НПП ОСОБА_5 станом на 06 лютого 2025 року; надати суду та стороні захисту станом на 06 лютого 2025 р. всі витяги з ЄРДР по даному кримінальному провадженню № 62024140160000106 від 15.04.2024. За наслідками публічного розгляду скарги в суді та безпосереднього дослідження всіх наявних належних і допустимих доказів та застосувавши Постанову Верховного Суду від 17 лютого 2025 року в справі № 283/1638/23 провадження № 51 - 6262 кмо 23 - повідомлення про підозру директору Ужанського НПП ОСОБА_5 від 06 лютого 2025 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у кримінальному провадженні № 62024140160000106 від 15.04.2024 р. - скасувати.
Захисник наголошує, що слідчий та прокурор порушили п'ятирічний строк притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України, який закінчився 09.11.2024, а тому слідчий суддя зобов'язаний всі наведені факти та докази перевірити і ухвалити судове рішення, яким скасувати повідомлення про підозру від 06.02.2025 директору Ужанського НПП ОСОБА_5 (період 10.11.2014-08.11.2019). Також сторона захисту просить слідчого суддю застосувати постанову Верховного Суду від 17 лютого 2025 року у справі №283/1638/23 (провадження №51-6262кмо23).
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя зазначив, що оскільки, особа яка подала скаргу та її представник належним чином повідомлялися, однак в судове засідання не з'явились, доводи викладені у скарзі не підтримали, що свідчить про втрату актуальності вирішення порушеного заявником питання, зважаючи на приписи ч. 3 ст. 306 КПК України якими встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 в особі захисників-адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, а також скасувати повідомлення про підозру від 06.02.2025 директору Ужанського НПП ОСОБА_5 (10.11.2014-08.11.2019 період перебування на посаді) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у межах кримінального провадження №62024140160000106 від 15.04.2024 року. Вважає, що відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували обґрунтованість підозри ОСОБА_5 . Сторона захисту посилається щодо незаконності повідомлення про підозру на ті ж самі обґрунтування, що містяться у скарзі, яка подана до суду першої інстанції. Крім того перед Закарпатським апеляційним судом заявляє клопотання: перевірити обґрунтованість (чи необґрунтованість) підозри, прописати в судовому рішенні, суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт, об'єктивна сторона кримінального правопорушення, прослухати виступ незаконно підозрюваного журналіста ОСОБА_5 , де він чітко повідомляє слідчому судді про те, що у розумінні верховенства права, вищу юридичну силу мають: Конституція України, закони України, а вже потім рішення органів місцевого самоврядування, податкові перевірки та висновки експертів…, однак слідча суддя так і не усвідомила та зробила помилкові висновки про те, що сільські ради Великоберезнянського району у 2018 році порушили ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків зборів. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні оригінали документів, які б підтверджували прізвища, імена посадових осіб ГУ ДПС в Закарпатській області, які отримували та перевіряли декларації Ужанського НПП за 2019 рік. Зазначає, що вручення підозри ОСОБА_5 через 5 років 3 місяці після звільнення з посади - це є порушення строку притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України.
До початку судового розгляду від прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_11 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його участі. Просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, одночасно зазначив, що обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у відповідності до вимог ст. 293 КПК України, надіслано у Великоберезнянський районний суд Закарпатської області та призначено підготовче засідання на 16.06.2025.
В судове засідання ОСОБА_5 та його захисники-адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не з'явилися.
Судове провадження розглядається за відсутності учасників судового провадження, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви про відкладення розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Аналіз змісту оскаржуваної ухвали слідчого судді дає підстави зазначити про те, що вказане судове рішення вищевикладеним вимогам кримінального процесуального закону відповідає з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, у провадженні Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові перебували матеріали кримінального провадження, відомості про яке 15.04.2024 року внесені до ЄРДР за №62024140160000106, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
В рамках даного провадження 06.02.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
14.04.2025 року ОСОБА_5 в особі захисника-адвоката ОСОБА_6 подали скаргу до суду першої інстанції на повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 06.02.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні № 62024140160000106 від 15.04.2024 року, та ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2025 року відмовлено у її задоволенні.
За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень Кримінальним процесуальним кодексом України.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора є складовою судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. Однак, участь особи, яка подала скаргу у її розгляді є обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Норми КПК України не містять прямої вказівки щодо дій слідчого судді у разі неявки особи, яка звернулась зі скаргою, на судове засідання з розгляду такої скарги.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим суддею були вжито всіх заходів щодо належного повідомлення особи, яка подала скаргу та її представника про необхідність прибути в судове засідання відповідно до вимог процесуального законодавства. Заявника та його представника було повідомлено про судове засідання призначене на 07.05.2025 року на 10 год. 05 хв. Повістки про виклик до суду надіслані заявнику та його представнику на їх електронні адреси та до електронного кабінету, що стверджується довідками про доставку електронного листа. Клопотань про розгляд скарги у їх відсутності до суду не надходило.
Оскільки останні не з'явились за викликом до суду для розгляду своєї скарги, слідчий суддя розцінив неявку заявника та його представника до суду, як втрату інтересу до предмета оскарження. Із зазначеним висновком слідчого судді і погоджується апеляційний суд, оскільки особі, що звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Колегія суддів погоджується із твердженнями слідчого судді про те, що поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Як слідує з матеріалів провадження, представник заявника надіслав на адресу суду заяву про відкладення розгляду скарги у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні, що не є поважними причинами неприбуття особи на виклик.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що оскільки, особа яка подала скаргу та її представник належним чином повідомлялися, однак в судове засідання не з'явились, доводи викладені у скарзі не підтримали, що свідчить про втрату актуальності вирішення порушеного заявником питання, зважаючи на приписи ч. 3 ст. 306 КПК України, якими встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні скарги.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Аналіз викладених вище обставин неявки в судове засідання особи, яка подала скаргу, якій було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду скарги.
Враховуючи, що особа яка подала скаргу та її представник не прибули в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду скарги, доказів на підтвердження поважності причин неприбуття на виклик не надали, зважаючи на приписи ч. 3 ст. 306 КПК України якими встановлено, враховуючи, що неявка належно повідомленого скаржника дає суду право відмовити у задоволенні вимог скаржника, проте не позбавляє скаржника права повторно звернутися до суду в межах строку на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора.
Доводи апеляційної скарги захисника не спростовують правильність висновків слідчого судді.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 404, 405, 407, 412, 415, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 подану в особі захисників-адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 , поданої в особі захисника ОСОБА_6 про скасування повідомлення старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, від 06.02.2025 у кримінальному провадженні №62024140160000106 від 15.04.2024, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді