Справа № 686/15786/25
Провадження № 3/686/4637/25
10 червня 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дем'янов Ю.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 28.05.2025 близько 12 год 55 хв, перебуваючи за адресою м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 107/2, надавав послуги з перевезення пасажирів легковим авто Daewoo Nexia, д.н.з. НОМЕР_1 , облаштованим як таксі, про що свідчить розпізнавальний знак оранжевого кольору на даху автомобіля, без державної ліцензії на проведення такого виду господарської діяльності.
Такими діями ОСОБА_1 порушив правила ведення підприємницької діяльності та скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив, що дійсно 28.05.2025 його транспортний засіб знаходився на паркувальному майданчику неподалік залізничного вокзалу, де він перебував у особистих питаннях, послуг із перевезення пасажирів не надавав та підприємницьку діяльність не здійснював.
Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходить до висновку, що провадження у справі, що розглядається, підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення у зв'язку із наступним.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному Законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Належних, допустимих та достовірних доказів, які з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП в матеріалах справи немає, не встановлені такі і судом в ході судового розгляду.
Так, до матеріалів справи на доведення вини ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні долучено протокол про адміністративне правопорушення № 001399 від 28.05.2025, копію посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 , копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Daewoo Nexia, д.н.з. НОМЕР_1 , копію страхового поліс ОСОБА_1 та фотоматеріали із зображенням транспортного засобу Daewoo Nexia, д.н.з. НОМЕР_1 із розпізнавальним знаком на даху автомобіля.
Разом з тим, суддя зауважує, що досліджені докази не дають можливість зробити висновок про те, що ОСОБА_1 здійснювалось проведення господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 251 КУпАП, - є лише доказом у справі, що, у сукупності із іншими доказами, відповідно до ст. 252 КУпАП, підлягає оцінці, яка ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, як то регламентують положення ст. 245 КУпАП.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Долучені до справи фотоматеріали також не дозволяють встановити факт провадження особою, що притягається до адміністративної відповідальності згідно протоколу систематичної господарської діяльності.
Так, із змісту ч. ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України вбачається, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів, на що доказів до матеріалів справи, що розглядається не надано.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
З огляду на положення ст.62 Конституції України, ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини, який притримується у своїх рішеннях правової позиції, за якою суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення у справі «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), приходжу до висновку, що направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а почате підлягає закриттю в тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, після аналізу всіх доказів по справі, суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягається до відповідальності, та приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, оскільки прямих, безспірних і безсумнівних доказів його вини, в ході судового засідання не здобуто та суду не надано, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284, 294 КУпАП України, суддя,
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Юрій ДЕМ'ЯНОВ