Справа № 680/308/25
№2/680/247/25
10 червня 2025 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Яцини О.І.,
за участі секретаря судового засідання - Стандрійчук М.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 10601,43 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01 січня 2024 року між сторонами укладено кредитний договір №30.12.2023-100000221, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 7000,00 грн строком на 28 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,35% за один день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, із комісією 15% від суми кредиту.
В порушення умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 10601,43 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000,00 грн, по процентам в розмірі 2551,43 грн, комісії 1050,00 грн.
Тому просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 14 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без виклику сторін.
Представник позивача зазначив у позовній заяві клопотання про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином, відзиву до суду не направив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до таких висновків.
Так, 01 січня 2024 року між сторонами укладено кредитний договір №30.12.2023-100000221, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 7000 грн строком на 28 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,35% за один день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, із комісією 15% від суми кредиту (а.с.14-20).
Пропозицію про укладення кредитного договору та заявку підписано одноразовим ідентифікатором Е182.
Також, вказаним одноразовим ідентифікатором підписано паспорт споживчого кредиту, в якому також передбачено умови кредитування, реальну процентну ставку, порядок повернення кредиту (а.с.21).
Підписання вказаного договору та паспорту споживчого кредиту електронним підписом відповідачем свідчить про його обізнаність з умовами кредитування.
Згідно із квитанцією від 01 січня 2024 року позивачем здійснено перерахунок відповідачу коштів у розмірі 7000 грн (а.с.22).
Окрім того, з матеріалів справи видно, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, перерахувавши на платіжну карту відповідача № 5168-7520-0083-3353 суму кредиту - 7000 гривень. Вказане підтверджується випискою по рахунку та листом АТ КБ «Приватбанк», який є банком емітентом даної платіжної картки (а.с.40).
Відповідач не виконував грошові зобов'язання у строки, визначені договором, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 10601,43 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000,00 грн, по процентам в розмірі 2551,43 грн, комісії 1050,00 грн. (а.с.23).
Даний розрахунок стороною відповідача не оспорений.
Нормою п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК).
Положеннями ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п.5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
В силу вимог статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На час розгляду справи в суді відповідач простроченої кредитної заборгованості не сплатив.
В свою чергу відповідач не надав в судове засідання доказів, які б підтверджували хоча б часткове належне виконання ним зобов'язань, взятих перед позивачем, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Беручи до уваги те, що відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, у зв'язку з чим вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим.
Отже, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, з огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача, на користь позивача суму боргу за кредитним договором у розмірі 10601,43 гривень.
При розподілі судових витрат, суд виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2422,40 грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 100 %).
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ - 37356833) заборгованість за кредитним договором № 30.12.2023-100000221 від 01 січня 2024 року у розмірі 10601 (десять тисяч шістсот одна) гривня 43 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ - 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Суддя О. І. Яцина