Провадження № 2/679/414/2025
Справа № 679/431/25
09 червня 2025 року м.Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючої судді Сопронюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що навчається,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що навчається.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 02.08.1986 вона та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який 16.10.2019 розірвано рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області. Від цього шлюбу вони мають четверо повнолітніх дітей. Наймолодшій дочці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у березні 2025 року виповнилось 18 років, тобто вона досягла повноліття.
До повноліття доньки ОСОБА_4 відповідач ОСОБА_2 сплачував аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частина його заробітку (доходу), на підставі судового наказу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28.08.2017. На даний час донька ОСОБА_3 навчається на першому курсі в «Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій» у м.Києві на денній формі навчання за спеціальністю «Комп'ютерні науки». Термін навчання з 01.09.2024 по 30.06.2028. Навчання платне. Згідно договору №24/1-ШІ-5к, укладеного між позивачкою та університетом про надання платної освітньої послуги для ОСОБА_3 , щорічна плата за навчання становить 33150 грн.
Позивачка також вказала, що для проживання дочки ОСОБА_4 у м.Києві її старша дочка ОСОБА_5 12.08.2024 уклала договір оренди квартири, згідно якого щомісячна орендна плата становить 12000 грн. Також, у доньки є потреби та витрати на придбання одягу, взуття, продуктів харчування, предметів особистої гігієни, проїзд в громадському транспорті, придбання учбової літератури, витрати на офісні товари та витратні матеріали для комп'ютерної техніки, на що в середньому на місяць витрачається від 15000 до 18000 гривень. Таким чином, загальні витрати на утримання дочки ОСОБА_3 щомісячно складають близько 30000 гривень.
Враховуючи те, що відповідач аліментних зобов'язань немає, працює у АТ «НАЕК «Енергоатом», є особою пенсійного віку і, можливо, отримує пенсію, позивачка вважає, що останній має можливість щомісячно сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки від заробітку, на дочку, яка продовжує навчання, без погіршення його матеріального стану.
На підставі наведеного, позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на повнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду і до припинення нею навчання або до досягнення двадцяти трьох років.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Сторони про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін повідомлені належним чином. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від останніх не надійшло.
29.04.2025 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему підсистему «Електронний суд» представник відповідача - адвокат Огойко А.А. надіслав до суду заяву про визнання позову, в якій зазначив, що ОСОБА_2 працює у АТ «НАЕК «Енергоатом» на посаді начальника відділу та його середньомісячна заробітна плата у 2025 році становить 295147,54 грн. Також, відповідач є працюючим пенсіонером, якому з 01 квітня 2025 року щомісячно виплачується пенсія за віком у розмірі 23047,16 грн.
Відповідач не заперечує свого обов'язку щодо утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, однак не погоджується з розміром аліментів, які позивачка просить суд визначити до стягнення. Так, позивачкою не надано суду належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів на підтвердження витрат на проїзд до навчального закладу, вартості підручників. У справі наявні лише докази вартості навчання та проживання дочки ОСОБА_4 за місцем знаходження навчального закладу. Оскільки обов'язок утримання до досягнення 23 віку повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, покладається на обох батьків, тобто в тому числі й на позивачку, то відповідач вважає, що з урахуванням розмірів його заробітної плати і пенсії 1/35 частина його доходів складатиме суму більше 9000 грн на місяць, що значно перевищує підтверджені позивачкою місячний розмір вартості навчання - 2882,61 грн (132600 грн : 46 міс.) та половину від місячної вартості проживання за місцем знаходження навчального закладу - 6000 грн. Також, вказаний розмір частки від заробітку (доходу) відповідача втричі перевищує прожитковий мінімум, встановлений станом на 01.01.2025 для працездатних осіб, який відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» складає 3028 грн в розрахунку на місяць.
З врахуванням викладених обставин, відповідач визнає заявлені до нього вимоги частково, не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на доньку ОСОБА_4 на період її навчання лише у розмірі 1/35 частини від усіх видів заробітку (доходу). В решті позовних вимог відповідач просить відмовити.
Крім того, представник відповідача зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, складається із витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8000 грн, на підтвердження чого буде надано відповідні докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг, виконаних робіт та їх вартості. 09.05.2025 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему підсистему «Електронний суд» представник відповідача адвокат Огойко А.А. надіслав до суду заяву про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат, понесених відповідачем ОСОБА_2 та просив приєднати до матеріалів цивільної справи № 679/431/25 договір №1/04-10/2025 від 10.04.2025 про надання правничої допомоги та акт прийому-передачі послуг від 08.05.2025.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони з 02.08.1986 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16.10.2019, що набрало законної сили 18.11.2019.
Відповідно до даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 27.03.2007, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно судового наказу, виданого Нетішинським міським судом Хмельницької 28.08.2017, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 стягувалися аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.08.2017 та до досягнення дитиною повноліття.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2025/001482179 від 31.01.2025, дочка сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно договору про навчання у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій №24/1-ШІ-5 від 15.08.2024, укладеного між Державним університетом інформаційно-комунікаційних технологій та вступником ОСОБА_3 та її законним представником ОСОБА_1 , заклад бере на себе зобов'язання зарахувати вступника на навчання на 1 курс після виконання вимог умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, правил прийому та укладення договору; здійснити підготовку вступника за денною формою здобуття освіти за спеціальністю «122 Комп'ютерні науки» за освітньою програмою «Штучний інтелект» для здобуття ступеня вищої освіти бакалавр. Освітня програма є акредитованою, строком до 2027 року. Фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб.
Згідно договору про надання платної освітньої послуги №24/1-ШІ-5к від 15.08.2024, укладеного між Державним університетом інформаційно-комунікаційних технологій та замовником ОСОБА_1 , яка є законним представником здобувача вищої освіти - ОСОБА_3 , що є невід'ємним додатком до договору про навчання у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій №24/1-ШІ-5 від 15.08.2024, предметом договору є фінансові зобов'язання щодо оплати освітньої послуги, що надається здобувачу навчального закладу. Так, загальна вартість платної освітньої послуги на весь строк навчання з 2024 по 2028 роки становить 132600 грн., по 33150 грн. за кожен навчальний рік. Замовник вносить плату щосеместрово.
З квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 16.08.2024 вбачається, що ОСОБА_1 здійснила оплату за навчання ОСОБА_3 у державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій в розмірі 16575 грн.
Відповідно до довідки Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій №69 від 07.02.2025, ОСОБА_3 навчається на 1 курсі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Навчально-наукового інституту інформаційних технологій за спеціальністю «Комп'ютерні науки», освітньо-професійна програма «Штучний інтелект» денної форми навчання. Фінансування за рахунок коштів фізичної особи. Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій має ІV рівень акредитації. Термін навчання за освітнім ступенем бакалавр з 01.09.2024 по 30.06.2028.
Як вбачається з договору оренди квартири у приватної особи від 12.08.2024 укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , орендна плата за користування квартирою та майном складає 12000 грн. в місяць.
Згідно довідки №163 від 05.03.2025, позивачка ОСОБА_1 працює на посаді економіста ВУМ у філії ВП «Хмельницька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом», її заробіток за січень та лютий 2025 року разом складає 154616,18 грн.
З довідки про доходи № 156/15 від 11.04.2025 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 працює на посаді начальника відділу в АТ «НАЕК «Енергоатом», його заробіток за період з квітня 2024 року по березень 2025 року становить (до видачі) 3016745,89 грн., а його середньомісячна заробітна плата (до видачі) у 2025 році становить 295147,54 грн.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.04.2025, відповідачу ОСОБА_2 з 01.04.2025 щомісячно виплачується пенсія за віком у розмірі 23047,16 грн.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Так, ст.199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою/сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). При встановленні потреби в утриманні повнолітнього сина/дочки суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють їх дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Аналогічні правові позиції, наведені у постановах Верховного Суду від 06.08.2018 у справі №748/2340/17, від 25.02.2020 у справі №521/4397/17, від 01.04.2020 у справі №521/16268/18, від 17.06.2020 у справі №761/10510/17, від 04.08.2020 у справі №489/100/18.
Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №308/4214/18.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
В силу положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , яка є донькою сторін, на даний час досягла віку 18 років (і в той же час їй не виповнилося 23 роки), продовжує навчатися на денній платній формі навчання у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач працевлаштований, отримує офіційний, стабільний та високий дохід, а отже він спроможний та зобов'язаний надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дитині, яка продовжує навчання. Суд також враховує можливість одержання повнолітньою дочкою сторін матеріальної допомоги і від позивачки ОСОБА_1 , яка теж працевлаштована, отримує офіційний і стабільний дохід.
При цьому суд бере до уваги, те, що дочка сторін ОСОБА_4 не отримує стипендію, навчається на денній формі навчання, що суттєво ускладнює її можливості працевлаштування та отримання самостійного доходу.
З огляду на вищевикладене, враховуючи часткове визнання відповідачем позовних вимог, виходячи з таких принципів цивільного судочинства, як справедливість, добросовісність та розумність, беручи до уваги принцип рівності обов'язку обох батьків щодо утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дочку ОСОБА_3 в розмірі 1/25 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 01.04.2025 і до закінчення нею навчання, але не довше ніж до досягнення дочкою 23 років.
На думку суду саме такий розмір аліментів, з урахуванням встановлених обставин, фінансової спроможності відповідача останній може сплачувати на користь позивачки на утримання повнолітньої дочки.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.ч.1, 6 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог у розмірі 16% (1/25 х 100% / 1/4), а позивачка при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів була звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 193,79 грн. (1211,20 грн. х 16%/100%) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч.4 ст.263 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч.3, 8 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Із матеріалів справи вбачається, що 10.04.2025 відповідач ОСОБА_2 уклав із адвокатом Огойком А.А. договір про надання правничої допомоги №1/04-10/2025, повноваження якого підтверджуються ордером на надання правничої допомоги серії ВХ №1094831 від 19.04.2025. У вказаному договорі сторони визначили, що за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 8000 грн.
З акту прийому-передачі послуг від 08.05.2025 вбачається, що адвокат Огойко А.А. надав, а відповідач ОСОБА_2 прийняв (отримав) правничу допомогу відповідно до договору про надання правничої допомоги №1/04-10/2025 від 10.04.2025 року, загальна вартість якої становить 8000 грн. В даному акті конкретизовано найменування кожної наданої правничої послуги та, відповідно, її вартість.
Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд бере до уваги, що у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України, суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, якщо неспівмірність таких витрат буде доведена стороною, яка заявила таке клопотання (ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України).
Водночас у правовому висновку, викладеному у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У той же час позивачка, яка належним чином повідомлялася про розгляду справи у суді, будь-яких клопотань чи заяв не подала, не скориставшись своїм правом заявити клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, понесеної відповідачем, із посиланням на неспівмірність таких витрат.
Отже, у суду відсутні підстави вважати понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. неспівмірними.
Водночас, враховуючи те, що задоволенню підлягають 16% позовних вимог (1/25 х 100% / 1/4), суд вважає за необхідне стягнути з позивачки на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені останнім, у розмірі 6720 грн. (8000 грн. х 84% / 100%) пропорційно розміру відхилених позовних вимог.
Крім того, згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.141, 182, 191, 200, 201 СК України, ст.ст.5, 10-13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що навчається - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/25 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 01.04.2025 і до закінчення нею навчання, але не довше ніж до досягнення дочкою двадцяти трьох років.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 193,79 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6720 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 18.01.2000 Нетішинським МВ УМВС України в Хмельницькій області, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Представник відповідача: адвокат Огойко Андрій Анатолійович, РНОКПП НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Суддя О.В. Сопронюк