Провадження № 3/679/219/2025
Справа № 679/557/25
03 червня 2025 року м.Нетішин
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Сопронюк О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділу поліцейської діяльності №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 15.04.2010 Нетішинським МВ УМВС України в Хмельницькій області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП, -
20.04.2025 близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , зокрема, висловлювався словами нецензурної лайки на адресу останньої, чим завдав шкоди її психічному здоров'ю.
Крім того, 20.04.2025 близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , висловлювався словами нецензурної лайки на адресу дружини ОСОБА_2 у присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю, і тим самим вчинив насильство психологічного характеру відносно останньої.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення повістки за місцем проживання.
З огляду на приписи ч.2 ст.268 КУпАП, згідно якої під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суддя вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності ОСОБА_1 .
При цьому суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.173-2 КУпАП, адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно ч.2 ст.173-2 КУпАП встановлено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Об'єктивно вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП підтверджується даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ВАД №415379 від 21.04.2025, ВАД №415380 від 21.04.2025, що складені уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку і в яких викладені обставини вчинення правопорушень; рапортів ст. інспектора СРПП ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Меліщука М.М.; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 ; протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.04.2025; даними форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції рівень небезпеки визначено як середній та потребує видачі термінового заборонного припису відносно кривдника.
Оцінюючи відповіді на запитання, передбачені формою ризиків вчинення домашнього насильства, можна зазначити, що в потерпілої ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 дійсно виникло побоювання за свою безпеку та спричинили емоційну невпевненість. Тому з метою запобігання продовження вчинення домашнього насильства працівниками Національної поліції було видано терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 .
Щодо завдання шкоди неповнолітній особі, суддя вважає, що словесні образи, висловлювався словами нецензурної лайки на адресу матері неповнолітньої у її присутності, безумовно, створили атмосферу агресії та страху, що могло викликати у дитини побоювання за свою безпеку та безпеку матері. Зазначені дії правопорушника, поза розумним сумнівом, завдали психологічної шкоди неповнолітній ОСОБА_3 , яка є вразливою категорією осіб, психіка яких формується.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вирізняє такі види домашнього насильства:
- фізичне насильство, що є формою домашнього насильства, та включає: ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;
- психологічне насильство - насильство, пов'язане з тиском одного члена сім'ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
У ході розгляду справи встановлено факт умисного вчинення ОСОБА_1 відносно дружини ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3 діянь психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілих, а тому його дії органом Національної поліції України вірно кваліфіковані за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Отже, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При накладенні адміністративного стягнення враховую вищевикладене, характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, і приходжу до переконання, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП - у виді штрафу, враховуючи положення ст.36 КУпАП, що буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети адміністративного стягнення.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ч.1 ст.173-2, ст.ст.33, 36, 40-1, 280, 283-285, 287-289 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів - УК у м.Нетішині/м.Нетішин 21081100, код отримувача за ЄДРПОУ - 37971775, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок отримувача - UA178999980313060106000022743, код класифікації доходів бюджету - 21081100.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Оригінали квитанцій про сплату штрафу та судового збору обов'язково необхідно надати суду.
Суддя О.В. Сопронюк