Справа №: 389/232/25
провадження №: 1-кп/398/285/25
Іменем України
"09" червня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі колегії судів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Олександрії в режимі відео конференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121020000468 від 22.05.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263, ч. 2 ст. 15, п. 1, п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 407 КК України,
В провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121020000468 від 22.05.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263, ч. 2 ст. 15, п. 1, п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 407 КК України.
13.02.2025 року від ОСОБА_10 в інтересах якого дії адвокат ОСОБА_11 надійшло клопотання про скасування арешту майна, який накладений ухвалою слідчого судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.06.2024 (справа ЄУН 389/1932/24, провадження №1-кс/389/524/24) в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121020000468 від 22.05.2024 та повернення вилученого майна його власнику ОСОБА_10 .
Власник майна та його адвокат в судове засідання не з'явилися.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказавши, що питання про скасування арешту на майно має вирішуватися судом під час постановлення вироку.
Обвинувачений та його захисники в судовому засіданні просили вирішити клопотання про скасування арешту майна на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши надані матеріали, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підтвердження повноважень адвоката додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копію ордеру.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення № 1845/0/15-21), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Пунктом 24 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Згідно з п. 26 Положення № 1845/0/15-21 електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Відповідно до п. 27 Положення № 1845/0/15-21 до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
За правилами ч. 2 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41, встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.
Пунктом 4 Положення передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Імперативними приписами пп. 12.10 пункт 12 Положення визначено, що ордер повинен містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).
Згідно з п. 11 Положення передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Зі змісту наданого адвокатом ордера вбачається, що він не містить: прізвища, ім'я, по батькові особи, якій надається правнича допомога; назва органу, у якому надається правнича допомога; номеру та дати видачі посвідчення адвоката; власноручного підпису адвоката у графі «Адвокат», та дати заповнення ордеру, що свідчить про відсутність у нього обов'язкових реквізитів, визначених зазначеним вище Положенням.
При цьому слід зазначити, що поданий ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком, а тому має містити обов'язкові реквізити, визначені Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги.
Відтак звертається увага на те, що згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України має містити обов'язкові реквізити визначені Положенням. У випадку автоматичного не заповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно.
Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положенням, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.
Положенням кримінального процесуального законодавства України не врегульовано питання повернення клопотання (заяви) про скасування арешту майна.
Згідно частини шостої статті 9 Кримінального процесуального кодексу України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 304 Кримінального процесуального кодексу України, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Враховуючи те, що клопотання про скасування арешту майна подана без додержання вимог статей 171-174 Кримінального процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає поверненню особі, яка її подала, роз'яснивши, що повернення клопотання (заяви) не позбавляє права повторного звернення до суду, в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 9, 171-174, 304, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Клопотання ОСОБА_10 в інтересах якого дії адвокат ОСОБА_11 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.06.2024 року в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121020000468 від 22.05.2024 та повернення вилученого майна його власнику - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити заявнику, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3