с-ще Новомиколаївка
Іменем України
10 червня 2025 року Справа № 314/428/25
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження
за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, має неповну середню освіту, неодружений, раніше судимий, а саме:
- за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2013 за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна (після приведення ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 24.12.2024 по справі № 317/5219/24 вироку суду у відповідність до Закону № 3528-ІХ від 21.12.2023, що набрав чинності 16.08.2024, вважається засудженим за ч. 1 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі без конфіскації майна),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 263 КК України,
встановив:
09.10.2011, приблизно о 18 год. 40 хв., неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з неповнолітнім ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , знаходячись біля зупинки громадського транспорту «Кринички», розташованої на ділянці автодороги сполученням «Запоріжжя-Донецьк» Запорізького району Запорізької області, діючи умисно, вступили у злочинну змову між собою, на викрадення і позбавленні волі ОСОБА_9 , де з метою реалізації спільного злочинного наміру ОСОБА_8 зажадав від неповнолітнього ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_6 знайти ОСОБА_9 , який зник з місця вбивства ОСОБА_10 .
В подальшому неповнолітній ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_6 , реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне викрадення та позбавлення волі ОСОБА_9 , почали проводити його пошук у лісосмузі, розташованій поблизу с. Матвіївка Запорізького району Запорізької області, де наздогнавши потерпілого ОСОБА_9 , з метою утримання останнього, застосували до нього фізичне насильство, що виразилось в завданні ОСОБА_4 одного удару кулаком руки про тулубу потерпілого та одного удару ногою в область голови ОСОБА_6 , чим заподіяли потерпілому фізичний біль.
Далі, 09.10.2011, приблизно о 20 год. 00 хв, неповнолітній ОСОБА_4 , діючи умисно, спільно з неповнолітнім ОСОБА_6 , за вимогою ОСОБА_8 незаконно, проти волі ОСОБА_9 , помістили останнього до салону автомобіля «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому перевезли на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де і утримували ОСОБА_9 в приміщенні кухні.
Вищенаведені дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 2 ст. 146 КК України, як незаконне позбавлення волі і викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань.
09.10.2011, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось за можливе, неповнолітній ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , без передбаченого законом дозволу придбав у ОСОБА_8 , шляхом отримання безоплатно переданого йому, перероблений саморобним способом пістолет «ІЖ-79», який є вогнепальною зброєю, придатною для здійснення пострілів, і шість патронів калібру 9 мм до пістолета Макарова, які є боєприпасами, які надалі зберігав при собі.
У ніч з 09.10.2011 на 10.10.2011 неповнолітній ОСОБА_4 , незаконно зберігаючи при собі перероблений саморобним способом пістолет «ІЖ-79», а також шість патронів калібру 9 мм до пістолета Макарова, без передбаченого законом дозволу переніс вказану вогнепальну зброю і боєприпаси на ділянку місцевості, розташовану навпроти дачної ділянки АДРЕСА_3 , де заховав під бетонними плитами, і зберігав їх до 11.10.2011, до того, як о 16 год. 15 хв. вони були вилучені працівниками поліції.
11.10.2011, в період часу з 16 год. 15 хв. до 16 год. 35 хв, в ході проведення огляду місця події, а саме: ділянки місцевості, розташованої навпроти дачної ділянки АДРЕСА_3 , за участю неповнолітнього ОСОБА_4 , під бетонними плитами було виявлено і вилучено перероблений саморобним способом пістолет «ІЖ-79», що є вогнепальною зброєю, придатною для здійснення пострілів, з шістьма патронами калібру 9 мм до пістолета Макарова, які є боєприпасами.
Далі, 13.10.2011, в період часу з 11 год. 37 хв. до 16 год. 11 хв., при проведенні відтворення обстановки та обставин події за участю неповнолітнього ОСОБА_4 , біля зупинки громадського транспорту «Кринички», на ділянці автодороги сполученням «Запоріжжя-Донецьк» у Запорізькому районі Запорізької області, був вилучений патрон, що є бойовим припасом - патроном калібру 9 мм відноситься до пістолета Макарова, який вилетів з вікна затвору пістолета «ІЖ-79», у той час, коли його 09.10.2011 тримав у руках неповнолітній ОСОБА_4 .
Вищенаведені дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
09 червня 2025 року між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та обвинуваченим було укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вищезазначеному діянні. Також, сторони узгодили призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік; за ч. 1 ст. 263 КК України (в редакції Закону, що діяв на час вчинення кримінального правопорушення та з урахуванням ст. 5 КК України) у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання у виді 2 років позбавлення волі, згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України, з врахуванням вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2013 та ухвали Запорізького районного суду від 24.12.2024, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточно покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі, відповідно до вимог ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року) зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення з моменту його затримання, тобто з 12.10.2011 до 30.07.2012, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі.
Потерпілий ОСОБА_9 надав прокурору письмову згоду на укладення угоди з обвинуваченим про визнання винуватості.
Вирішуючи питання щодо можливості затвердження укладеної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Відповідно до частини четвертої статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Зміст угоди відповідає вимогам статті 472 КПК України.
Обставин, передбачених частиною сьомою статті 474 КПК України, судом не встановлено.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду та призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.
Обвинувачений та захисник у підготовчому судовому засіданні просили затвердити вищезазначену угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 263 КК України, дав згоду на застосування узгодженого покарання.
Судом за результатами опитування сторін кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні з'ясовано, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом встановлено, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені частиною другою статті 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Документально підтверджені процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 70, 72, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 263 КК України, ст.ст. 314, 373 - 376, 393 - 395, 474, 475, 532 КПК України, суд
ухвалив:
1. Затвердити угоду про визнання винуватості від 09 червня 2025 року, укладену між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
2. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;
- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
- відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання у виді 2 років позбавлення волі;
- згідно з ч. 4 ст. 70 КК України, з урахуванням вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 грудня 2013 року та ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 24 грудня 2024 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі;
- відповідно до вимог ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 12 жовтня 2011 року до 30 липня 2012 року, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі.
3. Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з урахуванням особливостей, передбачених частиною четвертою статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.
Суддя ОСОБА_1