Справа № 405/1982/25
провадження № 1-кс/405/1482/25
04.06.2025 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 06.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025120000000154, -
03.06.2025 до Подільського районного суду м. Кропивницького від старшого слідчого в ОВС ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України.
Також слідчий вказує про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 , додатково вказав, що наполягає на запобіжному заході у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрюваний перебуваючи на волі продовжує вчиняти кримінальне правопорушення; щодо розміру застави, то підозрюваним вже було внесено заставу по іншому кримінальному провадженню, але на шлях виправлення він не став, ця сума застави, яку вніс ОСОБА_4 не запобігла тому, щоб підозрюваний не вчиняв злочини. На НСРД було зафіксовано від 10 до 20 посвідчень; одне посвідчення коштує 10000 грн.; тому сума застави, яка зазначена в даному клопотанні. є помірною.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні не погодився з клопотанням слідчого, щодо застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозра не обґрунтована; клопотання частково обґрунтоване, по аналогічній підозрі вже обирали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; внесена застава, звільнений з під варти та не переховується; застосування тримання під вартою не дасть дієвості, він внесе заставу; а цілодобовий домашній арешт може вплинути на те, що він буде виконувати свої процесуальні обов'язки; розмір застави, який просить визначити прокурор, є не помірним; оскільки вже вніс заставу в сумі 300000 грн., злочин у якому підозрюється ОСОБА_4 є тяжким, тому розмір застави не може перевищувати 80 прожиткових мінімумів. Просив застосувати домашній арешт або можливість внести заставу у сумі 80 прожиткових мінімумів.
Підозрюваний заперечив щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивуючи це тим, що займався протиправною діяльністю тільки він; робив водійські посвідчення; підозрювана ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 цим не займались, попереджували його, що не треба цим займатись. У нього маленькі діти, теща похилого віку. Просив застосувати до нього домашній арешт чи заставу у мінімальному розмірі. Твердження прокурора не відповідають дійсності.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійшов до наступних висновків.
Встановлено, що слідчими в ОВС ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 06.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025120000000154 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України.
03.06.2025, о 00 год. 18хв. ОСОБА_4 затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України.
03.06.2025 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України, відповідно до якої, ОСОБА_4 будучи підсудним за вчинення злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та у сфері господарської діяльності і непрацевлаштованим та без постійних законних джерел доходів, вважаючи, що інший спосіб життя, аніж злочинний та антигромадський, є для нього неприйнятним, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та, діючи умисно, із корисливих мотивів, переслідуючи мету швидкого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх діянь, яка полягає в порушенні встановленого законодавством порядку формування і функціонування системи обігу офіційних документів та їх захисних елементів на території України та посягає на авторитет органів державної влади та місцевого самоврядування, вирішив повторно вчиняти умисні кримінальні правопорушення для поліпшення свого матеріального та особистого становища.
Маючи відповідні навички не пізніше березня 2025 року, більш точний час та дату не встановлено, ОСОБА_4 , усвідомлюючи неефективність самостійної реалізації вказаного вище злочинного умислу, а також переваги скоєння кримінальних правопорушень за попередньою змовою, групою осіб, запропонував ОСОБА_9 вчиняти злочині в групі. Ознайомивши ОСОБА_9 із планом майбутньої протиправної діяльності, який передбачав систематичне підроблення посвідчень та інших офіційних документів, які видаються установою, організацією, чи іншою особою, яка має право видавати такі документи, і які надають права або звільняють від обов'язків, з метою отримання злочинного доходу від збуту таких підроблених документів з виготовленням підроблених на них голографічними захисними елементами третім особам. При чому з метою конспірації своїх протиправних дій використовувати послуги третіх осіб під час безпосереднього збуту виготовлених підроблених документів та здійснення їх відправок з використанням послуг ТОВ «НоваПошта».
Ознайомившись із запропонованим ОСОБА_4 планом злочинних дій, ОСОБА_9 , розділяючи його погляди, добровільно погодилась на вчинення спільних протиправних дій.
Враховуючи тимчасову ізоляцію в установі виконання покарань ОСОБА_10 , з яким ОСОБА_4 неодноразово систематично вчиняв дії з підроблення посвідчень та інших офіційних документів, які видаються установою, організацією, чи іншою особою, яка має право видавати такі документи, і які надають права або звільняють від обов'язків, з метою отримання злочинного доходу від збуту таких підроблених документів з виготовленням підроблених на них голографічними захисними елементами останній домовився з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на вчинення протиправних дій з відома та згоди останнього за попередньою змовою.
При цьому, предметом своїх протиправних дій, враховуючи актуальність права на керування транспортними засобами у громадян, ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , серед інших, зокрема, обрали офіційний документ - національне посвідчення водія України, яке є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, яке є документом, що засвідчує право власності на рухоме майно і визнання такого права державою.
При цьому, ОСОБА_10 , ОСОБА_4 враховуючи наявність у кожного національного посвідчення водія, отриманого у законному порядку, були достовірно обізнаними, про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, передбачений «Положеннями про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993.
Таким чином зорганізувавшись в групу за попередньою змовою ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 розпочали свою протиправну діяльність та у період з моменту створення до моменту затримання останніх відповідно до єдиного спільного злочинного плану, умисно з корисливих мотивів вчинили ряд кримінальних правопорушень, пов'язаних із підробленням національних посвідчень водія, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів з виготовленням на них підроблених голографічних захисних елементів за зразком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 844 від 16.09.2020 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», при наступних обставинах.
1)Так, діючи на виконання заздалегідь узгодженого плану злочинної діяльності за попередньою змовою групою осіб у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 29.04.2025 ОСОБА_4 , знаходячись у невстановленому місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 реалізуючи спільний умисел на підроблення посвідчень та інших офіційних документів, які видаються установою, організацією, які надають права, з метою використання їх іншими особами, а саме - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, за зразком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 844 від 16.09.2020 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» на підставі раніше розміщеного оголошення в кросплатформенному месенджері «Telegram» на каналі « ОСОБА_11 прийняв замовлення від ОСОБА_12 під час оперативної закупівлі, щодо виготовлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіля ВАЗ 21104-125-51 днз НОМЕР_2 , в обхід передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», з нанесенням на нього імітації голографічного захисного елементу, отримавши від ОСОБА_12 фотокопію вказаного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Після отримання замовлення та фотокопії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , поінформував останніх про необхідність вчинення дій по виготовленню свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Виконуючи дії направлені на досягнення спільного результату ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у період з 29.04.2025 до 02.05.2025, знаходячись за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Марії Заньковецької, 13а, маючи у своєму розпорядженні необхідне для виготовлення підроблених свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів обладнання та знаряддя, розробив електронний макет свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіля ВАЗ 21104-125-51 днз НОМЕР_2 . Після чого, у цей же період часу, діючи з відома та згоди інших учасників групи, використовуючи електронний макет документу, обладнання, знаряддя, а також пластик та полімерну плівку, які заздалегідь замовлені, придбані, знаходячись за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Марії Заньковецької, 13а, шляхом друку на принтері та нанесення зображення голографічних захисних елементів з метою їх імітації та придання зовнішньої схожості з аналогічним офіційним документом, незаконно виготовив підроблене свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіля ВАЗ 21104-125-51 днз НОМЕР_2 за зразком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 844 від 16.09.2020 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Незаконно виготовлене свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіля ВАЗ 21104-125-51 днз НОМЕР_2 , з підробленим на ньому голографічним захисним елементом, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , групою осіб за невстановлених в ході досудового розслідування обставин та час, але не пізніше 02.05.2025, здійснив відправку вищезазначеного підробленого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіля ВАЗ 21104-125-51 днз НОМЕР_2 , з виготовленим підробленим на ньому голографічним захисним елементом, за допомогою послуг ТОВ «НоваПошта» через відділення в м. Олександрія переславши його підставній особі ОСОБА_13 , який за допомогою послуг ТОВ «НоваПошта» з відділення №166 м. Київ за декларацією 20451155997534 з зазначенням номеру телефону відправника НОМЕР_3 переслав його замовнику.
05.05.2025 ОСОБА_12 отримав надіслане йому відправлення із вмістом підробленого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіля ВАЗ 21104-125-51 днз НОМЕР_2 та здійснив оплату в сумі 8285 грн. на банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 відкриту на ім'я ОСОБА_14 , тим самим вчинивши збут підроблених голографічних захисних елементів та вчинивши збут іншого офіційного документу для подальшого використання іншою особою.
Після отримання замовником вищезазначеного підробленого документа з нанесеним на нього виготовленим підробленим голографічним захисним елементом, на підконтрольний ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 картковий рахунок № НОМЕР_4 банку-емітенту «ПриватБанк» надійшли грошові кошти у сумі 8000 грн., які в подальшому було розподілено між членами групи у невстановлених досудовим розслідуванням частках.
Таким чином, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , умисно, з корисливих мотивів, вчинили підроблення та збут офіційного документа, який видається установою, організацією, який надає права, з метою використання його іншою особою, а саме - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіля ВАЗ 21104-125-51 днз НОМЕР_2 , яке відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-25/7031-ДД від 21.05.2025 не відповідає аналогічним, які знаходяться в офіційному обігу на території України, з виготовленими підробленими на ньому голографічними захисними елементами.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, тобто підроблення офіційного документу, який видається установою, організацією і який надає права, з метою використання його іншою особою, а також збут такого документа, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.
1)Крім того, продовжуючи виконання заздалегідь узгодженого плану злочинної діяльності за попередньою змовою групою осіб у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 29.04.2025 ОСОБА_4 , знаходячись у невстановленому місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , реалізуючи спільний умисел на підроблення посвідчень та інших офіційних документів, які видаються установою, організацією, які надають права, з метою використання їх іншими особами, а саме - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, національного посвідчення водія, за зразком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 844 від 16.09.2020 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» на підставі раніше розміщених оголошень кросплатформенному месенджері «Telegram» на каналі « ОСОБА_11 прийняв замовлення від ОСОБА_12 , під час оперативної закупівлі щодо виготовлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіля ВАЗ 21104-125-51 днз НОМЕР_2 , в обхід передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», з нанесенням на нього імітації голографічного захисного елементу, отримавши від ОСОБА_12 фотокопію вказаного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Після отримання замовлення та фотокопії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , поінформував останніх про необхідність вчинення дій по виготовленню свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Виконуючи дії направлені на досягнення спільного результату ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у період з 29.04.2025 до 02.05.2025, знаходячись за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Марії Заньковецької, 13а, маючи у своєму розпорядженні необхідне для виготовлення підроблених свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів обладнання та знаряддя, розробив електронний макет свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіля ВАЗ 21104-125-51 днз НОМЕР_2 . Після чого, у цей же період часу, діючи з відома та згоди інших учасників групи, використовуючи електронний макет документу, обладнання, знаряддя, а також пластик та полімерну плівку, які заздалегідь замовлені, придбані, знаходячись за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Марії Заньковецької, 13а, шляхом друку на принтері та нанесення зображення голографічних захисних елементів з метою їх імітації та придання зовнішньої схожості з аналогічним офіційним документом, незаконно виготовив підроблене свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіля ВАЗ 21104-125-51 днз НОМЕР_2 за зразком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 844 від 16.09.2020 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та зберігав його за цією ж адресою до моменту збуту.
Незаконно виготовлене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіля ВАЗ 21104-125-51 днз НОМЕР_2 , з підробленим на ньому голографічним захисним елементом, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для подальшої реалізації корисливого умислу групи, а саме - збут підробленого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що містить підроблені голографічні захисні елементи та отримання внаслідок його збуту грошових коштів за невстановлених в ході досудового розслідування обставин та час, але не пізніше 02.05.2025, здійснив відправку вищезазначеного підробленого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіля ВАЗ 21104-125-51 днз НОМЕР_2 , з виготовленим підробленим на ньому голографічним захисним елементом, за допомогою послуг ТОВ «НоваПошта» через відділення в м. Олександрія переслав його підставній особі ОСОБА_13 , який за допомогою послуг ТОВ «НоваПошта» з відділення №166 м. Київ за декларацією 20451155997534 з зазначенням номеру телефону відправника НОМЕР_3 переслав його замовнику.
05.05.2025 ОСОБА_12 отримав надіслане йому відправлення із вмістом підробленого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіля ВАЗ 21104-125-51 днз НОМЕР_2 , що містить підроблені голографічні захисні елементи та здійснив оплату в сумі 8285 грн. на банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 відкриту на ім'я ОСОБА_14 , тим самим ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 вчинив збут підроблених голографічних захисних елементів.
Після отримання замовником вищезазначеного підробленого документа з нанесеним на нього виготовленим підробленим голографічним захисним елементом, на підконтрольний ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 картковий рахунок № НОМЕР_4 банку-емітенту «ПриватБанк» надійшли грошові кошти у сумі 8000 грн., які в подальшому було розподілено між членами групи у невстановлених досудовим розслідуванням частках.
Таким чином, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, тобто виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також збут підроблених голографічних захисних елементів, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.
1)Продовжуючи виконання заздалегідь узгодженого плану злочинної діяльності за попередньою змовою групою осіб у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 30.04.2025 ОСОБА_4 , знаходячись у невстановленому місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 реалізуючи спільний умисел на підроблення посвідчень та інших офіційних документів, які видаються установою, організацією, які надають права, з метою використання їх іншими особами, а саме - посвідчення водія, за зразком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 844 від 16.09.2020 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» на підставі раніше розміщеного оголошення в кросплатформенному месенджері «Telegram» на каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_15 прийняв замовлення від ОСОБА_16 під час оперативної закупівлі, щодо виготовлення посвідчення водія на її ім'я, в обхід порядку, передбаченого «Положеннями про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993, з нанесенням на нього імітації голографічного захисного елементу, отримавши від ОСОБА_16 фотокопію її паспорту та фотознімку.
Після отримання замовлення та фотокопії паспорту та фотознімку ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , поінформував останніх про необхідність вчинення дій по виготовленню посвідчення водія.
Виконуючи дії направлені на досягнення спільного результату ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у період з 30.04.2025 до 03.05.2025, знаходячись за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Марії Заньковецької, 13а, маючи у своєму розпорядженні необхідне для виготовлення підроблених посвідчень водія обладнання та знаряддя, розробив електронний макет посвідчення водія НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_16 . Після чого, у цей же період часу, діючи з відома та згоди інших учасників групи, використовуючи електронний макет документу, обладнання, знаряддя, а також пластик та полімерну плівку, які заздалегідь замовлені, придбані, знаходячись за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Марії Заньковецької, 13а, шляхом друку на принтері та нанесення зображення голографічних захисних елементів з метою їх імітації та придання зовнішньої схожості з аналогічним посвідченням, незаконно виготовив підроблене посвідчення водія НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_16 за зразком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 844 від 16.09.2020 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Незаконно виготовлене посвідчення водія НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_16 , з підробленим на ньому голографічним захисним елементом, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , групою осіб за невстановлених в ході досудового розслідування обставин та час, але не пізніше 04.05.2025, здійснив відправку вищезазначеного підробленого посвідчення водія НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_16 , з виготовленим підробленим на ньому голографічним захисним елементом, за допомогою послуг ТОВ «НоваПошта» через відділення в м. Олександрія переславши його підставній особі ОСОБА_17 , який за допомогою послуг ТОВ «НоваПошта» з відділення №335 м. Київ за декларацією 20451156155490 з зазначенням номеру телефону відправника НОМЕР_6 переслав його замовнику.
07.05.2025 під час оперативної закупівлі ОСОБА_16 отримала надіслане їй відправлення із вмістом підробленого посвідчення водія НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_16 та здійснила оплату в сумі 20 585 грн. на банківську карту АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_7 відкриту на ім'я ОСОБА_17 , тим самим вчинивши збут підроблених голографічних захисних елементів та вчинивши збут посвідчення для подальшого використання іншою особою.
Після отримання замовником вищезазначеного підробленого документа з нанесеним на нього виготовленим підробленим голографічним захисним елементом, на підконтрольний ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 картковий рахунок № НОМЕР_7 банку-емітенту АТ «Універсал Банк» надійшли грошові кошти у сумі 20 000 грн., які в подальшому було розподілено між членами групи у невстановлених досудовим розслідуванням частках.
Таким чином, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , умисно, з корисливих мотивів, вчинили підроблення та збут посвідчення, яке видається установою, організацією та яке надає права, з метою використання його іншою особою, а саме - посвідчення водія НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_16 , яке відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-25/7032-ДД від 20.05.2025 не відповідає аналогічним, які знаходяться в офіційному обігу на території України, з виготовленими підробленими на ньому голографічними захисними елементами.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, тобто підроблення посвідчення, яке видається установою, організацією і яке надає права, з метою використання його іншою особою, а також збут такого документа, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.
1)Крім того, продовжуючи виконання заздалегідь узгодженого плану злочинної діяльності за попередньою змовою групою осіб у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 29.04.2025 ОСОБА_4 , знаходячись у невстановленому місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , реалізуючи спільний умисел на підроблення посвідчень та інших офіційних документів, які видаються установою, організацією, які надають права, з метою використання їх іншими особами, а саме - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, національного посвідчення водія, за зразком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 844 від 16.09.2020 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» на підставі раніше розміщених оголошень кросплатформенному месенджері «Telegram» на каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_15 прийняв замовлення від ОСОБА_16 під час оперативної закупівлі щодо виготовлення посвідчення водія на її ім'я, в обхід порядку, передбаченого «Положеннями про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993, з нанесенням на нього імітації голографічного захисного елементу, отримавши від ОСОБА_16 фотокопію її паспорту та фотознімку.
Після отримання замовлення та фотокопії паспорту та фотознімку ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , поінформував останніх про необхідність вчинення дій по виготовленню посвідчення водія.
Виконуючи дії направлені на досягнення спільного результату ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у період з 30.04.2025 до 03.05.2025, знаходячись за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Марії Заньковецької, 13а, маючи у своєму розпорядженні необхідне для виготовлення підроблених посвідчень водія обладнання та знаряддя, розробив електронний макет посвідчення водія НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_16 . Після чого, у цей же період часу, діючи з відома та згоди інших учасників групи, використовуючи електронний макет документу, обладнання, знаряддя, а також пластик та полімерну плівку, які заздалегідь замовлені, придбані, знаходячись за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Марії Заньковецької, 13а, шляхом друку на принтері та нанесення зображення голографічних захисних елементів з метою їх імітації та придання зовнішньої схожості з аналогічним посвідченням, незаконно виготовив підроблене посвідчення водія НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_16 за зразком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 844 від 16.09.2020 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та розпочав його зберігати за вищевказаною адресою до моменту збуту.
Незаконно виготовлене посвідчення водія НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_16 , з підробленим на ньому голографічним захисним елементом, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , групою осіб за невстановлених в ході досудового розслідування обставин та час, але не пізніше 04.05.2025, здійснив відправку вищезазначеного підробленого посвідчення водія НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_16 , з виготовленим підробленим на ньому голографічним захисним елементом, за допомогою послуг ТОВ «НоваПошта» через відділення в м. Олександрія переслав його підставній особі ОСОБА_17 , який за допомогою послуг ТОВ «НоваПошта» з відділення №335 м. Київ за декларацією 20451156155490 з зазначенням номеру телефону відправника НОМЕР_6 переслав його замовнику.
07.05.2025 під час оперативної закупівлі ОСОБА_16 отримала надіслане їй відправлення із вмістом підробленого посвідчення водія НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_16 з нанесеним на нього захисним голографічним елементом та здійснила оплату в сумі 20 585 грн. на банківську карту АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_7 відкриту на ім'я ОСОБА_17 , тим самим вчинивши збут підроблених голографічних захисних елементів, повторно.
Після отримання замовником вищезазначеного підробленого документа з нанесеним на нього виготовленим підробленим голографічним захисним елементом, на підконтрольний ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 картковий рахунок № НОМЕР_7 банку-емітенту АТ «Універсал Банк» надійшли грошові кошти у сумі 20 000 грн., які в подальшому було розподілено між членами групи у невстановлених досудовим розслідуванням частках.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Надані слідчим докази, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 14.03.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 20.05.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 17.04.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 20.05.2025; протокол про результати НСРД від 27.03.2025; протоколи про результати проведення НСРД від 01.04.2025; протокол проведення НСРД від 08.05.2025; протокол оперативної закупки від 05.05.2025; висновок експерта від 21.05.2025 №СЕ-19/112-25/7031- ДД; протокол оперативної закупки від 01.05.2025; висновок експерта № СЕ-19/112-25/7032- ДД від 20.05.2025; протокол обшуку від 02.06.2025, у сукупності свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України,
Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, в якому він підозрюється, а пред'явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Слідчим суддею звертається увага на те, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Слідчий суддя також вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років з конфіскацією майна, а тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Слідчий суддя також вважає про доведеність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідків шляхом застосування підкупу, шантажу та погроз, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від їх давання.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
Також є реальним ризик, який передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки відносно ОСОБА_4 розглядаються обвинуальні акти у суді за аналогічні злочини, так відповідно довідки про судимості 03.10.2024 ОСОБА_4 у зв'язку із внесенням застави у розмірі 302 800 грн., що складає 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, змінено запобіжний захід із тримання під вартою на заставу, але не зважаючи на це ОСОБА_4 продовжив свою протиправну діяльність та не виконує покладені на нього судом обов'язки, у даному кримінальному провадженні обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних, тяжких кримінальних правопорушень, які вчинялись з метою незаконного збагачення; на шлях виправлення не став і в подальшому продовжив вчиняти кримінальні правопорушення.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна, раніше не судимий, проте має на розгляді у судах обвинуальні акти, що до вчинення ним аналогічних злочинів, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 не одружений, не працює, характеризуючих відомостей відносно підозрюваного сторонами не надано, відомостей, щодо утримання малолітніх дітей сторонами на підтвердження цього не надано, раніше не судимий, проте який має на розгляді у судах обвинуальні акти, що до вчинення ним аналогічних злочинів: 20.09.2022 до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022120000000037 від 07.02.2022 за ч. 3 ст. 332 та ч. 1 ст. 358 КК України; в січні 2024 року до суду Харківської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022221150001079 від 16.09.2022 за ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст 309 КК України, наявність ризиків, які передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні вагомі докази про вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у якому він підозрюється.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб забезпечити його належну процесуальну поведінку під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч.5 ст. 182 КПК України).
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п.3 ст.5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».
Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України», а саме: закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».
Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов'язків підозрюваним. В такому випадку, для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави є майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється. Сума застави, на думку слідчого судді, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застава у межах, які визначені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не може забезпечити належну поведінку підозрюваного та уникненню встановлених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а тому, враховуючи ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне вийти за граничну межу застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та визначити ОСОБА_4 розмір застави у 140 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 423920 грн., з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України.
Саме такий розмір застави, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов'язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
На підставі викладеного, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, який в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 206, 309, 395 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 00 год. 18 хв. 03.06.2025 по 01.08.2025 включно, в межах строку досудового розслідування.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 423920 (чотириста двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA458201720355279001000002505, призначення платежу - забезпечення виконання ухвали суду від 04.06.2025 по справі №12025120000000154 від 06.03.2025.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави ОСОБА_4 , або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 01.08.2025 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з м. Олександрії, Кіровоградської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування зі свідками: ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , іншими підозрюваними ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;
5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , наслідки невиконання покладених обов'язків. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з під-варти у зв'язку із внесенням застави, ОСОБА_4 , вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, під вартою в якому він буде знаходитись.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_18