Справа № 308/5409/25
10 червня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Данко В.Й.,
за участю секретаря судового засідання - Павлюх Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Німець Олена Михайлівна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Німець О.М., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що 07.08.1993 ОСОБА_1 (надалі - позивачка) уклала шлюб з ОСОБА_2 (надалі -відповідач).
Від шлюбу у подружжя народилося двоє дітей:
- дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
-син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.07.2023, яке залишено без змін відповідно до постанови Закарпатського апеляційного суду від 07.02.2024, шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано.
Після розірвання шлюбу, діти залишились проживати з позивачкою та знаходяться на її утриманні.
18.07.2023 судом було видано судовий наказ у справі №308/10172/23, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.06.2023 і до досягнення кожним із дітей повноліття.
У 2024 році ОСОБА_3 вступила на перший курс денної форми навчання на факультет економіки та управління бізнесом університету Кальярі в Італії. На теперішній час ОСОБА_3 досягла повноліття, однак продовжує навчатися в університеті Кальярі в Італії. Оскільки донька сторін навчається на очній (денній) формі навчання та являється студенткою 1 курсу, вона не має змоги влаштуватись на роботу та самостійно отримувати заробіток.
Зазначає, що від 22.09.2024 (день повноліття доньки) Відповідач на утримання доньки матеріальної допомоги не надає, а тому вона знаходиться на повному утриманні позивачки. На позивачку в повному обсязі покладені витрати щодо оплати проїзду доньки до місця навчання, а також на проживання, одяг, харчування, підручники тощо.
Зазначає, що оскільки, відповідач не сплачував аліменти з 22.09.2024, слід стягнути аліменти за минулий час.
Враховуючи вищенаведене, просить стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 від усіх видів заробітку та доходів щомісячно, починаючи з 22.09.2024 до закінчення навчання чи до досягнення нею 23- річного віку, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою.
Позивач у судове засідання не з'явилася, проте подала до суду заяву, згідно якої просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив, в якому вказує, що відповідач підтримує постійний зв'язок з дітьми, цікавиться їхнім життям та розвитком, запитує чи потребують вони фінансової допомоги, при необхідності може надіслати кошти.
Зазначає, що за навчання дочки оплачувати не потрібно, оскільки в неї не платна форма навчання, а також вона отримує стипендію. Відповідач ніде офіційно не працює, час від часу має незначний підробіток. Знайти постійну роботу в нього немає можливості, оскільки на його утриманні знаходиться непрацездатна мати - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за якою потрібний постійний догляд.
Наголошує, що позовна заява не містить будь-яких доказів на підтвердження у позивача витрат на дитину у зв'язку з навчанням.
Також представник відповідача заперечує щодо стягнення аліментів за минулий час, оскільки в даному випадку відсутні правові підстави для такого. Вважає, що аліменти слід стягувати з дати звернення до суду, тобто з 16.04.2025 року.
Враховуючи вищенаведене, просить задовольнити позов частково, а саме стягнути з ОСОБА_2 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання в розмірі 1/6 від усіх видів заробітку та доходів щомісячно, починаючи з 16.04.2025 року до закінчення навчання чи до досягнення нею 23-річного віку, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначає, що позивач кожного місяця витрачає до 60000 грн. витрат на утримання доньки ОСОБА_3 .. На підтвердження такого розміру витрат на доньку надає копії квитанцій про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок доньки.
Також зазначає, що позивачка систематично надає готівку як кишенькові кошти для доньки.
Крім того, зазначає, що донька ОСОБА_3 орендує квартиру в місті Кальярі в Італії, орендна плата за один місяць становить 950 євро. Таким чином позивачка самостійно намагається належним чином утримувати свою повнолітню доньку, яка продовжує навчання, а з досягненням донькою повноліття відповідач на утримання доньки матеріальної допомоги не надає.
Представником відповідача подано заперечення, в яких зазначає, що долучені представником позивача квитанції про переказ коштів не є підтвердженням того, що ці кошти витрачено на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо.
Оренда квартири в місті Кальярі в Італії нічим не підтверджена.
Також зазначає, що відповідач не відмовляється від сплати аліментів на дочку, яка продовжує навчання, однак в розмірі 1/6 від усіх видів заробітку та доходів щомісячно.
Позивачка до суду не з'явилася, проте від її представника до суду надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій позовні вимоги підтримала, а також просить стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте від його представника до суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, підтримує відзив та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 від 25.09.2006 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені: мати - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_2 .
Рішенням Ужгородського міськарйонного суду Закарпатської області №308/3869/23 від 21.07.2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07.08.1993 року відділом загсу Ужгородської міської управи, актовий запис №542, розірвано.
18.07.2023 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано судовий наказ №308/10172/23, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.06.2023 і до досягнення кожним із дітей повноліття.
Згідно довідки з Університету Кальярі №20243006603/М575 від 18.03.2025 року ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в Ужгороді, Україна, є зарахована та навчається на першому курсі за фахом «Економіка та управління бізнесом» у навчальному році 2024/2025 у якості студента денного навчання. Передбачена тривалість навчання - три роки.
Також на підтвердження понесених позивачкою витрат на утримання доньки додано копії ряду квитанцій.
Відповідачем долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 21.05.2025 року, де за період грудень 2024 - березень 2025 відсутня інформація про доходи.
Також додано довідку №В111/37 від 25.10.2024 року про надання відстрочки ОСОБА_2 03.11.1971 від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» по догляду за мамою; виписку №5650-Н/471 про стан здоров'я ОСОБА_5 , а також ряд квитанцій на підтвердження понесених відповідачем витрат на утримання матері.
За змістом ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХІІ) держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 191 аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Доказів того, що позивачка вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати, матеріали справи не містять, тому аліменти слід стягувати від дня пред'явлення позову, а саме з 16.04.2025 року.
У відповідності до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
У відповідності до ч.2 ст.182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до ч.2 ст.182 СК України Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
За правилами ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 199 СК України обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Як роз'яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але не меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).
На підставі вищевикладеного, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 , є молодою, здоровою, працездатною особою, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчатися, аліментів, у розмірі 1/4 частки від всіх видів його доходів, на час навчання, починаючи з 16.04.2025 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше, ніж до двадцяти трьох років.
Розмір аліментів, визначений судом, відповідатиме принципам розумності та справедливості. При цьому, суд зазначає, що сторони не позбавлені права в подальшому, відповідно до положень ст. 192 СК України, ставити питання про зміну розміру аліментів.
За приписами ст. ст. 13, 76, 80, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Розмір аліментів, визначений судом, відповідатиме принципам розумності та справедливості. Крім того, саме в такому розмірі аліменти просить позивач. При цьому, суд зазначає, що сторони не позбавлені права в подальшому, відповідно до положень ст. 192 СК України, ставити питання про зміну розміру аліментів.
Враховуючи, що позивач пред'явив позов 16.04.2025, то в силу ч. 1 ст. 191 СК України аліменти слід стягувати із цієї дати, а на підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Згідно вимог ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Суд повинен врахувати заперечення відповідача щодо неспівмірності розміру судових витрат на правничу допомогу заявленим позовним вимогам, складність справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, час, вказаний як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову та (або) значення справи для сторони. Законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року по справі №379/1418/18 (провадження №61-9124св20).
Згідно договору про надання правничої допомоги №028-04/25 від 01.04.2025 року, укладеного між адвокатом Німець Оленою Михайлівною та ОСОБА_1 , та додатку №1 до вказаного договору, вартість послуг за виконані роботи (надані послуги) адвокатом за даним договором становить 15000 грн.. Також позивачем додано платіжну інструкцію №К8ЕО-35С9-36ВА-ТТТ2 від 15.04.2025 про сплату ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 15000 грн. на правничу допомогу.
Вивчивши подані документи, якими обґрунтовується розмір витрат на послуги адвоката, вважаю що такий є необґрунтованим, вартість послуг є неспівмірними із складністю справи.
На підставі вищевикладеного, суд враховуючи заявлені позовні вимоги, складність справи, час, вказаний як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну (правничу) правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн..
Крім того, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 223, 258, 259, 263-265, 289, 354, 355, 430 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Німець Олена Михайлівна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, аліменти, в розмірі 1/4 частки від всіх видів його доходівщомісячно, починаючи з 16.04.2025 і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двадцяти трьох років.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну (правничу) правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн..
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів до Закарпатського апеляційного суду і набере законної сили в разі неподання такої в установлений строк.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.Й. Данко