Справа № 185/3314/25
Провадження № 2/185/4007/25
іменем України
09 червня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., з участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., представника позивача Адаменко О.О., відповідача ОСОБА_1 , її представника адвоката Мележко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів грошової допомоги
Позивач 26.03.2025 року звернувся до суду з даним позовом у якому просить суд, посилаючись на положення ст.1166 ЦК України, стягнути з ОСОБА_1 18000,00 грн. надміру виплачених коштів грошової адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг в сумі на рахунок Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради, судові витрати по справі в сумі 3028,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив Відповідач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа. В жовтні 2022р. було виявлено некоректний автоматичний розрахунок - помилково програмним комплексом АСОПД до складу сім'ї було включено Відповідача, таким чином нараховано додатково ще 2000,00 грн., загальна сума виплати склала 7000,00 грн. Виплата за жовтень 2022 р. була скоригована вручну та склала 5000,00 грн. (2000,00 грн. на чоловіка та 3000,00 грн. на неповнолітню дитину) - періоди: з 01.04.2022 по 30.09.2022,з 01.11.2022 по 31.01.2023. Отже, виникла сума зайво виплаченої допомоги, яка на сьогоднішній день складає 18000,00 грн. за 9 місяців її отримання.
Відповідач звернувся з відзивом на позов у якому зазначив, що позов не визнає і просив суд відмовити у його задоволенні.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала обґрунтовуючи його посилалася на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач та його представник, кожен окремо, позов не визнали, просили суд відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення сторін дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, про те, що позов задоволенню не підлягає за таких підстав.
В судовому засіданні встановлено наступне.
Відповідач перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі по м. Павлоград як внутрішньо переміщена особа з 04.04.2017 року згідно довідки № 0000164047 та зазначає фактичну адресу проживання: АДРЕСА_1 . Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014р. № 1706-VII. Частинами першою-третьою статті 4 Закону № 1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент виникнення. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Станом на квітень 2017 року діяв Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505, яким визначено можливість надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі-грошова допомога).
Відповідач, як представник сім'ї, звернувся до Управління у квітні 2017 року з письмовою заявою про призначення грошової допомоги та надав всі необхідні документи. Відповідно до п.3 Порядку грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї. Для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка. Адресна допомога призначається на кожні наступні 6 місяців за письмовими заявами. Пунктом 6 Порядку визначено умови, за яких грошова допомога не призначається.
Управлінням починаючи з квітня 2017 року призначалась та виплачувалась грошова допомога сім'ї Відповідача, а саме чоловіку та дітям. Відповідача не включено до розрахунку відповідно до абз.10 п.3 Порядку. В подальшому сім'ї Відповідача призначалася грошова допомога кожні 6 місяців на підставі поданих заяв. Відповідачу з квітня 2020 року призначалася грошова допомога, без її звернення до Управління. У зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022 « Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», з 1 квітня 2022р. розмір допомоги збільшено дорослим до 2000,00 грн., дітям до 18 років - 3000 грн. Всі перерахунки щодо зміни розміру допомоги за діючими рахунками (по ВПО, які отримували допомогу до 24.02.2022 р.) здійснювалася автоматично програмним комплексом АСОПД. Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідачу, як заявнику (представнику сім'ї) допомога нараховувалася лише на чоловіка та дітей. З квітня 2022 року допомога на проживання призначалася та виплачувалася виключно за допомогою програмного забезпечення «Єдина інформаційна система соціальної сфери» Усі розрахунки для призначення соціальної допомоги здійснювалися в автоматичному режимі за допомогою цього програмного забезпечення. В жовтні 2022р. було виявлено некоректний автоматичний розрахунок - помилково програмним комплексом АСОПД до складу сім'ї було включено Відповідача, таким чином нараховано додатково ще 2000,00 грн., загальна сума виплати склала 7000,00 грн. Виплата за жовтень 2022 р. була скоригована вручну та склала 5000,00 грн. (2000,00 грн. на чоловіка та 3000,00 грн. на неповнолітню дитину) - періоди: з 01.04.2022 по 30.09.2022,з 01.11.2022 по 31.01.2023. Отже, виникла сума зайво виплаченої допомоги, яка на сьогоднішній день складає 18000,00 грн. за 9 місяців її отримання.
Суд дійшов висновку про те, що позивачем не правильно застосовано до даних правовідносин приписи ст. 1166 ЦК України, яка передбачає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На переконання суду до даних правовідносин слід застосовувати приписи ст.1212 та 1215 ЦК України, у яких зазначені загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
У справі, яка розглядається, з огляду на те, що не встановлено факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих грошових коштів, які є соціальною виплатою, а також наявності рахункової помилки, суд дійшов висновку про те, що вказані грошові кошти не підлягають поверненню.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 141, 263, 264, 265 ЦПК України суд -
В задоволенні позову Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів грошової допомоги - відмовити.
Витрати на судовий збір залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 10 червня 2025 року.
Суддя: В. О. Головін