Справа № 185/877/25
Провадження № 2/185/2891/25
іменем України
09 червня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка,
25 січня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Повалій Олену Василівну звернулась з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка.
Позиція позивача
Позивач посилається на те, що її чоловік ОСОБА_2 під час роботи на підприємстві відповідача загинув внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, що підтверджується актом № 72 форми Н-1 від 31 травня 1996 року.
Позивач просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка, 600 000 грн без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Заперечення відповідача
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» згідно поданого відзиву позовні вимоги не визнає, посилаючись на недоведеність позовних вимог, відсутність доказів зміни психічного стану позивача, підтвердження факту звернення до фахових лікарів, медичного висновку щодо виявленого діагнозу, який був би встановлений як наслідок фізичних та душевних страждань.
Фактичні обставини, встановлені судом
14 квітня 1973 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб у Павлоградському міському відділі ЗАГС, актовий запис № 236. (а.с.8)
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, що стався на шахті «Дніпровська» виробничого об'єднання «Павлоградвугілля», правонаступником якого є відповідач. Причиною нещасного випадку було раптове обвалення поряд покрівлі, робота у небезпечній незакріпленій зоні, низька виробнича дисципліна серед працівників. (а.с.7-10)
Норми права, які застосував суд
Правовідносини між сторонами виникли в день смерті чоловіка позивачки внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, тобто 29 травня 1996 року.
На той час була чинною стаття 440-1 Цивільного кодексу Української РСР, згідно якої моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода
відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Відповідно до положень статті 153 КЗпП України, в редакції, що діяла станом на 29 травня 1996 року, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Згідно статті 12 Закону України «Про охорону праці» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За змістом наведених положень законодавства, діючого станом на 29 травня 1996 року, порушення вимог про безпеку праці, що призвело до нещасного випадку, є підставою для цивільно-правової відповідальності роботодавця. Тому за загальним правилом, визначеним статтею 440-1 ЦК Української РСР, моральну шкоду, заподіяну смертю працівника внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, має відшкодувати роботодавець. Тому саме ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» є належним відповідачем у даній справі.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 загинув внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом.
Допущене відповідачем порушення права ОСОБА_2 на безпечні умови праці призвело до нещасного випадку та смерті останнього, тому наявні підстави для відшкодування роботодавцем моральної шкоди дружині загиблого працівника.
У зв'язку зі смертю ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_1 зазнала душевних страждань, оскільки втратила чоловіка, з яким прожила у шлюбі 23 роки, ця втрата є непоправною, життя позивачки назавжди змінилося, оскільки вона залишилася самотньою, була позбавлена моральної та матеріальної підтримки, які могла б отримувати від чоловіка.
З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 400 000 грн.
Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 598/438/21, пункт «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України доповнено словами «а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом», однак застосування сполучника «а також» підтверджує, що згаданий перелік був доповнений новою нормою права, яка не змінює зміст інших складових частин пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України.
Оскільки шкода, завдана життю та здоров'ю, може бути як майновою, так і немайновою (моральною) та до цієї частини пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України зміни законодавцем не внесені, зокрема не зазначено, що лише відшкодування майнової шкоди, завданої життю та здоров'ю, не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тому немає підстав для ототожнення відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров'ю, з іншим відшкодуванням моральної шкоди, яке підлягає оподаткуванню в разі перевищення її розміром чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.
З урахуванням наведеного висновку Верховного Суду, сума, яка стягується рішенням суду у відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю чоловіка, не підлягає оподаткуванню.
Розподіл судових витрат
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачка звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивачки до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою (один відсоток розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 за подання заяви в електронній формі 4000 х 0,8 = 3200 грн).
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 .
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка, 400 000 (чотириста тисяч) грн з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 3200 (три тисячі двісті) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, 76, ЄДРПОУ 00178353.
Суддя У.М. Болдирєва