Справа № 183/10778/23
№ 1-кп/183/956/25
10 червня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представників потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівськогоміськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12023040000000828 від 10.08.2023 стосовно:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, з середньою технічною освітою, працюючого в ТОВ «ВАЙТ» на посаді водія автотранспортних засобів, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286КК України,
26 квітня 2023 року приблизно о 10 годині 55 хвилин ОСОБА_10 , перебуваючи в трудових відносинах з ФОП « ОСОБА_13 », керуючи технічно справним ватажним автомобілем «DAF XF 95.480», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно з свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_14 , зі спеціалізованим напівпричепом «KRONE SDP 27», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який згідно з свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_5 належить на праві власності ОСОБА_15 , рухався в світлий час доби, по сухому асфальтобетонному покриттю в крайній лівій смузі автодороги М-30 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Луганськ-Ізварине», щопроходить по території Новомосковського (нині Самарівського) району Дніпропетровської області з боку м. Дніпро в напрямку м. Павлоград.
У вищевказаний час, тобто 26 квітня 2023 року приблизно о 10 годині 55 хвилину зустрічному напрямкуз порушенням вимог п.п. 12.3, 12.6 «ґ», 12.9 «б» рухався автомобіль «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_6 , який згідно з свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_7 належить на праві власності ОСОБА_16 , під керуванням водія ОСОБА_8 , та на передньому пасажирському сидінні якого перебував ОСОБА_17 .
Потім, під час зближення, водій ОСОБА_18 , грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, легковажно розраховуючи на відвернення суспільнонебезпечних наслідків, не діяв таким чином, щоби не наражати на небезпеку життя та здоров'я громадян, не врахував дорожню обстановку, на ділянці 1013 км+330 м. автодороги М-30 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Луганськ-Ізварине», що проходить по території Новомосковського (нині Самарівського) району Дніпропетровської області, перед виконанням повороту ліворуч, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки для руху іншим учасникам, виїхав на зустрічну смугу руху, при цьому не надав дорогу рухаючомусь з перевищенням дозволеної швидкістю, не менше ніж 121,4 км/год., по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо автомобілю «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_6 , в результаті чого допустив зіткнення задньою правою частиною напівпричепу «KRONE SDP 27», реєстраційний номер НОМЕР_4 , з передньою правою частиною автомобіля «MitsubishiGalant», реєстраційний номер НОМЕР_6 , на смузі руху останнього.
Своїми діями водій вантажного автомобіль «DAF XF 95.480», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом «KRONE SDP 27», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_10 грубо порушив вимоги п. п. 1.3., 1.5., 2.3. б), 10.1 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:
п. 1.3.: «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;
п. 1.5.: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3.: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б)бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 10.1.:«Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
Порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_10 перебуває у причинному зв'язку з настанням цієї дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пасажир автомобіля «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_8 , ОСОБА_17 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден на лобі, верхньому повіці правого ока, носі, правій щоці, верхній губі, підборідді, правому передпліччі, кистях, правій гомілці, синців в області грудної клітини та живота, правого зап'ястка, на гомілках, переломів кісток черепу (потилична, скроневі та клиноподібна), 5,6,7,8-го ребер справа, крововиливів у м'яких покривних тканинах голови у потиличній області, під м'якими мозковими оболонками у тім'яних, скроневих та лівій потиличній долях головного мозку, в області варолієвого мосту та мозочка, периваскулярні мікрогеморагії та дрібновогнищеві крововиливи у речовині головного мозку, кров у шлуночках головного мозку, крововиливів у брижі кишечнику, у м'яких тканинах в місці переломів ребер, які за своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, від яких останній помер на місці пригоди.
Смерть ОСОБА_17 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 приблизно о 10 годині 55 хвилин на місці дорожньо-транспортної пригоди, тобто на ділянці 1013 км+330 м. автодороги М-30 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Луганськ-Ізварине», що проходить по території Новомосковського (нині Самарівського) району Дніпропетровської області, від закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась переломом кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під м'якими мозковими оболонками, у речовину та шлуночки головного мозку, що привело до набряку головного мозку.
Також, в результаті дорожньо-транспортної події водію автомобіля «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_6 , ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого багатоуламкового перелому правої стегнової кістки від верхньої третини до нижньої третини зі зміщенням уламків, міжм'язова гематома правого стегна, вираженого порушення функції ходьби та опори, що за своїм характером відносяться до середнього ступеню тяжкості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 вину у пред'явленому обвинуваченні фактично визнав повністю, вважаючи його вину обопільною з виною водія автомобіля «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_6 , ОСОБА_8 . Так показав, що того дня, а саме 26 квітня 2023 року приблизно о 10 годині 55 хвилинвін керував технічно справним вантажним автомобілем «DAF XF 95.480» р.н, НОМЕР_2 з напівпричепом «KRONE SDP 27», р.н. НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_15 , рухався по автодорозі М-30 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Луганськ-Ізварине», що проходить по території Новомосковського району Дніпропетровської області, з боку м. Дніпро у напрямку м. Павлоград, зі швидкістю приблизно 70-80 км/год., автомобіль був не завантажений.Самопочуття в нього було добрим, в керуванні йому ніхто не заважав, алкогольних напоїв та наркотичних препаратів він не вживав. На вулиці було світло, жодних опадів не було, проїзна частина суха та чиста, видимість та оглядовість не обмежена. Під час руху по автодорозі М-30 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький- Знам'янка-Луганськ-Ізварине», йому необхідно було заїхати до с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області. Для цього, коли він приближався до 1013 км+330 м., де розташоване місце для розвороту, він зменшив свою швидкість, зупинився, подивився в напрямку м. Павлоград, автомобілів, яким бивін міг заважати поруч не було, тому він відновив свій руху та почав виконувати маневр розвороту ліворуч, при цьому виїхав на зустрічну смуги для руху. Маневр розвороту зайняв приблизно 10-15 сек. Перебуваючи на зустрічній смузі для руху, він почув гучний характерний звук гальмування, та в подальшому відчув удар у задню частино керованого ним напівпричепа «KRONE SDP 27», р.н. НОМЕР_4 . Чув лише один удар. Зіткнення відбулося задньою правою частиною керованого ним напівпричепа «KRONE SDP 27», р.н. НОМЕР_4 з передньою частиною автомобіля «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_6 , в правій смузі автодороги М-30 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Луганськ-Ізварине».Після зіткнення, він зупинився. В подальшому, він відразу вийшов з автомобіля та направився до легкового автомобіля «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_6 , оскільки в ньому перебував водій та пасажир, як йому стало відомо пізніше це були військові.Лобове скло автомобіля було сильно пошкоджено, тому через нього не проглядався салон автомобіля. В подальшому, він разом з іншим водієм, який зупинився на автомобілі Газель, за допомогою лома і кувалди підняли капот автомобіля, де відімкнули акумулятор, відрили двері автомобіля,витягли з пасажирського місця чоловіка з явними тілесними ушкодженнями, та в цей момент до них під'їхала швидка, яка почала надавати першу медичну допомогу пасажиру автомобіля «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_6 , однак він від отриманих травм помер, а водія автомобіля «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_6 , інша швидка забрала до лікарні.
Також додав, що перед відключенням акумулятора він не бачив, щоб на автомобілі було увімкнено світло фар, тому що задні фари не горіли, а передні були розбиті.
Тому запевняє, що перед виконанням маневру розвороту він не бачив в полі оглядовості траси автомобіля «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_6 , що могло бути наслідком значного перевищення максимально дозволеної швидкості руку водієм вказаного автомобіля, а також відсутності на ньому світла фар. Тому не виключає, що автомобіль міг «зливатися» з блискучим асфальтом.
Вважає, що порушенням водієм «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_6 , ОСОБА_8 ПДР і перебувало в причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП. До того ж, в момент зіткнення він завершував розворот, тому ліва полоса була вільною, однак водій автомобіля «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_6 , ОСОБА_8 рухався і гальмував у правій полосі.
Цивільні позови ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 про стягнення з нього моральної шкоди завданої злочином визнає частково, оскільки його вина у вчиненні кримінального правопорушення є спільною з ОСОБА_8 .
Також у судовому засіданні попросив вибачення перед потерпілими, висловивши щирий жаль з приводу вчиненого.
Окрім визнання ОСОБА_10 своєї вини, його винуватість у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується такими доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України:
- показаннями потерпілого ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_17 був його сином. Син проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_9 , у військовому званні старший лейтенант, на посаді помічника начальника автотранспортної служби. 26 квітня 2023 року його син ОСОБА_17 разом із військовослужбовцем ОСОБА_8 відправилися з позиції до м. Дніпра, а саме до ВСП, для виконання службових обов'язків.Того ж дня, а саме 26 квітня 2023 року приблизно об 11 год. 50 хв. йому зателефонували та повідомили, що його син ОСОБА_17 разом із ОСОБА_8 потрапили в ДТП на автодорозі М-30 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Луганськ-Ізварине», що проходить по території Новомосковського району Дніпропетровської області, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_8 з вантажним автомобілем DAF XF 95.480» р.н. НОМЕР_2 з напівпричепом «KRONE SDP 27», р.н. НОМЕР_4 , та в результаті зіткнення його син ОСОБА_17 від отриманих травм помер на місці пригоди. Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди підтримав у повному обсязі;
- показаннями потерпілої ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_17 був її сином, син був військовослужбовцем. 26 квітня 2023 року вона перебувала на роботі, де по обіді до неї приїхав чоловік ОСОБА_6 і повідомив, що їх син загинув в результаті ДТП під час виконання обов'язків військової служби. Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди підтримала у повному обсязі;
- показаннями потерпілої ОСОБА_19 про те, що ОСОБА_17 був її чоловіком. Чоловік був військовослужбовцем. 26 квітня 2023 року їй зателефонував батько чоловіка ОСОБА_6 і повідомив про смерть ОСОБА_17 , яка сталася в результаті ДТП під час несення військової служби. Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди підтримала у повному обсязі, оскільки вона з донькою перебували на утриманні чоловіка, а наразі втратили годувальника. Чоловік, проходячи військову службу, отримував грошове забезпечення майже 100 тис. гривень. Донька має інвалідність, проблеми зі здоров'ямз неврологічним діагнозом, і не відомо, чи зможе одужати. Тобто, їхнє життя кардинально змінилося у зв'язку зі втратою її чоловіка і батька доньки;
- показаннями потерпілого ОСОБА_8 про те, що 26 квітня 2023 року він керував автомобілем «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_6 , рухався разом із ОСОБА_17 по автомобільній дорозі М-30 «Стрий-Тернопіль-Крогіивницький-Зпамянка-Луганськ-Ізварине» у Новомосковському районі Дніпропетровської області від міста Павлограда у напрямку міста Дніпра, зі швидкістю приблизно 90-100 км/год.Автомобіль був у технічно справному стані. Рухався у лівій полосі для руху, потім зайняв праву, щоби пропустити автомобіль, який їх випереджав. Згодом, побачив фуру, яка перегородила їм дорогу, виконувала маневр розвороту. Він застосував екстрене гальмування. Керований ним автомобіль АБС не має. В'їхав передньою частиною автомобіля в колеса фури: між першим і другим колесами, і зупинився. Фура попри це продовжувала рух і причепом зачепила їх автомобіль. Тобто було два удари, і саме другий був сильнішим. В момент зіткнення швидкість була приблизно 15-20 км/год., до цього 100-110 км/год.Втратив свідомість на деякий час. Коли прийшов до тями зрозумів, що відбулося ДТП. Бачив, як якісь особи відкривали капот його автомобіля, відключали клеми від акумулятора, бо з-під капоту диміло, можливо було загорання. Обвинуваченого ОСОБА_10 він не бачив, тим паче з ломом.Останній лише ходив між автомобілями з телефоном в руках. На його прохання першого витягли з автомобіля ОСОБА_17 , потім працівники МНС витягли його. Перший підійшов і надавав допомогу водій бусика. Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної та моральної шкоди підтримав у повному обсязі;
- показаннями свідка ОСОБА_20 про те, що 26.04.2023 приблизно о 10.50 він керуючи автомобілем «ГАЗ 2705», р/н НОМЕР_10 , рухався по автодорозі «Донецьк-Дніпро» від міста Павлограда у напрямку міста Дніпра. Його автомобіль відеореєстратором не обладнаний. Пасажирів з ним не було. Автодорога М-30 у тому місці, де він рухався, має по дві смуги для руху у кожному напрямку, між якими є розділовий газон з металевим відбійником. Він рухався в правій смузі зі швидкістю близько 70 км/год. В процесі руху він побачив, як його автомобіль по лівій смузі випередив автомобіль «Mitsubishi Galant»,темно-сірого кольору. Швидкість того автомобіля складала близько 110-120 км/год. Поступово вони наближалися до ділянки, де було місце для розвороту у зворотному напрямку, з розривом у металевому відбійнику, з додатковими смугами для розвороту, позначеному відповідними дорожніми знаками. Він бачив, що у зустрічному з ними напрямку на смузі для розвороту перед розривом у металевому відбійнику стояла фура, яка складалася з тягачу «DAF» та напівпричепу «Krone». Відстань була приблизно 1-2 км. Між фурою та автомобілем «Mitsubishi Galant» не було якихось перешкод, які би заважали водіям вказаних транспортних засобів бачити один одного, йому було зрозуміло, що фура стоїть у тому місці, щоб виконати розворот. Коли відстань між автомобілем «Mitsubishi Galant» та місцем для розвороту скоротилася приблизно до 200 м, фура повільно поновила рух з одночасним виконанням маневру розвороту. Під час виконання маневру розвороту передня частина фури виїхала на ліву смугу зустрічного напрямку, по якій рухався автомобіль «Mitsubishi Galant». Майже одночасно з виїздом передньої частини фури на ліву смугу водій автомобіля «Mitsubishi Galant» застосував екстрене гальмування з одночасним зміщенням вправо у напрямку правої смуги. Фура продовжувала рухатися в маневрі розвороту. Коли передня частина фури виїхала у кишеню для розвороту, розташовану праворуч від смуг для руху у напрямку міста Дніпра, а задня частина фури була на правій смузі зустрічного напрямку, відбулося зіткнення передньою частиною автомобіля «Mitsubishi Galant» з правою бічною частиною напівпричепа. Зіткнення було на правій смузі руху, куди у стані гальмування виїхав автомобіль «Mitsubishi Galant». Оглядовість частко була відсутньою через те, що між ним та вантажним автомобілем у правій полосі руху рухався мікроавтобус. Було два удари: перший він не бачив через розташування мікроавтобуса, а від другого легковушку розвернуло. З моменту як фура поновила рух до моменту зіткнення пройшло близько 10-15сек.Після зіткнення автомобіль «Mitsubishi Galant» залишився на смугах руху у напрямку міста Дніпра, а фура проїхала в кишеню для розвороту, і зупинилася там. Він зупинив автомобіль біля місця ДТП, та побіг до автомобіля «Mitsubishi Galant». У салоні були два чоловіка. Один у військовій формі сидів за кермом, другий у цивільному одязі сидів на передньому пасажирському сидінні. Обидва чоловіки були з тілесними ушкодженнями. Пасажир був без свідомості, водій у свідомості. Пізніше з'ясувалося, що пасажир автомобіля «Mitsubishi Galant» помер. Він до поліції та швидкої медичної допомоги не телефонував. Швидку медичну допомогу викликав на його думку водій мікроавтобусу, який рухався попереду нього у правій смузі, коли відбулася ДТП. Він також зупинився та надавав допомогу.Водій фури до нього підходив, та питав, чи бачив він, «як вони неслися». Він йому відповів, що автомобіль «Mitsubishi Galant» рухався без перевищення швидкості. Тоді водій фури махнув рукою, та більше вони не спілкувалися;
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023040000000828 від 10.08.2023, відповідно до якого,в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023040000000372 за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме за фактом зіткнення автомобіля «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_8 та сідлового тягача «DAF XF 95.480», р.н. НОМЕР_2 , з спеціалізованим напівпричепом «Krone SDP 27», р.н. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_10 , що призвело до смерті пасажира автомобіля «MitsubishiGalant»,р.н. НОМЕР_6 - ОСОБА_17 та спричинення водію ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-23/20532-ІТ в діях водія ОСОБА_21 було встановлено порушення вимог п. 10.1 ПДР, що перебуває в причинному зв'язку з вказаною ДТП;
- рапортомслідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_22 про те, що в нього в провадженні перебувають матеріали досудового розслідування № 12023040000000372 від 26 квітня 2023 рокуза фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_8 та сідлового тягача «DAF XF 95.480», р.н. НОМЕР_2 , зі спеціалізованим напівпричепом «Krone SDP 27», р.н. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_10 , внаслідок якої пасажиру автомобіля «Mitsubishi Galant» р.н. НОМЕР_6 ОСОБА_17 спричинено тілесні ушкодження, від яких останній помер на місці пригоди, та водію ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-23/20532-ІТ від 22 червня 2023 року в діях водія ОСОБА_8 вбачається порушення вимог п.п. 12.3, 12.6 «ґ», 12.9 «б» ПДР України, та порушення п. 12.3 ПДР України, перебуває в причинному зв'язку з настання дорожньо-транспортної пригоди, а також що в діях водія ОСОБА_10 вбачається порушення вимог п. 10.1 ПДР України, який перебуває в причинному зв'язку з настання дорожньо-транспортної пригоди. 11 липня 2023 рокувійськовослужбовцю військової частини НОМЕР_9 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у порушені правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_17 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та 28 липня 2023 року обвинувальний акт спрямовано до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області. На даний час зібрано достатньо доказів, що в діях ОСОБА_10 вбачається склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22.08.2023, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.08.2023, тав ході проведення якого з матеріалів кримінального провадження № 12023040000000372 від 26.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,було отримано копії матеріалів кримінального провадження, які стосувалися ОСОБА_10 ;
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023040000000372 від 26.04.2023, відповідно до якого 26 квітня 2023 року приблизно о 10 годині 55 хвилин по автодорозі М-30 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Луганськ-Ізварине», що проходить по території Новомосковського району Дніпропетровської області, з боку м. Дніпро у напрямку м. Павлоградрухався вантажний автомобіль «DAF XF 95.480», р.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Krone SDP 27», р.н. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_10 , який в районі 1013 км+330 м., виконуючи маневр розвороту ліворуч, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який рухався у зустрічному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Mitsubishi Galant», ОСОБА_17 від отриманих травм загинув на місці пригоди, водій автомобіля «Mitsubishi Galant», ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді: полі травми, ЗЧМТ, СГМ, закритого перелому стегна, забій грудної клітини, з якими госпіталізований до реанімаційного відділення КЗ «Новомосковська ЦРЛ»;
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.04.2023, а саме: ділянки дорогина 1012 км а/д М-30 в Новомосковському районі Дніпропетровської області, та схемою до протоколу огляду разом із фототаблицями, долученими до нього, якими зафіксовано відомості щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди;
- довідкою КП «Новомосковська ЦРЛІЛ» № 3492 про отримання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень в результаті ДТП;
- постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 26.04.2023 про визнання речовим доказом - автомобіля «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_6 , на який ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.05.2023 накладено арешт;
- постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 26.04.2023 про визнання речовим доказом - вантажний автомобіль «DAF XF 95.480», р.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Krone SDP 27», р.н. НОМЕР_4 , на який ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.04.2023 накладено арешт;
- висновком експерта № 495/Е від 10.05.2023, відповідно до якого на підставі судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знайдено: садна на лобі, верхньому повіці правого ока, носі, правій щоці, верхній губі, підборідді, правому передпліччі, кистях, правій гомілці, синці в області грудної клітини та живота, правого зап'ястка, на гомілках, переломи кісток черепу, потилична, скроневі та клиноподібна, 5,6,7,8-го ребер справа, крововиливи у м'яких покривних тканинах голови у потиличній області, під м'якими мозковими оболонками у тім'яних, скроневих та лівій потиличній долях головного мозку, в області варолієвого мосту та мозочка, периваскулярні мікрогеморагії та дрібновогнищеві крововиливи у речовині головного мозку, кров у шлуночках головного мозку, крововиливи у брижі кишечнику, у м'яких тканинах в місці переломів ребер, набряк головного мозку, нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, рідкий стан крові, прояви хронічного портального гепатита з явищами активності запалення.
При проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_23 виявлені тілесні ушкодження увидісаден на лобі, верхньому повіці правого ока, носі, правій щоці, верхній губі, підборідді, правому передпліччі, кистях, правій гомілці, синці в області грудної клітини та живота, правого зап'ястка, на гомілках, переломи кісток черепу \ потилична, скроневі та клиноподібна \, 5,6,7,8-го ребер справа, крововиливи у м'яких покривних тканинах голови у потиличній області, під м'якими мозковими оболонками у тім'яних, скроневих та лівій потиличній долях головного мозку, в області варолієвого мосту та мозочка, периваскулярні мікрогеморагії та дрібновогнищеві крововиливи у речовині головного мозку, кров у шлуночках головного мозку, крововиливи у брижі кишечнику, у м'яких тканинах в місці переломів ребер. Всі знайдені тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля, при автомобільній травмі.
Всі знайдені тілесні ушкодження виникли незадовго до смерті потерпілого ОСОБА_17 . Враховуючи динаміку змінення забарвлення трупних плям, відсутність трупного заклякання встановлені при огляді трупу на місці події, що свідчить про те, що смерть потерпілого насталане більше, як за 4-ри годинидо моменту огляду трупа на місці події (огляд трупа 26.04.2023, натискання на трупні плями о 14:24 годин).
Всі знайдені тілесні ушкодження у ОСОБА_17 у своїй сукупностіза ступенем тяжкостівідносяться до тяжких, як небезпечні для життя, у даному випадку привели до смерті потерпілого.
Смерть ОСОБА_17 настала від закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась переломом кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під м'якими мозковими оболонками, у речовину та шлуночки головного мозку, що привело до набряку головного мозку. Всі знайдені тілесні ушкодження знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_17 .
Враховуючи характер та локалізацію знайдених у потерпілого ОСОБА_17 тілесних ушкоджень, які виникли від дії тупих твердих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля, при автомобільній травмі, дає можливість стверджувати, що останнійпід час ДТПзнаходився у якості пасажира транспортного засобу.Судово-токсикологічним дослідженням у крові із трупа ОСОБА_24 не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти;
- висновком експерта № СЕ-19/104-23/15231-ІТвід 10.05.2023, відповідно до якого система рульового керування автомобіля «DAF XF 95.480», р.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Krone SDP 27», р.н. НОМЕР_4 , на момент експертного огляду перебуває у працездатному стані.Робоча гальмівна система автомобіля «DAF XF 95.480», р.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Krone SDP 27», на момент експертного огляду перебуває у працездатному стані;
- висновком експерта № СЕ-19/104-23/15224-ІТ від 10.05.2023, відповідно до якого на момент експертного огляду рульове керування автомобіля «MITSUBISHI GALANT» знаходиться в непрацездатному стані. На момент експертного огляду рульове керування автомобіля «MITSUBISHI GALANT» знаходиться в непрацездатному стані з причини зміщення з переду назад переднього правого колеса разом із елементами підвіски та затиснення переднього правого колеса деформованими частинами кузова в колісній арці автомобіля. Непрацездатний стан рульового керування автомобіля «MITSUBISHI GALANT» виник під час ДТП;
- висновком експерта № СЕ-19/104-23/15223-ІТ від 22.05.2023, відповідно до якого місце зіткнення вантажного автомобіля «DAF XF 95.480», р.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Krone SDP 27», р.н. НОМЕР_4 , та автомобілем «Mitsubishi Galant», знаходилось на проїзній частині, по якій рухався автомобіль «Mitsubishi Galant», тобто у напрямку м. Дніпра, в місці розташування слідової інформації № 4 («осип скла, пластику, ґрунту з автомобіля «Mitsubishi Galant»).
В момент зіткнення вантажний автомобіль «DAF XF 95.480», р.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Krone SDP 27»контактував своєю задньою правою бічною частиною напівпричепа «Krone SDP 27»із передньою правою частиною автомобіля «Mitsubishi Galant»;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.05.2023 разом зі схемою та фототаблицями, долученими до нього, за участю обвинуваченого ОСОБА_10 , в ході проведення якого останній на місці події розповів про обставини ДТП, які мали місце 26.04.2023, і показав на місці ДТПмісце на проїзній частині дороги, де він зупинився на автомобілі «DAF XF 95.480», р.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Krone SDP 27», р.н. НОМЕР_4 , перед виконанням маневру розвороту ліворуч, який був вид при цьому з його робочого місця, як водіявказаного транспортного засобу, та вказав місце зіткнення керованого ним автомобіля «DAF XF 95.480», р.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Krone SDP 27», р.н. НОМЕР_4 , з автомобілем «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_6 ;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.06.2023 разом зі схемою та фототаблицями, долученими до нього, за участю свідка ОСОБА_20 , в ході проведення якого останній на місці події розповів про обставини ДТП, свідком яких він був, які мали місце 26.04.2023, і показав на місці ДТП, як рухався автомобіль «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_6 , відносно меж проїзної частини автодороги, як у цей час відносно меж проїзної дороги стояв автомобіль «DAF XF 95.480», р.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Krone SDP 27», р.н. НОМЕР_4 , перед відновленням його руху та виконанням маневру лівого розвороту та вказав на місце зіткнення вказаних транспортних засобів;
- висновком експерта № СЕ-19/104-23/20532-ІТ від 23.06.2023, відповідно до якого мінімально-розрахункова швидкість руху автомобіля «Mitsubishi Galant» перед початком гальмування автомобіля, виходячи з максимальної довжини сліду гальмування автомобіля, була не меншніж 121,4 км/год. У даній дорожній обстановці водій автомобіля «DAF XF 95.480» з напівпричепом «KRONE SDP 27» ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем «MITSUBISHI GALANT» для водія автомобіля «DAF XF 95.480» з напівпричепом «KRONE SDP 27» ОСОБА_10 визначалась виконанням вимог п. 10.1 ПДР України, і у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які би не дозволили йому виконати їх. При заданому механізмові події дії водія автомобіля «DAF XF 95.480» з напівпричепом «KRONE SDP 27» ОСОБА_10 не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.
У даній дорожній обстановці водій автомобіля «MITSUBISHI GALANT» ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 12.6 «ґ» та 12.9 «б» Правил дорожнього руху України. Водій ОСОБА_8 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «DAF XF 95.480» з напівпричепом «KRONE SDP 27» своєчасним гальмуванням і зупинкою автомобіля до місця зіткнення, при заданих вихідних даних. Дії водія ОСОБА_8 , при заданому механізмі події, не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням даної ДТП. Дії водія ОСОБА_8 , при заданому механізмі події, не відповідали п. п. 12.6 «ґ» та 12.9 «б» ПДР України, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням даної ДТП, однак дані невідповідності з технічної точки зору не знаходяться в причинному зв'язку з даною ДТП;
- висновком експерта № 1016 від 10.07.2023, відповідно до якого з наданого слідчим оригіналу мед. картки № 2484 стаціонарного хворого, відділення хірургії, на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , виданою 3-ю міською лікарнею м. Кривого Рогу, в яку ОСОБА_8 поступив 10.05.2023 о 15.00 зі скаргами на наявність болі в ділянці ран та кістки правого стегна. Зі слів хворого травму він отримав під час ДТП 26.04.2023 об 11.00 на дорозі Павлоград-Дніпро.
На тілі ОСОБА_8 мався закритий багатоуламковий перелом правої стегневої кістки від верхньої третини до нижньої третини зі зміщенням уламків, міжм'язова гематома правого стегна. Виражене порушення функції ходьби та опори. Ушкодження виникли від безпосередньої дії тупого твердого предмета (предметів), за механізмом удар (удар-стиснення ), який міг мати як обмежену, так і необмежену травмуючу поверхню, або при ударі об такий же предмет (предмети), що могло бути в обстановці дорожньо-транспортної пригоди в салоні легкового автомобіля. Давність виявлених ушкоджень (дані медичних документів) може відповідати 26.04.2023.
За своїм характером виявлені ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесним ушкодженням за ознакою тривалого розладу здоров'я, більше 21 доби;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.07.2023 разом зі схемою та фототаблицями, долученими до нього, за участю потерпілого ОСОБА_8 , в ході проведення якого останній на місці події розповів про обставини ДТП, учасником яких він був, які мали місце 26.04.2023, і показав на місці ДТП, як рухався керований ним автомобіль «Mitsubishi Galant», р.н. НОМЕР_6 , відносно меж проїзної частини автодороги, та місце, де його автомобіль зіткнувся з вантажним автомобілем «DAF XF 95.480», р.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Krone SDP 27», р.н. НОМЕР_4 , а також вказав як саме відносно меж проїзної частини дороги рухався вказаний вантажний автомобіль, до початку виконання маневру розвороту ліворуч;
- висновком експерта № СЕ-19/104-23/24571-ІТ від 25.07.2023, відповідно до якогоу даній дорожній обстановці водій автомобіля «DAF XF 95.480» з напівпричепом «KRONE SDP 27» ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем «MITSUBISHI GALANT» для водія автомобіля «DAF XF 95.480» з напівпричепом «KRONE SDP 27» ОСОБА_10 визначалась виконанням вимог п. 10.1 ПДР України, і у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати їх. При заданому механізмові події дії водія автомобіля «DAF XF 95.480» з напівпричепом «KRONE SDP 27» ОСОБА_10 , не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.
У даній дорожній обстановці водій автомобіля «MITSUBISHI GALANT» ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 12.6 «ґ» та 12.9 «б» Правил дорожнього руху України. Водій ОСОБА_8 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «DAF XF 95.480» з напівпричепом «KRONE SDP 27» своєчасним гальмуванням і зупинкою автомобіля до місця зіткнення, при заданих вихідних даних. Дії водія ОСОБА_8 , при заданому механізмі події, не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням даної ДТП. Дії водія ОСОБА_8 , при заданому механізмі події, не відповідали п. п. 12.6 «ґ» та 12.9 «б» ПДР України, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням даної ДТП, однак данні невідповідності з технічної точки зору не знаходяться в причинному зв'язку з даною ДТП.
Суд звертає увагу на те, що наявність у діях водія причинного зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди в автотранспортних правопорушеннях відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями ПДР та відповідними наслідками.
Судом встановлено, що 26 квітня 2023 року приблизно о 10 годині 55 хвилин ОСОБА_10 , керуючи ватажним автомобілем «DAF XF 95.480», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зі спеціалізованим напівпричепом «KRONE SDP 27», реєстраційний номер НОМЕР_4 ,перед виконанням повороту ліворуч на ділянці 1013 км+330 м. автодороги М-30 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Луганськ-Ізварине», що проходить по території Новомосковського (нині Самарівського) району Дніпропетровської області, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки для руху іншим учасникам, виїхав на зустрічну смугу руху, при цьому не надав дорогу рухаючомусь з перевищенням дозволеної швидкістю, не менше ніж 121,4 км/год., по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо автомобілю «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_8 , в результаті чого допустив зіткнення задньою правою частиною напівпричепу «KRONE SDP 27», реєстраційний номер НОМЕР_4 , з передньою правою частиною автомобіля «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_6 , на смузі руху останнього.Суд зазначає, що в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_10 під час руху, керуючи джерелом підвищеної небезпеки, повинен проявляти крайню уважність під час руху, враховуючи технічний стан автомобіля та дорожню обстановку, та, відповідно, для забезпечення безпеки дорожнього руху не повинен був відволікатися від керування автомобілем, та відповідно маневрувати автомобілем з дотриманням ПДР, та при цьому не здійснювати дій, які можуть загрожувати безпеціяк йому самому, так і іншим учасникам дорожнього руху. Саме недотримання водієм ОСОБА_10 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху й перебувало у причинному зв'язку з цією ДТП.
Доводи ОСОБА_10 про те, що ДТП сталася через недотримання швидкісного режиму руху водієм ОСОБА_8 та не увімкнення ним денних ходових вогнів або ближнього світла фар,суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки вказані обставини не можуть свідчити про його невинуватість у пред'явленому обвинуваченні з огляду на таке.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 537/1916/18 від 26.01.2021, при виявленні причинного зв'язку необхідно враховувати як дії (бездіяльність) особи, яка керує транспортним засобом, так і неналежне (у тому числі невинне) поводження інших учасників руху (тобто й пішохода), що також може виключити відповідальність водія. Крім того, при вирішенні питання про причинний зв'язок ураховується наявність у водія технічної можливості уникнути шкідливого наслідку. Якщо такої можливості не було і встановлено, що аварійну ситуацію викликано не ним, то відповідальність водія виключається. У випадку, коли вказану ситуацію було створено самим водієм-порушником, відсутність технічної можливості уникнути шкідливих наслідків юридичного значення не має.
Як зазначалося вище і підтверджується, зокрема, висновками експерта № СЕ-19/104-23/20532-ІТ від 23.06.2023, № СЕ-19/104-23/24571-ІТ від 25.07.2023,саме створення водієм ватажного автомобіля «DAF XF 95.480», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зі спеціалізованим напівпричепом «KRONE SDP 27», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_10 аварійної обстановки шляхом зміни напрямку руху для водія автомобіля «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_6 , ОСОБА_8 , і перебувало у причинному зв'язку з розглядуваною ДТП.При цьому, у водія автомобіля «DAF XF 95.480» з напівпричепом «KRONE SDP 27» ОСОБА_10 не було будь-яких перешкод технічного характеру, які би не дозволили йому виконати п. 10.1 ПДР, тобто перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що його маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, зокрема водію автомобіля «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_6 , ОСОБА_8 .
До того ж, згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Таким чином, під час судового розгляду кримінального провадження судом встановлено, що вказані вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_10 було порушено, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, суд, дослідивши докази в межах пред'явленої підозри, не виходячи за межі пред'явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, доходить однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 286 КК України.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_10 суд бере до уваги необережну форму вини ОСОБА_10 , а також дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину свою визнав повністю, у судовому засіданні попросив вибачення у потерпілих, за місцем роботи характеризується задовільно, а за місцем мешкання позитивно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та батьків похилого віку.
Обставиною, яка пом'якшують покарання ОСОБА_10 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності, що виразилося, зокрема, й у правдивій розповіді як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження про всі відомі йому обставини вчиненого кримінального правопорушення.
Також, відповідно до досудової доповіді, складеної Покровським міським відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 , ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінений як низький. Зроблено висновок про можливість виправлення ОСОБА_10 без ізоляції його від суспільства.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_10 , судом не встановлено.
Разом із тим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту, де його додатковим обов'язковим об'єктом є життя та здоров'я особи, а відтак одного з найбільш суспільно небезпечних кримінальних правопорушень, в результаті вчинення якого спричинено смерть потерпілого ОСОБА_17 , а потерпілому ОСОБА_8 спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження. Судом враховується також, що за положеннями ст. 12 КК України, вчинене ОСОБА_10 кримінальне правопорушення, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Суд бере до уваги також, що обвинувачений ОСОБА_10 раніше притягався до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху і на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення неодноразово піддавався адміністративним стягненням: 24.11.2022 за ч. 1 ст. 123 КУпАП до стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.; 05.02.2023 за ч. 2 ст. 122 КУпАП до стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн.; 18.04.2023 за ч. 1 ст. 122 КУпАП до стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Судом також враховується, що завдана шкода потерпілим обвинуваченим не відшкодована, а також й сама думка потерпілих, які наполягали на суворому покаранні обвинуваченому.
Тому, з урахуванням особливостей вказаного кримінального правопорушення та обставин його вчинення, особи обвинуваченого, суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_10 покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, а саме нижче від найнижчої межі чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки такі підстави у суду відсутні, і вважає, що покарання повинно бути призначено виключно у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій ч. 2 ст. 286 КК України.
Крім цього, з урахуванням вищевикладеного, а також того, що ОСОБА_10 , будучи досвідченим водієм, маючи понад 24 роки водійського стажу, допустив такі грубі порушення Правил дорожнього руху, які спричинили смерть потерпілого ОСОБА_17 , а потерпілому ОСОБА_8 спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому й додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Визначаючи строк додаткового покарання, суд з урахуванням обставин цього кримінального провадження, наявності віктимної поведінки самого потерпілого ОСОБА_8 у цій дорожньо-транспортній пригоді, а також, що обвинувачений ОСОБА_10 офіційно працевлаштований на посаді водія і його трудова діяльність безпосередньо пов'язана з керуванням транспортними засобами, вважає за необхідне визначити строк покарання на рівні мінімальної межі санкції, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України.
Отже, вищевказані основне й додаткове покарання на переконання суду буде співмірним меті їх застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.
Саме таке покарання буде співмірним меті його застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді позбавлення волі на вказаний вище строк з позбавленням права керувати транспортними засобами буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
З цих же підстав суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_10 покарання в межах найбільшої санкції ч. 2 ст. 286 КК України.
У цьому кримінальному провадженні потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 пред'явлено до ОСОБА_10 цивільні позови про стягнення з ньогона їх користь моральної шкоди.
Також, потерпілим ОСОБА_8 пред'явлено до ОСОБА_10 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 цивільний позов про стягнення солідарно з останніх на його користь матеріальної та моральної шкоди.
Вирішуючи пред'явлені потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 цивільні позови до обвинуваченого ОСОБА_10 , кожного окремо,про стягнення моральної шкоди завданої злочином, суд дійшов такого висновку.
Позови обґрунтовані тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_10 , яке виразилася у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_17 , який є сином потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та чоловіком ОСОБА_19 , їм спричинена моральна шкода, яку вони, кожен окремо, оцінюють у розмірі 10 000 000,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За положеннями ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Пунктом 6 вказаної вище Постанови роз'яснено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб (коли обов'язок відшкодування шкоди покладається не безпосередньо на особу, яка заподіяла таку шкоду, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини особи, яка завдала шкоди.
Не є таким суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Зазначений висновок узгоджується і з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ч. 2 ст. 1187 ЦК України.
До того ж, аналіз статей 1172 та 1187 ЦК України, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18), дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.
Отже, шкода (у тому числі моральна) завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов'язки та керував автомобілем, що належить роботодавцю, на відповідній правовій підставі відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Положення ч. 1 ст. 1188 ЦК України про застосування принципу вини у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки не скасовує попереднього правила про відповідальність саме власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
У такому випадку обов'язок по відшкодуванню шкоди покладається на того власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого завдана шкода, а не безпосередньо на винного водія.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_10 на підставі Трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 13.01.2022, перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_13 , і на момент вчинення кримінального правопорушеннякерував транспортним засобом у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків.
Керований ОСОБА_10 ватажний автомобіль «DAF XF 95.480», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зі спеціалізованим напівпричепом «KRONE SDP 27», реєстраційний номер НОМЕР_4 , згідно з свідоцтвами про реєстрацію НОМЕР_3 та НОМЕР_5 належать на праві власності ОСОБА_15 . Вказані транспортні засоби на правовій підставі використовувалися у своїй діяльності ФОП ОСОБА_13 .
З урахуванням наведеного відповідальність за спричинену шкоду, завдану внаслідок ДТП, має нести ФОП « ОСОБА_13 », в якому на момент ДТП працював на посаді водія обвинувачений ОСОБА_10 .
Вирішуючи пред'явлений потерпілим ОСОБА_8 цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_10 та співвідповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 про стягнення солідарно з них майнової та моральної шкоди завданої злочином, суд дійшов такого висновку.
Позов потерпілого ОСОБА_8 обґрунтований тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_10 , яке виразилася у порушенні ним правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило йому середньої тяжкості тілесне ушкодження, йому спричинена майнова шкода, яка виразилася у такому. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_11 від 04.11.2023 № 12179 за результатами проведеного медичного огляду було встановлено діагноз: невірно консолідуючий багато уламковий перелом правої стегнової кістки з наявністю металоконструкції, лікований оперативно (03.05.2023 - занурений МОС багато уламкового перелому правої стегнової кістки пластиною та гвинтами), у вигляді міграції металоконструкцій. А відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 № 370 травма відноситься до тяжкого ступеня.Станом на день подання позовної заяви ним було з власних коштів оплачено своє лікування на суму 50 000,00 грн. Фактично внаслідок отриманої травми ОСОБА_8 втратив змогу вільно пересуватись, виконувати свій конституційний та посадовий обов'язок захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України.
Також, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було повністю знищено автомобіль «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_6 , яким користувався ОСОБА_8 .Відповідно до звіту від 03.08.2023 № 34-07.23 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, що був складений ФОП ОСОБА_25 , вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_6 , становить 78 206,45 грн.
Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 340723 від 18.07.2023, виданою ФОП ОСОБА_26 , оплачена ОСОБА_8 вартість складання вищезгаданого звіту становить 3500,00 грн.
У зв'язку з не можливістю самостійно пересуватись та відсутністю в розпорядженні власного автомобіля ОСОБА_8 був вимушений в період з 26.04.2023 по теперішній час здійснити на найманому автотранспорті з найманим водієм 17 виїздів з міста Кривий Ріг до міста Дніпро та до міста Кривий Ріг, 6 виїздів з міста Кривий Ріг до міста Новомосковськ та до міста Кривий Ріг, 3 виїзди з міста Кривий Ріг до міста Суми та до міста Кривий Ріг з метою участі в лікувальних процедурах, проходженні військово-лікарської комісії, слідчих діях та судових засіданнях. Загалом ОСОБА_8 з власних коштів оплачені транспортні витрати на суму 120 000,00 грн.
Також додатково ОСОБА_8 було витрачено 18 300,00 грн. на роздруківку документів по справі та копіювальні послуги.
Тому, є всі законні підстави стверджувати, що ОСОБА_10 та його роботодавець фізична особа-підприємець ОСОБА_13 зобов'язані відшкодувати ОСОБА_8 матеріальну шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення, в загальній сумі 270 006,45 грн.
Крім цього, наслідком вчинення ОСОБА_10 вищевказаного кримінального правопорушення було завдання ОСОБА_8 моральної шкоди, що полягала у стражданні та приниженні, яких він зазнав внаслідок злочинних дій. По теперішній час він, як потерпіла сторона, відчуває негативні емоції, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність та інші негативні переживання.
З 26.04.2023 по теперішній час ані обвинувачений ОСОБА_10 , ані його роботодавець фізична особа-підприємець ОСОБА_13 не вжили жодних заходів щодо відшкодування йому заподіяної матеріальної, моральної шкоди, ліквідації наслідків свого кримінального правопорушення та принесення йому простих людських вибачень за заподіяний злочин.
Тому, потерпілий ОСОБА_8 оцінює розмір моральної шкоди, завданої йому ОСОБА_10 та його роботодавцем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_27 внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в 100 000 000,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
У відповідності до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За загальним правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05 грудня 2018 року (справа № 426/16825/16-ц) на підставі аналізу норм статей 1187 та 1172 ЦК України дійшла висновку про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.
Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
За змістом ч. 1 ст. 1190 ЦК України солідарну відповідальність перед потерпілим несуть особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди.
Оскільки шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки з вини особи, яка, виконуючи трудові обов'язки, на відповідній правовій підставі керувала транспортним засобом, що перебував у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо особою, яка керувала транспортним засобом, стягнення шкоди із зазначених осіб у солідарному порядку є необґрунтованим.
За таких обставин суд вважає, що шкода, отримана потерплім ОСОБА_8 , має бути відшкодована саме володільцем джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм, тобто роботодавцем ОСОБА_10 - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_13 .
Із наданих суду доказів, долучених до позовної заяви, вбачається, що розмір матеріальних збитків, пов'язаних із пошкодженням майна потерпілого, складає 81 706,45 грн. (78 206,45 грн. - розмір матеріальних збитків, пов'язаних із пошкодженням транспортного засобу «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер НОМЕР_6 , згідно зі звітом № 34-07.23 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеним 03.08.2023 ФОП ОСОБА_26 ; 3500,00 грн. - вартість складання цього звіту згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 340723 від 18.07.2023).
Таким чином, враховуючи те, що вина ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю, а потерпілим ОСОБА_8 доведено розмір позовних вимог у цій частині, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_8 в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 81 706,45 грн. обґрунтований, але підлягає частковому задоволенню, а саме в частині відшкодування цієї шкоди фізичною особою-підприємцем ОСОБА_13 .
При вирішенні питання щодо стягнення іншої частини матеріальної шкоди, зокрема, витрат на лікування у розмірі 50 000,00 грн., витрат на роздруківку документів по справі та копіювальні послуги у розмірі 18 300,00 грн., а також витрат, пов'язаних з оплатою транспортних послуг з метою участі у лікувальних процедурах, проходженні військово-лікарської комісії, слідчих діях та судових засіданнях у розмірі 120 000,00 грн., суд доходить висновку, що позивачем в порушення вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України не доведено її наявності. Суду не надано належних і допустимих доказів обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, тому позов у цій частині не підлягає задоволенню. Зокрема, суд не може визнати належними і допустимими доказами товарні чеки з надання послуг друку, копіювання тощо, оскільки ці документи не можуть беззаперечно свідчити, що ці витрати були понесені ОСОБА_8 , і пов'язані саме з цим кримінальним провадженням.
Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної немайнової шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
За змістом статей 23, 1167 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд вважає встановленим, що потерпілому ОСОБА_8 протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_10 спричинена моральна шкода, яка виразилась у такому: фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв'язку з ушкодженням його здоров'я та майна - автомобіля; моральних переживаннях потерпілого за своє здоров'я та життя під час вчення злочину; душевних стражданнях потерпілого у зв'язку зі спричиненими тілесними ушкодженнями, які потребували тривалого часу для лікування; порушенням нормальних життєвих зв'язків потерпілого і необхідності відшукувати додаткові зусилля в зв'язку з лікуванням та необхідністю відвідувати правоохоронні органи.
Водночас, вирішуючи питання щодо розміру відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_8 суд виходить з того, що системний аналіз зазначених вище положень цивільного законодавства дає підстави для висновку, що обов'язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України вина у завданні шкоди, є обов'язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею (у порядку часткової відповідальності). У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.
Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини.
Як установлено судом і підтверджено висновками експерта № СЕ-19/104-23/20532-ІТ від 23.06.2023, № СЕ-19/104-23/24571-ІТ від 25.07.2023 дії, зокрема, потерпілого ОСОБА_8 не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.
Таким чином, з урахуванням вини обох водіїв ОСОБА_10 та ОСОБА_8 у розглядуваному деліктному зобов'язанні (зобов'язанні із заподіяння шкоди), при цьому надаючи оцінку ступеню вини останнього, а саме, що порушення ним вимог п. 12.3ПДР з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням даної ДТП, суд доходить переконання, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України ця обставина має істотне значення для визначення розміру відшкодування завданої потерпілому ОСОБА_8 шкоди.
Суд також враховує характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань позивача, завданих внаслідок злочину, характер немайнових втрат - порушення нормальних життєвих зв'язків, тривалість немайнових втрат. При цьому суд виходячи з принципів розумності та справедливості, співмірності, а також, враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути способом збагачення або проявом помсти з боку потерпілої особи, вважає розумним та справедливим розміром моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому ОСОБА_8 цивільним відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_13 - 200 000,00 грн.
Речові докази та процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна у цьому кримінальному провадженні не застосовувалися.
Запобіжний захід до ОСОБА_10 не застосований.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_10 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з дня його затримання з метою направлення для відбування покарання до установи виконання покарань.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_10 про стягнення моральної шкоди завданої злочином - відмовити.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_10 про стягнення моральної шкоди завданої злочином - відмовити.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_19 до ОСОБА_10 про стягнення моральної шкоди завданої злочином - відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_10 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_12 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_13 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) в рахунок відшкодування майнової шкоди 81 706 гривень 45 копійок, моральної шкоди 200 000 гривень 00 копійок, а всього 281 706 гривень 45 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайнопісля його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1