Справа № 182/4068/24
Провадження № 1-кп/0182/757/2025
Іменем України
09.06.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу та клопотання про зміну запобіжного захожу у кримінальному провадженні з обвинувальним актом №12024041340000852 від 06.07.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.357 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5
1.У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2.Прокурор ОСОБА_4 просив суд задовольнити подане письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів, спираючись на наявність ризиків передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду, вплив на свідків та потерпілу, вчинення іншого кримінального правопорушення. Оскільки, ОСОБА_3 , у разі визнання його винним, загрожує покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, він повною мірою усвідомлює настання для нього передбачуваного покарання та саме це може спонукати останнього переховуватись від суду, у судовому засіданні ще не допитані свідки та потерпіла. Вважає, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також попередить настання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив щодо заявленого клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, зазначивши, що він вже рік тримається під вартою, через те, що сторона обвинувачення не може забезпечити явку у судове засідання потерпілої та свідків. Зазначив, що порушуються розумні строки розгляду кримінального провадження. Крім того, домашній арешт просить за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , проживати буде з матір'ю та рідними, запевнив суд, що переховуватись не збирається.
4.Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 також заперечив проти клопотання прокурора та підтримав думку свого підзахисного. Просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт за адресою його місця реєстрації, оскільки вважає, що ризики не обґрунтовані та недоведені.
5.Прокурор заперечив щодо заявленого стороною захисту клопотання та підтримав своє раніше заявлене клопотання.
6.Заслухавши думку учасників кримінально провадження, суддя приходить до такого висновку.
7.Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
8.Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
9.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання передбаченим у статті 177 КПК України ризикам.
10.Згідно з вимогами статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
11.Відповідно до ухвал Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинуваченому ОСОБА_3 , було обрано та неодноразово продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, до 11 червня 2025 року включно із можливістю внесення застави.
12.Під час судового провадження, суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних/обвинувачених, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
13.У якості ризиків, передбачених ст.177 КПК України, прокурором зазначено, що обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілу, які ще недопитані та вчинити інше кримінальне правопорушення.
14.Суд зазначає, що за вчинення інкримінованого ОСОБА_3 злочину за ч.4 ст.185 КК України визначено покарання лише у вигляді позбавлення волі, строком від п'яти до восьми років, так як вказаний злочин віднесено до категорії тяжких злочинів, що в свою чергу підтверджує існування ризику переховування від суду.
15.Також суд враховує вік та стан здоров'я обвинуваченого, відсутність міцних соціальних зв'язків та осіб на утриманні, репутацію, стадію судового провадження і наявність недопитаних свідків та потерпілої, тому суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність ризиків впливу на свідків та потерпілої і вчинення іншого кримінального правопорушення.
16.У сукупності вказані обставини свідчать, що ризики на які посилається прокурор не зменшились.
17.Щодо посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_3 має місце проживання та планує проживати з матір'ю, слід зазначити, що ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стимулюючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого, зокрема оскільки не відома думка самої матері, яка жодного разу не поцікавилась долею обвинуваченого, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.
18.Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому ОСОБА_3 , більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
19.Таким чином, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , його характеризуючи дані, ризики, які стали підставою для обрання і надалі продовження щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які продовжують існувати і не зменшилися, а також те, що останній підозрюються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, є підстави вважати, що обґрунтовано існують вказані прокурором ризики.
20.Тому, застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, за даних обставин суд вважає недоцільним, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 , а тому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити.
21.Також судом не вбачаються підстави для зміни обраного раніше розміру застави.
Керуючись статтями 177, 183, 331, 371, 372 КПК України, суд
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
2.У задоволенні клопотання сторони захисту - відмовити.
3.Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 діб, до 07 серпня 2025 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 50 (п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн 00 коп.
4.У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на нього покладаються такі обов'язки:
- прибувати до суду у визначений час;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
5.Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
6.Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 10.06.2025.
Суддя: ОСОБА_1