Справа № 214/1322/25
Провадження № 2/177/812/25
(заочне)
Іменем України
09 червня 2025 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Суботіної С. А.
за участі: секретаря Дятел К. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача АТ «Універсал Банк» Мєшнік К.І. звернувся до суду засобами поштового зв'язку з указаною позовною заявою, отриманою судом 14.02.2025, та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг Monobank від 30.09.2019 у розмірі 9856,34 грн, а також судові витрати в справі.
В обґрунтування пред'явлених вимог представник позивача вказав, що АТ «Універсал Банк» запустив проект - «Monobank», у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам - фізичним особам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Умови і правила обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковано на офіційному сайті банку https://www.monobank.ua/terms, які є загальнодоступними для ознайомлення. Так, 30.09.2019 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, за умовами якого відповідачу видано кредит у розмірі 10000,00 грн на відкритий поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Відповідач своїм підписом у анкеті-заяві підтвердила згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Натомість відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, а також іншими витратами, відповідно до умов договору, тим самим допустила порушення виконання покладених на неї зобов'язань. У результаті цього у ОСОБА_1 станом на 04.11.2024 виникла заборгованість, розмір якої, із урахуванням внесених ним коштів на погашення заборгованості, становить 9856,34 грн та включає: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) у розмірі 9856,34 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк», тому позивач вимушений звернутись до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача правом на участь у судовому засіданні не скористався, у тексті позову зазначив, що просить справу розглядати за відсутності представника банку, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання, однак до суду не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надала.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.
Із урахуванням відсутності заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити заочне рішення, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 30.09.2019 підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, у якій зазначено, що ця анкета-заява разом із умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», тарифами банку, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг (а.с.18, 19-31, 32-33, 34-36).
Указаний договір підписано його сторонами із застосуванням цифрового власноручного підпису, про що зазначено в тексті анкети-заяви.
ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк» відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 із видачею кредитної картки НОМЕР_2 зі строком дії до 04/24, тобто до 30.04.2024, та встановлено кредитний ліміт у розмірі 10000,00 грн, який зменшено до 9900 грн - 02.02.2022 (а.с.16, 17).
До анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, позивачем надано умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», витяг з тарифів банку та паспорт споживчого кредиту Чорної картки Monobank, де зазначені основні умови кредитування та наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит (а.с.19-36).
Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. (ч. 3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 цифровим підписом підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, чим погодився із запропонованими умовами та правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк».
Договір містить докладну інформацію щодо особи позичальника - ОСОБА_1 , зокрема індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону.
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у АТ «Універсал Банк» виникло зобов'язання щодо надання коштів у кредит, а у відповідача виникло зобов'язання з їх повернення та сплати процентів.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30.09.2019 станом на 04.11.2024 склала у загальному розмірі 9856,34 грн, що включає загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) у розмірі 9856,34 грн (а.с.8-11).
Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем кредитних зобов'язань та наявності правових підстав для стягнення заборгованості в судовому порядку. Вирішуючи спір в межах заявлених вимог з дотриманням принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 30.09.2019, містить текст про ознайомлення та погодження споживача з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами та паспортом споживчого кредиту
Як видно з виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, зі свого боку позивач свої зобов'язання, передбачені цим договором, виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в межах встановленого ліміту. Відповідач користувалася кредитними коштами, частково погашаючи заборгованість, сплачуючи банку грошові кошти в різних розмірах, востаннє 20.09.2023 у розмірі 1050,00 грн (а.с.8-11, 12-15).
Згідно з наданими банком розрахунками, заборгованість ОСОБА_1 за договором від 30.09.2019 станом на 04.11.2024 складає 9856,34 грн, що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), який не погашений до теперішнього часу, а тому відповідач зобов'язана його погасити.
Надані докази, а саме анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 30.09.2019, умови і правила надання банківських послуг, тарифи та паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості та виписку з рахунку суд вважає належними доказами, оскільки вони обґрунтовують вимоги в межах заявлених позовних вимог, де враховано період порушення боржником умов договору, часткове погашення нею заборгованості та наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) вимагати їх повернення.
За даних обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк» та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30.09.2019 станом на 04.11.2024 у загальному розмірі 9856,34 грн, що складається із: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) у розмірі 9856,34 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 3028,00 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.48).
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства«Універсал Банк»(код ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30.09.2019 станом на 04.11.2024 у загальному розмірі 9856 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят шість) гривень 34 копійки, що включає:
-загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) у розмірі 9856 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят шість) гривень 34 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства«Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ) у рахунок відшкодування судових витрат 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: