Справа № 204/4155/25
Провадження № 2/204/2611/25
10 червня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
за участю секретаря Кислиці Є.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Вугледарський відділ державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів, скасування заборгованості по сплаті аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-
У квітні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - Вугледарський відділ державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів, скасування заборгованості по сплаті аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в якій просив суд:
-припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини усіх видів доходу щомісячно, починаючи з 12.03.2010 року і до повноліття сина, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку встановленого законодавством, що примусово стягуються Вугледарським відділом державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції в рамках виконавчого провадження НОМЕР_5 з 09.10.2010 року на підставі виконавчого листа, виданого 23.11.2010 року за рішенням Вугледарського міського суду Донецької області у цивільній справі №2-309 ;
-скасувати заборгованість зі сплати аліментів з 01.03.2022 року, що утворилась під час примусового виконання виконавчого листа, виданого 23.11.2010 року на підставі рішення Вугледарського міського суду Донецької області по цивільній справі №2-309, Вугледарським відділом державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції в рамках виконавчого провадження НОМЕР_5;
-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття;
-стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені ним у зв'язку із розглядом цієї справи.
Позовна заява мотивована тим, що з 06.06.2017 року по 16.03.2023 року ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого у сторін є неповнолітній син ОСОБА_4 та малолітній син ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі рішення Вугледарського міського суду Донецької області по цивільній справі №2-309, було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 (далі - позивач) на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини усіх видів доходу щомісячно, починаючи з 12.03.2010 до повноліття сина, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого законодавством. На підставі вищезазначеного виконавчого листа, 09.10.2010 Вугледарським відділом державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції розпочато виконавче провадження НОМЕР_5 про стягнення з позивача на користь відповідача аліментів на утримання спільної дитини. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі №204/8461/22 від 16.03.2023 шлюб, зареєстрований 06.06.2017 Вугледарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №81, між ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , розірвано. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі №204/9517/22 від 30.08.2023 місце проживання дітей Позивача, в тому числі ОСОБА_4 , визначено разом з батьком, позивачем по справі, ОСОБА_1 . Наразі, згідно довідки Вугледарського відділу державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції заборгованість позивача по сплаті аліментів за період з 01.03.2022 року по 01.04.2025 року складає 54.524,52 грн. Враховуючи, що після набрання законної сили рішенням суду про стягнення аліментів з позивача на користь відповідача змінилися обставини, що мають наслідком припинення стягнення періодичних платежів на утримання дитини з позивача, останній звертається до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 24 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 24.04.2025 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Відповідач у встановлений судом строк не надала суду відзив на позовну заяву, у зв'язку з чим, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 06 червня 2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 06 червня 2017 року Вугледарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за актовим записом №81 (а.с.14).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданим повторно 25 вересня 2017 року Вугледарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за актовим записом №112, ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_4 , батьками якого зазначено: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с.15).
Окрім того, ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_6 , батьками якого зазначено: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 25 вересня 2017 року Вугледарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за актовим записом №178 (а.с.16).
Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 березня 2023 року у цивільній справі №204/8461/22 шлюб, зареєстрований 06.06.2017 року Вугледарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за актовим записом №81 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано (а.с.19).
Згідно рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 березня 2023 року у цивільній справі №204/9517/22 визначено місце проживання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.21-24). Рішення набрало законної сили 12.10.2023 року про що міститься відповідна відмітка у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Як вбачається з постанови Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 листопада 2022 року у справі №206/3645/22, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.25-26); постановою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 листопада 2022 року у справі №206/3643/22, визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладено на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.27-28).
З довідки КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» ДОР №64 від 20.12.2022 року вбачається надання соціально-психологічної допомоги в умовах денного стаціонару ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.30-31).
Згідно довідки-розрахунку по аліментам №3907/22.5-30/25 виданої 04.04.2025 року Вугледарським відділом державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з ОСОБА_1 примусово стягуються на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини усіх видів доходу щомісячно, починаючи з 12 березня 2010 року до повноліття сина, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого законодавством України. Так, станом на 04.04.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість по аліментам за період з 01.2022 року по 01.04.2025 року розміром 54 524,52 грн. (а.с.32-33).
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 стаття 2 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 стаття 4 ЦПК України).
Згідно зі статтею 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і треба прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Статтею 160 СК України встановлено право батьків на визначення місця проживання дитини. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Встановлено, що з 01.03.2022 року син ОСОБА_4 фактично проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою від 13.06.2023 року №1243-5002810895 (а.с.13) та довідкою від 13.06.2023 року №1243-5002810957 (а.с.17) про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з частиною другою статті 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв'язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Вказана норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Позивач, звертаючись до суду із позовною заявою, посилається на обставину, яка має істотне значення для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами та припинення стягнення аліментів, на те, що син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2022 року по теперішній час повністю знаходиться на його утриманні, та вони проживають разом.
Згідно із частиною четвертою статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відповідно до СК України аліменти, одержані на дитину, є її власністю. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами винятково за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Припинення стягнення аліментів можливе, якщо одержувач аліментів не витрачає отримані ним гроші на дитину.
Припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я їх одержувача.
Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із матеріалів справи вбачається, що з ОСОБА_1 примусово стягуються на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини усіх видів доходу щомісячно, починаючи з 12 березня 2010 року до повноліття сина, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого законодавством України. Так, станом на 04.04.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість по аліментам за період з 01.2022 року по 01.04.2025 року розміром 54 524,52 грн.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив скасувати заборгованість зі сплати по аліментів за період з 01.03.2022 року по день набрання рішення законної сили.
На підтвердження факту проживання неповнолітнього сина з позивачем з 01.03.2022 року, останній надав копію рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 березня 2023 року у цивільній справі №204/9517/22, яким визначено місце проживання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.21-24).
Одночасно з цим, рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 березня 2023 року у цивільній справі №204/9517/22 набрало законної сили 12.10.2023 року про що міститься відповідна відмітка у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, саме з дати набрання рішенням суду, яким визначено місце проживання дитини, законної сили почали існувати обставини, які мають істотне значення для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами та припинення стягнення аліментів.
Отже, саме з 12.10.2023 року по теперішній час існують певні обставини, тобто фактичне проживання дитини з особою, яка зобов'язана сплачувати аліменти на утримання цієї ж дитини на користь особи, з якою дитина на час ухвалення рішення про стягнення аліментів проживала, і ці обставини впливають на припинення сплати ОСОБА_1 періодичних платежів (аліментів) на утримання сина - ОСОБА_4 та, відповідно, надають йому право звільнення від них.
За своєю суттю аліменти це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Отже, стягнення з позивача аліментів на утримання дитини, за умови, що ця дитина проживає з ним та перебуває на його повному утриманні, суперечить положенням статті 181 СК України, за якою аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина.
Враховуючи наявність рішення суду, яким визначено місце проживання дитини, зміна місця проживання дитини ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_1 є тією істотною обставиною, яка припиняє обов'язок стягнення аліментів з позивача на користь відповідача на утримання дитини з боку позивача, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4 , звільнивши його від сплати встановлених рішенням суду аліментів та заборгованості по аліментам на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 12.10.2023 року.
Щодо вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд зазначає наступне.
Встановлено, що діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають та знаходяться на утриманні батька - позивача по справі. Доказів участі відповідача у витратах на утримання дітей матеріали справи не містять.
За змістом ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до положень ч.1-4 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 статті 182 СК України встановлює обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються від дня пред'явлення позову, а саме з 15.04.2025 року.
Аналізуючи матеріали справи щодо порядку утримання та способу життя, який склався відносно утримання неповнолітніх дітей сторін, враховуючи, що позивач несе витрати по утриманню спільних з відповідачем дітей і не має достатніх коштів для забезпечення їх потреб з врахуванням: віку дитини, стану здоров'я, витрат на забезпечення життєдіяльності, підтримання нормального здоров'я та відпочинок, а відповідач зобов'язана утримувати дітей до досягнення повноліття і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації життя, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення аліментів підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову, а саме з 15.04.2025 року, і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 2 422,40 грн. пропорційно частині задоволених двох вимог немайнового характеру (припинення стягнення аліментів та скасування заборгованості зі сплати аліментів).
Враховуючи, що позивач відповідно до п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-82,133,141,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.180-182, 192 СК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Вугледарський відділ державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів, скасування заборгованості по сплаті аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити частково.
Припинити нарахування та стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів) боржника, але не менше ніж 30% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12.03.2010 року і до досягнення дитиною повноліття, що стягуються на підставі виконавчого документу №2-309-210 від 23.11.2010 року виданого Вугледарським міським судом Донецької області, починаючи з 12.10.2023 року.
Звільнити ОСОБА_1 від стягнення нарахованої заборгованості по аліментах з примусового виконання виконавчого документу №2-309-210 від 23.11.2010 року виданого Вугледарським міським судом Донецької області, починаючи з 12.10.2023 року.
Відкликати виконавчий документ №2-309-210 від 23.11.2010 року виданий Вугледарським міським судом Донецької області, після повного погашення заборгованості за зазначеним виконавчим листом.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову, а саме з 15.04.2025 року, і до досягнення кожною дитиною повноліття.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ),
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ),
Третя особа: Вугледарський відділ державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ - 34032339, фактичне місцезнаходження: 51215, Дніпропетровська область, с.Орлівщина, вул.Покровська, буд.1).
Суддя Н.В. Токар