Справа № 204/5031/25
Провадження № 1-кс/204/1402/25
12 травня 2025 року слідчий суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокуроромЗахідної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12025042140000555 від 08.05.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
встановив:
До суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 3 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Західної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12025042140000555 від 08.05.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено,що 07.05.2025, близько 21:20 години, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував в приміщенні гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин у останнього виникла сварка з раніше йому знайомою потерпілою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якої у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , 07.05.2025 близько 21:20 години, перебуваючи в приміщенні гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень, діючи з прямим умислом, наніс не менше одного удару невстановленим в ході проведення досудового розслідування предметом, що володів колюче-ріжучими властивостями, в область черевної порожнини потерпілої ОСОБА_6 , заподіявши останній відповідно до довідки КНП ««Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» ДМР» від 08.05.2025, тілесні ушкодження у вигляді: «колото-різане поранення передньої черевної стінки проникаюче в черевну порожнину. ЗЧМТ. СГМ». Із вказаними тілесними ушкодженнями, ОСОБА_6 госпіталізована до лікувального закладу - КНП ««Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» ДМР» для надання кваліфікованої медичної допомоги. Таким чином, з урахуванням викладеного, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння. Правова кваліфікація кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. За вказаним фактом 08/5/2025 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042140000555, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. 08.05.2025 в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 65, у приміщенні КНП ««Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» ДМР», виявлено та вилучено: кофту флісову сірого кольору з плямами речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту НПУ; джинсові штани чорного кольору із плямами речовини бурого кольору, які поміщено до паперового конверту НПУ; Постановою слідчого від 08.05.2025 вилучені вищевказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025042140000555. Відповідно ч.1 ст. 98 КПК України, у досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що вказані тимчасово вилучені предмети зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Вищевказані тимчасово вилучені речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто в розумінні ч.1 ст.170 КПК України, вони є доказами злочину. Враховуючи викладене, та у зв'язку з тим, що вищевказані тимчасово вилучені предмети зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, визнані речовими доказами і в подальшому будуть використовуватись для встановлення усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, з цією метою необхідно накласти арешт на тимчасово вилучене вищевказане майно. Для досягнення дієвості кримінального провадження, положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено застосування заходів забезпечення такого провадження. Як вбачається із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості, є арешт майна. Відповідно ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; Постановою слідчого від 08.05.2025, вищевказане тимчасово вилучене майно, вилучене 08.05.2025 в ході проведення огляду місця події, визнано речовими доказами. Метою накладення арешту у даному конкретному випадку відповідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є виключно збереження речових доказів по даному кримінальному провадженню. У зв'язку із вищевикладеним, слідчийзвернувся до суду з даним клопотанням про арешт майна.
Прокурорнадав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання про арешт майна задовольнити, а також просив розглянути клопотання про арешт майна згідно ч.2 ст.172 КПК України, без повідомлення власника майна.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю за можливерозглянутиклопотаннябез повідомлення власника майна.
Ознайомившись з матеріалами клопотання, якими обґрунтовується необхідність арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
В статті 98 КПК України зазначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судовому засіданні встановлено, щослідчим відділом відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025042140000555 від 08.05.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.У даному кримінальному провадженні08.05.2025 рокуслідчим проведено оглядмісця подій за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 65, в ході якого виявлено та вилучено: кофту флісову сірого кольору з плямами речовини бурого кольору; джинсові штани чорного кольору із плямами речовини бурого кольору. 09 травня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру. Постановою слідчого від 08.05.2025 року вилучені речі, визнано речовими доказами на підставі ст. 98 КПК України у кримінальному провадженні №12025042140000555.
Враховуючи зазначені підстави, згідно зі ст.98 КПК України, вказане майно є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування.
Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі іншим особам, власником вищезазначеного майна.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України - збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи органу досудового розслідування, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, а саме з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а також з метою запобігання можливості його знищення, використання, перетворення, відчуження, у зв'язку з чим, клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-172,309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Західної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12025042140000555 від 08.05.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення огляд місця подій за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 65, а саме на: кофту флісову сірого кольору з плямами речовини бурого кольору; джинсові штани чорного кольору із плямами речовини бурого кольору.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1