Справа № 204/6001/25
Провадження № 1-кс/204/1675/25
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
9 червня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю адвоката ОСОБА_4
за участю підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 258 КК України, -
9 червня 2025 року начальник 2-го відділення СВ Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025040000000890 від 06.06.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України. В ході досудового розслідування повідомлено про підозру: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Маріуполь Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , про те, що він підозрюється у пособництві у вчиненні терористичного акта, тобто пособництві у вчиненні вибуху, який створював небезпеку для життя та здоров'я людини, настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено відповідними указами Президента України по теперішній час. З невстановленого досудовим розслідуванням часу представниками спеціальної служби іноземної держави - Федеральної служби безпеки Російської Федерації посилено ведеться розвідувально-підривна діяльність проти України, що полягає: в ослабленні державної влади України та держави в цілому; її самостійності усередині країни та незалежності у міжнародних відносинах; захищеності території країни в існуючих кордонах від будь-яких посягань; підготовленості держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту; дестабілізації суспільно політичної обстановки всередині країни; створенні умов для діяльності іноземної розвідки (вербування агентури серед жителів України); збиранні інформації, що представляє інтерес для іноземної розвідки та її подальшого використання РФ задля отримання переваг над Україною в області збройних сил, військових дій, зовнішньої політики, втручання у внутрішню політику суверенної держави, для маніпулювання суспільними настроями населення України, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів, організації інформаційної експансії з боку РФ тощо. При цьому, представники спеціальних служб Російської Федерації, усвідомлюючи перевагу вчинення злочинів, які можуть призвести до заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, спрямованих на дестабілізацію суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, а також які завдають шкоди життю та здоров'ю громадян України, у тому числі військовослужбовців, співробітників правоохоронних органів та представників інших передбачених законодавством України військових формувань, з метою ослаблення держави, у невстановлений спосіб підшукували осіб, негативно налаштованих стосовно державної влади України. Так, у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, однак не пізніше 16 год. 47 хв. 06.06.2025, представники спеціальних служб Російської Федерації з використанням облікового запису з нікнеймом « ОСОБА_8 » ( ОСОБА_9 ) звернулися до ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та запропонували вчинити терористичний акт з використанням саморобного пристрою вибухової дії, на що останній дав добровільну згоду. В подальшому, у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, однак не пізніше 16 год. 47 хв. 06.06.2025, представники спеціальних служб Російської Федерації з використанням облікового запису з нікнеймом « ОСОБА_8 » ( ОСОБА_9 ) звернулися до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та запропонували провести візуальну розвідку перед та після вчинення терористичного акту на місці події, на що останній дав добровільну згоду. У свою чергу, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на пособництво у вчиненні терористичного акту, тобто вибуху, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення. На виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_5 у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, однак не пізніше 16 год. 47 хв. 06.06.2025, отримав від користувача облікового запису з нікнеймом « ОСОБА_8 » ( ОСОБА_9 ) завдання провести візуальну розвідку місцевості перед будівлею Західної окружної прокуратури міста Дніпра за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 24-А, та встановити наявність автомобіля марки «Toyota», моделі «Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , з метою подальшого розміщення саморобного пристрою вибухової дії поблизу вказаного транспортного засобу та мобільного телефону для фіксації вибуху, а також провести візуальну розвідку вказаної місцевості з метою встановлення наслідків вибуху вказаного саморобного пристрою вибухової дії. У свою чергу, ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на пособництво у вчиненні терористичного акту, тобто вибуху, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, однак не пізніше 16 год. 47 хв. 06.06.2025, прибув на ділянку місцевості перед будівлею Західної окружної прокуратури міста Дніпра за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 24-А, та провів візуальну розвідку, про що відзвітував користувачу облікового запису з нікнеймом « ОСОБА_8 » ( ОСОБА_9 ). Після чого, о 16 год. 47 хв. 06.06.2025 відбувся вибух вказаного саморобного пристрою вибухової дії, внаслідок чого було знищено автомобіль марки «Toyota», моделі «Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , та поранено його володільця - прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В подальшому, на виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_5 у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, однак не пізніше 20 год. 23 хв. 06.06.2025, отримав від користувача облікового запису з нікнеймом « ОСОБА_8 » ( ОСОБА_9 ) завдання провести візуальну розвідку місцевості перед будівлею Західної окружної прокуратури міста Дніпра за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 24-А, з метою встановлення наслідків вибуху вказаного саморобного пристрою вибухової дії. Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пособництво у вчиненні терористичного акту, тобто пособництві у вчиненні вибуху, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, шляхом надання відповідних порад, у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, однак не пізніше 16 год. 47 хв. 06.06.2025, провів візуальну розвідку місцевості у безпосередній близькості до Західної окружної прокуратури міста Дніпра за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 24-А, з метою подальшого розміщення саморобного пристрою вибухової дії поблизу вказаного транспортного засобу та мобільного телефону для фіксації вибуху, а також з метою встановлення наслідків вибуху вказаного саморобного пристрою вибухової дії отримав від користувача облікового запису з нікнеймом « ОСОБА_8 » ( ОСОБА_9 ) завдання провести візуальну розвідку місцевості перед будівлею Західної окружної прокуратури міста Дніпра за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 24-А. Своїми умисними діями, які виразилися у пособництві до вчинення терористичного акту, тобто пособництві до вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя, настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України.
07.06.2025 громадянину України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України, а саме у пособництві у вчиненні терористичного акта, тобто пособництві у вчиненні вибуху, який створював небезпеку для життя та здоров'я людини, настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 , підозри у скоєнні вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_3 від 07.06.2025; протоколом огляду місця події від 06.06.2025; іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності. Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії. Таким чином в ході досудового розслідування встановлені наступні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: Зазначений висновок ґрунтується на тому, що усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_5 може змінити місце фактичного мешкання, виїхати за межі території України, на тимчасово окуповану територію України, та переховуватися від органів досудового слідства та суду. Крім того, інкримінований ОСОБА_5 злочин, вчинений останнім під час дії воєнного стану в Україні. На теперішній час в ході досудового розслідування встановлюються всі обставини вчинення кримінального правопорушення, у тому числі знаряддя та засоби вчинення ним кримінальних правопорушень. Так, у разі незастосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме доступ до усіх речей та документів, які ймовірно в подальшому в ході досудового розслідування будуть використані як докази. Таким чином, незастосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може призвести до знищення, приховання або спотворення відповідних речей та документів. Підозрюваний може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, що фактично створить умови для здійснення впливу на свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. ОСОБА_5 , знаходячись на свободі, може в подальшому вчиняти умисні дії, спрямовані на вчинення терористичного акту. Також, в ході досудового розслідування на теперішній час встановлюються факти причетності ОСОБА_5 до вчинення інших кримінальних правопорушень, у тому числі проти державної та громадської безпеки. Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 спрямоване на забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення (вчинення) ОСОБА_5 спроб переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, знищенню, переховуванню або спотворенню будь-яких речей чи документів, а також уникненню спроб вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється. Відтак в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати про об'єктивну наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_5 інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам. Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, з урахуванням повномасштабного вторгнення збройних сил та інших формувань Російської Федерації, а також вчинення ОСОБА_5 терористичного акту, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 відповідає суспільному інтересу. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати домашній арешт.
Захисник підозрюваного підтримала позицію підзахисного.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, роботи.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України, і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей, що має значення для даного провадження; незаконно впливати на свідків кримінального правопорушення, а також продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
У судовому засіданні було належним чином підтверджено наявність всіх зазначених ризиків.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, встановленим у судовому засіданні.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей, що має значення для даного провадження; незаконно впливати на свідків у даному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення або ж продовжити вчиняти кримінальне правопорушення в якому підозрюється, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки враховуючи вищевикладене, застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановленим у судовому засіданні.
Так, відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України, суд в даному випадку вважає за доцільне не визначати розміру застави.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 258 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 5 серпня 2025 року, без визначення застави.
Ухвалу направити до СВ СБ України в Дніпропетровській області - для виконання.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1