10 червня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/543/25
Суддя Шморгун В. В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест» про забезпечення позову у справі
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест»,
код ЄДРПОУ 44188547, вул. Базарна, 22, приміщення IV, м. Запоріжжя, 69063
Відповідачі: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрне-місто»,
код ЄДРПОУ 45310742, вул. Коцюбинського, 48, офіс Банк Землі, м. Чернігів, 14000
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФГ Ситий Хутір»,
код ЄДРПОУ 45789851, вул. Стрийська, 318, м. Львів, 79045
Предмет спору: про витребування земельних ділянок,
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест» - адвокат Прокоф'єв Б. І. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне-місто» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ Ситий Хутір», у якому позивач просить витребувати на користь ТОВ «Городня Інвест» у його тимчасове (строкове) володіння з тимчасового (строкового) володіння ТОВ «ФГ Ситий Хутір» земельні ділянки, а саме:
- земельну ділянку з кадастровим номером 7421480400:05:000:0204, площею 5,02 га, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест» згідно з договором оренди від 15.06.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест»;
- земельну ділянку з кадастровим номером 7421480400:05:000:0214, площею 5,02 га, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест» згідно з договором оренди від 17.06.2021 року, укладеним між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест»;
- земельну ділянку з кадастровим номером 7421480400:05:000:0420, площею 4,08 га, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест» згідно з договором оренди від 21.05.2021 року, укладеним між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест»;
- земельну ділянку з кадастровим номером 7421480400:05:000:2490, площею 1,7702 га, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест» згідно з договором оренди від 01.06.2021 року, укладеним між ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест»;
- земельну ділянку з кадастровим номером 7421480400:05:000:0313, площею 4,1055 га, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест» згідно з договором оренди від 17.06.2021 року, укладеним між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест»;
- земельну ділянку з кадастровим номером 7421480400:05:000:0255, площею 5,28 га, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест» згідно з договором оренди від 17.06.2021 року, укладеним між ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест»;
- земельну ділянку з кадастровим номером 7421480400:05:000:0485, площею 4,12 га, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест» згідно з договором оренди від 08.07.2021 року, укладеним між ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест»;
- земельну ділянку з кадастровим номером 7421480400:05:000:0348, площею 4,8034 га, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест» згідно з договором оренди від 14.06.2021 року, укладеним між ОСОБА_8 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест»;
- земельну ділянку з кадастровим номером 7421480400:05:000:0308, площею 4,0896 га, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест» згідно з договором оренди від 08.07.2021 року, укладеним між ОСОБА_9 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест»;
- земельну ділянку з кадастровим номером 7421480400:05:000:0525, площею 4,14 га, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест» згідно з договором оренди від 21.05.2021 року, укладеним між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест»;
- земельну ділянку з кадастровим номером 7421480400:05:000:0292, площею 4,09 га, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест» згідно з договором оренди від 10.06.2021 року, укладеним між ОСОБА_10 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест»;
- земельну ділянку з кадастровим номером 7421480400:05:000:0234, площею 4,09 га, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест» згідно з договором оренди від 10.06.2021 року, укладеним між ОСОБА_11 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест»;
- земельну ділянку з кадастровим номером 7421480400:05:000:2491, площею 1,2706 га, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест» згідно з договором оренди від 01.06.2021 року, укладеним між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест»;
- земельну ділянку з кадастровим номером 7421480400:05:000:0319, площею 4,0898 га, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест» згідно з договором оренди від 17.06.2021 року, укладеним між ОСОБА_12 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір суборенди землі від 05.09.2023, відповідно до якого в суборенду ТОВ «Аграрне-місто» передані спірні земельні ділянки, є неукладеним, оскільки підпис на ньому не належить колишньому директору ТОВ «Городня Інвест» ОСОБА_13 , а печатка - товариству. Надалі на підставі договору суборенди землі від 03.03.2025 ТОВ «Аграрне-місто» передало спірні земельні ділянки в суборенду ТОВ «ФГ Ситий Хутір», за яким в реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано відповідне речове право. Позивач вважає, що відповідач-2 без жодних законних підстав фактично володіє та користується спірними земельними ділянками, а тому просить витребувати їх з чужого незаконного володіння.
Разом з позовом позивач подав до суду заяву про забезпечення позову.
У зв'язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 29.05.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви; заяву про забезпечення позову повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест».
02.06.2025 позивач через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 09.06.2025 відкрито провадження у справі.
07.06.2025 позивач через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про забезпечення позову, яка отримана судом 09.06.2025.
Позивач у поданій заяві просить суд:
- вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами: 7421480400:05:000:0204, 7421480400:05:000:0214, 7421480400:05:000:0420, 7421480400:05:000:2490, 7421480400:05:000:0313, 7421480400:05:000:0255, 7421480400:05:000:0485, 7421480400:05:000:0348, 7421480400:05:000:0308, 7421480400:05:000:0525, 7421480400:05:000:0292, 7421480400:05:000:0234, 7421480400:05:000:2491, 7421480400:05:000:0319;
- вжити заходів забезпечення позову, а саме: заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФГ Ситий Хутір» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрне-місто» та будь-яким іншим особам, які діють на їх користь чи виконують по відношенню до їх інші зобов'язання, проводити сільськогосподарські або будь-які інші агротехнічні роботи, в тому числі посів сільськогосподарських культур під урожай, на земельних ділянках з кадастровими номерами: 7421480400:05:000:0204, 7421480400:05:000:0214, 7421480400:05:000:0420, 7421480400:05:000:2490, 7421480400:05:000:0313, 7421480400:05:000:0255, 7421480400:05:000:0485, 7421480400:05:000:0348, 7421480400:05:000:0308, 7421480400:05:000:0525, 7421480400:05:000:0292, 7421480400:05:000:0234, 7421480400:05:000:2491, 7421480400:05:000:0319.
В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що відповідач-1, не маючи жодних правових підстав для користування спірними земельними ділянками, які перебувають в оренді у позивача, здійснив їх передачу в суборенду відповідачу-2.
Враховуючи, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна державна реєстрація іншого речового права - права суборенди, здійснена на підставі нібито укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору суборенди від 05.09.2023 року, а також договору суборенди від 03.03.2025 року, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 щодо вищевказаних земельних ділянок (тобто існує реєстраційне підтвердження права користування зазначеними земельними ділянками відповідачів), позивач вважає, що є підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідачі можуть без згоди позивача знову розпорядитися цими земельними ділянками, зокрема передати їх іншим суб'єктам господарювання в суборенду з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист (поновлення) порушених чи оспорюваних прав (інтересів) позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).
Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії тощо.
Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відомості про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватися до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватися для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 Господарського процесуального кодексу України.
Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов'язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов'язаних з передачею грошових сум чи майна.
Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред'явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду тощо.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу, за загальним правилом, власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.
Оскільки предметом позову у цій справі є витребування земельних ділянок, які перебувають в оренді у позивача та, на його думку, незаконно передані в суборенду відповідачу-1, який надалі передав їх в суборенду відповідачу-2, суд доходить висновку, що подальша можлива передача відповідачами спірних земельних ділянок іншим особам може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення в разі задоволення такого позову.
Суд вважає, що у даному випадку подання доказів, які б свідчили про ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, не є визначальною умовою для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту, оскільки до ухвалення рішення і набуття ним законної сили відповідачі можуть у будь-який момент безперешкодно передати спірні земельні ділянки в іншим особам, зокрема шляхом укладення договорів суборенди з третіми особами.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на спірні земельні ділянки стосуються предмета спору, відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, є співмірними із заявленими позовними вимогами, спрямовані на збереження існуючого стану речей до завершення розгляду цієї справи, а їх невжиття може зумовити те, що позивач не зможе відновити своє порушене право в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
Відтак заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки підлягає задоволенню.
Щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та будь-яким іншим особам, які діють на їхню користь чи виконують на їхню користь інші зобов'язання, проводити сільськогосподарські або будь-які інші агротехнічні роботи, в тому числі посів сільськогосподарських культур під урожай на спірних земельних ділянках, суд зазначає таке.
При встановленні виду забезпечення позову слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність, та брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до договорів суборенди від 05.09.2023 та від 03.03.2025 спірні земельні ділянки передані відповідачам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тобто з метою здійснення діяльності із виробництва сільськогосподарської продукції.
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 95 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.
Отже, заборона відповідачам вчиняти дії щодо фактичного користування спірними земельними ділянками перешкоджає здійсненню господарської діяльності та обмежує їхні права на користування спірними земельними ділянками, що виникло на підставі договорів суборенди землі, які в силу положень ст. 204 ЦК України на теперішній час є правомірними.
Крім того, заборона проводити сільськогосподарські або будь-які інші агротехнічні роботи в період сільськогосподарського сезону, з урахуванням строків розгляду справи та набрання законної сили рішенням у цій справі, створює реальні ризики загибелі урожаю вже посіяних культур та настання відповідних збитків для відповідачів, у тому числі у виді упущеної вигоди, що у разі відмови у позові призведе до необґрунтованих негативних наслідків для відповідача.
У такому випадку забезпечення позову можливе лише шляхом зустрічного забезпечення у порядку ст. 141 ГПК України.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Разом з тим, подана заява не містить таких пропозицій, у тому числі, обґрунтування розміру зустрічного забезпечення.
При цьому позивач у своїй заяві також не обґрунтував яким чином невжиття таких заходів забезпечення позову як заборона здійснення зазначених робіт утруднить чи унеможливить виконання рішення суду (у разі задоволення позову).
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони відповідачам та іншим особам вчиняти певні дії на спірних земельних ділянках.
Частиною 1 статті 144 ГПК України передбачено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документу, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст. 136-140, 144, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.
2. Накласти арешт на об'єкти нерухомого майна, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами: 7421480400:05:000:0204, 7421480400:05:000:0214, 7421480400:05:000:0420, 7421480400:05:000:2490, 7421480400:05:000:0313, 7421480400:05:000:0255, 7421480400:05:000:0485, 7421480400:05:000:0348, 7421480400:05:000:0308, 7421480400:05:000:0525, 7421480400:05:000:0292, 7421480400:05:000:0234, 7421480400:05:000:2491, 7421480400:05:000:0319.
.
3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест» про забезпечення позову в частині заборони відповідачам та іншим особам вчиняти певні дії на спірних земельних ділянках відмовити.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Городня Інвест», код ЄДРПОУ 44188547, вул. Базарна, 22, приміщення IV, м. Запоріжжя, 69063.
Боржник-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрне-місто», код ЄДРПОУ 45310742, вул. Коцюбинського, 48, офіс Банк Землі, м. Чернігів, 14000.
Боржник-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФГ Ситий Хутір», код ЄДРПОУ 45789851, вул. Стрийська, 318, м. Львів, 79045.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 10.06.2025. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун