Іменем України
04 червня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/243/25
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження, в відкритому судовому засіданні розглянув справу
за позовом: Фермерського господарства “САМ»
вул. Набережна, 10, с. Боромики, Чернігівський район, Чернігівська область, 15532;
до відповідача 1: Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області,
проспект Миру, 14, м. Чернігів, 14000;
до відповідача 2: Березнянської селищної ради,
вул. Свято-Покровська, 2а, с. Березна, Чернігівська область, 15622;
про скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень щодо цієї ділянки
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Чернілевський В.Г. - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1490982, виданий 08.11.2023;
від відповідача 1: не прибув;
від відповідача 2: Галушко Н.А. - діє в порядку самопредставництва юридичної особи;
У судовому засіданні 04.06.2025 Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
17.03.2025, Фермерським господарством “САМ» (далі - ФГ “САМ»), поданий позов до відповідачів 1, 2 - Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області та Березнянської селищної ради, з проханням:
- скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі, земельної ділянки за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, площею 31,6808 га, проведену Відділом у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 10.10.2019 року, із закриттям запису у Поземельній книзі;
- скасувати рішення державного реєстратора Менської районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 49960322 від 02.12.2019, номер відомостей про речове право: 34409125 від 27.11.2019, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1975003674230, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, з припиненням права власності за Локнистенською сільською радою Менського району (код ЄДРПОУ 04414193), правонаступником якої є Березнянська селищна рада Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412366) на земельну ділянку за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, площею 31,6808 га;
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-8511/14-19-сг від 05.11.2019 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, площею 31,6808 га, в комунальну власність Локнистенської сільської ради Менського району (код ЄДРПОУ 04414193), правонаступником якої є Березнянська селищна рада Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412366).
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає про незаконність позбавлення його права користування земельною ділянкою площею 38,2 га, розташованою на території Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області, наданої йому згідно з державним актом на право постійного користування серії ЧН № 00111, виданим 15.05.1997, шляхом формування за її рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, площею 31,6808 га, передану в комунальну власність Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області, правонаступником якої є Березнянська селищна рада.
Суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження (ухвала від 19.03.2025).
В ухвалі про відкриття провадження в справі учасникам установлені процесуальні строки для подачі письмових заяв по суті спору, в порядку статей 165 - 168 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідачі 1 та 2, в належний строк, подали відзиви на позов, якими заперечили проти задоволення позовних вимог.
Відповідач 1, ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, в відзиві на позов звертав увагу, що судова земельно-технічна експертиза від 18.08.2022 № 2626/2627/2124, проведена в межах досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42020271010000340, а тому не може бути прийнята судом як належний доказ у господарській справі. Додатково зауважив, що як вбачається з висновку експерта від 18.08.2022 № 2626/2627/2124, при проведенні експертизи була використана технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства та державний акт на право постійного користування землею серії ЧН № 00111. Проте, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на думку відповідача 1, виготовлена з порушенням вимог чинного законодавства, позаяк, процедура відновлення меж земельної ділянки проведена без залучення суміжних землевласників / землекористувачів (суміжні ділянки не ідентифіковані). У складі технічної документації відсутній дозвіл органу місцевого самоврядування на розроблення технічної документації з землеустрою.
Звертав увагу, що за результатами судової земельно-технічної експертизи від 19.11.2024 № СЕ-19/125-24/6462-3Т (призначеної в ході судового розгляду справи № 927/959/22), експерт не зміг надати відповідь на питання: «Чи є порушення меж (або накладання) земельної ділянки площею 31,6808 га, за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, переданої в комунальну власність Локнистенській сільській раді Менського району Чернігівської області за наказом ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області № 25-8511/14-19-сг від 05.11.2019, на земельну ділянку площею 38,2 га, яка згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ЧН № 00111 від 15.05.1997 передана в постійне користування ОСОБА_1 , який є засновником ФГ “САМ», відповідно до документації із землеустрою на ці земельні ділянки? Якщо так, то яка площа та координати площини накладання?». Експертом зазначено, що в складі документації із землеустрою на земельну ділянку площею 38,2 га, відсутній каталог координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, що унеможливило надання відповіді на поставлене судом питання.
З урахуванням зазначеного, відповідач 1 поставив під сумнів висновок експерта про порушення меж та накладання земельної ділянки площею 31,6808 га, за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, переданої в комунальну власність Локнистенській сільській раді Менського району Чернігівської області, за наказом ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області № 25-8511/14-19-сг від 05.11.2019, на земельну ділянку площею 38,2 га, яка згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ЧН № 00111 від 15.05.1997, передана в постійне користування ОСОБА_1 , засновнику ФГ “САМ». Площа накладання становить 7,5611 га, координати площини накладання наведені в додатку 1 до висновку від 19.11.2024 № СЕ-19/125-24/6462-3Т.
Клопотав зупинити провадження в справі, відповідно до п. 5 частини 1 статті 227 ГПК України, в зв'язку з об'єктивною неможливістю розгляду цієї справи до вирішення справи № 927/959/22 за позовом ФГ “САМ» до відповідачів - ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та Березнянської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.11.2019 № 25-8511/14-19-сг; припинення права власності Березнянської селищної ради на земельну ділянку за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423.
Відповідач 2, Березнянська селищна рада, в відзиві на позов зазначила, що відведення земельної ділянки за кадастровим номером 7423086300:000:0423 у комунальну власність Локнистенській сільській раді Менського району Чернігівської області (правонаступником якої є Березнянська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області) здійснене відповідно до вимог статей 151, 34, 83, 116, 117, 122, 13, 125, 126, 186 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент передачі спірної ділянки в комунальну власність (далі - ЗК України)), право власності на яку зареєстроване відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». На його думку, зволікаючи з оформленням правовстановлюючих документів на земельну ділянку, надану в постійне користування за актом на право постійного користування серії ЧН № 00111, виданим 15.05.1997, ОСОБА_1 , засновник ФГ “САМ», ухилявся від сплати земельного податку. За доводами Ради, земельна ділянка площею 38,2 га на території Локнистенського старостату упродовж 20 років не використовувалась ФГ «Сам» за цільовим призначенням. Відповідач 2 просив суд не враховувати, як належний доказ у справі, висновок комісійної судової земельно-технічної експертизи від 19.11.2024 № СЕ-19/125-24/6462-ЗТ (проведеної в ході судового розгляду справи № 927/959/22), що є, на його думку, суперечливим.
Позивач, у належний строк, подав відповіді на відзиви, якими, спростовуючи заперечення відповідачів зазначив, що висновок судової земельно-технічної експертизи від 18.08.2022 № 2626/2627/2124 (проведена в межах досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42020271010000340) є допустимим доказом у цій справі, оскільки містить інформацію, що входить в предмет доказування в цій справі, незважаючи, що на момент розгляду господарської справи вирок у кримінальному провадженні не був ухвалений (що узгоджується з висновками Верховного Суду в постанові від 05.02.2020 у справі № 461/3675/17). Звертав увагу, що відповідач 1, заперечуючи проти висновку судової земельно-технічної експертизи від 19.11.2024 № СЕ-19/125-24/6462-ЗТ не надав будь-яких доказів на його спростування, не скористався правом на подачу клопотання про призначення відповідної експертизи в межах даної справи, не ставив перед судом питання про виклик у судове засідання експерта, який проводив експерте дослідження тощо.
30.04.2025, у підготовчому засіданні, суд відхилив клопотання відповідача 1 про зупинення провадження в справі, на підставі п. 5 частини 1 статті 227 ГПК України, як необґрунтоване.
За п. 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження в справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи в випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За висновком суду, обставини, що входили в предмет доказування в межах судової справи № 927/959/22 можуть бути досліджені та оцінені судом у ході судового розгляду даного спору, на підставі наявних у матеріалах справи доказів. Відтак, суд не вбачає об'єктивної неможливості вирішення даного спору до вирішення справи № 927/959/22.
За результатами підготовчого засідання, суд, відповідно до п. 3 частини 2 статті 185 ГПК України, постановив закрити підготовче провадження, призначив розгляд даної справи по суті на 28.05.2025.
28.05.2025, у судове засідання прибули повноважні представники сторін, суд розпочав розгляд справи по суті.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.
У судовому засіданні 28.05.2025 оголошено перерву до 04.06.2025.
04.06.2025, у судове засідання прибули: повноважні представники позивача та відповідача 2; повноважний представник відповідача 1, участь якого забезпечена в режимі відеоконференції (ухвала від 28.05.2025), у засідання не прибув, натомість, клопотав відкласти розгляд справи на іншу дату, з огляду на неможливість участі в судовому розгляді спору через тимчасову непрацездатність (про до суду надав лікарняний 17510294-2032460919-1, що закритий станом на 04.06.2025).
Суд відхилив клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи на іншу дату, як необгрунтоване, оскільки наведені причини для відкладення судового розгляду справи, за висновком суду, не є поважними.
Згідно з частиною 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Тобто, відповідач 1 не був позбавлений можливості приймати участь в судовому розгляді даного спору в особі керівника Управління або іншого повноважного представника, при цьому, судом взято до уваги, що станом на 04.06.2025 лікарняний 17510294-2032460919-1 (долучений до клопотання), - закритий. Явка відповідача 1 в судове засідання, 04.06.2025, обов'язковою не визнавалась, правова позиція Управління по суті спору, наведена в відзиві на позов, що долучений до матеріалів справи.
Неприбуття належним чином повідомленого відповідача 1 в судове засідання 04.06.2025, за відсутності поважних причин, не є перешкодою для вирішення спору по суті, за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 1 та п. 1 частини 3 статті 202 ГПК України.
Суд продовжив розгляд справи по суті, заслухав представника відповідача 2, який заперечив проти задоволення позову виходячи з обставин, зазначених у відзиві на позов.
Суд розглянув подані документи і матеріали, з'ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та
26.04.1996, зареєстроване Селянське (фермерське) господарство “САМ», код ЄДРПОУ 22825267, номер запису: 10601200000000430.
Відповідно до розпорядження районної державної адміністрації Ради народних депутатів Менського району Чернігівської області від 21.04.1997 № 149, ОСОБА_1 , засновнику ФГ “САМ», на праві постійного користування для розширення селянського/фермерського господарства виділено земельну ділянку площею 38,2 га (з яких 37,4 га землі сіножаті) в межах згідно з планом, розташовані на території Локнистенської сільської ради Менського району, про що 15.05.1997 виданий державний акт на право постійного користування землею серії ЧН № 00111, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 111. Державний акт включає план зовнішніх меж землекористування.
На замовлення Чернігівського обласного відділення Українського державного фонду підтримки селянських / фермерських господарств, у 1997 році, Чернігівським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук, виготовлений технічний звіт по перенесенню в натурі меж земельної ділянки громадянина ОСОБА_1 для розширення селянського (фермерського) господарства із земель запасу Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області.
Матеріалами справи підтверджено, що належним користувачем земельної ділянки, загальною площею 38,2 га, що надана громадянину ОСОБА_1 в постійне користування для розширення селянського (фермерського) господарства, за державним актом серії ЧН №00111, виданим 15.05.1997, є ФГ “САМ» (позивач), з моменту державної реєстрації юридичної особи.
За статтею 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Згідно з частиною 2 цієї статті Кодексу, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
- підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (а);
- громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації (б);
- релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності (в);
- публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України “Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (г);
- заклади освіти незалежно від форми власності (ґ);
- співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (д);
- оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі (е);
- господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (є).
Пунктом 6 розділу X “Перехідні положення» ЗК України (в редакції Закону від 25.10.2001, що діяв з 01.01.2002, тобто на момент набрання цим нормативно-правовим актом чинності) встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.
Проте Конституційний Суд України Рішенням N5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 6 розділу X “Перехідні положення» ЗК України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
Таким чином, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали в постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов'язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.
При цьому, за п. 1 статті 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 3 статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; або на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Суд, у межах даної справи встановив, що державний акт на право постійного користування землею серії ЧН №00111, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 111, про що свідчить відмітка в цьому акті. Відтак, він є дійсним відповідно до частини статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV.
За частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).
Земельна ділянка площею 38,2 га, отримана позивачем на титулі права постійного користування за актом серії ЧН-00111 від 15.05.1997, у Державному земельному кадастрі не зареєстрована.
На замовлення громадянина ОСОБА_1 , засновника ФГ “САМ», у 2020 році, інженером-землевпорядником ФОП Максимчуком О.В. (кваліфікаційний сертифікат від 31.03.2015 № 012801), виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства, площею 38,2 га (державний акт на право постійного користування землею серії ЧН-00111 від 15.05.1997), що в установленому законом порядку не затверджена.
За наказом ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області № 25-3681/14-19-сг від 30.05.2019 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» наданий дозвіл Локнистенській сільській раді Менського району Чернігівської області на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в комунальну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 55,00 га; цільове призначення - для громадських пасовищ (18.00.).
10.10.2019, відділом у Менському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, зареєстрована в Державному земельному кадастрі земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 31,6808 га, за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, розташована на території Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області (витяг з ДЗК НВ-7414851452019). Цільове призначення - землі загального користування (18.00.); категорія - землі сільськогосподарського призначення; вид використання - для громадських пасовищ.
Державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423 проведена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 07.08.2019, складеного ФОП Левкович О.В (кваліфікований сертифікат від 12.10.2017 № 013830).
За наказом ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області № 25-8511/14-19-сг від 05.11.2019 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у комунальну власність» затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в комунальну власність для громадських пасовищ Локнистенській сільській раді, розташованої на території Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області; передано в комунальну власність Локнистенській сільській раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 31,6808 га, у т. ч. пасовищ 31,6808 га, за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, для громадських пасовищ, розташовану на території Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області, за актом приймання - передачі.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованого 26.10.2022, державним реєстратором Менської районної державної адміністрації Лісеною Л.Ю., 27.11.2019, зареєстроване право комунальної власності Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області на земельну ділянку площею 31,6808 га, за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1975003674230. Підстава вчинення реєстраційних дій: наказ ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.11.2019 № 25-8511/14-19-сг.
Суд установив, що Березнянська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412366) (відповідач 2 у справі) є правонаступником Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області, що визнається сторонами та не потребує доказуванню в силу частини 1 статті 75 ГПК України.
Мотивуючи позовні вимоги ФГ “САМ» зазначає про незаконність позбавлення його права користування земельною ділянкою площею 38,2 га, розташованою на території Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області, наданою йому за державним актом на право постійного користування серії ЧН № 00111, виданим 15.05.1997, шляхом формування в 2019 році за її рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, площею 31,6808 га, переданої в комунальну власність Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області, правонаступником якої є Березнянська селищна рада. Площа часткового накладення меж зазначених земельних ділянок складає 7,5611га.
З урахуванням зазначеного, позивач просить суд скасувати в Державному земельному кадастрі відомості про земельну ділянку площею 31,6808 га, за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, з одночасним припиненням усіх речових прав та їх обтяжень, зареєстрованих щодо вказаної земельної ділянки.
Також позивачем заявлено вимогу про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.11.2019 № 25-8511/14-19-сг про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, площею 31,6808 га, в комунальну власність Локнистенської сільської ради Менського району (код ЄДРПОУ 04414193), правонаступником якої є Березнянська селищна рада Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412366).
Положеннями статті 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
За частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 статті 4 ГПК України).
Обраний спосіб захисту має забезпечити ефективне поновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів, або попередити їх порушення на майбутнє.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених частиною 2 статті 16 ЦК України та частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), є відновлення становища, що існувало до порушення.
Відповідно до частини 13 статті 79-1 ЗК України та частини 10 статті 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр» земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
За п. 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав проводиться шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини 3 статті 26 цього Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та / або вилученню, крім випадків, передбачених п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання в випадку, передбаченому п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведена державна реєстрація прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Судові експерти Філон М.В. та Батюта О.С. Чернігівського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС, в результаті судової земельно-технічної експертизи від 19.11.2024 № СЕ-19/125-24/6462-ЗТ, призначеної в межах справи № 927/959/22, користуючись правом, визначеним статтями 69 та 98 ГПК України, встановили: порушення меж та накладення земельної ділянки площею 31,6808 га, за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, переданої в комунальну власність Локнистенській сільській раді Менського району Чернігівської області, за наказом ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.11.2019, на земельну ділянку площею 38,2 га, за державним актом на право постійного користування землею серії ЧН № 00111 від 15.05.1997, виданим Менською РДА, на підставі розпорядження від 21.04.1997 № 149, передану в постійне користування ОСОБА_1 , засновнику ФГ “САМ».
Площа накладення, за висновком експертів, становить 7,5611 га, координати площини накладення наведені в додатку № 1 до висновку.
Відповідачі, заперечуючи проти задоволення даного позову, ставили під сумнів належність та допустимість такого доказу в справі як висновок судової земельно-технічної експертизи від 19.11.2024 № СЕ-19/125-24/6462-ЗТ, що на їх думку, має суперечливий зміст, оскільки судовими експертами зазначено, що в складі документації із землеустрою на земельну ділянку площею 38,2 га відсутній каталог координат усіх поворотних точок на цю ділянку. Тому, на думку відповідачів, висновок експертів про накладення площ зазначених вище ділянок є сумнівним.
Додатково, відповідач 1, ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, звертав увагу на недостовірність такого доказу в справі як технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства площею 38,2 га, що розроблена ФОП Максимчуком О.В., на підставі замовлення громадянина Самоненка П.І., оскільки вважає, що остання складена з порушенням приписів статті 34 Закону України «Про державний земельний кадастр» та статті 55 Закону України «Про землеустрій» (в редакціях чинних на момент виготовлення технічної документації), оскільки: в складі технічної документації відсутня засвідчена копія рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою; в кадастровому плані відсутній опис меж із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх кадастрових номерів, власників та суміжних землекористувачів.
З матеріалів судової земельно-технічної експертизи від 19.11.2024 № СЕ-19/125-24/6462-ЗТ, суд установив, що до предмету дослідження не було включено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства площею 38,2 га, розроблену ФОП Максимчуком О.В. (про недостовірність якої зазначає відповідач 1).
Натомість, у рамках цієї судової експертизи, 10.09.2024, проведений огляд земельної ділянки площею 38,2 га за участю: судових експертів Філона М.В. та Батюти О.С., сертифікованого інженера-землевпорядника ФОП Максимчука О.В., у присутності засновника ФГ “САМ» Самоненка П.І., начальника відділу земельних відносин комунальної власності та житлово-комунального господарства Кочубея В.М. та старости Локнистенського старостинського округу Пустовойта С.І. За результатами огляду складений каталог поворотних точок меж указаної земельної ділянки, в системі координат 63 зона 4, площею 38,2 га, що відповідає інформації в державному акті серії ЧН № 00111 від 10.09.2024 та плані зовнішніх меж землекористування (первинному документі).
Для дослідження наявності / відсутності порушення меж та накладення земельних ділянок використані координати поворотних точок меж земельної ділянки площею 31,6808 га, за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, зазначені в каталозі координат проекту землеустрою (розробленого на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 30.05.2019 № 25-3681/14-19-сг) та координати поворотних точок меж земельної ділянки площею 38,2 га, отримані в результаті огляду 10.09.2024 (із залученням перерахованих вище осіб).
У результаті співставлення зазначених координат за допомогою програмного забезпечення «Геодезична інформаційна система 6» експертами встановлено: перетин ділянок, площа накладення 7,5611 га (графічне відображення площини перетину (накладення) ділянок - зображення 56; таблиця координат поворотних точок меж площини накладення (перетину) - додаток 1 до висновку експерта).
Відповідно до частин 1, 2, 8 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені в результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений в порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних в експерта спеціальних знань.
Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Висновок судового експерта є належним та допустимим доказом, у розумінні статей 76, 77 ГПК України.
Відповідачі 1 та 2, ставлячи під сумнів достовірність висновків судової земельно-технічної експертизи від 19.11.2024 № СЕ-19/125-24/6462-ЗТ (проведеної в межах справи № 927/959/22), не надали до суду будь-яких доказів на спростування встановлених судовим експертом обставин щодо перетину площ спірних земельних ділянок.
У рамках даної справи відповідачі не ініціювали проведення повторної судової експертизи.
За змістом статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь установленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу, яка містить положення про те, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Водночас, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
За висновком суду, відповідачами не спростовані висновки судової земельно-технічної експертизи від 19.11.2024 № СЕ-19/125-24/6462-3Т (проведена в рамках справи № 927/959/22, за участю ФГ “САМ», ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та Березнянської селищної ради), де встановлений перетин площ земельної ділянки площею 31,6808 га, за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, переданої за наказом ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.11.2019 № 25-8511/14-19-сг у комунальну власність Локнистенській сільській раді Менського району Чернігівської області (правонаступник Березнянська селищна рада) та земельної ділянки площею 38,2 га, переданої в постійне користування ОСОБА_1 , засновнику ФГ “САМ», за державним актом серії ЧН № 00111 від 15.05.1997, виданим на підставі розпорядження Менською РДА від 21.04.1997 № 149.
Підставою для відмови в здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, зокрема, є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (частина 6 статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр»).
За висновокм суду, реєстрація земельної ділянки площею 31,6808 га, за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, в Державному земельному кадастрі, за Березнянською селищною радою, порушує речові права позивача, оскільки унеможливлює вчинення ним дій з реєстрації земельної ділянки площею 38,2, наданої йому на титулі постійного користування за державним актом серії ЧН № 00111 від 15.05.1997, виданим на підставі розпорядження Менською РДА від 21.04.1997 № 149.
Матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка площею 31,6808 га, за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, зареєстрована 27.11.2019, за Березнянською селищною радою, сформована в тому числі за рахунок земельної ділянки, наданої позивачу в постійне користування за державним актом серії ЧН № 00111 від 15.05.1997 (площа накладення 7,5611 га), а тому скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав Березнянської селищної ради, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки, є ефективним способом захисту прав позивача, що забезпечить відновлення становища, яке існувало до його порушення.
З огляду на встановлені обставини, за висновком суду, позов підлягає задоволенню в частині вимог:
- про скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі, земельної ділянки за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, площею 31,6808 га, проведеної Відділом у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 10.10.2019 року;
- про скасування рішення державного реєстратора Менської районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 49960322 від 02.12.2019, номер відомостей про речове право: 34409125 від 27.11.2019, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1975003674230, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, з припиненням права власності за Локнистенською сільською радою Менського району (код ЄДРПОУ 04414193), правонаступником якої є Березнянська селищна рада Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412366) на земельну ділянку площею 31,6808 га, за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423.
В іншій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки вимога про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.11.2019 № 25-8511/14-19-сг, не забезпечує поновлення порушених прав позивача, відтак, не є ефективним способом судового захисту.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, що є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки наведені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
За частинами 1, 4 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються в разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цим позовом, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів 1 та 2, пропорційно розміру задоволених вимог, у рівних частках у сумі 2422,40 грн з кожного.
У позовній заяві позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести в зв'язку з розглядом даної справи становить 25000,00 грн. Повідомив про намір подати належні докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, в порядку частини 8 статті 129 ГПК України, протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
За таких обставин, на момент ухвалення судового рішення, в суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 42, 46, 47, 73, 74, 76 - 80, 91, 98, 123, 129, 165 - 167, 178, 184, 202, 233, 236, 238, 241 ГПК України, господарський суд
1. Задовольнити частково позов Фермерського господарства “САМ» (вул. Набережна, 10, с. Боромики, Чернігівська область, 15532; код ЄДРПОУ 22825267) до відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (пр-т. Миру, 14, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 39764881) та Березнянської селищної ради (вул. Свято-Покровська, с. Березна, Чернігівська область, 15622; код ЄДРПОУ 04412366) про скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень щодо цієї ділянки.
2. Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 31,6808 га, за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, проведену 10.10.2019 Відділом у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.
3. Скасувати рішення державного реєстратора Менської районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 49960322 від 02.12.2019, номер відомостей про речове право: 34409125 від 27.11.2019, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1975003674230, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, на земельну ділянку площею 31,6808 га, за кадастровим номером 7423086300:11:000:0423.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (пр-т. Миру, 14, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 39764881) на користь Фермерського господарства “САМ» (вул. Набережна, 10, с. Боромики, Чернігівська область, 15532; код ЄДРПОУ 22825267) 2422,40 грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
6. Стягнути з Березнянської селищної ради (вул. Свято-Покровська, с. Березна, Чернігівська область, 15622; код ЄДРПОУ 04412366) на користь Фермерського господарства “САМ» (вул. Набережна, 10, с. Боромики, Чернігівська область, 15532; код ЄДРПОУ 22825267) 2422,40 грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.
Повне судове рішення складене та підписане 10.06.2025.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.
Суддя А.В. Романенко