05 червня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/258/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, за участю секретаря судового засідання Косован А.А., розглянувши матеріали справи
за позовом акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк», м. Київ
до фізичної особи-підприємця Чекушина Олександра Івановича, м. Чернівці
про стягнення заборгованості в сумі 349139,40 грн
представники сторін - не з'явилися
Акціонерне товариство “Перший український міжнародний банк» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Чекушина Олександра Івановича про стягнення заборгованості в сумі 349139,40 грн., з яких: 55354,30 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 254629,70 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту, 39155,40 грн - прострочена заборгованість за комісією.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором “Кредит “Все бізнес» №712809112783 від 24.10.2023.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2025 справу №926/258/25 передано на розгляд судді Миронюку С.О.
Ухвалою від 27.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.02.2025.
26.02.2025 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Ухвалою від 26.02.2025 відкладено підготовче засідання на 25.03.2025.
Ухвалою від 25.03.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 22.04.2025.
Судове засідання 22.04.2025 не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Миронюка С.О., яка тривала з 18.04.2025 по 28.04.2025.
Ухвалою від 29.04.2025 призначено справу до розгляду по суті на 14.05.2025.
12.05.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судове засідання 14.05.2025 не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Миронюка С.О., яка тривала з 14.05.2025 по 26.05.2025.
Ухвалою від 27.05.2025 призначено розгляд справи по суті на 05.06.2025.
У судове засідання 05.06.2025 представники сторін не з'явилися.
В силу приписів ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно довідок про доставку електронного листа ухвала від 27.05.2025 з повідомленням про дату, час і місце судового засідання 27.05.2025 доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача.
Довідка про доставку документа в електронному вигляді до “Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення (правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21, від 23.08.2023 по справі № 380/24487/21).
Оскільки скаржник має зареєстрований "Електронний кабінет" у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС і судом апеляційної інстанції копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було направлено саме до такого "Електронного кабінету", колегія суддів Верховного Суду вважає, що порушень норм процесуального права, якими регулюється питання вручення судового рішення при такому направленні не відбулося (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.02.2024 у справі №904/4199/20).
Також, 26.02.2025 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Крім того, за змістом статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвали суду у даній справі оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відтак, відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цих ухвал.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що свідчить про обізнаність відповідача про розгляд справи у господарському суді.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач або відповідач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак, враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час і місце проведення судового засідання, беручи до уваги заяву позивача про розгляд справи за відсутності його представника, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
24.10.2023 між акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (позивач) та фізичною особою - підприємцем Чекушином Олександром Івановичем (відповідач, позичальник) укладено Кредитний договір "“Кредит “Все бізнес» №712809112783 за допомогою системи «Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом.
Факт укладення Кредитного договору з боку позичальника підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 23.01.2025, відповідно до якого файл Dogovir_vseBusiness_712809112783.pdf, що містить Кредитний договір, підписаний відповідачем 24.10.2023.
Відповідно до умов Договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором та Типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного:
сума кредиту - 399000,00 грн;
строк кредитування - до 24 жовтня 2026 включно;
комісійна винагорода за надання кредиту - тариф комісійної винагороди - 1%, комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту; комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до пункту 6.3.1 Типових умов;
комісійна винагорода за обслуговування кредиту - тариф комісійної винагороди - 1,7% за один місяць користування кредитом; комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2 Типових умов та сплачується щомісячно за графіком платежів, наведеним в пункті 1.4 Договору;
процентна ставка за користування кредитом - 0,00001% річних; проценти нараховуються відповідно до пункту 6.2 Типових умов та сплачуються за графіком платежів, наведеним в пункті 1.4 Договору;
процентна ставка на прострочену суму кредиту - 0,00001% річних; проценти нараховуються та сплачуються згідно з пунктом 6.2 Типових умов;
цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та Договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п. 1.1.4.1 Договору (у разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно з п. 1.1.4.1 Договору;
типові умови - Типові умови кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в системі Інтернет-Банкінг Пумб Digital Business акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк», що розміщуються на інтернет-сайті Банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною Договору;
у разі порушення позичальником строку оплати суми платежу за кредитом на строк 5 (п'ять) календарних днів і більше позичальник зобов'язаний на шостий календарний день з дня настання строку оплати відповідної суми платежу за кредитом сплатити на користь банку штраф у розмірі 5 (п'ять) відсотків від розміру несплаченої суми платежу за кредитом, за умови, що розмір несплаченої суми платежу за кредитом становить на шостий календарний день з дати настання строку її оплати не менше 1 000 грн. Штраф сплачується за кожне таке порушення.
Відповідно до пункту 1.2., 1.3. договору визначення інших термінів, що використовуються у договорі, наведені в Типових умовах. Виконання боргових зобов'язань забезпечується всім майном позичальника, на яке може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.
Згідно п. 1.4 Договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в графіку платежів, яким передбачено щомісячну сплату платежів у розмірі 17866,33 грн у період з 24.11.2023 по 24.10.2026.
Повернення кредиту, сплата плати за кредит та інших боргових зобов'язань здійснюється позичальником шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь банку на рахунок для погашення боргових зобов'язань (п. 1.5. договору).
Підписанням Договору позичальник звертається до банку за наданням кредиту в сумі, зазначеній в пункті 1.1.1 Договору, та підтверджує, що кредитні кошти будуть використані за цільовим призначенням відповідно до Договору; умови даного пункту Договору є заявою (клопотанням) позичальника про надання кредиту (п. 2.1 Договору).
Банк надає кредит протягом трьох банківських днів з дня укладення договору. Кредит надається разово однією сумою в розмірі, зазначеному в п. 1.1.1 договору. Банк приймає рішення про надання кредиту на власний розсуд та відповідно до своїх внутрішніх положень, тобто зобов'язання банку щодо надання кредиту за договором є відкличними. Ненадання кредиту в зазначений строк вважається відмовою банку в наданні кредиту та договір вважається таким, що припинив свою дію. Позичальник уповноважує банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до п. 1.1.4.1 договору, на користь банку згідно з п. 6.3.1 Типових умов. Сума кредиту, що залишиться після переказу суми комісійної винагороди за надання кредиту на користь банку, зараховується на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5 договору (п. 2.2., 2.3. договору).
Цей договір складається з даного документа та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно банку (п. 5.1 договору).
Договір укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою системи «Інтернет-Банкінг». Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку та КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника). Договір набуває чинності з моменту його підписання банком та позичальником шляхом накладення КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) та КЕП уповноваженого представника банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно договору в повному обсязі (пункти 5.3 та 5.4 договору).
Відповідно до п. 5.5 Договору до його підписання позичальник ознайомився з Типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення Договору в Кабінеті Digital, сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов позичальнику. Датою надання Типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до Типових умов є дата підписання Договору позичальником. Після підписання Договору зі свого боку банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами Договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах Договору.
Відповідно до пункту 3.5 Типових умов кредитування в рамках кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС» (далі - Типові умови кредитування) надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів в сумі, зазначеній в п. 1.1.1 договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5 договору, в строки, зазначені в п. 2.2 договору (з урахуванням умов п. 2.3 договору).
Згідно пункту 5.1 Типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і в строки, визначені в ст. 1 договору.
24.10.2023 банком було зараховано на поточний рахунок позичальника кредитні кошти в сумі 395010,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №TR.72651501.78711.29514.
24.10.2023 було надано позичальнику 3990,00 грн на оплату комісії за рахунок кредитних коштів за Договором, що підтверджується платіжною інструкцією №TR.72651501.78710.29514.
Факт видачі кредиту та користування кредитом також підтверджується випискою з рахунку.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань по Кредитному договору у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем станом 17.12.2024 у розмірі 349139,40 грн., з яких: 55354,30 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 254629,70 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту, 39155,40 грн - прострочена заборгованість за комісією.
05.10.2024 позивач направив відповідачу вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором вих. № 5467 від 01.10.2024. Відповідно до інформації з сайту Укрпошти лист номер 0504062831950, що містить вказану вимогу, повернуто Позивачу через закінчення встановленого терміну зберігання.
Проте, зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення.
З огляду на те, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за Договором, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 349139,40 грн., з яких: 55354,30 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 254629,70 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту, 39155,40 грн - прострочена заборгованість за комісією.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Приписами частини 2 вищевказаної статті Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Суд встановив факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором щодо надання відповідачу грошових коштів (кредиту) шляхом перерахування 395010,00 грн та 3990,00 грн відповідно до платіжних інструкцій №TR.72651501.78711.29514 та №TR.72651501.78710.29514 від 24.10.2023.
За частинами 1 та 3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 1.1.3 кредитного договору сторони визначили, що строк кредитування до 24.10.2026 включно.
При цьому, пунктом 1.4 кредитного договору погоджено графік та суму кредитних платежів.
Проте, відповідачем було порушено зобов'язання по оплаті кредиту та комісії згідно установленого сторонами графіку, доказів зворотного суду не надано.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач, у порушення умов Договору, припинив здійснювати платежі з липня 2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Пунктом 4.1 Типових умов кредитування, що розміщені на інтернет-сайті Банку (за електронною адресою: https:// www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною кредитного договору, встановлено, що кожна з перелічених нижче подій повинна тлумачитись як несприятлива подія, зокрема несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно з договором/ типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов'язків за договором та/або за іншими договорами, укладеними між сторонами.
У випадку виникнення будь-якої несприятливої події, банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3, п. 1.4 договору, п. 5.1.1 Типових умов, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно з договором, в строк не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, встановленому договором та Типовими умовами, для погашення боргових зобов'язань позичальника (пункт 4.2 Типових умов кредитування).
Оскільки відповідачем допущено порушення виконання зобов'язань відповідно до графіку платежів, позивач набув право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі шляхом пред'явлення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач реалізував своє право на дострокове повернення кредиту, надіславши на належну відповідачу адресу 05.10.2024 вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором вих. № 5467 від 01.10.2024. Відповідно до інформації з сайту Укрпошти лист номер 0504062831950, що містить вказану вимогу, повернуто Позивачу через закінчення встановленого терміну зберігання.
Втім, зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
При цьому, судом враховано, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредиту підтверджений матеріалами справи, суд, перевіривши розрахунок позивача, вважає його арифметично вірним та таким що відповідає умовам договору та нормам закону, а отже, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення нарахованої станом на 17.12.2024 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 309984,00 грн., з яких: 55354,30 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 254629,70 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту.
Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами частин 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Пунктом 1.1.4.2 договору сторони узгодили, що комісійна винагорода за обслуговування кредиту становить 1,7 % за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2 Типових умов та сплачується щомісячно згідно графіку платежів, наведеного в п. 1.4 договору.
Відповідно до умов Договору позивачем за користування кредитом та його обслуговування за період з 24.07.2024 (дата виникнення заборгованості) по 17.12.2024 нарахована комісія у сумі 39155,40 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок комісії суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.
Як визначено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову, стягнення з відповідача заборгованості в сумі 349139,40 грн., з яких: 55354,30 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 254629,70 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту, 39155,40 грн - прострочена заборгованість за комісією.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 статті 129 ГПК України покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст. 2, 3, 4, 20, 46, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Чекушина Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість в сумі 349139,40 грн. (з яких: 55354,30 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 254629,70 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту, 39155,40 грн - прострочена заборгованість за комісією) та судовий збір в сумі 4189,67 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2025.
Суддя С.О.Миронюк