29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"28" травня 2025 р. Справа № 924/3/25
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кучеревич М.А., розглянувши матеріали
за позовом Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Хмельницької обласної військової адміністрації, м. Хмельницький
до Михайлюцької сільської ради, с. Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, с.Рилівка Шепетівського району Хмельницької області
про:
- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно право комунальної власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення із кадастровими номерами 6825582600:06:024:0001, 6825582600:06:007:0001, 6825582600:06:031:0001, 6825582600:06:009:0001, 6825582600:06:035:0001, 6825582600:06:010:0001, 6825582600:06:027:0001, 6825582600:06:011:0001, 6825582600:06:002:0001, 6825582600:06:038:0001;
- повернення на користь держави земельних ділянок лісового фонду з кадастровими номерами 6825582600:06:024:0001, 6825582600:06:007:0001, 6825582600:06:031:0001, 6825582600:06:009:0001, 6825582600:06:035:0001, 6825582600:06:010:0001, 6825582600:06:027:0001, 6825582600:06:011:0001, 6825582600:06:002:0001, 6825582600:06:038:0001 загальною площею 271,3975 га
Представники сторін:
від прокуратури: Ткачук Н.С. - згідно службового посвідчення №079907 від 23.07.2024;
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Підопригора Р.Б. - згідно ордеру серії ВХ №1090993 від 03.03.2025;
від третьої особи: Трофімчук П.П. - згідно Витягу з ЄДР (керівник); Заремба О.І. - згідно ордеру серії АТ №1094700 від 03.03.2025.
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
На адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Хмельницької обласної військової адміністрації, м. Хмельницький до Михайлюцької сільської ради, с. Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, с.Рилівка Шепетівського району Хмельницької області, про:
- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно право комунальної власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення із кадастровими номерами 6825582600:06:024:0001, 6825582600:06:007:0001, 6825582600:06:031:0001, 6825582600:06:009:0001, 6825582600:06:035:0001, 6825582600:06:010:0001, 6825582600:06:027:0001, 6825582600:06:011:0001, 6825582600:06:002:0001, 6825582600:06:038:0001;
- повернення на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації земельних ділянок лісового фонду з кадастровими номерами 6825582600:06:024:0001, 6825582600:06:007:0001, 6825582600:06:031:0001, 6825582600:06:009:0001, 6825582600:06:035:0001, 6825582600:06:010:0001, 6825582600:06:027:0001, 6825582600:06:011:0001, 6825582600:06:002:0001, 6825582600:06:038:0001 загальною площею 271,3975 га.
Ухвалою від 27.01.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/3/25 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 22.04.2025 судом постановлено ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, відповідно до ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Прокурор позовні вимоги підтримав, зазначив що вони підтвердженні матеріалами справи. Просив суд їх задовольнити в повному обсязі, скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно право комунальної власності Михайлюцької сільської ради на земельні ділянки лісогосподарського призначення та Михайлюцькій сільській раді повернути на користь держави в особі Хмельницької ОВА спірні земельні ділянки лісового фонду.
Вказав, що Шепетівською окружною прокуратурою, під час опрацювання даних Публічної кадастрової карти України в межах здійснення заходів представницької діяльності, встановлено порушення вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок лісового фонду державної форми власності, розташованих на території Шепетівського району Хмельницької області.
Встановлено, що на підставі рішення 14 сесії Хмельницької обласної ради №19 «Про припинення права користуванням та надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування» від 28.12.2000 Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству передано земельні ділянки загальною площею 7 583,0га, у тому числі 2 306,0га на території Михайлюцької сільської ради.
На виконання цих розпоряджень Шепетівською РДА 07.10.2003 і 04.04.2003 для Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства видані Державні акти на право постійного користування земельними ділянками для ведення лісового господарства серії І-ХМ №2296 площею 58,14 га, І-ХМ № 002299 площею 2,91га, І-ХМ №002297 площею 107,54га, І-ХМ №002298 площею 96,09га, ІІ-ХМ №002075 площею 13,33га, ІІ-ХМ № 002077 площею 28,59га, ІІ-ХМ № 002081 площею 1068,14га, ІІ-ХМ №002080 площею 7га, ІІ-ХМ № 002079 площею 399,25га, ІІ-ХМ №00207 площею 182,20га, ІІ-ХМ №002076 площею 190,46га, ІІ-ХМ №002300 площею 20,67га, ІІ-ХМ №002074 площею 315,87га.
Зазначив, що у 2005 році сформовано земельні ділянки з цільовим призначенням землі лісогосподарського призначення із кадастровими номерами: 6825582600:06:024:0001, 6825582600:06:007:0001, 6825582600:06:031:0001, 6825582600:06:009:0001, 6825582600:06:035:0001, 6825582600:06:010:0001, 6825582600:06:027:0001, 6825582600:06:011:0001, 6825582600:06:002:0001, 6825582600:06:038:0001. Державна реєстрація вказаних земельних ділянок проведена у 2016 році.
Так, було виявлено, що землі лісогосподарського призначення (для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг), загальною площею 271,3975 га, із кадастровими номерами 6825582600:06:024:0001, 6825582600:06:007:0001, 6825582600:06:031:0001, 6825582600:06:009:0001, 6825582600:06:035:0001, 6825582600:06:010:0001, 6825582600:06:027:0001, 6825582600:06:011:0001, 6825582600:06:002:0001, 6825582600:06:038:0001, на які з 12.02.2016 зареєстровано право власності держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, набуто у комунальну власність.
Зокрема, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 28.02.2023 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6825582600:06:024:0001 площею 3,6875га, 6825582600:06:007:0001 площею 4,5579га, 6825582600:06:031:0001 площею 5,3878га, 6825582600:06:009:0001 площею 8,2719га, 6825582600:06:035:0001 площею 15,5709га. 6825582600:06:010:0001 площею 16,5646га, 6825582600:06:027:0001 площею 43,364га, 6825582600:06:011:0001 площею 44,4246га, 6825582600:06:002:0001 площею 48,3057га та 6825582600:06:038:0001 площею 81,2626га зареєстровано право власності Михайлюцької сільської територіальної громади в особі Михайлюцької сільської ради.
Звернув увагу, що підставою для прийняття рішень про державну реєстрацію прав (документи подані для державної реєстрації) - Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» 1423-ІХ, виданий 28.04.2021.
Акцентував, що зазначений факт набуття права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення Михайлюцькою сільською радою здійснено із порушенням ст. ст. 1, 5, 7, 8, 17 Лісового кодексу України, ст. ст. 3, 12, 19, 20, 55. 84, 122,. п,. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, а тому земельні ділянки лісогосподарського призначення підлягають поверненню у державну власність в особі Хмельницької обласної військової адміністрації.
Зазначив, що у державній власності перебувають усі ліси України. Відповідно до підпункту в) пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, лісогосподарського призначення. Розділ Х доповнено п. 24 згідно із ЗУ №1423 від 28.04.2021 на підставі якого Михайлюцькою сільською радою зареєстровано прав комунальної власності на спірні земельні ділянки.
3азначене свідчить про вибуття із державного лісового фонду земель, які є об'єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.
Таким чином, з метою поновлення порушених прав держави належним способом захисту порушених прав в даному випадку є заявлення вимог про повернення земельних ділянок лісогосподарського призначення у власність держави в особі Хмельницької ОВА та скасування права комунальної власності на них.
Зауважив, що уповноваженим органом на розпорядження землями державної власності відповідно до вимог п. а) ч.1 ст.17 Земельного кодексу України (в редакції, чинній з 01.01.2002 та на момент виникнення спірних правовідносин) були місцеві державні адміністрації. Відповідно до наданих Шепетівським РСЛП державних актів на право постійного користування спірними земельними ділянками, підставами їх надання є розпорядження Шепетівської військової адміністрації від квітня та жовтня 2003 року, у той час як відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підстава реєстрації права постійного користування є рішення про надання земельної ділянки у постійне користування, видане Хмельницькою обласною радою 28.12.2000.
Вказані обставини в сукупності свідчать про перебування спірних земельних ділянок у державній власності на момент їх надання у постійне користування.
Звернув увагу, що спірні земельні ділянки надавались у постійне користування Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству, що передбачає лише правомочності щодо володіння та користування ними. Право постійного користування не може замінювати право власності на земельну ділянку, власником якої є держава в особі Хмельницька обласної військової адміністрації. При цьому, окружною прокуратурою не оспорюється правомірність постійного користування лісокомунальним підприємством спірними земельними ділянками і не ставиться питання про їх повернення.
Зазначив, що відповідно до інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірних земельних ділянок дані про реєстрацію у них права комунальної власності Хмельницької обласної ради у період з 2016 по 2023 роки відсутні.
Таким чином, спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення є державною власністю, а реєстрація Михайлюцькою сільською радою права комунальної власності на неї є незаконною, оскільки проведена за відсутності згоди розпорядника зазначеними землями про їх передачу в комунальну власність Михайлюцької територіальної громади, що є прямим порушенням чинного законодавства та встановленого порядку передачі земель із державної власності в комунальну.
Акцентує, що прокурор мотивував позовні вимоги, зокрема, приписом статті 391 Цивільного кодексу України, що регламентує підстави для звернення власника з негаторним позовом для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні його майном. Вказує, що обрані прокурором способи захисту, які узгоджуються із ст. ст. 15, 16, 86, 391 Цивільного кодексу України, були ефективними та на даний час такими залишаються.
Позивач - Хмельницька обласна військова адміністрація, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити в повному обсязі з обставин викладених в позовній заяві.
Вказала, що прокурором долучено до позовної заяви належні, допустимі, достовірні та вірогідні докази, які підтверджують факт незаконного набуття права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення Михайлюцькою сільською радою.
Відповідач - Михайлюцька сільська рада, в задоволенні позовних вимог Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації просить відмовити. Вказує, що приводи і підстави, що стали підставою для пред'явлення даного позову, на які посилаються органи прокуратури, не містять чіткого законодавчого врегулювання. Зазначає, що твердження заступника керівника обласної прокуратури, що спірні земельні ділянки у 2003 році вже були державною власністю не мають будь-якого належного підтвердження. Крім того, прокурор застосовує непередбачений законом спосіб захисту, що в свою чергу є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, при цьому в межах заявлених позовних вимог даний позов не підлягає задоволенню. Акцентує, що позивачем не доведено, що спірні земельні ділянки перебували у власності держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації. Зауважує, що на момент прийняття відповідних рішень відповідачем ці земельні ділянки вже були зареєстровані як комунальна власність територіальних громад Хмельницької області, і у період 2016-2025 років із комунальної власності не вибували.
Третя особа - Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство, проти позовних вимог заперечило, вказало на їх необґрунтованість та безпідставність.
Зазначило, що на даний час у постійному користуванні Шепетівського РСЛП перебувають земельні ділянки лісового фонду загальною площею 6711,0 га, з них: 1046,9га - експлуатаційні ліси; 4371га - ліси природоохоронного призначення (РЛП "Мальованка" - господарська зона); 267,7 га - ліси протиерозійні; 119,8 га - ліси уздовж смуг відведення залізниць; 88,3 га - ліси уздовж смуг відведення автомобільних доріг; 36,8 га - ліси уздовж берегів річок, навколо озер та інших водойм; 780,5 га - інші захисні ліси.
Звернуло увагу, що право постійного користування спірними земельними ділянками Шепетівське РСЛП набуло на підставі рішення Хмельницької обласної ради від 28.12.2000 №19. Відповідно до витягів з державного земельного кадастру про земельну ділянку вказані земельні ділянки розташовані за межами населених пунктів на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.
Акцентувало, що державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами: 6825582600:06:011:0001, 6825582600:06:031:0001, 6825582600:06:007:0001, 6825582600:06:002:0001, 6825582600:06:010:0001, 6825582600:06:009:0001, 6825582600:06:035:0001, 6825582600:06:024:0001 та 6825582600:06:038:0001 проведена 12.02.2016 і згідно з розділом «Відомості про право власності» їх власником визначена Хмельницька обласна рада (код ЄДРПОУ 00022651) з часткою власності 100%, а не позивач - Хмельницька обласна військова адміністрація, як це зазначено у позовній заяві.
Вказало, що право комунальної власності на вищевказані земельні ділянки було зареєстровано ще у 2016 році в особі органу місцевого самоврядування - Хмельницької обласної ради.
Зауважило, що ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Зазначило, що наведені вище земельні ділянки з 2016 року вже перебували у комунальній власності територіальних громад в особі Хмельницької обласної ради і рішення про скасування державної реєстрації такого права відсутнє, у зв'язку з чим позивач - Хмельницька обласна військова адміністрація - не може набувати права власності на них.
Вказало, що Шепетівське РСЛП на законних підставах використовує спірні земельні ділянки, в установленому земельним законодавством порядку замовляло земельно-технічну документацію на них, несло витрати на виготовлення такої документації та оплачувало відповідні роботи землевпорядних організацій, пов'язаних у томі числі із присвоєнням кадастрових номерів.
Таким чином, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно право комунальної власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення призведе до безпідставного скасування вищевказаних кадастрових номерів та до порушення прав підприємства як постійного землекористувача і зумовить необхідність повторного виготовлення підприємством відповідної земельно-технічної документації і виділення для цього додаткових коштів, що у свою чергу призведе до збитків та не передбачуваних витрат.
Звернуло увагу, що земельні ділянки, які зазначені у державних актах на право постійного користування землею для ведення лісового господарства, що долучені позивачем до позовної заяви, не є спірними земельними ділянками із кадастровими номерами вказаними у позові. Земельні ділянки, що зазначаються у долучених прокурором до позовної заяви державних актах на право постійного користування Шепетівським РСЛП землями лісового фонду мають інші площі, конфігурацію та місцезнаходження і не накладаються на земельні ділянки, що в об'єктами та предметом поданої позовної заяви.
Вказало, що з огляду на викладені обставини, твердження заступника керівника обласної прокуратури, що спірні земельні ділянки у 2003 році вже були державною власністю - не мають будь-якого належного підтвердження. Так, земельні ділянки з кадастровими номерами кадастровими номерами 6825582600:06:024:0001, 6825582600:06:007:0001, 6825582600:06:031:0001, 6825582600:06:009:0001, 6825582600:06:035:0001, 6825582600:06:010:0001, 6825582600:06:011:0001, 6825582600:06:002:0001, 6825582600:06:038:0001 та 6825582600:06:027:0001 ніколи у державній власності не перебували. Починаючи з 2000 року і по даний час (у т.ч. на момент прийняття відповідачем рішення про реєстрацію права комунальної власності та подання позовної заяви) Хмельницька обласна державна адміністрація право власності на спірні земельні ділянки не реєструвала. Будь-які документи (рішення, витяги, інформації з реєстрів та інші) про те, що земельні ділянки лісового фонду із наведеними вище кадастровими номерами є державною власністю - до позовної заяви не долучалися та взагалі відсутні.
Зазначило, що враховуючи, що спірні земельні ділянки, які в предметом і об'єктом позовних вимог, надавалися у встановленому законодавством порядку у постійне користування Шепетівському РСЛП як комунальному підприємству, то відповідно такі земельні ділянки не можуть передаватися у державну власність.
Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка представника позивача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань орган місцевого самоврядування - Михайлюцька сільська рада зареєстрована в реєстрі за адресою: 30416, Хмельницька область, Хмельницький район, село Михайлючка.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань комунальне підприємство - Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство (Шепетівське РСЛП) зареєстроване за адресою: 30410, Хмельницька область, Шепетівський район, село Рисівка, вул. Церковна, буд. 39.
Рішенням 14 сесії Хмельницької обласної ради №19 «Про припинення права користуванням та надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування» від 28.12.2000 Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству передано земельні ділянки загальною площею 7 583,0га, у тому числі 2 306,0га, на території Михайлюцької сільської ради.
Згідно даного рішення на території, в тому числі, Шепетівського району припинено право постійного користування земельними ділянками лісового фонду сільськогосподарськими підприємствами, які у зв'язку із реформуванням аграрного сектору економіки припинили свою діяльність, зокрема: СС «Зоря» - 250,0га та КСП «Світанок» - 300,0га на території Городнявської сільської ради.
Рішенням 5 сесії Хмельницької обласної ради №19 від 28.01.2003 «Про зняття контролю з рішень сесій обласної ради» знято контроль з рішення сесії №19 «Про припинення права користуванням та надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування» від 28.12.2000 як таке, що виконане.
У 2003 році Шепетівською районною державною адміністрацією для Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства видані Державні акти на право постійного користування земельними ділянками для ведення лісового господарства серії І-ХМ №2296 площею 58,14га від 14.10.2003, І-ХМ № 002299 площею 2,91га від 14.10.2003, І-ХМ №002297 площею 107,54га від 14.10.2003, І-ХМ №002298 площею 96,09га від 14.10.2003, ІІ-ХМ №002075 площею 13,33га від 21.05.2003, ІІ-ХМ № 002077 площею 28,59га від 21.05.2003, ІІ-ХМ № 002081 площею 1068,14га від 21.05.2003, ІІ-ХМ №002080 площею 7га від 21.05.2003, ІІ-ХМ №002079 площею 399,25га від 21.05.2003, ІІ-ХМ №00207 площею 182,20га від 21.05.2003, ІІ-ХМ №002076 площею 190,46га від 21.05.2003, ІІ-ХМ №002300 площею 20,67га від 14.10.2003, ІІ-ХМ №002074 площею 315,87га від 21.05.2003.
У 2005 році сформовано земельні ділянки з цільовим призначенням землі лісогосподарського призначення із кадастровими номерами: 6825582600:06:024:0001, 6825582600:06:007:0001, 6825582600:06:031:0001, 6825582600:06:009:0001, 6825582600:06:035:0001, 6825582600:06:010:0001, 6825582600:06:027:0001, 6825582600:06:011:0001, 6825582600:06:002:0001, 6825582600:06:038:0001.
Відповідно до відомостей про земельні ділянки з Державного земельного кадастру, державна реєстрація земельних ділянок із кадастровими номерами: 6825582600:06:024:0001, 6825582600:06:007:0001, 6825582600:06:031:0001, 6825582600:06:009:0001, 6825582600:06:035:0001, 6825582600:06:010:0001, 6825582600:06:027:0001, 6825582600:06:011:0001, 6825582600:06:002:0001, 6825582600:06:038:0001 проведена 12.02.2016 року; місце розташування: Хмельницька область, Хмельницький район, за межами населених пунктів на території Михайлюцької сільської ради; цільове призначення: для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг; форма власності: інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі (станом на 24.02.2023) відсутня; відомості про право власності внесенні до Поземельної книги - вид права: право власності; інформація про власників земельної ділянки - найменування: Михайлюцька сільська рада/ Хмельницька обласна рада (станом на 24.02.2023 згідно наявних в матеріалах справи витягах з ДЗК наданих прокуратурою до позовної заяви).
У відповідності до витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки надані Шепетівському РСЛП згідно державних актів на право постійного користування, виданих у 2003 Шепетівською РДА, державна реєстрація земельних ділянок (територія Михайлюцької сільської ради) була проведена у 2023-2024 році із кадастровими номерами: Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002074 від 21.05.2003 на загальну площу 315,87 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6825584600:07:015:0001 (дата державної реєстрації даної земельної ділянки 17.07.2023); Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002075 від 21.05.2003 на загальну площу 13,33 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6825584600:07:046:0015 (дата державної реєстрації даної земельної ділянки 14.07.2023); Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002076 від 21.05.2003 на загальну площу 190,46 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6825584600:07:037:0001 (дата державної реєстрації даної земельної ділянки 24.07.2023); Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002077 від 21.05.2003 на загальну площу 28,59 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6825584600:07:045:0001 (дата державної реєстрації даної земельної ділянки 13.06.2023); Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002078 від 21.05.2003 на загальну площу 182,2 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6825584600:07:070:0002 (дата державної реєстрації даної земельної ділянки 27.07.2023); Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002079 від 21.05.2003 на загальну площу 399,25 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6825584600:07:068:0001 (дата державної реєстрації даної земельної ділянки 18.07.2023); Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002080 від 21.05.2003 на загальну площу 7 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6825584600:07:060:0001 (дата державної реєстрації даної земельної ділянки 29.02.2024); Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002081 від 21.05.2003 на загальну площу 1068,14 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6825584600:07:052:0027 (дата державної реєстрації даної земельної ділянки 14.07.2023).
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки з кадастровими номерами 6825582600:06:024:0001 площею 3,6875га, 6825582600:06:007:0001 площею 4,5579га, 6825582600:06:031:0001 площею 5,3878га, 6825582600:06:009:0001 площею 8,2719га, 6825582600:06:035:0001 площею 15,5709га. 6825582600:06:010:0001 площею 16,5646га, 6825582600:06:027:0001 площею 43,364га, 6825582600:06:011:0001 площею 44,4246га, 6825582600:06:002:0001 площею 48,3057га та 6825582600:06:038:0001 площею 81,2626га 28.02.2023 зареєстровано право власності Михайлюцької сільської територіальної громади в особі Михайлюцької сільської ради.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством (код ЄДРПОУ 30849940), як правокористувачем відповідно до рішення Хмельницької обласної ради №19 від 28.12.2000 про надання земельної ділянки в постійне користування, зареєстровано 07.03.2023 та 08.03.2023 речове право - право постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами 6825582600:06:024:0001 площею 3,6875га, 6825582600:06:007:0001 площею 4,5579га, 6825582600:06:031:0001 площею 5,3878га, 6825582600:06:009:0001 площею 8,2719га, 6825582600:06:035:0001 площею 15,5709га. 6825582600:06:010:0001 площею 16,5646га, 6825582600:06:027:0001 площею 43,364га, 6825582600:06:011:0001 площею 44,4246га, 6825582600:06:002:0001 площею 48,3057га та 6825582600:06:038:0001 площею 81,2626га.
Про порушення вимог законодавства прокурором листами №54-5048вих-23 від 29.05.2023, №54-983 вих-23 від 27.10.2023, №54-8944 них 24 від 15.11.2024 проінформовано Хмельницьку обласну військову адміністрацію.
У відповідях №99/24-12-4273/2023 від 06.06.2023, №99/24-12-9265/2023 від 03.11.2023, №99/24-12-11390/2024 Хмельницька ОВА повідомила, що заходи уповноваженим органом не вживались у зв'язку із обмеженим фінансуванням та вона не заперечує щодо представництва прокуратурою інтересів держави в особі Хмельницької ОВА.
На підтвердження позовних вимог прокурором подано до матеріалів справи копії: листів до Михайлюцької сільської ради №54-5049вих-23 від 29.05.2023, №54-9826вих-23 від 27.10.2023, №54-7051 них 24 від 15.11.2024; листів до Шепетівського РСЛП №54-5047вих-23 від 29.05.2023, №54-5924вих24 від23.07.2024; листа до Хмельницької обласної ради №54-7041вих-24 від 03.09.2024; листа-відповіді Михайлюцької сільської ради №02-20 від 08.06.2023; листів Шепетіського РСЛП №109-2023-вих від 07.06.2023, №113-2023-вих від 12.06.2023, №21-2024-вих від 02.08.2024; листів Хмельницької обласної ради №1700/01-11 від 26.12.2023, №1233/01-11 від 17.09.2024.
Матеріали справи також містять копії листа Хмельницької обласної ради №3інф(Вих)-23 від 15.02.2023.
Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституцій України у редакції, чинній на час подання позову, на прокуратуру покладається, зокрема, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом (частина перша статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, чинній на час звернення прокурора до суду (далі - Закон № 1789-ХП)).
Частиною 4 ст.53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до абз.2 ч.5 ст.53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (частина третя статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХП). За наявності зазначеної підстави з метою представництва держави прокурор має, зокрема, право в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовами (пункт 1 частини п'ятої зазначеної статті). Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою статті 36-1 Закону № 1789-ХП, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення, зокрема, інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту (частина шоста вказаної статті).
Відповідно до статей 317 і 319 Цивільного кодексу України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
За змістом ст. 80 Земельного кодексу України, ст. 2, 170, 326, 31А Цивільного кодексу України право власності на землі державної власності належать державі Україна, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювачі представництво Інтересів, держави в суді, є порушення або загроз; порушення інтересів держави.
З огляду на вказане, в даному випадку, прокурор самостійно обґрунтував, що порушення інтересів держави полягає в тому, що із державної власності в комунальну вибули земельні ділянку лісогосподарського призначення, які враховуючи, зокрема ст. ст. 1, 5, 7, 8, 17 Лісового кодексу України, ст.ст. 3, 12, 19, 20, 55, 84, 122, п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, не можуть перебувати в комунальній власності.
Прокурором зазначено, що вказаними діями Михайлюцькою сільською радою порушуються права власника - Хмельницької ОВА та постійного користувача земель лісового фонду - Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, які не можуть на даний час вільно використовувати та розпоряджатися своєю власністю, забезпечувати її охорону та належне обслуговування.
Підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого держаною здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Хмельницької ОВА.
Так, Шепетівською окружною прокуратурою, на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», надіслано листи №54-5048вих-23 від 29.05.2023, №54-983 вих-23 від 27.10.2023, №54-8944 них 24 від 15.11.2024 про виявлені порушення Хмельницькій обласній військовій адміністрації, яка відповідно до покладених на неї завдань вирішує в межах повноважень, передбачених законом, спори з питань охорони, захисту, використання та відтворення лісів, що перебувають у державній власності, і про необхідність повідомити чи вживатимуться заходи на усунення зазначених порушень та повернення у власність держави земельних ділянок лісогосподарського призначення, у тому числі в судовому порядку.
Однак, згідно відповіді від Хмельницької ОВА (листи №99/24-12-4273/2023 від 06.06.2023, №99/24-12-9265/2023 від 03.11.2023, №99/24-12-11390/2024), такі заходи уповноваженим органом не вживались у зв'язку із обмеженим фінансуванням.
Прокурор врахував зазначені причини не звернення до суду як необґрунтовані.
Відтак, зважаючи на викладене та зміст вищевказаних звернень прокурора, суд вважає, що Хмельницька обласна військова адміністрація є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, а тому є належним позивачем у цій справі.
Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації.
Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з відомостями з Державного земельного кадастру, земельні ділянки із кадастровими номерами: 6825582600:06:024:0001, 6825582600:06:007:0001, 6825582600:06:031:0001, 6825582600:06:009:0001, 6825582600:06:035:0001, 6825582600:06:010:0001, 6825582600:06:027:0001, 6825582600:06:011:0001, 6825582600:06:002:0001, 6825582600:06:038:0001 знаходяться на території Михайлюцької сільської ради; цільове призначення: для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг.
Таким чином, спірні ділянки знаходяться на землях лісогосподарського призначення і є об'єктами земельних правовідносин, тобто зміст даних правовідносин має визначатися згідно з нормами земельного законодавства та лісового законодавства у частині використання й охорони лісового фонду (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).
Відповідно до ч.2 ст.1 Лісового кодексу України (надалі - ЛК України) ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Згідно зі ст.5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.
Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.55 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Статтею 7 ЛК України передбачено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування з межах, визначених Конституцією України.
Згідно ст. 8 Лісового Кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.
За приписами статті 57 ЗК України земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення - лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Згідно з пунктом 5 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Положеннями ч. ч. 1-3 ст. 78 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Згідно зі ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
В обґрунтування позову прокурор посилався на те, що спірні земельні ділянки, які відносяться до земель лісового фонду, належать державі на праві державної власності, а тому Михайлюцька сільська рада не мала повноважень на здійснення реєстрації права комунальної власності на неї.
Судом враховано, що рішенням 14 сесії Хмельницької обласної ради №19 «Про припинення права користуванням та надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування» від 28.12.2000 Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству передано земельні ділянки загальною площею 7 583,0га, у тому числі 2 306,0га на території Михайлюцької сільської ради.
Відповідно до даного рішення на території, в тому числі Шепетівського району припинено, у зв'язку із реформуванням аграрного сектору економіки, право постійного користування земельними ділянками лісового фонду сільськогосподарськими підприємствами, зокрема: СС «Зоря» (250,0га) та КСП «Світанок» (300,0га) - на території Городнявської сільської ради.
Таким чином, у постійне користування Шепетівському РСЛП на території колишньої Городнявської сільської ради передано 550га земель лісового фонду. Право постійного користування вищевказаними земельними ділянками на території колишньої Городнявської сільської ради Шепетівське РСЛП набуло на підставі рішення Хмельницької обласної ради від 28.12.2000 №19 у зв'язку з припиненням юридичних осіб - попередніх користувачів земельних ділянок лісового фонду, а саме - СС «Зоря» та КСП «Світанок», що підтверджується матеріалами справи (в т.ч. картографічні відомості з ДЗК про земельні ділянки, витяги з ДЗК України).
Сформовані спірні земельні ділянки з цільовим призначенням - землі лісогосподарського призначення, із кадастровими номерами: 6825582600:06:024:0001, 6825582600:06:007:0001, 6825582600:06:031:0001, 6825582600:06:009:0001, 6825582600:06:035:0001, 6825582600:06:010:0001, 6825582600:06:027:0001, 6825582600:06:011:0001, 6825582600:06:002:0001, 6825582600:06:038:0001 розташовувалися на території колишньої Городнявської сільської ради (на даний час на території Михайлюцької сільської ради) Шепетівського району Хмельницької області та були зареєстровані 12.06.2016 року в Державному земельному кадастрі. Згідно даних в Кадастрі про земельні ділянки вказано, що інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі - відсутнє. Проте, відомостями про право власності, внесеними до Поземельної книги, як вид права зазначено право власності, а інформацією про власників земельних ділянок - Хмельницьку обласну раду, що також підтверджується витягами з Державного земельного кадастру.
Законом України №2498 VIII від 10 липня 2018 року (набув чинності 01.01.2019) та пунктом 21 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України установлено, що з дня набрання чинності Законом Украіни "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
Згідно із статтями 125 та 126 Земельного кодексу України, право постійного користування земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 952-IV).
Відповідно до ст. 28 Закону №1952-IV, рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у постійне користування можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).
Згідно пункту 81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, передбачено, що для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.
Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 28.02.2023 зареєстровано право власності Михайлюцької сільської територіальної громади в особі Михайлюцької сільської ради на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6825582600:06:024:0001 площею 3,6875га, 6825582600:06:007:0001 площею 4,5579га, 6825582600:06:031:0001 площею 5,3878га, 6825582600:06:009:0001 площею 8,2719га, 6825582600:06:035:0001 площею 15,5709га. 6825582600:06:010:0001 площею 16,5646га, 6825582600:06:027:0001 площею 43,364га, 6825582600:06:011:0001 площею 44,4246га, 6825582600:06:002:0001 площею 48,3057га та 6825582600:06:038:0001 площею 81,2626га.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством (код ЄДРПОУ 30849940) як правокористувачем відповідно до рішення Хмельницької обласної ради №19 від 28.12.2000 про надання земельної ділянки в постійне користування, зареєстровано 07.03.2023 та 08.03.2023 речове право - право постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами 6825582600:06:024:0001 площею 3,6875га, 6825582600:06:007:0001 площею 4,5579га, 6825582600:06:031:0001 площею 5,3878га, 6825582600:06:009:0001 площею 8,2719га, 6825582600:06:035:0001 площею 15,5709га. 6825582600:06:010:0001 площею 16,5646га, 6825582600:06:027:0001 площею 43,364га, 6825582600:06:011:0001 площею 44,4246га, 6825582600:06:002:0001 площею 48,3057га та 6825582600:06:038:0001 площею 81,2626га.
Отже, спірні земельні ділянки перебували і перебувають у користуванні Комунального підприємства «Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство» на праві постійного користування згідно рішення Хмельницької обласної ради №19 від 28.12.2000, розташовуються на території Михайлюцької сільської ради, а до зміни адміністративно - територіального поділу України, що відбувся з 2015 до 2020 року, розташовувалися на території Городнявської сільської ради Шепетівського району, що підтверджується матеріалами справи, в т.ч. картографічними відомостями з ДЗК.
Водночас, в обґрунтування позовних вимог прокурором було зазначено про право користування земельними ділянками Шепетівським РЛСП згідно Державних актів на право постійного користування земельними ділянками для ведення лісового господарства серії І-ХМ №2296 площею 58,14га від 14.10.2003, І-ХМ № 002299 площею 2,91га від 14.10.2003, І-ХМ №002297 площею 107,54га від 14.10.2003, І-ХМ №002298 площею 96,09га від 14.10.2003, ІІ-ХМ №002075 площею 13,33га від 21.05.2003, ІІ-ХМ № 002077 площею 28,59га від 21.05.2003, ІІ-ХМ № 002081 площею 1068,14га від 21.05.2003, ІІ-ХМ №002080 площею 7га від 21.05.2003, ІІ-ХМ №002079 площею 399,25га від 21.05.2003, ІІ-ХМ №00207 площею 182,20га від 21.05.2003, ІІ-ХМ №002076 площею 190,46га від 21.05.2003, ІІ-ХМ №002300 площею 20,67га від 14.10.2003, ІІ-ХМ №002074 площею 315,87га від 21.05.2003, виданими третій особі у 2003 році Шепетівською районною державною адміністрацією, тобто вони відносяться до земель державної власності.
Проте, судом враховано, що вказані у 8 державних актах земельні ділянки зокрема: Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002074 від 21.05.2003 на загальну площу 315,87 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6825584600:07:015:0001 (дата державної реєстрації даної земельної ділянки 17.07.2023); Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002075 від 21.05.2003 на загальну площу 13,33 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6825584600:07:046:0015 (дата державної реєстрації даної земельної ділянки 14.07.2023); Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002076 від 21.05.2003 на загальну площу 190,46 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6825584600:07:037:0001 (дата державної реєстрації даної земельної ділянки 24.07.2023); Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002077 від 21.05.2003 на загальну площу 28,59 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6825584600:07:045:0001 (дата державної реєстрації даної земельної ділянки 13.06.2023); Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002078 від 21.05.2003 на загальну площу 182,2 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6825584600:07:070:0002 (дата державної реєстрації даної земельної ділянки 27.07.2023); Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002079 від 21.05.2003 на загальну площу 399,25 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6825584600:07:068:0001 (дата державної реєстрації даної земельної ділянки 18.07.2023); Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002080 від 21.05.2003 на загальну площу 7 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6825584600:07:060:0001 (дата державної реєстрації даної земельної ділянки 29.02.2024); Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002081 від 21.05.2003 на загальну площу 1068,14 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6825584600:07:052:0027 (дата державної реєстрації даної земельної ділянки 14.07.2023) - мають інші площі, конфігурацію та місцезнаходження і не накладаються на земельні ділянки, з кадастровими номерами 6825582600:06:024:0001 площею 3,6875га, 6825582600:06:007:0001 площею 4,5579га, 6825582600:06:031:0001 площею 5,3878га, 6825582600:06:009:0001 площею 8,2719га, 6825582600:06:035:0001 площею 15,5709га. 6825582600:06:010:0001 площею 16,5646га, 6825582600:06:027:0001 площею 43,364га, 6825582600:06:011:0001 площею 44,4246га, 6825582600:06:002:0001 площею 48,3057га та 6825582600:06:038:0001 площею 81,2626га.
Крім того, зазначені в державних актах на право постійного користування земельні ділянки від початку та до завершення адміністративно-територіальної реформи (з 2015 року по 2020 рік) розташовувалися та розташовані виключно на території Михайлюцької сільської ради.
Щодо Державних актів на право постійного користування від 14.10.2003, прокурором також не надано належних доказів, що вони мають відношення до спірних земельних ділянок.
Факт віднесення спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення державної власності, на думку прокурора, підтверджується законодавством, в тому числі положеннями Лісового кодексу України.
Згідно п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
Отже, при аналізі усіх вищезазначених норм судом враховано, що умовами, за яких право постійного користування земельною ділянкою певної форми власності може підтверджуватися є доведеність факту передання земельної ділянки на користь відповідного державного/комунального підприємства до набрання чинності Земельним Кодексом України.
Земельний кодекс України набрав чинності 01.01.2002.
Згідно матеріалів справи, спірні земельні ділянки у 2000 році передані саме Комунальному підприємству «Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство» за рішенням органу місцевого самоврядування - Хмельницької обласної ради.
Відповідно, посилатися у якості доказів перебування спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення, переданих на праві постійного користування комунальному підприємству, у державній власності було б можливим, якщо б такі земельні ділянки були б передані, наприклад, або державним органом, або відповідному державному підприємству.
Проте, з наявних у матеріалах справи доказів не встановлено факт передання у постійне користування спірних земельних ділянок з державною формою власності.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами факт віднесення спірних земельних ділянок до державної власності станом на дату передання її у комунальну власність (державної реєстрації права комунальної власності) та порушення інтересів держави в особі Хмельницької ОВА, що є достатнім для відмови у задоволенні позову в цілому, що усуває необхідність надання оцінки іншим доводам прокурора.
Водночас, суд вважає за необхідне прокоментувати і обраний прокурором спосіб захисту порушеного права.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Так, способом захисту порушеного права прокурор обрав негаторний позов, а сутність такого захисту, на думку прокурора, має полягати у необхідності усунути перешкоди у здійсненні Хмельницькою ОВА права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення.
Судом встановлено, що 28.02.2023 зареєстровано право власності Михайлюцької сільської територіальної громади в особі Михайлюцької сільської ради на земельні ділянки із кадастровими номерами: 6825582600:06:024:0001, 6825582600:06:007:0001, 6825582600:06:031:0001, 6825582600:06:009:0001, 6825582600:06:035:0001, 6825582600:06:010:0001, 6825582600:06:027:0001, 6825582600:06:011:0001, 6825582600:06:002:0001, 6825582600:06:038:0001.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц Верховний Суд відступив від своїх попередніх висновків, та зазначив, що оскільки законодавство прямо передбачає можливість перебування земель лісового фонду у володінні приватних суб'єктів, оскільки вони можуть мати такі ділянки на праві власності, то на відміну від земель водного фонду захист прав власника на які має здійснюватися у спосіб подання негаторного позову, захист прав власника на землі лісогосподарського призначення має здійснюватися у спосіб подання віндикаційного позову, в порядку передбаченому ст. 387 Цивільного кодексу України, за умови, що за відповідачем зареєстроване право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі прав, що є підтвердженням здійснення відповідачем володіння такою земельною ділянкою.
Так, у п. 72 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.
Згідно приписів ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Тобто негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
У п. 70 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном його фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов).
Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Тобто предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого власника до особи, яка незаконно фактично володіє майном, про його повернення (витребування) з чужого незаконного володіння.
Як вже зазначалося, право власності за Михайлюцькою сільською радою на спірні земельні ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на майно, що з огляду на викладене вище дає підстави для висновку, що відповідач є володільцем спірних земельних ділянок.
У п. 146 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.
Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України) (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
З огляду на викладне, прокурор, здійснюючи захист інтересів держави в особі Хмельницької ОВА, усвідомлюючи, що право власності на спірну земельну ділянку зареєстроване за відповідачем Михайлюцькою сільською радою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вказуючи на володіння відповідачем спірними земельними ділянками, стверджуючи про її приналежність до земель лісогосподарського призначення та державної власності мав звернутися до суду не з негаторним позовом та просити усунути перешкоди у користуванні майном, а мав звернутися із віндикаційним позовом за правилами ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України, а тому обраний прокурором спосіб захисту порушеного права не є належним до розглядуваних правовідносин.
В контексті зазначених висновків судом критично оцінюється посилання, відповідно до яких протиправне зайняття земельної ділянки державного лісового фонду або державну реєстрацію права власності на неї необхідно розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом.
Таким чином, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав також є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76).
Отже, оскільки прокурор обрав неналежний спосіб захисту порушеного права, розглядуваний позов, окрім того, що він не доведений прокурором в частині віднесення спірних земельних ділянок до земель державної власності, не може бути задоволений і з підстав обрання неналежного способу захисту права.
Крім того, стосовно позовної вимоги про повернення на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації спірних земельних ділянок, суд вважає за необхідне також зазначити наступне.
Згідно зі ст. 373 Цивільного кодексу України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону. Відповідно до ст.ст. 387, 391 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
В контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з'ясувати:
1) з яких саме правовідносин сторін виник спір;
2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором;
3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача;
4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 по справі №910/8060/19 вказав, що під ефективним способом захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Під ефективністю судового захисту розуміється спроможність судового рішення (за наслідками його виконання) призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити права та законні інтереси особи, на захист яких було подано відповідний позов.
Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).
Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).
Отже, обрання прокурором способу захисту порушеного права щодо зобов'язання повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення є не тільки неналежним, а й також неефективним, оскільки обраний спосіб захисту не призведе до відновлення прав держави.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Доводи прокурора та Хмельницької ОВА щодо набуття в комунальну власність земельних ділянок лісогосподарського призначення на які зареєстровано право власності держави, судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи. Інші доводи та аргументи сторін судом враховано, проте на висновки суду вони не впливають та відповідь на них судом окремо в цьому рішенні не викладається.
Враховуючи викладене, у позові Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Хмельницької обласної військової адміністрації, м. Хмельницький до Михайлюцької сільської ради, с. Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, с.Рилівка Шепетівського району Хмельницької області про: скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно право комунальної власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення із кадастровими номерами 6825582600:06:024:0001, 6825582600:06:007:0001, 6825582600:06:031:0001, 6825582600:06:009:0001, 6825582600:06:035:0001, 6825582600:06:010:0001, 6825582600:06:027:0001, 6825582600:06:011:0001, 6825582600:06:002:0001, 6825582600:06:038:0001; повернення на користь держави земельних ділянок лісового фонду з кадастровими номерами 6825582600:06:024:0001, 6825582600:06:007:0001, 6825582600:06:031:0001, 6825582600:06:009:0001, 6825582600:06:035:0001, 6825582600:06:010:0001, 6825582600:06:027:0001, 6825582600:06:011:0001, 6825582600:06:002:0001, 6825582600:06:038:0001 загальною площею 271,3975 га належить відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на прокуратуру у зв'язку з відмовою у позові.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 09.06.2025.
Суддя С.І. Крамар