ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.06.2025Справа № 910/2205/21
за позовом Заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави
до відповідачів:
1. Київської міської ради,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС LTD»
про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору, зобов'язання вчинити дії
Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
Секретар с/з: Станіслав ЖАЛОБА.
Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання.
Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 5 (реорганізовано в Оболонську окружну прокуратуру м. Києва) в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС LTD» про визнання незаконним і скасування рішення Київської міської ради № 340/7913 від 12.12.2019 р. «Про передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС LTD» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 в Оболонському районі м. Києва, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,0198 га на АДРЕСА_1 в Оболонському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС LTD», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі 07.07.2020 р. за № 531.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що рішення Київської міської ради № 340/7913 від 12.12.2019 р. прийнято, а договір оренди земельної ділянки № 531 від 07.07.2020 р. укладено з порушеннями вимог законодавства, зокрема ст.ст. 120, 134, 135 Земельного кодексу України, ст.ст. 328, 377 Цивільного кодексу України. Так, Київською міською радою в порушення ст. 134 Земельного кодексу України поза процедурою земельних торгів передано ТОВ «ІМПУЛЬС LTD» в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,0198 га (кадастровий номер 8000000000:78:082:0040) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 в Оболонському районі м. Києва із земель комунальної власності у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 15,6 кв.м, яка, в силу вимог ст. 376 Цивільного кодекс України, є об'єктом самочинного будівництва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 р. відкрито провадження у справі № 910/2205/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Рух справи відображено у процесуальних документах суду та заявах по суті спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 р. зупинено провадження у справі № 910/2205/21 до набрання законної сили судовим рішенням Оболонського районного суду міста Києва у справі № 756/2091/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 р. поновлено провадження у справі № 910/2205/21, призначено підготовче засідання та замінено Київську місцеву прокуратуру № 5 на її правонаступника - Оболонську окружну прокуратуру міста Києва.
23.01.2025 р. до Господарського суду міста Києва від Заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва надійшла заява про зміну предмету позову, яку прийнято до розгляду судом протокольною ухвалою від 25.02.2025 р.
У зв'язку з прийняттям судом заяви про зміну предмету позову, подальший розгляд справи № 910/2205/21 здійснюється за вимогами Заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави до Київської міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС LTD» про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 12.12.2019 р. № 340/7913 «Про передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС LTD» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 в Оболонському районі м. Києва», визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,0198 га на АДРЕСА_1 в Оболонському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:78:082:0040), укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС LTD», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі 07.07.2020 р. за № 531, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС LTD» повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,0198 га на АДРЕСА_1 у Оболонському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:78:082:0040), привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованого об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. «А» площею 15,6 кв.м.
Заперечуючи проти позову, відповідач-1 зазначає наступне:
- при зверненні до суду із позовною заявою в даній справі прокурором порушено процедуру та не дотримано вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»;
- чинним земельним законодавством передбачено виключне право власника нерухомого майна на отримання в оренду земельної ділянки, на якій воно розташоване без проведення земельних торгів;
- Київська міська рада прийняла рішення не під будівництво об'єктів дорожнього сервісу, а для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу;
- виходячи із встановлених фактичних обставин, розташування на спірній земельній ділянці належного відповідачу-2 нерухомого майна (нежитлові будівлі), що зумовлює застосування щодо процедури надання земельної ділянки в оренду виняткового застереження, передбаченого абз. 2 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, виключає застосування суб'єктом права комунальної власності на землю конкурентних засад (земельних торгів) при продажу права на оренду спірної земельної ділянки;
- сама по собі констатація факту того, що площа відведеної земельної ділянки є більшою у математичному порівнянні з площею нерухомості, без обґрунтування належними та допустимими доказами, не може вважатися належним обґрунтуванням позову та не дає підстав для його задоволення;
- оскільки спірне рішення Київської міської ради прийняте у відповідності до положень законодавства, то відсутні підстави для визнання недійсним спірного договору оренди;
- надання Київською міською радою відповідачу-2 земельної ділянки площею 0,0198 га (кадастровий номер 8000000000:78:082:0040), що розташована на АДРЕСА_1 у м. Києві, під уже збудоване нерухоме майно на підставі правочинів, правомірність яких не спростовано, на підставі положень ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України ТОВ «Імпульс LTD» набуло право вимагати визнання за ним права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, відтак, зважаючи на положення ч.ч. 3-5 ст. 376 Цивільного кодексу України, до моменту вирішення питання про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за відсутності доказів, які б спростовували правомірність набуття відповідачем-2 прав на землю під уже збудованим нерухомим майном, заявлений прокурором позов спрямований на знесення самочинного будівництва, що в силу вимог ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 212 Земельного кодексу України задоволенню не підлягає.
Заперечуючи проти позову, відповідач-2 зазначає наступне:
- прокурором не дотримано вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відтак в останнього відсутні підстави для здійснення представництва інтересів держави у даній справі;
- ТОВ "ІМПУЛЬС LTD" дотримано порядок одержання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:082:0040 у користування, а Київською міською радою прийнято правомірне рішення, яким затверджено документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки ТОВ «ІМПУЛЬС LTD» у зв'язку з набуттям права власності на майно та укладено відповідний договір;
- прокурором не надано доказів на підтвердження доводів щодо перевищення площі земельної ділянки у 13 разів пропорційно до нерухомого майна, розміщеного на ній, як і не надано доказів щодо того, що така різниця у площах відведеної ділянки та розташованої на ній будівлі (споруди) порушує чиїсь права або законні інтереси;
- ТОВ «ІМПУЛЬС LTD» стало користувачем спірної земельної ділянки на підставі закону та отримало право на оформлення права користування такою земельною ділянкою в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника майна ( ОСОБА_1 );
- прокурором не обґрунтовано та не доведено належними доказами на підтвердження своїх доводів щодо наявності підстав для визнання недійсним договору;
- ТОВ "ІМПУЛЬС LTD" не було порушено жодного нормативно-правового акту в частині реєстрації права власності на нежитлову будівлю (А), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 15,6 кв.м.;
- позовна заява не містить доказів того, що ОСОБА_1 або ТОВ "ІМПУЛЬС LTD" порушено будь-які вимоги при внесенні об'єкту нерухомості до статутного капіталу та в подальшому реєстрації права власності на таке майно;
- до позовної заяви та до заяви про зміну предмету позову не додано жодного доказу, який би підвереджував, що Київською філією комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" в особі Чуйко Г.Г. перевищено службові повноваження під час реєстрації права власності на нежитлову будівлю (А), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 15,6 кв.м.;
- заява про зміну предмету позову не містить даних про те, що існують підстави, передбачені ч.ч. 4, 7 ст. 367 ЦК України, зокрема, відсутні будь-які доводи, які б вказували на те, що: 1) збудований об'єкт порушує права інших осіб; 2) проведення перебудови об'єкта є неможливим; 3) особа відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.
Заперечуючи проти доводів відповідачів, прокурор зазначає, що:
- прокурору надано право звертатись до суду в інтересах держави у якості самостійного позивача у випадку, коли єдиний орган, уповноважений на представництво інтересів держави у спірних правовідносинах, є відповідачем у справі;
- Київська міська рада, всупереч інтересам громади, надала комунальну земельну ділянку поза аукціоном, чим порушила вимоги ст.ст. 328, 377 Цивільного кодексу України, і у такий спосіб створила умови для узаконення самочинного будівництва;
- в силу вимог ч. 2 ст. 124, абз. 13 ч. 1 ст. 134 та ч.ч.1,2 ст. 135 Земельного кодексу України в редакції, чинній станом на 19.12.2019 р., земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) для експлуатації та обслуговування саме об'єктів дорожнього сервісу підлягали виключно продажу на земельних торгах;
- з рішення Київської міської ради не вбачається, що площа земельної ділянки, наданої ТОВ «ІМПУЛЬС LTD», визначена саме з урахуванням державних будівельних норм (ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій») та відповідних санітарних норм, чинних на час прийняття спірного рішення;
- на час реєстрації за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно на спірній земельній ділянці, Київська міська рада, як власник землі, рішення про передачу будь-яким фізичним чи юридичним особам у власність чи користування спірної земельної ділянки не приймала;
- виходячи з положень ст.ст. 11, 22, 27 Закону, п. 41 Порядку, рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Чуйко Г.Г. від 05.09.2018 №42851580, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літера «А» загальною площею 15,6 кв. м по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1636708680000), не могло бути належною правовою підставою для реєстрації права власності на вказану будівлю, оскільки воно суперечить вимогам законодавства та його прийнято на користь особи, яка не була власником ані зазначеної будівлі, ані земельної ділянки, на якій ця будівля ніби то розташована.
29.04.2025 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/2205/21 до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 27.05.2025 р. проголошено скорочене рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Державним реєстратором Київської філії комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Чуйко Г.Г., 04.09.2019 р. проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літера «А» загальною площею 15,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 (рішення № 42851580 від 05.09.2018 р., запис № 27776058) на підставі технічного паспорту на будівлю від 28.08.2018 р., а також інформаційної довідки про показники об'єкта нерухомого майна від 28.08.2018 р. № 54, видані ТОВ «БТІ КОНСАЛТИНГ».
У подальшому, ОСОБА_1 передав право власності на вказану будівлю на підставі правочину, оформленого актом приймання-передачі нерухомого майна від 03.10.2018 р. б/н до статутного капіталу ТОВ «ІМПУЛЬС LTD».
04.10.2018 р. проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літера «А» загальною площею 15,6 кв.м. за адресою: вул вул. Лугова, 16-А, Оболонський р-н м. Києва (рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Чуйко Г.Г. № 43371950 від 05.10.2018 р., запис № 28257604) за ТОВ «ІМПУЛЬС LTD» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1636708680000).
12.12.2019 р. Київською міською радою прийнято рішення № 340/7913 «Про передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС LTD» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 в Оболонському районі м. Києва», відповідно до п. 1 якого вирішено передати ТОВ «ІМПУЛЬС LTD», за умови виконання п. 2 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,0198 га (кадастровий номер 8000000000:78:082:0040) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 в Оболонському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на майно (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.10.2018 р. № 140740652) (категорія земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, код КВЦПЗ 12.11, справа А-26976, заява ДЦ від 10.04.2019 р. № 72045-003836219-031-03).
На підставі заяви ТОВ «ІМПУЛЬС LTD» ФОП Холявко В.М. розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель ТОВ «ІМПУЛЬС LTD» для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на вул. Лугова, 16-А в Оболонському р-ні м. Києва, яку погоджено Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві.
07.07.2020 р. між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС LTD» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради № 340/7913 від 12.12.2019 р. передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.
Державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Пилипчуком В.А., згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46792091 від 10.05.2019 р., номер запису про право власності: 31480669, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1826009380000.
Згідно з п. 2.1 договору об'єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішення Київської міської ради № 340/7913 від 12.12.2019 р. та цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: кадастровий номер - 8000000000:78:082:0040; місце розташування - вул. Лугова, 16-А у Оболонському районі м. Києва; цільове призначення - 12.11 для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі; розмір (площа) - 0,0198 га.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що договір укладено на 10 років.
Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі 07.07.2020 р. за № 531.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 243365826 від 08.02.2021 р.) вбачається, що право оренди земельної ділянки на підставі оспорюваного договору зареєстровано 07.07.2020 р. (номер запису про інше речове право 37205113) згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 53004480 від 07.07.2020 р.
12.11.2020 р. Київська місцева прокуратура № 5 звернулась до Комунального підприємства «Київське міське БТІ» з листом № 54-8153 вих-20, в якому зазначила, що прокуратурою встановлено порушення інтересів держави при розпорядженні Київською міською радою землями територіальної громади міста Києва, та просила надати інформацію згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства по нежитловому фонду чи реєструвалось право власності на об'єкт нерухомого майна - нетитлову будівлю літера «А» по вул. Лугова, 16-А в Оболонському районі міста Києва.
Листом № 062/14-12610 (И-2020) від 19.11.2020 р. КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» у відповідь на лист прокуратури зазначило, що відповідно до даних реєстрових книг КМ «Київське міське БТІ» право власності на нежитлову будівлю літ. «А» на вул. Лугова, 16-А в м. Києві не зареєстроване.
18.11.2020 р. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направив прокуратурі лист № 05716-21703, в якому повідомив, що працівниками Департаменту, відповідно до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель м. Києва, проведено обстеження земельної ділянки за адресою: вул. Лугова, 16-А в Оболонському районі м. Києва.
За результатами вказаного обстеження складено акт обстеження земельної ділянки № 20-0656-05 від 10.11.2020 р., в якому зафіксовано, що на ділянці (кадастровий номер 8000000000:78:082:0040) розміщена автомобільна газозаправна станція та нежитлова будівля, прибудова до будівлі АЗС, яка розташована на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:78:082:0040), що знаходиться у власності ТОВ «ІМПУЛЬС LTD».
Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор стверджує, що Київською міською радою в порушення ст. 134 Земельного кодексу України поза процедурою земельних торгів передано ТОВ «ІМПУЛЬС LTD» в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,0198 га (кадастровий номер 8000000000:78:082:0040) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 в Оболонському районі м. Києва із земель комунальної власності у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 15,6 кв.м, яка, в силу вимог ст. 376 Цивільного кодекс України, є об'єктом самочинного будівництва.
Щодо підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі позивачів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Позов у даній справі пред'явлено прокурором на захист та відновлення порушених прав територіальної громади міста Києва на раціональне та ефективне розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, в той час як Київською міською радою прийнято незаконне рішення та укладено з ТОВ «ІМПУЛЬС LTD» договір оренди землі у зв'язку з реєстрацією права власності на об'єкт самочинного будівництва на спірній земельні ділянці, що безпідставно надало товариству привілейоване право користування землею та виключає можливість вільного розпорядження територіальною громадою земельною ділянкою на власний розсуд, у тому числі на конкурентних засадах відповідно до положень ст. 134 Земельного кодексу України.
Прокурор обґрунтовує необхідність захисту інтересів держави тим, що в межах відносин із розпорядження землями територіальної громади міста та надання в користування земельної ділянки із земель комунальної власності орган місцевого самоврядування (Київрада) всупереч інтересам територіальної громади прийняв незаконне рішення щодо розпорядження землею, яка є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, порушивши встановлений порядок. Тому Київрада має бути відповідачем у такій справі. Прокурор стверджує, що в даному спорі відсутній орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, тому прокурор звертається до суду саме як позивач. Державний орган виконавчої влади, який здійснює контроль у сфері земельних відносин, - Держгеокадастр не наділений законом правом на звернення до суду з позовом про скасування рішень органу місцевого самоврядування, оскільки спірна земельна ділянка не є землею сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу.
Прокурор самостійно обґрунтував, що необхідність захисту інтересів держави в цій справі полягає в необхідності захисту територіальної громади міста Києва, яка відповідно до ст. 13 Конституції України є власником землі та інших природних ресурсів, адже передача спірної земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів призводить до втраченої можливості отримати максимально великий розмір орендної плати у разі продажу права оренди на земельних торгах.
При цьому прокурор подав позов для усунення помилки, допущеної, на думку прокурора, самим органом місцевого самоврядування при наданні земельної ділянки в оренду, тобто при здійсненні його власних функцій у земельних відносинах, правильно вказавши, що Київрада, яка не вчинила дій для виправлення допущеного порушення, у такій справі має бути відповідачем. Водночас інший орган, який відповідно до чинного законодавства здійснює функції з розпорядження землями територіальної громади, відсутній.
Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Крім того, згідно з абз. 5 ст. 15-2 Земельного кодеуксу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
З наведених норм права вбачається, що до повноважень Держгеокадастру віднесено функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (ч. 4а ст. 122 ЗК України), а також державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності (абз. 5 ст. 15-2 ЗК України).
Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом (ч. 2 ст. 188 Земельного кодексу України).
Органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів, визначені ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка є комунальною власністю, цільове призначення - для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу.
Спірна земельна ділянка не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тому Держгеокадастр у даному випадку не наділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгекадастр правом звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у цій справі.
Таким чином, Держгеокадастр, здійснюючи функції щодо нагляду за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, не наділений правом на звернення до суду з позовами про скасування рішень органу місцевого самоврядування.
Суд зазначає, що позов у даній справі поданий в межах спору про право користування земельною ділянкою, у якому територіальна громада міста Києва є учасником цивільних відносин та стороною спору. Територіальна громада здійснює свої цивільні права та обов'язки через орган місцевого самоврядування в межах його компетенції, встановленої законом, - Київраду, замість якої й діє прокурор.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 р. у справі № 910/5201/19.
Враховуючи викладені прокурором у позовній заяві обставини та беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що Заступником керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва обґрунтовано та з дотриманням вимог ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» подано позовну заяву в інтересах держави до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС LTD» про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії (повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованого об'єкту нерухомого майна).
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений ст. 16 Цивільного кодексу України.
Поряд з цим, положеннями ст. 9 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень Київської міської ради в галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб та надання земельних ділянок у користування.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Із зазначеною нормою Конституції кореспондуються положення ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якими встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Порядок надання земельних ділянок у власність чи користування, наведений у ст. 123 Земельного кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що рішення органів про надання земельних ділянок приймаються на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки зі зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання в користування земельної ділянки, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання в користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно з ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним ч.ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу (ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України).
За приписами ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).
Частинами 1, 2 ст. 135 Земельного кодексу України визначено, що земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених ч.ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу.
З наведеного вбачається, що за загальним правилом земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них підлягають продажу на конкурентних засадах (ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 134, ч. 1 ст. 135 Земельного кодексу України).
Виключення з цього правила чітко визначені у вичерпному переліку, який закріплено законодавцем у ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України.
Водночас, враховуючи норму абз. 13 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України в кореспонденції з положеннями ч. 2 ст. 124, ч.ч. 1, 2 ст. 135 Земельного кодексу України (у редакції чинній, на момент виникнення спірних правоввідносин), земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) для експлуатації та обслуговування саме об'єктів дорожнього сервісу підлягали виключно продажу на земельних торгах.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01.07.2020 р. у справі № 910/9028/19.
Так, Київською міською радою прийнято рішення № 340/7913 від 12.12.2019 р. про передачу ТОВ «ІМПУЛЬС LTD» в оренду на 10 років земельної ділянки площею 0,0198 га по АДРЕСА_1 в Оболонському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі у зв'язку з набуттям ТОВ «ІМПУЛЬС LTD» права власності на нерухоме майно.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, площа нерухомого майна становить 15,6 кв.м, в той час як площа переданої в оренду земельної ділянки становить 0,0198 га.
Відповідно до пояснювальної записки до технічної документації, розробленої ФОП Холявко В.М., на час її складання на земельній ділянці розташована нежитлова будівля та навіс. Цільове призначення вказаної земельної ділянки (12.11.) - для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу.
Водночас, на час прийняття оспорюваного рішення Київської міської ради на спірній земельній ділянці знаходилась автомобільна газозаправна станція та нежитлова будівля (прибудова до АЗС), яка розташована на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:78:082:0020), що знаходиться у власності ТОВ «ІМПУЛЬС LTD». Зазначене підтверджується актом обстеження земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 20-0656-05 від 06.11.2020 р.
Згідно з абз. 9 ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги» об'єкти дорожнього сервісу - спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів, майданчики для стоянки транспортних засобів, майданчики відпочинку, видові майданчики, автозаправні станції, пункти технічного обслуговування, мотелі, готелі, кемпінги, торговельні пункти (у тому числі малі архітектурні форми), автозаправні комплекси, складські комплекси, пункти медичної та технічно-евакуаційної допомоги, пункти миття транспортних засобів, пункти приймання їжі та питної води, автопавільйони, а також інші об'єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та які розміщуються на землях дорожнього господарства або потребують їх використання для заїзду та виїзду на автомобільну дорогу.
Враховуючи, що актом обстеження № 20-0656-05 від 06.11.2020 р. встановлено розташування на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:082:0020 автомобільної газозаправної станції та прибудови до АЗС, то зазначені об'єкти належать до об'єктів дорожнього сервісу, оскільки вони прямо зазначені у переліку таких об'єктів, наведених у ч. 9 ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги», зокрема: майданчики для стоянки транспортних засобів, пункти миття транспортних засобів, інші об'єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оспорюваним рішенням Київської міської ради передано ТОВ «ІМПУЛЬС LTD» в оренду земельну ділянку без проведення конкурсу не для експлуатації та обслуговування наявного на ній майна, а для експлуатації та обслуговування автостоянки (спеціального відкритого майданчика, призначеного для тимчасового чи постійного зберігання транспортних засобів).
Крім того, судом встановлено, що площа земельної ділянки (0,0198 га), яка надана товариству в оренду у зв'язку з переходом права власності на нерухоме майно загальною площею 15,6 кв.м, майже в 13 разів перевищує площу вказаного нерухомого майна.
Сукупний аналіз норм законодавства (ст.ст. 116, 120, 124, 134 Земельного кодексу України) свідчить про те, що у разі набуття права власності на нерухоме майно, особа набуває право на земельну ділянку, на якій розташоване вказане майно, і саме така земельна ділянка може бути надана їй у власність чи передана у користування без проведення земельних торгів. Водночас, право на вільну від забудови земельну ділянку може набуватися лише за результатами проведення земельних торгів.
Законодавством також встановлено баланс між приватними інтересами особи, у власності якої перебуває нерухоме майно, на отримання земельної ділянки, на якій це майно розташоване, та суспільним інтересом, який полягає у відчуженні за конкурсною процедурою права на земельну ділянку, на якій відсутнє майно, що належало б громадянину чи юридичній особі.
За таких обставин, з метою раціонального використання землі комунальної власності та для надання її власнику нерухомого майна поза конкурсною процедурою, необхідно встановити наявність нерухомості на земельній ділянці, її площу та площу, яка дійсно необхідна для її експлуатації.
Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил, зокрема, Державних будівельних норм "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**", затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 р. за № 44, Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 р. № 173, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.1996 р. за № 379/1404; Державних будівельних норм "Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005", затверджених наказом Держбуду України від 18.05.2005 р. № 80, (надано чинності наказом Держбуду України від 28.09.2005 р. № 175).
Водночас, сторонами не надано доказів в обґрунтування (з урахуванням будівельних та санітарних норм) необхідності виділення відповідачу-2 земельної ділянки саме такої площі (0,0198 га).
З огляду на наведене, суд зазначає, що отримання в оренду земельної ділянки в розмірі, що значно перевищує площу належного ТОВ «ІМПУЛЬС LTD» нерухомого майна передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у визначеному положеннями ст.ст. 134, 135 Земельного кодексу України порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.07.2020 р. у справі № 910/9028/19.
Поряд з цим, суд наголошує, що розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщеного на ній майна, не є безмежним, оскільки в будь-якому випадку обумовлюється наявною у власника необхідністю використовувати майно за цільовим призначенням. З'ясування в такому випадку дійсного розміру земельної ділянки, яка має бути відведена власнику майна, забезпечує розумний баланс між індивідуальними та колективними інтересами, що зумовлює пропорційність втручання у право мирного володіння майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 р. у справі № 910/5201/19.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне Рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «ІМПУЛЬС LTD» було прийнято, зокрема, і на підставі ст. 120 Земельного кодексу України (у зв'язку з переходом права власності на нерухоме майно).
Статтею 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків та об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).
Якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" і ст. 125 Земельного кодексу України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права.
Судом встановлено, що на час реєстрації за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно на спірній земельній ділянці, Київська міська рада, як власник землі, рішення про передачу будь-яким фізичним чи юридичним особам у власність чи користування спірної земельної ділянки не приймала.
Як було зазначено вище, ОСОБА_1 передав право власності на нежитлову будівлю літ. «А» на АДРЕСА_1 , на підставі правочину, оформленого актом приймання-передачі нерухомого майна від 03.10.2018 р. б/н до статутного капіталу ТОВ «ІМПУЛЬС LTD».
При цьому, в листі КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» № 062/14-12610 (И-2020) від 19.11.2020 р. зазначено, що відповідно до даних реєстрових книг КМ «Київське міське БТІ» право власності на нежитлову будівлю літ. «А» на вул. Лугова, 16-А в м. Києві не зареєстроване.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру спірна земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:082:0020 по АДРЕСА_1 в Оболонському районі м. Києва, як об'єкт цивільних прав, зареєстрована 21.02.2019 р., тобто вже після набуття товариством права власності на нерухоме майно (04.10.2018 р.).
Земельна ділянка, яка відводиться за рахунок земель, не наданих у власність чи користування, не відноситься до земель, які згідно з приписами ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають передачі в оренду на конкурентних засадах, не може передаватись в оренду інакше, як із земельного аукціону.
Таким чином, оскільки земельна ділянка площею 0,0198 га була сформована лише у 2019 р. та право користування нею раніше не було оформлено, тому у подальшому не могло виникнути переходу такого права (визначеного приписами ст. 120 Земельного кодексу України і ст. 377 Цивільного кодексу України) до ТОВ «ІМПУЛЬС LTD».
Доказів протилежного матеріали справи не містять та відповідачами до суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради № 340/7913 від 12.12.2019 р.
Щодо позовної вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Так, в силу приписів ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.
Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору (його частини), позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.
Під час вирішення даної справи суд виходить з того, що договори можуть бути визнані недійсними лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в справі про визнання договорів недійсними суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними і настання певних юридичних наслідків.
Разом з тим, суд зазначає, що вимога позивача щодо визнання недійсним спірного договору є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради № 340/7913 від 12.12.2019 р.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради № 340/7913 від 12.12.2019 р., вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею також підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги прокурора про зобов'язання вчинити дії (повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованого об'єкту нерухомого майна), суд зазначає наступне.
За статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
При цьому, формулювання положень ст. 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.
Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу положень законодавства та приписів ч. 2 ст. 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного.
За практикою Великої Палати Верховного Суду самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки (пункт 88 постанови від 15.11.2023 р. у справі № 916/1174/22).
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені ст. 376 ЦК України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна. Тобто, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. У випадку задоволення однієї із зазначених вище вимог юридична доля самочинно побудованого майна (спірного об'єкта нерухомості) буде вирішена у встановленому законом порядку. Разом із цим буде відновлено стан єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.
Як підтверджується матеріалами справи, спірна земельна ділянка будь-яким особам до прийняття оспорюваного рішення не надавалась, правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомого майна, що на ній знаходиться, відсутні.
Оскільки ТОВ «ІМПУЛЬС LTD» фактично не набуло права власності на будівлю літ. «А» по вулиці Луговій, 16-А в Оболонському районі міста Києва, вказане унеможливлює набуття відповідачем земельної ділянки в оренду під цим об'єктом на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 134 Земельного Кодексу України.
Самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.
Належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.
Отже, з огляду на приписи ст. 376 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, захист інтересів держави потребує покладення судом на відповідача-2 обов'язку повернути земельну ділянку комунальної власності загальною площею 0,0198 га (кадастровий номер: 8000000000:78:082:0040) на вул. Лугова, 16-А в Оболонському районі м. Києва її законному власнику - Київській міській раді шляхом знесення самочинного збудованого об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. «А» площею 15,6 кв.м.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог прокурора.
Решта долучених до матеріалів справи документів та висловлених учасниками процесу пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно задоволення позову не спростовує.
За приписами ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за вимоги, розмір яких визнаний судом обґрунтованим (без урахування застосованого судом зменшення).
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 12.12.2019 р. № 340/7913 «Про передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС LTD» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 в Оболонському районі м. Києва».
3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0198 га на АДРЕСА_1 в Оболонському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:78:082:0040), укладений між Київською міською радою (код 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС LTD» (код 23514836), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі 07.07.2020 р. за № 531.
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС LTD» (03194, м. Київ, б. Руденка Миколи, буд. 15 в літері «А», код 23514836) повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код 22883141) земельну ділянку площею 0,0198 га на АДРЕСА_1 у Оболонському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:78:082:0040), привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованого об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. «А» площею 15,6 кв.м.
5. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код 22883141) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, код 02910019) 3 405 (три тисячі чотириста п'ять) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС LTD» (03194, м. Київ, б. Руденка Миколи, буд. 15 в літері «А», код 23514836) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, код 02910019) 4 163 (чотири тисячі сто шістдесят три) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Людмила ШКУРДОВА
Повне рішення складено та підписано 10.06.2025 р.