Справа № 932/3020/25
Провадження № 3/932/1171/25
03 червня 2025 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Юдіна Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 247377 від 15.02.2025, близько 01 год 30 хв., 15.02.2025, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Kangoo д.н.з. НОМЕР_1 за адресою м. Дніпро, Центральний міст, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т.з. та у закладі охорони здоров'я КП «ДБКЛПД» ДОР ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР України. Так, ОСОБА_1 інкриміноване вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні адвокат Левшакова О.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просила суд закрити справу щодо останнього на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, подавши відповідне клопотання до суду. Разом із цим зазначали, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 співробітники поліції не роз'яснювали йому його права та не пропонували пройти медичний огляд у лікувальному закладі.
ОСОБА_1 підтримав позицію свого адвоката зазначивши, що він не відмовлявся пройти огляд, в ході бесіди зі співробітниками поліції виник конфлікт, оскільки водій неодноразово просив викликати поліцію, щоб написати заяву про нанесення йому тілесних ушкоджень, проте був проігнорований.
У своєму клопотанні адвокат зазначає, що протокол про адміністративне затримання АЗ № 069473 віл 15.02.2025 містить зазначення про фактичне затримання о 02 год 13 хв, роз'яснення ОСОБА_1 прав та обов'язків, передбачених ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, відсутність скарг та зауважень, а також відмову останнього від підпису, хоча зазначене повністю спростовується інформацією, яка містить на відеозапису, долученому до матеріалів справи.
Окрім цього, долучений протокол адміністративного затримання не може бути визнаний належним та допустимим доказом, у зв'язку із тим, що містить виправлення, зокрема щодо часу затримання ОСОБА_2 . Акт тимчасового затримання транспортного засобу взагалі відсутній в матеріалах справи.
Відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, долученими до матеріалів справи, не зафіксовано моменту чіткої відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора, а навпаки останній погоджується пройти огляд після того, як працівники поліції приймуть у нього заяву про вчинення кримінального правопорушення та зафіксують факт спричинення йому тілесних ушкоджень. Разом із цим, на відеозаписі з бодікамер поліцейських також не зафіксовано моменту, як працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я КП «ДБКЛПД» ДОР, а останній відмовляється від проходження огляду.
Окрім цього, адвокат зауважує, що проходження огляду в медичному закладі пропонується поліцейським не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмову направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо. І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. На долученому відеозаписі не вбачається, щоб поліцейський вручав ОСОБА_1 письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я, відсутні відомості про таке вручення (або відмову від отримання направлення) і в матеріалах справи.
Також наявні розбіжності у зазначеному часі у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - 01 год 37 хв, оскільки у такий час згідно з відеозапису поліцейський тільки перевіряє документи ОСОБА_1 .
Разом із цим, ОСОБА_1 не було роз'яснено прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що зафіксовано на відеозаписі з боді камер патрульної поліції.
На підставі викладеного, враховуючи, що у діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адвокат Левшакова О.І., просить суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
При прийнятті остаточного рішення у справі суд досліджує документи, які знаходяться в матеріалах справи та які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 247377 від 15.02.2025, а саме: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складене на ім'я ОСОБА_1 від 15.02.2025; рапорт співробітника поліції; протокол АЗ № 069473 від 15.02.2025 про адміністративне затримання; відео з бодікамер патрульної поліції.
Щодо клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме за відсутності в діях останнього складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
У своєму клопотанні адвокат Левшакова О.І. посилається, зокрема, на порушення під час складання протоколу про адміністративне затримання, оскільки викладені у ньому дані заперечують фактично зафіксованим даним.
Частиною 1 статті 261 КУпАП передбачено, що про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
Так, згідно з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування зі співробітниками поліції виражався нецензурною лайкою, чітко не відповідав на поставлені запитання з боку співробітників поліції, відповідав грубо та зухвало. Після чого водія було попереджено про можливість застосування щодо нього адміністративного затримання. Далі, під час складання працівниками поліції протоколу водій почав стукати у вікна службового транспорту співробітників поліції, тримати двері транспортного засобу, на попередження про застосування щодо нього адміністративного затримання у разі продовження своїх дій не реагував. Перед адміністративним затриманням, водія неодноразово було попереджено про можливість його затримання, проте останній проігнорував це. Також, співробітником поліції було запропоновано ознайомитись ОСОБА_1 із складеним щодо нього протоколом про адміністративне затримання на що водій відмовився.
Сторона захисту у своєму клопотанні посилається на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння проте, а лише хотів спочатку, щоб працівники поліції прийняли у нього заяву про вчинення кримінального правопорушення та зафіксували факт спричинення йому тілесних ушкоджень. Окрім цього не зафіксоване на відеозаписі з бодікамер поліцейських моменту, як працівники поліції пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, та, як наслідок, не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження огляду. Оскільки співробітники поліції мали виявити за зафіксувати ознаки сп'яніння, а не допустити формальне припущення в особи таких ознак.
Під час спілкування зі співробітникам поліції ОСОБА_1 повідомив, що на передодні у ввечері вживав пиво. Після повідомлення про виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, співробітники поліції неодноразово пропонували йому пройти огляд або на місці за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager або у закладі охорони здоров'я, проте водій з самого початку не міг вирішити чи буде він проходити такий огляд, після чого повідомив, що має намір пройти огляд лише після прийняття від нього заяви про нанесення йому тілесних ушкоджень. Співробітники поліції запропонували водієві спочатку пройти відповідний огляд після чого написати заяву, проте ОСОБА_1 наполягав саме на необхідності спершу написати заяву спочатку спокійно, а потім у грубій формі.
Так, суд оцінює таку поведінку водія як лінію захисту під час спілкування зі співробітниками поліції та можливість відтягнути момент проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки з боку водія під час діалогу зі співробітниками поліції (47:06-50:34 відеозапису) скарг на здоров'я не надходило, об'єктивної причини, яка б унеможливлювала або ускладнювала проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не встановлено.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Суд зазначає, що виявлення та встановлення ознак алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу відноситься до повноважень виключно співробітників поліції, та є лише підставою для проведення відповідного огляду для підтвердження або спростування підозри поліцейського щодо перебування водія у стані алкогольного сп'яніння. У зв'язку із чим встановлення ознак алкогольного сп'яніння співробітником поліції окремому доказуванню, а в подальшому, оскарженню не підлягає.
Щодо твердження сторони захисту про невручення письмового направлення на проходження огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі Порядок), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, п. 8 Порядку.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З урахування викладеного суд зазначає, що відповідне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції обов'язково має бути, проте процесуальний порядок відповідно до якого таке направлення має бути вручене водієві безпосередньо перед запропонуванням йому проїхати у заклад охорони здоров'я для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння не визначений діючим законодавством.
Щодо часу складання направлення суд зазначає, що відповідно до бодікамер патрульної поліції, у перший раз ОСОБА_1 було запропоновано пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі о 01 год 37 хв, а тому зазначення саме такого часу є логічним та послідовним.
Відтак, враховуючи, що докази наявні в матеріалах провадження у справі дають суду можливість повно, послідовно, достовірно та об'єктивно встановити перебіг дій за якими було виявлено, зафіксовано та задокументовано порушення ОСОБА_1 частини 1 статті 130 КУпАП, шляхом відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, сп'яніння або, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Встановлені судом обставини виявленого правопорушення свідчать про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 130 КУпАП, а його дії слід кваліфікувати як порушення учасником дорожнього руху, передбачених п. 2.5. Правил дорожнього руху.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа) відповідно до статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту статті 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, відсутність обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а також особу яка притягається до адміністративної відповідальності, її майновий стан, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
У відповідності до статті 40-1 КУпАП, частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому винесено постанову.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 24, 27, 30, 33, 38, 130, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративні стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.
Суддя Н.М. Юдіна