ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.06.2025Справа № 910/7123/25
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
позовну заяву Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Тутена Луі
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
Подільська окружна прокуратура міста Києва (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Тутена Луі (далі - відповідач) про усунення перешкод територіальній громаді міста Києва в особі позивача у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної форми власності загальною площею 0,0470 га, що входить в межі земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:85:513:0002 загальною площею 0,6475 га на Контрактовій площі, 2 у Подільському районі міста Києва, шляхом зобов'язання відповідача повернути вказану земельну ділянку територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради з приведенням її у придатний для використання стан шляхом демонтажу (знесення) атракціону «Колесу огляду».
В обґрунтування пред'явлених вимог прокурор вказував на те, що земельна ділянка комунальної форми власності загальною площею 0,0470 га, що входить в межі земельної ділянки площею 0,6475 га (кадастровий номер 8000000000:85:513:0002) на Контрактовій площі, 2 в Подільському районі міста Києва з 20.08.2019 року самовільно зайнята відповідачем, який використовує її без належно оформленого права та не за цільовим призначенням, а тому така земельна ділянка підлягає поверненню законному власнику - позивачу.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
У даному випадку, подана прокурором позовна заява не відповідає окремим положенням статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи таке.
Пунктом 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте, всупереч вказаним вище приписам процесуального законодавства, позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Також, в силу пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Положеннями частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншому учаснику у паперовій формі листом з описом вкладення у випадку відсутності у такого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у такого учасника справи електронного кабінету.
Враховуючи відсутність електронного кабінету у відповідача, суд дійшов висновку, що прокурор мав долучити до позовної заяви докази надіслання її копії з додатками відповідачу засобами поштового зв'язку.
Суд зазначає, що належними доказами відправлення учаснику справи копії позовної заяви та доданих до неї документів є: 1) документи, що підтверджують надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, або 2) опис вкладення у поштове відправлення та документи, що підтверджують надання поштових послуг.
При цьому, суд звертає увагу прокурора на те, що Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до приписів пункту 17 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Відповідно до пункту 6.7 Порядку пересилання відправлень «Укрпошта Документи», затвердженого наказом АТ «Укрпошта» від 19.08.2021 №135 (зі змінами), при прийманні відправлень Документи з описом вкладення відправник заповнює бланк опису у двох примірниках. Працівник об'єкта поштового зв'язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставляє відбиток календарного поштового штемпеля. Один примірник опису вкладається до відправлення Документи, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник об'єкта поштового зв'язку повинен зазначити номер відправлення Документи. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до відправлення Документи, вартість вкладення (предметів) може не зазначатися.
Крім того, за змістом абзацу 3 пункту 6.9 Порядку пересилання відправлень «Укрпошта Документи», затвердженого наказом АТ «Укрпошта» від 19.08.2021 №135 (зі змінами), після приймання відправлення відправнику видається розрахунковий документ, якщо інше не передбачено договором (фіскальний касовий чек, розрахункова квитанція), який підтверджує надання послуги, а також накладна «Приймання» (якщо робоче місце оператора об'єкта поштового зв'язку оснащене реєстратором розрахункових операцій широкоформатного друку).
З урахуванням наведених положень розрахунковий документ та опис вкладення є належними та допустимими доказами надсилання копії позовної заяви з додатками іншим учасникам справи.
Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 20.01.2025 у справі № 914/658/24.
В якості доказів, що підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками прокурором долучено копію опису вкладення у цінний лист та накладну, проте беручи до уваги те, що прокурор не надав розрахункового документу, що підтверджує докази надання послуг поштового зв'язку (фіскальний касовий чек, розрахункова квитанція), суд дійшов висновку про відсутність у матеріалах позову належних доказів на підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками.
Суд наголошує на тому, що наведена у пункті 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України вимога щодо надання доказів надсилання копії позову іншим учасникам справи зумовлена необхідністю забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надання рівних можливостей з іншими особами представити свою позицію перед судом.
Дотримання принципу процесуальної рівності сторін полягає, серед іншого, і в належному інформуванні сторін про провадження у їхніх справах.
Не повідомлений належним чином учасник справи позбавлений можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу. Крім того, неповідомлення учасника справи про звернення з позовною заявою порушує його процесуальні права, принципи рівності усіх учасників судового процесу та змагальності сторін, закріплені у статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання окремих вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Беручи до уваги вищевикладене, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити прокурору строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання заяви із зазначенням інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- подання належних доказів на підтвердження надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу - Фізичній особі-підприємцю Тутену Луі.
4. Роз'яснити прокурору, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
6. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.
Суддя В.С. Ломака