ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.06.2025Справа № 910/2797/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Служби зовнішньої розвідки України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паладин Україна"
про стягнення 39 900,00 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Служби зовнішньої розвідки України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паладин Україна" про стягнення 39 900,00 грн, з яких: пеня у розмірі 26 460,00 грн, штраф у розмірі 2 940,00 грн та штраф у розмірі 10 500,00 грн за невиконання зобов'язань за договором про закупівлю послуг від 27.06.2024 № 370/24, що призвело до одностороннього його розірвання.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю послуг від 27.06.2024 № 370/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позову.
17.03.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.
23.04.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
28.04.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Відповідач своїм правом на подання до суду заперечень на відповідь на відзив не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
27.06.2024 між Службою зовнішньої розвідки України (надалі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паладін Україна" (надалі - виконавець, відповідач) укладено Договір №370/24 про закупівлю послуг (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених даним Договором позивач доручає, а відповідач приймає на себе зобов'язання надати послуги з розроблення проектної документації (стадія «Робочий Проект») на побудову систем охоронної та пожежної сигналізації в будівлях та окремих приміщеннях, розташованих на об'єкті Києва.
Згідно з п. 1.2 Договору послуги за цим Договором надаються відповідно до кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 та за ДК 021:2015 код СРV 71320000-7 «Послуги з інженерного проектування», а позивач приймає виконані роботи й оплачує їх на умовах даного Договору, КЕКВ 2240.
Договірна ціна цього Договору визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною цього Договору, є твердою і складає 42 000,00 грн (п. 2.1. Договору).
Розрахунок за Договором здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів після підписання сторонами Акту приймання - здачі наданих послуг (п. 3.2 Договору).
Послуги вважатимуться наданими після передачі позивачу повного комплекту проектної документації у 4 (чотирьох) примірниках в паперовому вигляді та в програмному комплексі, сумісному з програмним комплексом АВК-5, позитивну експертну оцінку, а також підписання Акту наданих послуг (п. 3.3. Договору).
Послуги за цим Договором (п. 1.1) надаються не пізніше 30.09.23024 (п.4.3 Договору).
Згідно з п. 6.3 Договору виконавець (відповідач) несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за договором і у таких сумах:
- у разі порушення строку надання послуг за цим Договором з виконавця стягується пеня у розмірі 1% договірної ціни визначеної п. 2.1 цього Договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) % вказаної ціни;
- у разі порушення умов зобов'язання щодо якості робіт з виконавця стягується штраф у розмірі 20% договірної ціни цього Договору.
У разі одностороннього розірвання договору з підстав невиконання (неналежного виконання) виконавцем взятих на себе зобов'язань за договором, останній зобов'язується сплатити на користь замовника штраф у розмірі 25% від договірної ціни визначеної п. 2.1 Договору протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту розірвання Договору.
Як встановлено п. 5.2.1 Договору, замовник (позивач) має право ініціювати розірвання цього договору у разі невиконання (неналежного виконання) зобов'язань відповідачем, в односторонньому порядку розірвати цей Договір шляхом письмового повідомлення відповідача засобами поштового зв'язку (цінним листом з описом вкладення).
Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2024 року, щодо виконання інших зобов'язань - до повного їх виконання (п. 8.1 договору).
Позивач звертався до відповідача з листом від 03.12.2024 № 16/4/5637 щодо невиконання зобов'язань за Договором з повідомленням про розірвання Договору в односторонньому порядку на підставі п. 5.2.1 Договору (докази надсилання наявні в матеріалах справи).
Крім того, позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 09.12.2024 про сплату штрафних санкцій у розмірі 39 900,00 грн (докази надсилання наявні в матеріалах справи).
Відповідач відповіді на претензію позивача не надав, штрафні санкції не сплатив.
У зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за Договором із надання послуг у визначених обсягах та у погоджений строк, а також несплату штрафних санкцій за таке порушення на відповідні вимоги позивача, останній звернувся із даним позовом до суду, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паладин Україна" пеню у розмірі 26 460 грн та штраф у розмірах 2 940,00 грн та 10 500,00 грн.
Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, стверджуючи, що невиконання ним зобов'язань виникло саме з вини позивача, якому відповідно до умов п. 5.3.3. Договору завчасно листом від 02.05.2024 надано відомості щодо працівників, які будуть виконувати роботи, які не були враховані позивачем та не відображені у додатках до Договору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Суд зазначає, що згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначити, що стаття 177 ЦК України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.
Як встановлено судом, сторони у Договорі погодили надання послуг на суму 42 000,00 грн в строк до 30.09.2024.
Доказів надання відповідачем послуг на суму 42 000,00 грн матеріали справи не містять та відповідачем не надано, у зв'язку з чим позивач скористався своїм правом, визначеним пп. 5.2.1. п. 5.2. Договору на розірвання Договору в односторонньому порядку, направивши відповідачу 03.12.2024 відповідний лист. З урахуванням умов п. 11.4. Договору, даний Договір вважається розірваним з 03.12.2024 та даний факт (розірвання Договору) відповідачем не оспорюється.
Водночас, викладені у відзиві на позовну заяву заперечення щодо позовних вимог з мотивів відсутності вини відповідача у невиконанні Договору суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідний лист зі списком працівників направлено позивачу на електронну пошту 02.05.2024, тобто до дати укладення між сторонами Договору, тоді як в умовах пп. 5.3.3. п. 5.3. Договору визначено обов'язок відповідача щодо надання такого списку протягом 5 днів з моменту підписання Договору. Однак, жодних доказів того, що відповідачем з моменту укладання Договору та до дати його розірвання вчинялись будь-які дії з метою виконання Договору, останнім не надано.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
За змістом ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач порушив свої зобов'язання за Договором, що є підставою для застосування до нього відповідальності за таке порушення.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Згідно з п. 6.3 Договору виконавець (відповідач) несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за договором і у таких сумах:
- у разі порушення строку надання послуг за цим Договором з виконавця стягується пеня у розмірі 1% договірної ціни визначеної п. 2.1 цього Договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) % вказаної договірної ціни;
- у разі порушення умов зобов'язання щодо якості робіт з виконавця стягується штраф у розмірі 20% договірної ціни цього Договору.
У разі одностороннього розірвання договору з підстав невиконання (неналежного виконання) виконавцем взятих на себе зобов'язань за договором, останній зобов'язується сплатити на користь замовника штраф у розмірі 25 (двадцяти п'яти) відсотків від договірної ціни визначеної п. 2.1 Договору протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту розірвання Договору (п. 6.7. Договору).
Відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
З огляду на ті обставини, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов Договору та факт його розірвання в односторонньому порядку, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій, нарахованих на підставі п.п. 6.3. та 6.7. Договору є обґрунтованими та правомірними.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій, суд зазначає що останній є обґрунтованим, законним та арифметично вірним.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно положень ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паладин Україна» (01011, місто Київ, вулиця Рибальська, 13, офіс 4; ідентифікаційний код 41773661) на користь Служби зовнішньої розвідки України (04107, місто Київ, вулиця Нагірна, 24/1; ідентифікаційний код 33240845) пеню у розмірі 26 460,00 грн, штраф відповідно до п. 6.3. Договору у розмірі 2 940,00 грн, штраф відповідно до п. 6.7. Договору у розмірі 10 500,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано: 10.06.2025.
Суддя Т. Ю. Трофименко