Справа № 909/688/25
10.06.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Стефанів Т. В., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 06.06.2025 (вх. № 5055/25 від 06.06.2025)
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД"
до Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України",
приватного виконавця Ігнатіва Олекси Любомировича
про стягнення з приватного виконавця Івано-Франківського виконавчого округу Ігнатіва О. Л. частину завданої шкоди в розмірі 350 000 грн під час вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1; визнання дій та бездіяльності АТ "Державний експортно-імпортний банк України" з 06.07.2022 по 18.12.2023 неправомірними,
Товариство з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", приватного виконавця Ігнатіва Олекси Любомировича про стягнення з приватного виконавця Івано-Франківського виконавчого округу Ігнатіва О. Л. частину завданої шкоди в розмірі 350 000 грн під час вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1, визнання дій та бездіяльності АТ "Державний експортно-імпортний банк України" з 06.07.2022 по 18.12.2023 неправомірними.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025 справу № 909/688/25 передано на розгляд судді Стефанів Т. В.
При дослідженні матеріалів справи судом установлено факт того, що позивачем у справі являється ТОВ "КГД-БУД".
Суддею Стефанів Т. В. заявлено самовідвід у даній справі, з тих підстав, що має місце факт існування договірних відносин між суддею та ТОВ "КГД-БУД".
Крім того, на даний час суддя Стефанів Т. В. перебуває у дружніх відносинах з керівником ТОВ "КГД-БУД".
Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Разом із тим, вказаний перелік підстав не є вичерпним, оскільки, припускається існування інших підстав вважати суддю заінтересованим у результаті розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 908/2349/14 вказано, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення від 24.05.1989 у справі "Хаушильд проти Данії").
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини від 24.05.1989 у справі "Хаушильд проти Данії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2000 у справі "Ветштайн проти Швейцарії"). Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, а заявник таких доказів не наводить. Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v.Malta (Мікаллефф проти Мальті) п. 98).
Згідно з ч. 1 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 1 ст. 39 ГПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
За вказаних обставин, виходячи із загальних принципів судочинства, з метою виключення будь-яких сумнівів в неупередженості судді при вирішенні даної справи, заява про самовідвід судді по справі № 909/688/25 підлягає задоволенню, у зв'язку з чим справу належить передати для розподілу у відповідності з вимогами ст. 32, 40 ГПК України.
Керуючись ст. 32, 35, 38-40, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Самовідвід судді Стефанів Т. В. у справі № 909/688/25 задоволити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 10.06.2025.
Суддя Т. В. Стефанів