номер провадження справи 33/243/24
27.05.2025 Справа № 908/3146/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.,
при секретарі судового засіданні Драковцевій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні матеріали справи №908/3146/24
за позовом Комунального некомерційного підприємства “Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (69600, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, буд. 10, ідентифікаційний код 02006716)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУЛ ФЬЮЖН» (61045, м.Харків, вул. Тобольська, буд. 42-А, ідентифікаційний код 45153578)
про стягнення 346611,87 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Берестовенко Д.О. (в залі суду) - довіреність б/н від 02.01.2025;
від відповідача: Утюгов Б.О. (в режимі відеоконференції) - ордер серії ВІ №1272705 від 14.01.2025;
До Господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне некомерційне підприємство “Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУЛ ФЬЮЖН» про стягнення 346611,87 грн., з яких основний борг - 96490,60 грн.; пеня в розмірі 1% від суми непоставленого товару за кожний день затримки - 171753,27 грн.; штраф у розмірі 20% від ціни договору за порушення строків поставки понад 10 днів (п.6.2 договору) у розмірі 39184,00 грн. та штраф у розмірі 20% від ціни договору за кожне порушення постачальником умов цього договору (п.6.4 договору) у розмірі 39184,00 грн.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю №2112/1/ТБ/23 від 06.12.2023 щодо заправки автівок позивача за талонами, наданими відповідачем.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 509, 525, 526, 530, 546, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 193, 216 Господарського кодексу України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.12.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
19.12.2024 позивачем подано в системі “Електронний суд» заяву про усунення недоліків, в якій зазначено уточнений ідентифікаційний код відповідача - 45153578. Також позивачем подано докази на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
В доповнення до заяви про усунення недоліків позивач подав 20.12.2024 в системі “Електронний суд» клопотання про приєднання до матеріалів справи позовної заяви в новій редакції, яка була зазначена в заяві про усунення недоліків, однак внаслідок технічних причин не додалася до системи “Електронний суд».
Суд не приймає до розгляду додану позовну заяву в новій редакції, оскільки вона не містить підпису позивача.
Враховуючи те, що позивач подав заяву про усунення недоліків від 19.12.2024 у встановлений строк, суд ухвалив прийняти до розгляду первісно подану позовну заяву з урахуванням заяви про усунення недоліків від 19.12.2024.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/243/24, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.01.2025 об 11 год. 30 хв.
09.01.2025 від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого відповідач просив передати справу №908/3146/24 на розгляд Господарського суду Харківської області за місцезнаходженням відповідача.
14.01.2025 від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні 20.01.2025 об 11 год. 30 хв. та в усіх наступних судових засіданнях у справі №908/3146/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 15.01.2025 задоволено заяву відповідача, ухвалено здійснювати проведення судового засідання 20.01.2025 об 11 год. 30 хв. у справі №908/3146/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника відповідача та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.
17.01.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просив поновити строк для подання відповіді на відзив та задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні 20.01.2025 були присутні представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв'язку.
Представник відповідача оголосив викладену у відзиві заяву про передачу справи №908/3146/24 на розгляд Господарського суду Харківської області за місцезнаходженням відповідача. В обґрунтування заяви відповідач посилався на те, що позивачем порушено територіальну підсудність під час подання позову. На думку відповідача, під час подання позову позивачем не враховано ч. 1 ст. 27 ГПК України, де зазначено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача та ч. 5 ст. 29 ГПК України, де зазначено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів. Відповідач посилався на те, що договір укладений між позивачем та відповідачем не має посилання на визначення місця виконання зобов'язань виключно у Запорізькій області. Відповідач зазначив, що, виходячи зі змісту тендерної пропозиції, ТОВ “ФУЛ ФЬЮЖН» запропонувало позивачу (замовнику) до реалізації талони компанії ТОВ “Укрнафта-Постач» без обмеження їх використання в регіонах. Позивач не був обмежений правом здійснювати заправку автотранспорту за наданими йому талонами поза межами Запорізької області, а мав змогу заправлятися в усіх регіонах України.
Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача, зазначив що позов був подано з дотриманням правил альтернативної підсудності.
Суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 18.02.2025 о 10 год. 30 хв. для з'ясування обставин та вирішення заяви відповідача про передачу справи за територіальною підсудністю, запропонував позивачу надати копії тендерної документації та оголошення, а відповідачу - тендерну пропозицію.
17.02.2025 від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів тендерної пропозиції та копії договору №175-11ТБ/23 від 23.11.2023.
18.02.2025 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: тендерної документації з додатками UA-2023-12-06-002443-а.
В судовому засіданні 18.02.2025 були присутні представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв'язку.
Суд повідомив про надходження від позивача клопотання про долучення до матеріалів справи тендерної документації на виконання вимог суду.
Ухвалою суду від 18.02.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУЛ ФЬЮЖН» про передачу справи №908/3146/24 за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області.
Представник позивача повідомив про подання відповіді на відзив з клопотанням про поновлення строку для подання відповіді на відзив.
Представник відповідача просив надати час для ознайомлення з відповіддю на відзив та подання заперечень.
Суд оголосив перерву в судовому засідання до 24.02.2024 о 12 год. 30 хв. для надання можливості відповідачу ознайомитись з відповіддю на відзив та подати свої заперечення. Зазначив, що клопотання позивача про поновлення строку для подання відповіді на відзив буде вирішено в наступному судовому засіданні.
24.02.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 24.02.2025 були присутні представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв'язку.
Представник відповідача повідомив про подання заперечень на відповідь на відзив, вирішення клопотання позивача про поновлення строку для подання відповіді на відзив залишив на розсуд суду.
На підставі ч. 2 ст. 119 ГПК України суд задовольнив клопотання позивача, продовжив строк для подання відповіді на відзив, відповідь на відзив долучив до матеріалів справи.
Представники сторін заявили про відсутність інших доказів, окрім тих, які надані до матеріалів справи, відсутність заяв чи клопотань та про можливість закриття підготовчого провадження.
Ухвалою від 24.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.03.2025 об 11 год. 00 хв.
В судовому засіданні 24.03.2025 були присутні представники позивача та відповідача (в режимі відеоконференції), здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв'язку.
Представник позивача зазначив, що позивач не повернув талони відповідачу, оскільки чекав повернення грошових коштів. Просив оголосити перерву в судовому засіданні для з'ясування питання щодо наявності блокування або розблокування талонів.
Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 26.03.2025 о 10 год. 00 хв., запропонував позивачу надати обґрунтування факту наявності блокування талонів чи їх розблокування на момент вирішення спору.
26.03.2025 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: скріншоту сторінок електронної пошти, копію акту про неможливість використання талонів на пальне, копію листа від 17.05,2024, копії рахунку на оплату №9 та видаткової накладної та відеозапис.
В судовому засіданні 26.03.2025 були присутні представники позивача та відповідача (в режимі відеоконференції), здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв'язку.
Представник позивача повідомив про подання клопотання про долучення доказів, просив долучити до матеріалів справи оригінал акту від 25.03.2025 про неможливість використання паливних талонів.
Суд повідомив про надходження від позивача клопотання про долучення доказів, відповідно до якого позивач просив долучити до матеріалів справи скріншот сторінок електронної пошти, копію акту про неможливість використання талонів на пальне, копію листа від 17.05,2024, копії рахунку на оплату №9 та видаткової накладної та відеозапис.
Представник відповідача заперечив проти долучення доказів до матеріалів справи, але не заперечив проти долучення до матеріалів справи акту від 25.03.2025 про неможливість використання паливних талонів, оскільки даний акт складено після закриття підготовчого провадження. Також представник відповідача зазначив, що відповідач не отримував клопотання позивача про долучення доказів.
Ухвалою суду від 26.03.2025 ухвалено повернутися на стадію підготовчого провадження у справі №908/3146/24, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 22.04.2025 о 12 год. 00 хв., запропоновано відповідачу подати свої письмові заперечення щодо долучення до матеріалів справи поданих позивачем доказів.
21.04.2025 від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про долучення доказів. У запереченнях відповідач посилався на те, що акт та скріншот переписки не є належним доказом у справі, оскільки не відноситься до предмету спору та не встановлює фактів, що мають значення для встановлення обставин справи.
22.04.2025 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для можливості подати відповідь на заперечення відповідача на клопотання про долучення доказів. У клопотанні позивач зазначив, що позивач отримав заперечення відповідача 21.04.2025 о 17 год. 40 хв.
В судовому засіданні 22.04.2025 був присутній представник відповідача в режимі відеоконференції, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв'язку.
Суд повідомив про надходження від позивача клопотання про відкладення розгляду справи для можливості подати відповідь на заперечення відповідача.
Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.
З метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, для надання можливості позивачу подати відповідь на заперечення відповідача на клопотання про долучення доказів, суд задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи, ухвалою суду від 22.04.2025 відкладено підготовче засідання на 28.04.2025 об 10 год. 00 хв.
28.04.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких позивач просив задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні 28.04.2025 були присутні представники позивача та відповідача (в режимі відеоконференції), здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв'язку.
Представник позивача оголосив клопотання про долучення доказів.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні клопотання позивача про долучення доказів.
Для всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи та оцінки доказів, суд задовольнив клопотання позивача, докази долучив до матеріалів справи.
Пунктом 3 частини 2 статті 185 ГПК України встановленою, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Згідно із ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Суд дійшов висновку, що питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, судом вирішені і наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
Ухвалою від 28.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.05.2025 о 10 год. 00 хв.
В судовому засіданні 27.05.2025 були присутні представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв'язку.
Представник позивача заявив про необхідність вирішення клопотання про долучення доказів, які долучено до додаткових пояснень.
Представник відповідача зазначив, що в додаткових поясненнях відсутнє клопотання про долучення доказів.
Судом встановлено, що в додаткових поясненнях відсутнє клопотання про долучення доказів, окремо клопотання також не подавалось, враховуючи викладене у суду відсутні підстави для вирішення цього питання.
Суд закінчив з'ясовувати обставини справи та перевірку їх доказами, ухвалив про перехід до судових дебатів.
Представник позивача просив позов задовольнити
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні 27.05.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення: позов задовольнити частково.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
06.12.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Запорізька обласна лікарня» Запорізької обласної ради було оголошено відкриті торги з особливостями що закупівлі бензину А-95 (ідентифікатор закупівлі UA-2023-12-06-002443-a).
За результатами проведених публічних закупівель 21.12.2023 Комунальним некомерційним підприємством «Запорізька обласна лікарня» Запорізької обласної ради (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУЛ ФЬЮЖН» (далі - постачальник, відповідач) укладено договір про закупівлю №2112/1/ТБ/23 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник передає, а замовник приймає бензин згідно коду ДК 021:2015 09130000-9 «Нафта і дистиляти, дизельне паливо, бензин» (09132000-3 Бензин) (далі - товар) у відповідності до специфікації, що є невід'ємною частиною договору та сплачує за товар певну грошову суму.
Відповідно до пункту 2.1 цього договору загальна вартість договору складає 195920,00 грн., у т.ч. ПДВ 32653,33 грн.
Відповідно до специфікації до договору вартість товару складає 195920,00 грн. за 4000 літрів (бензин марки А-95).
Видатковою накладною від 15.02.2024 №9 постачальником було передано талони на бензин А-95 в кількості 2000 літрів та на суму 97960,00 грн. Покупець, у свою чергу, оплатив товар у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 19.02.2024 №318 та випискою банку.
Позивач вказує, що в період з 15.05.2024 по теперішній час співробітникам позивача неодноразово було відмовлено у заправці автівок замовника на АЗС «Укрнафта». Співробітники АЗС постачальника не обґрунтовують свою відмову у заправці автівок за талонами наданими постачальником, строк дії яких ще не вичерпаний. 05.06.2024 позивач звернувся з листом до відповідача з вимогою виконати умови договору, але це не дало жодних результатів.
За розрахунком позивача на день подання позову залишок неотоварених талонів складає 1970 літрів на суму 96490,60 грн. Позивач навів перелік невикористаних талонів за їх номіналом та номерами, а також надав до матеріалів справи їх копії.
На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача основного боргу - 96490,60 грн., пені в розмірі 1% від суми непоставленого товару за кожний день затримки - 171753,27 грн., штрафу в розмірі 20% від ціни договору за порушення строків поставки понад 10 днів (п. 6.2 договору) - у розмірі 39184,00 грн., штрафу в розмірі 20% від ціни договору за кожне порушення постачальником умов цього договору (п.6.4 договору) - у розмірі 39184,00 грн.
Спірні правовідносини є господарськими та виникли з договору про закупівлю №2112/1/ТБ/23 від 06.12.2023.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України № 922-VIII від 25.12.2015 «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України № 922-VIII від 25.12.2015 «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За умовами укладеного сторонами договору даний договір є договором поставки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Пунктом 9.1 договору встановлено, що цей договір діє до 31.12.2024.
За умовами п.3.7 договору постачальник гарантує можливість здійснення заправки по території Запорізькій області.
В період дії договору відповідач не відпустив позивачу товар (бензин А-95) на суму 96490,60 грн. на підставі талонів, придбаних позивачем за видатковою накладною №9 від 15.02.2024.
Позивач звертався до відповідача з листом-вимогою від 05.06.2024 щодо розблокування талонів, придбаних за видатковою накладною №9 від 15.02.2024, або видачі нових талонів для можливості здійснення заправки на території Запорізької області. На підтвердження відправлення цього листа відповідачу позивач надав скрін-шот електронної скриньки, з якого не вбачається, коли саме відповідачу був надісланий цей лист. Втім, даний доказ був наданий суду з метою усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, тому є доказом на підтвердження викладених у позовній заяві обставин на момент відкриття провадження в даній справі.
Щодо доводів відповідача про те, що позивач не довів факт відмови відповідача у відпуску пального суд зауважує, що відповідач не спростував факт того, на дату закінчення дії договору пальне за договором про закупівлю №2112/1/ТБ/23 від 06.12.2023 позивачу не відпущено.
Заперечення відповідача проти того, що спірні талони видані саме за договором про закупівлю №2112/1/ТБ/23 від 06.12.2023 судом не прийняті, оскільки талони видавалися позивачу самим відповідачем за талонами єдиного зразка, який наведено у довідці відповідача №9 від 13.12.2023. Зокрема, талони містять індивідуальні номери, за якими можлива їх ідентифікація. У разі, якщо відповідач при видачі талонів позивачу не облікував їх як талоні, видані саме за договором про закупівлю №2112/1/ТБ/23 від 06.12.2023, то подальші заперечення відповідачем цього факту є безпідставними.
Відповідач не надав доказів існування спору між сторонами щодо неможливості використання позивачем талонів, виданих за іншим договором на закупівлю №175-11ТБ/23 від 23.11.2023, які, за твердженням відповідача, були чинними для обміну на пальне у цьому ж періоді. Строк дії договору на закупівлю №175-11ТБ/23 від 23.11.2023 сплив 31.12.2023.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивач надав суду докази оплати товару у вигляді талонів на придбання пального (бензин А-95) на суму 96490,60 грн. за видатковою накладною №9 від 15.02.2024 на підставі договору про закупівлю №2112/1/ТБ/23 від 06.12.2023.
Відповідач не надав доказів поставки позивачу товару на суму 96490,60 грн. на підставі талонів, придбаних позивачем за видатковою накладною №9 від 15.02.2024 на підставі договору про закупівлю №2112/1/ТБ/23 від 06.12.2023 або доказів повернення коштів передоплати в сумі 96490,60 грн.
За приписами ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи викладене, суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 96490,60 грн., яка сплачена позивачем за товар.
Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.3 договору передбачено в разі затримки поставки товару або поставки товару не в повному обсязі, заявленої замовником, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 1% від суми непоставленого товару за кожний день затримки.
У випадку порушення строків поставки товару понад 10 (десять) днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 20% від ціни договору.
Згідно з п. 6.4 договору за кожне порушення постачальником умов цього договору з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 20% від ціни договору.
Ціна договору визначена в п. 2.1 договору в розмірі 195920,00 грн.
За прострочення поставки товару позивачем розрахована пеня в розмірі 1% від вартості непоставленого товару (96490,60 грн.) за період з 05.06.2024 по 29.11.2024 (178 днів), що склало 171753,27 грн.
Також нараховано штраф у розмірі 20% від ціни договору (195920,00 грн.) за порушення строків поставки понад 10 днів у розмірі 39184,00 грн.
У якості правової підстави для нарахування вищевказаних пені та штрафу позивач послався на п. 6.2 договору, однак фактично ця відповідальність передбачена пунктом 6.3 договору.
Також позивачем нараховано штраф на підставі п. 6.4 договору в розмірі 20% від ціни договору (195920,00 грн.) за кожне порушення постачальником умов цього договору в розмірі 39184,00 грн.
Суд визнав обґрунтованим нарахування позивачем штрафу на підставі п. 6.4 договору в розмірі 20% від ціни договору (195920,00 грн.) за порушення постачальником умов договору в розмірі 39184,00 грн., оскільки факт порушення договору в частині нездійснення поставки товару на суму 96490,60 грн. на час звернення позивача до суду з позовом відповідачем не спростований.
У стягненні пені та штрафу за порушення строків поставки товару понад 10 (десять) днів суд відмовив, оскільки позивачем не обґрунтовано часу, з якого позивач визначає виникнення прострочення виконання зобов'язань відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач обраховує дату виникнення прострочення з дати листа-вимоги до відповідача - 05.06.2024 щодо розблокування талонів або видачі нових талонів для можливості здійснення заправки на території Запорізької області.
З наданого позивачем скрін-шоту електронної скриньки не вбачається, коли саме відповідачу був надісланий цей лист.
До позову також додано відповідь відповідача, яка надана позивачу листом вих. №1/1 від 05.06.2024, у якому відповідач пропонує позивачу повернути невикористані талони за видатковою накладною №90 від 25.12.2023. Втім, позивачем пред'явлено до стягнення вартість товару згідно талонів, придбаних позивачем за іншою видатковою накладною - №9 від 15.02.2024.
В судовому засіданні 27.05.2025 представник позивача надав пояснення про те, що в цьому листі відповідачем допущена технічна помилка щодо реквізитів видаткової накладної, оскільки талони по цій накладній були повернуті відповідачу в лютому 2024 році.
Дані пояснення не прийняті судом до уваги, оскільки вони спростовуються складеним позивачем актом про неможливість використання паливних талонів, отриманих за видатковою накладною №90 від 25.12.2023, який складено 25.03.2025.
При цьому суд зауважує що додатки, які додані позивачем до додаткових пояснень від 25.04.2025, у тому числі накладна на повернення товару №1 від 01.02.2024 за видатковою накладною №90 від 25.12.2023, не є доказами у справі, оскільки в додаткових поясненнях відсутнє клопотання про долучення цих доказів. Окремого клопотання про доручення доказів до матеріалів справи також не подавалось. У зв'язку з цим питання про долучення їх до розгляду судом не вирішувалось під час підготовчого провадження. З цих самих підстав судом не прийнято акт про неможливість використання паливних талонів, отриманих за видатковою накладною №9 від 15.02.2024, який доданий до цих додаткових пояснень.
Враховуючи те, що судом застосовано до відповідача лише один вид відповідальності за порушення умов договору та відмовлено у стягненні штрафу та пені, які нараховані за прострочення поставки згідно з п. 6.2 договору, суд не надає оцінку доводам відповідача про неприпустимість нарахування пені за порушення негрошового зобов'язання, а також подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн.
Позовна заява подана в 2024 році в системі “Електронний суд» та містить вимоги майнового характеру на суму 346611,87 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі про стягнення 346611,87 грн. складає: 346611,87 грн. х 1,5% х 0,8 = 4159,34 грн.
За розгляд позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 5199,18 грн. платіжною інструкцією №4332 від 29.11.2024. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд первісної позовної заяви в розмірі 4159,34 грн. покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог: на відповідача - в сумі 1628,09 грн. на позивача - в сумі грн.
Переплата судового збору в сумі 1039,84 грн. може бути повернута позивача за його клопотанням на підставі п. 1. ч. 1 ст. 7 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУЛ ФЬЮЖН» (61045, м.Харків, вул. Тобольська, буд. 42-А, ідентифікаційний код 45153578) на користь Комунального некомерційного підприємства “Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (69600, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, буд. 10, ідентифікаційний код 02006716) суму 96490,60 грн. (дев'яносто шість тисяч чотириста дев'яносто грн. 60 коп.) основного боргу, суму 39184,00 грн. (тридцять дев'ять тисяч сто вісімдесят чотири грн. 00 коп.) штрафу 20% та суму 1628,09 грн. (одна тисяча шістсот двадцять вісім грн. 09 коп.) судового збору.
В іншій частині вимог у позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 09.06.2025.
Суддя М.В. Мірошниченко