майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про закриття провадження у справі
"03" червня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/579/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді: Кудряшової Ю.В.
За позовом: Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"
до ОСОБА_1
про стягнення 384 820,60 грн.
Присутні:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 348 010,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, включаючи прострочену заборгованість в сумі 56 130,65 грн. та строкову заборгованість за тілом кредиту в сумі 291 879,35 грн., 36 810,60 грн. простроченої заборгованості за комісією.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 712809124960 від 31.05.2024, укладеним з позивачем, як з фізичною особою-підприємцем.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
14.05.2025 до суду повернувся примірник ухвали суду від 05.05.2024, що направлявся відповідачу, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Господарським судом отримано витяг з Єдиного демографічного реєстру, з якого вбачається, що Терпіловський Максим Ігорович, ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 22.01.2014 до 03.05.2024 був зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Разом з тим, у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місяться відомості щодо внесення державним реєстратором 18.12.2024 запису про припинення державної реєстрації фізичної особи-підприємця у зв'язку зі смертю.
Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив.
30.05.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, враховуючи наступне.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
У справі позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (ч. 1 ст. 41 ГПК України).
Усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність) (ч. 1 ст. 44 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами у судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 26 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права і обов'язки.
За частиною четвертою статті 25 цього Кодексу цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Як зазначалося раніше, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що 18.12.2024 (до звернення позивача з позовом до суду) проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю (номер запису: 2003050070002035752).
Пунктом 22 частини 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (Закон №755-IV) унормовано, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця, зокрема: відомості про смерть фізичної особи - підприємця, визнання її безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Частина 5 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку із смертю такої особи або оголошенням її померлою, а також під час державної реєстрації змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи у зв'язку із смертю або оголошенням померлим відповідного засновника (учасника), обов'язково використовує відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян шляхом безпосереднього доступу до нього.
Крім цього, частиною 1 ст. 10 Закону №755-IV передбачено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
За наведених обставин, суд вважає достовірними відомості щодо смерті ОСОБА_1 .
Статтею 52 ГПК України унормовано, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Водночас, чинне господарське процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Господарський процесуальний кодекс України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Відтак, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 52 ГПК України можливе лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам господарського судочинства.
Аналіз норм статей 25, 26 ЦК України, 41, 44, 45 ГПК України свідчить про те, що на момент відкриття провадження у справі позивач повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність, в іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 473/1433/18, постанові Верховного Суду від 30.06.2023 у справі № 681/1267/22.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Також господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України).
При цьому стаття 231 ГПК України є імперативною. Тобто, за наявності підстав, визначених пунктами 1-7 частини першої статті 231 ГПК України, суд зобов'язаний закрити провадження у справі.
Враховуючи, що на час відкриття провадження у справі правоздатність Терпіловського Максима Ігоровича припинилася, а процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступників лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду, провадження у даній справі підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 231 ГПК України, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
При цьому позивач не позбавлений права на звернення з позовом про захист своїх прав та свобод до правонаступників (спадкоємців) відповідача у разі їх наявності.
Частиною третьою статті 231 ГПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 ГПК України).
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, в разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України законом передбачена можливість повернення сплаченої суми судового збору особі, яка його сплатила, але тільки за поданим нею клопотанням.
На момент постановлення ухвали про закриття провадження у справі клопотання про повернення позивачу судового збору, сплаченого ним за подання позовної заяви, до суду не надходило. Отже, питання повернення судового збору з Державного бюджету України позивачу судом не розглядається.
Керуючись ст.ст. 123, 231-235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд, -
Закрити провадження у справі № 906/579/25 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 09.06.2025 та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 255, 257 ГПК України.
Суддя Кудряшова Ю.В.
Список розсилки:
1 - позивачу в Електронний кабінет
2 - адвокату Куриловій О.А. в Електронний кабінет
3 - відповідачу (рек.)