вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення позовної заяви
10.06.2025м. ДніпроСправа № 904/2795/25
Суддя Фещенко Ю.В., розглянувши матеріали
за позовом Дніпровської міської ради (проспект Дмитра Яворницького, будинок 75, м.Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 26510514)
до відповідача-1: Акціонерного товариства "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті" (вулиця Хафта Сокак, будинок 9, м. Анкара, Турецька Республіка, 06700; ідентифікаційний код 6080063463) в особі представництва "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті" (проспект Гагаріна, будинок 69, офіс 323, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 26511979)
та до відповідача-2: Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради (вулиця 128-ї Бригади Тероборони, будинок 8, м. Дніпро, 49003; ідентифікаційний код 21927215)
про зобов'язання виконати умови контракту та надати документи
Дніпровська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати^
1) Акціонерне товариство "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" в особі представництва "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" (далі - відповідач-1) та
2) Комунальне підприємство "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради (далі - відповідач-2) належним чином виконати умови контракту та надати позивачу - Дніпровській міській раді документи, що підтверджують складення підсумкових звітів про результати виконаних об'ємів робіт та їх вартості згідно з умовами контракту № 1 А від 13.07.2016 № 1 А "Завершення будівництва метрополітену в м. Дніпропетровську", виконавчу документацію щодо будівництва об'єкту, в тому числі, але не виключно, документацію зазначену у ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" затверджену наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.05.2016 № 115 (реєстраційний номер BN01: 4205-4602-0357-0183 (пункт 4.8 ДБН А.3.1-5:2016):
а) загальний журнал робіт (додаток А ДБН);
б) спеціальні журнали з окремих видів робіт, список яких встановлюється у проекті організації будівництва залежно від видів робіт (додаток Б ДБН);
в) журнал авторського нагляду відповідно до звітної документації з виконання робіт з науково-технічного супроводу (за наявності на об'єкті будівництва науково-технічного супроводу) відповідно до ДБН В. 1.2-5;
г) акти на закриття прихованих робіт (додаток В ДБН);
ґ) акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій (додаток ДБН);
д) виконавчі схеми згідно з ДБН В. 1.3-2;
е) документи з випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій відповідно до [ДСТУ Б В.2.7-114-2002 Суміші бетонні. Методи випробувань];
є) акти випробування обладнання, інженерних систем, мереж та обладнання; ж) іншу документацію, передбачену нормативними документами виконання конкретного виду будівельних робіт.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 та відповідаче-2 умов контракту № 1А та контракту № 2В в частині не надання належним чином оформлених документів, з яких можливо встановити обсяг виконаних будівельних робіт та їх вартість, що у свою чергу тягне за собою незабезпечення підтвердження вже проведених робіт та продовження у подальшому здійснення виплат, відповідно до кредитної угоди, укладеної з Європейським банком реконструкцій та розвитку від 27.07.2012 та фінансової угоди з Європейським інвестиційним банком від 25.10.2013, а також субкредитного договору від 21.12.2012 № 15010-03/138. Позивач зазначає, що необхідність надання відповідної документації обумовлена потребою оцінки фіксації як обсягів виконаних робіт, так і оцінки обсягу потреби виконання будівельних робіт та обслуговуючих процесів з моніторингу і підтримці об'єктів будівництва у техногенно-безпечному стані.
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами, господарський суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3 028 грн. 00 коп.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини 2 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом було відзначено, що на підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію № 504 (внутрішній номер 411621716) від 20.03.2025 на суму 3 028 грн. 00 коп., яка є підтвердженням сплати судового збору за одну немайнову вимогу.
Разом з тим, суд зауважував, що позивачем заявлені дві вимоги немайнового характеру, а саме:
1) вимога щодо зобов'язання відповідача-1 надати позивачу визначений в позовній заяві перелік документів;
2) вимога щодо зобов'язання відповідача-2 надати позивачу визначений в позовній заяві перелік документів.
При цьому з приводу кожної з двох вимог судом підлягають встановленню обставини щодо наявності кожного окремого документу у відповідача-1 та відповідача-2 окремо, а також наявність обов'язку окремо у відповідача-1 та окремо у відповідача-2 щодо надання кожного з перелічених документів позивачу. Відповідно, у разі задоволення таких позовних вимог, судом буде видано два виконавчих документа щодо зобов'язання кожного з відповідачів окремо надати відповідні документи.
Враховуючи вказане, з урахуванням подачі позовної заяви в паперовій формі, судовий збір, який підлягає сплаті за подання даної позовної заяви складає 6 056 грн. 00 коп. (3 028 грн. 00 коп. х 2). Проте, як було зазначено вище, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем сплачений судовий збір лише на суму 3 028 грн. 00 коп.
Отже, в порушення вказаних вимог, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі; недоплаченою є сума судового у розмірі 3 028 грн. 00 коп.
Також, суд звертав увагу, що відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, у позовній заяві позивачем зазначено відповідачем-1: Акціонерне товариство "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті" в особі представництва "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті" із наступною адресою представництва: вулиця Героїв Крут, будинок 12-М, офіс 802, м. Дніпро, 49000.
Проте, з доданих до матеріалів позовної заяви документів, а саме відомостей про реєстраційні дані представництва "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті" вбачається, що місцезнаходженням представництва є: проспект Гагаріна, будинок 69, офіс 323, м. Дніпро, 49000.
Таким чином, позивачем не дотримано вимог, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України щодо змісту позовної заяви.
Крім того, судом було відзначено, що згідно з пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Положеннями частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Суд зауважував, що абзацом 28 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Так, згідно з статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
У відповідності до пункту 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (пункт 59 Правил).
За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв'язку, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 916/2110/20.
Судом було відзначено, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення з переліком документів, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Однак, зі змісту долучених до позовної заяви документів на підтвердження надсилання позовної заяви з доданими документами відповідачам-1,2 не зрозуміло, які саме документи позивач направив відповідачам-1,2, оскільки до позовної заяви, окрім фіскального чеку та списку згрупованих відправлень, додані описи вкладення до цінного листа, в яких у найменуванні вкладення вказано лише "позовна заява з додатками вих. № 7/11-1092", у зв'язку із цим додані документи не є належними доказами направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами, оскільки не дають можливості перевірити чи всі додатки до позовної заяви були направлені відповідачам-1,2.
При цьому виключень з приводу не направлення відповідачам-1,2 будь-яких копій документів, які є додатками до позову приписи статті 172 Господарського процесуального кодексу України не містять. Отже позивач зобов'язаний направити відповідачам-1,2 усі без винятку копії документів, які є додатками до позовної заяви, поданої до господарського суду.
До того ж, в описі вкладенні та списку згрупованих відправлень щодо відповідача-1 зазначена така адреса представництва "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті": вулиця Героїв Крут, будинок 12-М, офіс 802, м. Дніпро, 49000, яка не відповідає вказаним вище відомостям реєстраційних даних щодо місцезнаходження представництва.
Таким чином, суд виснував, що позивачем не надано належних доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачам-1,2.
Відповідно до частин 1-4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 03.06.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме подання до суду:
- доказів сплати судового збору в сумі 3 028 грн. 00 коп. з інформацією про його зарахування до спеціального фонду державного бюджету;
- усунення помилки у вступній частині позовної заяви щодо місцезнаходження відповідача-1;
- доказів надсилання відповідачу-1 позовної заяви з доданими до неї документами (поштовий опис вкладення з поіменним переліком документів та фіскальний чек) за адресою: проспект Гагаріна, будинок 69, офіс 323, м. Дніпро, 49000;
- доказів надсилання відповідачу-2 позовної заяви з доданими до неї документами (поштовий опис вкладення з поіменним переліком документів та фіскальний чек).
Ухвалу суду від 03.06.2025 було направлено позивачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 03.06.2025 доставлена до Електронного кабінету позивача - 03.06.2025.
Так, відповідно до частин 5, 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Слід відзначити, що відповідно до пункту 42 вказаного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалу суду від 03.06.2025 було направлено позивачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 03.06.2025 доставлена до Електронного кабінету позивача - 03.06.2025.
Отже, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 03.06.2025 позивач отримав ухвалу суду від 03.06.2025, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 03.06.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127823670) надіслано судом 03.06.2025, зареєстровано в реєстрі 03.06.2025 та оприлюднено 04.06.2025, тобто завчасно; отже у позивача була реальна можливість отримання інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З урахуванням наведеного, позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2025 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
За наведених обставин вбачається, що датою вручення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2025 про залишення позовної заяви без руху позивачу є 03.06.2025 (день отримання ухвали в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи позивача), отже недоліки позовної заяви мали бути усунуті в строк до 09.06.2025 включно (протягом 5-ти днів з дня вручення ухвали).
Проте, станом на 10.06.2025, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, позивачем недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 03.06.2025, не усунуті.
Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з позовною заявою.
За таких обставин, відповідно до положень частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню Дніпровській міській раді.
На підставі викладеного, керуючись частиною 4 статті 174, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Повернути позовну заяву Дніпровської міської ради до Акціонерного товариства "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті" в особі представництва "Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті" та до Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради про зобов'язання виконати умови контракту та надати документи, і додані до неї документи без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 10.06.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток: позовна заява № 7/11-1092 від 19.05.2025 з доданими до неї документами.
Суддя Ю.В. Фещенко