вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.06.2025м. ДніпроСправа № 904/1045/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГІЛЬДІЯ УКРАЇНИ", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІАЛ БУД КР", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості за договором поставки № 166 від 28.07.2023 у загальному розмірі 865 277,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГІЛЬДІЯ УКРАЇНИ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІАЛ БУД КР" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 166 від 28.07.2023 у загальному розмірі 865 277,00 грн., яка складається з наступних сум: основний борг у розмірі 600 000,00 грн., пеня у розмірі 69 187,00 грн, 25% річних у розмірі 135 799,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 60 291,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом семи днів з дня отримання ухвали суду від 17.03.2025 усунути недоліки позовної заяви, а саме надати обґрунтований розрахунок сум (пені, 25 річних та інфляційних втрат), що заявлені до стягнення.
18.03.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГІЛЬДІЯ УКРАЇНИ" надійшла заява про усунення недоліків.
Таким чином позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від17.03.2025 виконано.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
В зазначені строки, які встановленні ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025, сторони не подали витребувані судом документи.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2025 продовжено строк розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в межах розумного строку.
Відповідно до ч.5 ст.252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 19.03.2025 направлялась судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яке повернулося до суду з відміткою про отримання 31.03.2025.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення викладені у заявах по суті справи відповідно до ч.8 ст. 252 ГПК України.
Докази наявні у матеріалах справи є достатніми для винесення судового рішення без виклику сторін.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки договором поставки № 166 від 28.07.2023 щодо своєчасної оплати поставленого товару.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
28 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна Гільдія України» (надалі - Продавець, Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю “ІМПЕРІАЛ БУД КР» (надалі - Покупець, Відповідач) було укладено Договір № 166 (надалі - Договір).
Предметом даного договору є постачання будівельних матеріалів окремими партіями за цінами, в асортименті (номенклатурі) та кількості, які погоджуються Сторонами в накладних (далі - ТОВАР), а Покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах, встановлених у Договорі (п. 1.1. Договору).
Покупець зобов'язаний оплачувати Товар у строк, що не перевищує 14 календарних днів з моменту поставки (пункт 2.4. Договору).
Покупець при оплаті товару в платіжному документі (платіжному дорученні) повинен чітко вказувати призначення платежу, а саме: номер та дату рахунку-фактури або номер і дату видаткової накладної або номер і дату Договору поставки (п. 2.6. Договору).
Сторони домовились, що при наявності у Покупця заборгованості за поставлений товар, всі оплати, які здійснюються Покупцем, зараховуються Постачальником в рахунок погашення заборгованості з урахуванням черговості її виникнення, навіть якщо договір за яким існує заборгованість є відмінним від договору за яким здійснено платіж (п. 2.7. Договору).
Позовна давність по стягненню штрафних санкцій та наслідків порушення зобов'язань становить три роки (п. 5.5. Договору).
Договір укладається з дати підписання до 31 грудня 2023 року (Пункт 7.1. Договору). Якщо за один місяць до завершення терміну Договору жодна з Сторін не повідомить іншу Сторону про припинення Договору, то цей Договір вважається пролонгованим на наступний рік на тих самих умовах (пункт 7.2. Договору).
У період з 28 липня 2023 року та станом на день звернення до суду Постачальник поставив товару на загальну суму 2 510 050,45 грн., а Покупець сплатив за товар 1 910 050,45 грн., в результаті чого несплаченими лишились наступні поставки товару, зокрема:
ема:
Рахунок/замовленняСума поставкиСума оплати/поверненняЗаборгованість
00037192 от 18.10.2023174 150,0012 747,26161 402,74
00041434 от 16.11.202334 963,92034 963,92
00042277 от 23.11.20232 724,0002 724,00
00042406 от23.11.202364 872,00064 872,00
00042650 от 27.11.202364 357,50064 357,50
00042645 от 27.11.202362 317,50062 317,50
00042654 от 27.11.202362 317,50062 317,50
00042669 от 27.11.202318 443,12018 443,12
00042977 от 29.11.20232 087,8802 087,88
00043237 от 30.11.202331 725,60031 725,60
00043571 от 04.12.20231 495,2001 495,20
00043616 от 04.12.2023112 288,6237 165,5075 123,12
00044527 от 12.12.202318169,92018169,92
Загальна сума боргу:600 000 грн.
Щодо повернення товару.
- Покупець згідно зворотної накладної №55 від 25.03.2024 року повернув товар на суму 63 421,06 гривень. Дане повернення було здійснено в рамках рахунку № 40805 та видаткової накладної 4080501 на суму 63 421,06 грн.
- Згідно зворотної накладної №56 від 25.03.2024 року повернув товар на суму 63 421,06 гривень. Дане повернення було здійснено в рамках рахунку № 40779 та видаткової накладної 4077901 на суму 63 421,06 грн.
- Згідно зворотної накладної №58 від 26.03.2024 року повернув товар на суму 32 442,30 гривень. Дане повернення було здійснено в рамках рахунку № 43616 та видаткової накладної 4361601 на суму 50 173,20 грн.. Залишок боргу по видатковій накладній 4361601 після повернення товару становив 17 730,90 гривень. Окрім того, Покупець 15.08.2023 року та 27.09.2023 року здійснив два однакові платежі на суму 4 723,20 грн. з призначенням платежу (Сплата за товар згідно рахунку №25569). Оскільки листів щодо зміни призначення платежу від Покупця не надходило, кошти в сумі 4 723,20 грн. були зараховані в рахунок оплати залишку боргу по накладній 4361601.
Відповідач заборгованість не погасив, що і стало причиною виникнення спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Суд встановив факт поставки позивачем товару за Договором вартістю 600 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковими накладними.
Вищевказані видаткові накладні відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", будь-які істотні недоліки у ній відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За приписами частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зважаючи на встановлений судом момент поставки товару, строк оплати є таким, що настав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, оскільки відсутність оплати поставленого за Договором товару підтверджується матеріалами справи, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 600 000,00 грн визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо суми пені
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом, або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позовна давність по стягненню штрафних санкцій та наслідків порушення зобов'язань становить три роки (п. 5.5. Договору).
У випадку затримки оплати товару Покупець на вимогу Постачальника спланує йому пеню, яка нараховується на несплачену суму за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення (Пункт 5.3 Договору)
Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені пеня за загальний період прострочення з 25.11.2023 по 26.06.2024 в сумі 69 187,00 грн.
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Перевіривши розрахунки пені судом встановлено, що даний розрахунок розрахований позивачем відповідно до вимог діючого законодавства та договору.
Виходячи з розрахунків наведених вище у позовній заяві, вбачається, що Відповідачем були прострочені всі платежі відповідно до Договору поставки, а отже Позивач має право стягнути з Відповідача пеня у сумі 69 187,00 грн.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 69 187,00 грн.
Щодо суми 25% річних та інфляційних втрат
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом п. 5.4. договору за порушення грошового зобов'язання по оплаті ціни товару понад 15 календарних днів, на підставі ст. 625 ЦК України , покупець сплачує 25% річних від суми боргу.
У випадку затримки оплати товару Покупець на вимогу Постачальника спланує йому суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу (Пункт 5.3 Договору).
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 25% річних у загальному розмірі 135 799,00 грн. за загальний період прострочення з 11.12.2024 по 08.02.2025 та інфляційних втрат у 60 291,00 грн. за загальний період з грудня 2023 року по грудень 2024 року.
Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки 25% річних та інфляційних втрат є вірними.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 25% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судового збору
Враховуючи вищевикладені обставини, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 12 979,15 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІАЛ БУД КР" (50074, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Бизова Володимира, буд. 5Б, код ЄДРПОУ 44913874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГІЛЬДІЯ УКРАЇНИ" (03170, м. Київ, вул. Перемоги, буд. 9, офіс 1/7, код ЄДРПОУ 43362385) суму основного боргу в розмірі 600 000,00 грн., пеню у розмірі 69 187,00 грн, 25% річних у розмірі 135 799,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 60 291,00 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 979,15 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 10.06.2025.
Суддя В.Г. Бєлік