пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
10 червня 2025 року Справа № 903/410/25
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк “Львів», м. Львів
до відповідача: Музики Едуарда Леонідовича, м. Луцьк
про стягнення 83 762,37 грн,
Без повідомлення (виклику) учасників справи
09.04.2025 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк “Львів» до фізичної особи-підприємця Музики Едуарда Леонідовича про стягнення 83 762,37 грн, з яких: 75 833,30 грн основного боргу, 7 929,07 грн заборгованість по відсотках.
Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно кредитного договору №1064/В/2023 від 20.12.2023 зобов'язань по поверненню кредитних коштів.
Ухвалою суду від 14.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено: відповідачу - строк не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, який відповідатиме приписам статті 165 ГПК України. Одночасно копію відзиву з долученими до нього документами надіслати позивачу, докази відправки надати суду; строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив подати суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання позивачу; позивачу - строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив з доказами надіслання відповідачу. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження запропоновано відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали.
Ч.5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 Кодексу.
Частинами 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємницька діяльність Музики Е.Л. припинена 27.01.2025 за його рішенням.
Згідно відповіді №1288791 від 14.04.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру адресою реєстрації Музики Е.Л. є АДРЕСА_1 .
Відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні.
Така ж адреса зазначена у позовній заяві, кредитному договорі від 20.12.2023.
Направлена судова повістка повернута 30.04.2025 об'єктом поштового зв'язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі, а саме - 30.04.2025.
Додатково, ухвала суду надіслана на електронну адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку відповідача використовував у своїй підприємницькій діяльності.
Крім того, судом були вжиті також додаткові заходи для належного інформування відповідача про розгляд справи шляхом направлення телефонограми за вказаним номером телефонного зв'язку, однак відповідач не приймав вхідний дзвінок суду.
Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), а також Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах (№910/20360/21 від 06.02.2023) наголошував, що з аналізу приписів ст. ст. 7, 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», ризик неотримання поштової кореспонденції за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань несе заявник (відповідач). Недотримання відповідачем обов'язку з отримання поштової кореспонденції за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є обставиною, яка може свідчити про поважність пропуску таким відповідачем процесуального строку.
Строк для подання відзиву - по 15.05.2025.
Відзив відповідача на адресу суду не надходив.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищевикладене, відсутність відзиву відповідача, закінчення строку для його подання, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
20.12.2023 між АТ Акціонерно-комерційним банком «Львів» (банк) та фізичною особою-підприємцем Музикою Едуардом Леонідовичем (позичальник) укладено кредитний договір №1064/В/2023.
Згідно умов договору банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним (п. 1). Банк видає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір та валюта кредиту: 105000 грн; призначення кредиту: поповнення обігових коштів; процентна ставка: 28%; дата повернення кредиту в повному обсязі: 19.12.2026; порядок видачі кредиту: безготівково на поточний рахунок позичальника; графік повернення кредиту: згідно графіку погашення кредиту оформленого додатком №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (п. 2.1). За надання кредиту позичальник сплачує банку наступні комісії, встановлені тарифами банку: за видачу кредиту 4 095 грн, сплачується в день видачі кредитних коштів; інші комісії відповідно до діючих тарифів банку (п. 3.1). Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п. 2.1.3 цього договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному в п. 2.1.4 цього договору (п. 3.2). Позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього. Повернення кредиту здійснюється шляхом безготівкових перерахунків або внесенням готівки в касу банку (п.п. 4.1, 4.2). Банк у випадках, передбачених п. 2.7 цього договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника. Позичальник зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором (п.п. 4.8, 4.9)
Додатком № 1 до кредитного договору визначено графік повернення кредиту.
На виконання умов кредитного договору позивач перерахував відповідачу кошти в суму 150 000 грн, що підтверджено меморіальним ордером №1192742 від 20.12.2023.
Позивачем на адресу відповідача надіслано лист-вимогу про дострокове виконання зобов'язань від 26.02.2025, згідно якого на час формування вимоги відповідачем допущено прострочену заборгованість по сплаті основного кредиту в сумі 8 750,01 грн, за нарахованими процентами в сумі 5 274,91 грн.
Згідно із часиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами 1 та 3 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Як вбачається із розрахунку позовних вимог, що підтверджується матеріалами справи, відповідачем порушені строки погашення кредиту, передбачені кредитним договором. Розмір заборгованості за кредитним договором становить 83 762,37 грн, з яких 75 833,30 грн основного боргу, 7 929,07 грн процентів за користування кредитом. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідач не подав.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищевикладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що нарахована позивачем заборгованість відповідача в сумі 83 762,37 грн підтверджена матеріалами справи, відповідачами не спростована, підставна і підлягає до стягнення з останнього, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Оскільки позовні вимоги виникли з договору, укладеного ОСОБА_1 як підприємцем, спір підлягає розгляду господарським судом.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 130, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Музики Едуарда Леонідовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (вул. Сербська, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 09801546) 75 833,30 грн основного боргу, 7 929,07 грн процентів за користування кредитом та 3 028,00 грн витрат по сплаті судового збору, а всього 86 790,37 грн (вісімдесят шість тисяч сімсот дев'яносто грн 37 коп).
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення складено 10.06.2025
Суддя С. В. Бідюк