пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
09 червня 2025 року Справа № 903/405/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Стахіва Андрія Григоровича
до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про стягнення 16000грн.
встановив: позивач - ФОП Стахів Андрій Григорович звернувся до суду з позовом про стягнення з ДСГП "Ліси України" (відповідача) 16000грн. заборгованості по оплаті отриманих послуг. Також, просить стягнути з відповідача 2422грн. 40коп. витрат по сплаті судового збору.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно умов договору №18/24 на виконання робіт (надання послуг) від 02.06.2024, в частині оплати наданих позивачем послуг.
Ухвалою суду від 10.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Роз'яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України.
29.04.2025 представник відповідача надіслав суду відзив на позовну заяву (вх.№01-87/1802/25), в якому заперечив проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Представник зазначив, що 18 жовтня 2024 державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" було прийняте рішення №1913 "Про припинення філії "Любомльське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", а наказом державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 31.12.2024 №2338 затверджено передавальний акт філії "Любомльське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" і усі права, обов'язки, майно передані до філії "Поліський лісовий офіс" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України". Відповідно до наказу державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 31.12.2024 №2338, яким затверджено передавальний акт філії "Любомльське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", заборгованість від філії "Любомльське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" не передавалась та у бухгалтерському обліку відсутня. Позивачем не було пред'явлено вимоги в якості кредитора, що фактично може свідчити про відсутність заборгованості. Водночас, відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Представник відповідача вважає, що відсутність заборгованості у передавальному акті та факт порушення договірних зобов'язань позивачем можуть свідчити про односторонню відмову філії "Любомльське лісове господарство" ДП "Ліси України" від договору та фактичну відсутність заборгованості. При цому вказав, що акт здачі-приймання робіт підписаний 31.07.2024, тобто на 59 день з дня підписання договору, що свідчить про порушення умов договору.
Також у відзиві на позов представник відповідача просить суд визнати поважними причини пропуску строку для подання відзиву на позов поважними та поновити строк для подання відзиву.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала суду про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 14.04.2025 о 17:34год, а тому строк для подання відзиву відповідачм не пропущено.
01.05.2025 позивач надіслав суду відповідь на відзив (вх..№01-87/1859/25), в якій вказав, що законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов'язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи, або її відокремленого підрозділу шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов'язаний з моментом передання прав та обов'язків від правопопередника до правонаступника. У разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється. При відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків, адже правонаступник прав чи обов'язків.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.
02.06.2024 між фізичною особою-підприємцем Стахів Андрієм Григоровичем (далі - Виконавець) та Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України", в особі директора Філії "Любомльське лісове господарство" (далі - Замовник) укладений договір на виконання робіт (надання послуг) №18/24 щодо проведення технічної інвентаризації автомобільних доріг лісогосподарського призначення.
Згідно з підпунктом 1.1. вказаного Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки по виконанню робіт з технічної інвентаризації майна за адресою: Автомобільна дорога лісогосподарського призначення в Чорноплеському лісництві (кв. 22, 28, 29, 30, 26) Філії "Любомльське лісове господарство" ДП "Ліси України"), Автомобільна дорога лісогосподарського призначення в Крушинецькому лісництві (кв. 10,4,5,6,12,13) Філії "Любомльське лісове господарство" ДП "Ліси України" на умовах та в строки, передбачені даним Договором.
Відповідно до п.2.2, 2.3 Договору, загальна вартість робіт становить 16000,00 грн. в т.ч. ПДВ. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
Згідно з підпунктом 4.1. Договору, по завершенні робіт Виконавець передає Замовнику в 5-ти (п'яти) денний термін Акт здачі - прийняття робіт.
Згідно з підпунктом 4.2.-4.3 договору, Замовник підписує Акт прийому-передачі робіт або мотивує відмову його підписання на протягом 10 (десяти) днів. Одночасно з передачею виготовленої документації виконавець подає всю наявну інформацію щодо об'єкту, яка буде зібрана ним в процесі виконання робіт.
Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2024 (п.9.3. Договору).
Договір підписаний сторонами та завірений печатками.
Виконавцем - ФОП Стаховим А.Г. визначені у договорі роботи були виконані без зауважень та заперечень, що підтверджується актом №18/24 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2024 на суму 16000грн. Акт підписаний Замовником - директором Філії "Любомльське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" та скріплений печаткою.
Згідно з даним актом Замовник - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі директора Філії " Любомльське лісове господарство", з одного боку та Виконавець - ФОП Стахів Андрій Григорович з іншого боку, засвідчили, що роботи (надані послуги) по Договору від 02.06.2024 №18/24, виконані в повному обсязі з належною якістю, сторони претензій одна до одної не мають.
Виконавцем визначені у договорі роботи були виконані з дотриманням строків та було виготовлено технічні паспорти і зареєстровані в Реєстрі будівельної діяльності:
- TI01:9713-3399-3942-4067 (Автомобільна дорога лісогосподарського призначення в Крушинецькому лісництві (кв. 10, 4, 5, 6, 12, 13) Філії «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України»);
- TI01:5512-0846-7320-2099 (Автомобільна дорога лісогосподарського призначення в Чорноплеському лісництві (кв. 22, 28, 29, 30, 26) Філії «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України»).
Вказані технічні паспорти зареєстровані у Реєстрі будівельної діяльності, що підтверджується Витягами з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, дата створення 19.07.2024.
Згідно з даними з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва Технічний паспорт TI01:9713-3399-3942-4067 виготовлений 11.06.2024; Технічний паспорт TI01:5512-0846-7320-2099 виготовлений 12.07.2024.
Також згідно з Реєстром будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва статус вказаних технічних паспортів «діючий», отже клопотань чи інших заяв щодо їх відкликання чи скасування не надходило.
Проте всупереч взятих замовником на себе зобов'язань по сплаті виконаних робіт, Замовником не було здійснено оплату вартості вказаних послуг за виконання робіт з технічної інвентаризації автомобільних доріг лісогосподарського призначення в Крушинецькому лісництві (кв. 10, 4, 5, 6, 12, 13) Філії "Любомльське лісове господарство" ДП "Ліси України"), в Чорноплеському лісництві (кв. 22, 28, 29, 30, 26) Філії "Любомльське лісове господарство" ДП "Ліси України" в порядку та на умовах, визначених у договорі №18/24 на виконання робіт (надання послуг) щодо проведення технічно ї інвентаризації автомобільних доріг лісогосподарського призначення від 02.06.2024.
18.10.2024 державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" прийняте рішення №1913 "Про припинення філії "Любомльське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", а наказом державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 31.12.2024 №2338 затверджено передавальний акт філії "Любомльське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", і усі права, обов'язки, майно передані до філії "Поліський лісовий офіс" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
З метою мирного врегулювання спору, 19.03.2025 позивач звернувся до Філії "Поліський лісовий офіс" ДП "Ліси України" із претензією щодо оплати заборгованості.
Філія "Поліський лісовий офіс" ДП "Ліси України" у відповідь від 27.03.2025 на надіслану претензію зазначила, що відповідно до наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 31.12.2024 №2338, яким затверджено передавальний акт філії "Любомльське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", заборгованість від філії "Любомльське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" не передавалась та у бухгалтерському обліку відсутня, у зв'язку з чим задовольнити претензію не вбачається за можливе.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частиною 4 ст.882 Цивільного кодексу України передбачено, що передавання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і його підписує друга сторона.
За визначенням ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.
Згідно з статтями 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 631 ЦК та ч.7 ст.180 ГК передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Припинення строку договору не свідчить про припинення зобов'язань за договором, а тому не означає звільнення боржника від виконання обов'язку в натурі, тому кредитор має право вимагати виконання обов'язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов'язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами для його виконання у договорі.
При вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою (постанова ВС КГС від 01.09.2023 № 906/386/21).
Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).
При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 927/414/17, від 04.06.2018 у справі № 908/3519/16, від 05.06.2018 у справі № 910/16804/17, від 26.06.2018 у справі № 902/1370/15, від 19.09.2018 у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18).
Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у розмірі 16000грн підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає до задоволення.
Щодо доводів відповідача про відсутність заборгованості у передавальному акті Філії «Любомльськелісове господарство» та факту порушення договірних зобов'язань позивачем суд зазначає наступне.
Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Відтак, процесуальне правонаступництво, в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України, допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі на стадії виконання судового рішення.
За загальним правилом правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного право набуття, за яким до правонаступника переходять суб'єктивні права та обов'язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.
Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне). При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов'язки. Таке правонаступництво має місце у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання. При частковому (сингулярному) правонаступництві до правонаступника переходять тільки певні права та обов'язки кредитора.
Згідно частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі №264/5957/17 зазначила, що правонаступництво - це перехід суб'єктивного права (а у широкому розумінні - також і юридичного обов'язку) від однієї особи до іншої (правонаступника). При цьому зауважила, що поняття правонаступництво юридичної особи, правонаступництво прав та обов'язків юридичної особи і процесуальне правонаступництво юридичної особи - сторони у справі мають різний зміст.
Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов'язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов'язаний з моментом передання прав та обов'язків від правопопередника до правонаступника.
В разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється.
У вирішенні питань, пов'язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов'язків (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2020 у справі №910/4656/14).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц дійшов висновку про те, що у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов'язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при такому виді реорганізації неможливий.
У частині восьмій статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №922/347/21.
Отже, лише при припиненні суб'єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач прийняв усі права та обов'язки від Філії "Любомльське лісове господарство", а факт відсутності кредиторської заборгованості у передавальному акті не є підставою вважати про її відсутність.
Також суд зазначає, що роботи на суму 16000грн, виконані згідно договору №18/24 на виконання робіт (надання послуг) від 02.06.2024, відповідачем були прийняті, акт підписаний директором Філії «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України». Жодних претензій чи зауважень щодо виконаних робіт відповідач не заявив, відмови від підписання акту на протязі 10 днів, як це передбачено п.4.3 Договору, не висловив, а тому твердження відповідача про те, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) підписаний 31.07.2025, тобто з порушенням строку, є безпідставними.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявності підстав для його задоволення у повному обсязі.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст.73 ГПК України).
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м.Київ, вул..Руставелі Шота, буд. 9А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (43010, Волинська обл., м.Луцьк, пр.Волі, буд.30, код ЄДРПОУ ВП 45601597) на користь фізичної особи-підприємця Стахіва Андрія Григоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 16000 грн заборгованості, а також 2422грн 40коп витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено та підписано 09.06.2025.
Суддя О. Г. Слободян