пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
10 червня 2025 року Справа № 903/579/25
Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., вивчивши матеріали по справі №903/579/25 за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю «Шефер Бетон Україна» заборгованості в розмірі 39011,40 грн. за договором №9239-ВЦ від 01.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу,
29.05.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» надіслав до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю «Шефер Бетон Україна» заборгованості в розмірі 39011,40 грн за договором №9239-ВЦ від 01.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.
Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, розділом II “Наказне провадження».
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наказне провадження це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.
Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 151 ГПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Відповідно до п.п. 21 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу встановлюється у розмірі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання заяви про видачу судового наказу має бути сплачений судовий збір в розмірі 302,80 грн.
Водночас, за приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В якості доказів сплати судового збору заявником надано суду платіжну інструкцію №8261 від 23.05.2025 на суму 302,80 грн.
За приписами ст. 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Для виконання судами покладених на них повноважень у частині перевірки повноти зарахування коштів судового збору в автоматизованій системи документообігу суду створено Реєстр підтверджень оплат із Казначейства. Дані про підтвердження оплати судового збору надходять до автоматизованої програми "Діловодство спеціалізованого суду" в автоматичному режимі. Під час надходження таких записів виконується автоматичне поєднання записів про оплату судового збору, які зазначаються в обліково-статистичних картах, із записами підтверджень про оплату судового збору, які надійшли з Казначейства.
Разом з цим, як слідує з платіжної інструкції №8261 від 23.05.2025 на суму 302,80 грн, заявником сплачено судовий збір із зазначенням отримувача: ГУК у РІВН.обл/Володим.сел.тг/2203010 та на рахунок отримувача UA198999980313131206000017503.
Разом з цим, належні платіжні реквізити для перерахування судового збору до Господарського суду Волинської області: Отримувач коштів:УК у м.Луцьку/Луцька отг/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA238999980313131206083003550, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Волинської області (назва суду, де розглядається справа).
Отже, оскільки кожна заява про видачу судового наказу є самостійним, окремим об'єктом справляння судового збору, суд не приймає платіжну інструкцію №8261 від 23.05.2025 на суму 302,80 грн, як належний доказ сплати судового збору за подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» заяви про видачу судового наказу.
Таким чином, всупереч вимог п. 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» до заяви про видачу судового наказу не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
За приписами ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» подано заяву, яка не відповідає вимогам ст. 150 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
При цьому, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.147-148, 150-154, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шефер Бетон Україна заборгованості в розмірі 39011,40 грн. за договором №9239-ВЦ від 01.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Повна ухвала суду підписана 10.06.2025.
Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256 ГПК України, п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Суддя І. О. Гарбар