10 червня 2025 року м. Харків Справа № 922/4036/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного (без виклику представників сторін) провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" (вх.№867Х/1) на ухвалу постановлену Господарським судом Харківської області у складі судді Мужичук Ю.О. 01.04.2025 (повний текст складений 01.04.2025) у справі №922/4036/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія "Парус"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс"
про стягнення,
В листопаді 2024 року ТОВ "Типографія "Парус" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до ТОВ "Імекс Макс" про стягнення з відповідача заборгованості, яка утворилася у зв'язку із несвоєчасною сплатою поставленого позивачем товару за договором поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4036/24. Справу визнано малозначною та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.01.2025 суд перейшов до розгляду справи №922/4036/24 за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи постановив здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі. Призначив справу №922/4036/24 до розгляду у підготовчому засіданні.
27.03.2025 ТОВ "Імекс Макс" подано зустрічну позовну заяву до ТОВ "Типографія Парус", в якій відповідач просить: визнати недійсним договір поставки між ТОВ "Імекс Макс" до ТОВ "Типографія Парус" №1/19-01.24 від 19.01.2024 року на підставі ст. 203, ст. 215 ЦК України.
Відповідач у зустрічній позовній заяві просить суд поновити строк на подання зустрічної позовної заяви та прийняти зустрічну позовну заяву ТОВ "Імекс Макс" до ТОВ "Типографія Парус" у справі №922/4036/24 про визнання недійсним договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 до розгляду спільно з первісною позовною заявою ТОВ "Типографія Парус" до ТОВ "Імекс Макс" у справі №922/4036/24.
ТОВ "Імекс Макс" зазначає, що строк на пред'явлення зустрічного позову пропущений у зв'язку з тим, що на момент звернення ТОВ "Типографія Парус" до господарського суду з первісною позовною заявою директором ТОВ "Імекс Макс" була та є Борисова Мар'яна Артурівна, тому достовірно підтвердити чи заперечити факт підписання з боку ТОВ "Імекс Макс" договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 колишнім директором ТОВ "Імекс Макс" Канюк Альоною Ігорівною було неможливо.
Для подання зустрічного позову відповідач вживав заходи, направлені на отримання інформації від колишнього директора ТОВ "Імекс Макс" Канюк А.І. щодо підписання чи не підписання нею договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року, та просив у разі не підписання нею цього договору, оформити відповідну до вимог ГПК України заяву свідка для подальшого подання цієї заяви до господарського суду в межах справи №922/4036/24.
Необхідний для подання зустрічного позову доказ, а саме заяву свідка ОСОБА_1 , як колишнього директора ТОВ "Імекс Макс" відповідач отримав 18.03.2025, після чого подав зустрічний позов.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Імекс Макс" про поновлення строку на пред'явлення зустрічного позову.
Зустрічну позовну заяву ТОВ "Імекс Макс" до ТОВ "Типографія Парус" про визнання недійсним договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року - повернуто заявнику.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення із зустрічною позовною заявою, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову обставини не є об'єктивно непереборними, а відсутність у ТОВ "Імекс Макс" доказу, яким він обґрунтовує свій зустрічний позов, не свідчить про неможливість подання такого позову у визначені процесуальним законом строки.
Суд також зазначив, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.
15.04.2025 до Східного апеляційного господарського суду в системі "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга ТОВ "Імекс Макс", в якій відповідач просить суд:
1. Відновити ТОВ "Імекс Макс" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 року у справі №922/4036/24 про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Імекс Макс" про поновлення строку на пред'явлення зустрічного позову, повернення заявнику зустрічної позовної заяви ТОВ "Імекс Макс" до ТОВ "Типографія Парус" про визнання недійсним договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року.
2. Скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 року у справі №922/4036/24 про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Імекс Макс" про поновлення строку на пред'явлення зустрічного позову, повернення заявнику зустрічної позовної заяви ТОВ "Імекс Макс" до ТОВ "Типографія Парус" про визнання недійсним договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року.
3. Прийняти нове судове рішення, яким задовольнити клопотання ТОВ "Імекс Макс" про поновлення строку на пред'явлення зустрічного позову ТОВ "Імекс Макс" до ТОВ "Типографія Парус" у справі №922/4036/24 про визнання недійсним договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року, поновити ТОВ "Імекс Макс" строк на пред'явлення зустрічного позову ТОВ "Імекс Макс" до ТОВ "Типографія Парус" у справі №922/4036/24 про визнання недійсним договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року, повернути справу №922/4036/24 та зустрічну позовну заяву ТОВ "Імекс Макс" до ТОВ "Типографія Парус" у справі №922/4036/24 про визнання недійсним договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року до Господарського суду Харківської області для спільного розгляду разом з первісною позовною заявою в межах справи №922/4036/24 у новому складі суду.
Апелянт вважає, що місцевий господарський суд, відмовляючи ТОВ "Імекс Макс" в відновленні строку на подання зустрічної позовної заяви щодо визнання недійсним спірного договору з підстави не підписання його ТОВ "Імекс Макс" уповноваженою особою, фактично позбавляє ТОВ "Імекс Макс" доступу до правосуддя та права на справедливий суд, що не відповідає принципам господарського судочинства, оскільки фактично позбавляє ТОВ "Імекс Макс" можливості забезпечити ефективний захист у цій справі, з урахуванням того, що обставини, які стали підставою для звернення ТОВ "Імекс Макс" з зустрічним позовом, стали відомі ТОВ "Імекс Макс" з заяви свідка ОСОБА_1 за 8 днів до подання зустрічного позову, та не могли бути достовірно відомі ТОВ "Імекс Макс" з незалежних від волі ТОВ "Імекс Макс" причин.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 справу №922/4036/24 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4036/24.
Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ТОВ "Імекс Макс", до надходження матеріалів справи.
24.04.2025 справа №922/4036/24 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Імекс Макс" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 року у справі №922/4036/24 залишено без руху.
Ухвалено апелянту усунути установлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати Східному апеляційному господарському суду докази сплати судового збору за звернення зі скаргою у розмірі 2422,40грн протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
17.04.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Типографія Парус" надійшли заперечення, в яких просить відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Імекс Макс" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 року у справі №922/4036/24 про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Імекс Макс" про поновлення строку на пред'явлення зустрічного позову, повернення заявнику зустрічної позовної заяви ТОВ "Імекс Макс" до ТОВ "Типографія Парус" про визнання недійсним договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року.
Заявник зазначає, що апелянтом не додано доказів сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою, апеляційна скарга подана з порушенням установленого законом строку, а зазначені у клопотанні про поновлення такого строку причини не є поважними.
12.05.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Імекс Макс" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додані докази сплати судового збору.
12.05.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Типографія Парус" надійшла заява із запереченнями на заяву ТОВ "Імекс Макс" про усунення недоліків апеляційної скарги, яку він вважає поданою з пропуском встановленого строку для усунення недоліків.
Заявник стверджує, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху доставлена до електронного кабінету апелянта 28.04.2025 о 16:41 годині. Надає на підтвердження обставин, на які він посилається, картку обліку руху документа. Просить повернути апеляційну скаргу апелянту.
13.05.2025 від ТОВ "Імекс Макс" надійшла заява, в якій апелянт просить суд винести окрему ухвалу стосовно дій ТОВ "Типографія Парус", які полягають у підробці документів. ТОВ "Імекс Макс" стверджує, що ТОВ "Типографія Парус" підробив картку руху документу в системі "Електронний суд". Наполягає, що в дійсності відповідач отримав ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху 28.04.2025 о 17:41, в підтвердження надає картку руху документу, яка є відмінною від поданої картки позивача. Окрему ухвалу просить надіслати Харківській обласній прокуратурі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 задоволено клопотання ТОВ "Імекс Макс" про поновлення строку для звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 року у справі №922/4036/24. Поновлено пропущений строк.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Імекс Макс" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 року у справі №922/4036/24 про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Імекс Макс" про поновлення строку на пред'явлення зустрічного позову, повернення заявнику зустрічної позовної заяви.
Установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та строк до 02.06.2025 для подання заяв та клопотань.
Постановлено справу розглядати без повідомлення учасників справи.
При постановленні зазначеної ухвали апеляційним судом встановлено, що ухвала суду від 28.04.2025 про залишення скарги без руху доставлена в "Електронний кабінет" ТОВ "Імекс Макс" 28.04.2025 о 17:59 годині та відповідно до статті 242 ГПК України вважається врученою апелянту 29.04.2025.
Отже, строк для усунення недоліків апеляційної скарги спливає 09.05.2025. Заява скаржника про усунення недоліків апеляційної скарги подана 09.05.2025, тобто в межах установленого процесуальним законом та судом строку, у зв'язку із чим апеляційний суд відхилив заперечення ТОВ "Типографія Парус" на заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Крім того суд апеляційної інстанції відхилив аргументи ТОВ "Типографія Парус", викладені у запереченнях проти відкриття апеляційного провадження, та дійшов висновку про наявність правових підстав для поновлення ТОВ "Імекс Макс" строку для звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 у даній справі оскільки повний текст оскаржуваної апелянтом ухвали доставлено ТОВ "Імекс Макс" до його електронного кабінету 02.04.2025 о 01:24 годині, що підтверджується інформацією з системи "Електронний суд" та довідкою про доставку документу до електронного кабінету заявника.
Враховуючи отримання апелянтом повного тексту оскаржуваної ухвали 02.04.2025, з урахуванням вихідних днів, останнім днем подання скарги є 14.04.2025 - понеділок.
Апеляційна скарга подана ТОВ "Імекс Макс" 14.04.2025 (тобто в межах 10-денного терміну з дня отримання повного тексту оскаржуваної ухвали) з клопотанням про поновлення строку на підставі до п.2 ч.2 ст.256 ГПК України, яке з урахуванням викладених обставин підлягає задоволенню.
Щодо заяви ТОВ "Імекс Макс" про постановлення окремої ухвали апеляційний суд зазначив що вона буде вирішена після відкриття апеляційного провадження.
13.05.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву ТОВ "Імекс Макс" від 13.05.2025 (вх. № 5943) про постановлення окремої ухвали щодо директора ТОВ "Типографія Парус" ОСОБА_2 в яких останній вважає твердження апелянта про нібито подання завідомо підробленої картки руху ухвали від 28.04.2025 необґрунтованим звинуваченням, непідтвердженим належними доказами та має на меті відволікання суду від предмета розгляду справи.
Позивач зазначає, що надав суду автентичну та належну копію картки руху ухвали з підсистеми "Електронний суд", яка містить автоматично згенеровану відмітку про доставлення документа до електронного кабінету. Факт можливої технічної розбіжності у фіксації часу доставки може бути наслідком особливостей технічного функціонування платформи або інших причин, не контрольованих сторонами, та не є підставою для звинувачень у підробленні документів. Зазначає, що сторони справи не мають доступу чи будь-якої можливості до редагування або зміни системних метаданих у "Електронному суді", що повністю виключає можливість фальсифікації з боку ТОВ "Типографія Парус" картки руху ухвали.
На думку позивача, заява ТОВ "Імекс Макс" про необхідність ухвалення окремої ухвали щодо дій представника ТОВ "Типографія Парус" -Гладких С.А. розцінюється ним як спроба вплинути на хід розгляду справи та створити штучний конфлікт між сторонами шляхом подання безпідставних та надуманих звинувачень. Подібна процесуальна поведінка має ознаки зловживання процесуальними правами, що суперечить приписам статті 43 ГПК України.
За твердженням позивача, такі дії виходять за межі етичної та правової поведінки у судовому процесі, мають ознаки навмисного тиску на іншу сторону спору шляхом дискредитації її представника в очах суду та правоохоронних органів, є порушенням принципу справедливого судочинства, що потребує належної правової оцінки суду.
З огляду на викладене, позивач просить:
- відмовити апелянту у задоволенні заяви про постановлення окремої ухвали щодо директора ТОВ "Типографія Парус" ОСОБА_2 ;
- визнати дії ТОВ "Типографія Парус" з надання технічних доказів такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України;
- зафіксувати у матеріалах справи факти безпідставного публічного звинувачення, що дискредитує іншу сторону, як приклад недобросовісної поведінки та зловживання правами.
15.05.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Типографія Парус" надійшли пояснення до його заперечень на заяву ТОВ "Імекс Макс" від 13.05.2025 (вх. № 5943) про ухвалення окремої ухвали щодо дій директора ТОВ "Типографія Парус" ОСОБА_2 .
У вказаних поясненнях позивач зазначає, що 14.05.2025 ТОВ "Типографія Парус" через адвоката Прозоря Олександра Львовича отримало офіційну відповідь від Служби технічної підтримки зовнішніх користувачів ДП "Інформаційні судові системи", відповідно до якої: "...згідно з інформацією, що міститься в базі даних підсистеми "Електронний суд", документ "ЄДРСР ст. 260 Залишення без руху" від 28.04.2025 року був доставлений до електронних кабінетів обох сторін - ТОВ "Типографія Парус" та ТОВ "Імекс Макс" - 28.04.2025 о 17:41 за київським часом...» «...в картці руху документа час формується відповідно до часового поясу, встановленого на пристрої користувача...
Позивач посилається на те, що на момент створення файлу та скріншоту картки руху документу, а саме: 12.05.2025 та 13.05.2025, директор ТОВ "Типографія Парус" ОСОБА_2 перебував у службовому відрядженні на території Європейського союзу, де діє часовий пояс UTC+1 (на годину менше за київський час). Саме тому скріншот картки, згенерований з його облікового запису в підсистемі "Електронний суд", автоматично відображає доставку документа о 16:41 за європейським часом, що відповідає 17:41 за київським часом.
На підтвердження викладеного позивачем додано відповідні докази.
Позивач пояснює, що інформація, на яку він посилався у своїх запереченнях проти відкриття апеляційного провадження щодо часу отримання апелянтом оскаржуваної ухвали, яка відображена в картці руху, формується автоматично системою, проте через інший часовий пояс виникла розбіжність у сторін щодо зазначеного часу надходження до електронного кабінету оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) згідно вимог п. 6 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 271 ГПК України розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 ГПК України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.
30.05.2025 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційну скаргу ТОВ "Імекс Макс" залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 у справі №922/4036/24 залишити без змін.
Позивач посилається на те, що наведені ТОВ "Імекс Макс" обставини на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання зустрічного позову є формальними та суб'єктивними. Посилання на заяву від 18.03.2025 року, відсутність оригіналу договору чи специфікації не підтверджують наявності об'єктивних та непереборних перешкод, які дійсно унеможливлювали подання зустрічного позову у встановлений строк.
Позивач вважає, що подані відповідачем докази: заява свідка ОСОБА_1 від 18.03.2025 та заява до Національної поліції України від 26.03.2025 - не можуть бути покладені в основу судового рішення про поновлення процесуального строку, оскільки не відповідають вимогам належності, допустимості та достовірності доказів, встановленим ГПК України.
В обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу позивач зазначає:
1. Апеляційна скарга ТОВ "Імекс Макс" є необґрунтованою та не містить належних правових або фактичних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
2. Суд першої інстанції діяв у межах повноважень та відповідно до процесуального закону, обґрунтовано відмовивши у задоволенні заяви про поновлення строку на подання зустрічного позову.
3. Відповідач не оскаржив ухвалу суду від 31.01.2025 про відмову у продовженні строку на подання відзиву, фактично погодившись з її висновками.
4. Відповідач з істотним запізненням на 57 днів пропустив процесуальний строк без поважних причин, не вчинив жодних дій для його продовження чи поновлення у передбачений законом спосіб.
5. Подані відповідачем документи не підтверджують наявності непереборних обставин, що унеможливлювали своєчасне подання зустрічного позову.
6. Дії відповідача мають ознаки зловживання процесуальними правами та спрямовані на штучне затягування розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, Східний апеляційний господарський суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відзив, відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України, подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Отже, як правильно вказав місцевий господарський суд, зустрічний позов подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, тобто у строк, передбачений для подання відзиву.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4036/24. Справу визнано малозначною та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Вказаною ухвалою встановлено відповідачу, відповідно до ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.
Зазначену ухвалу доставлено до електронного кабінету користувача ЕСІТС - ТОВ "Імекс Макс" 02.12.2024 о 17:22.
Оскільки ухвалу про відкриття провадження у справі від 02.12.2024 було доставлено відповідачу після 17:00, днем її отримання є 03.12.2024, та відповідно останнім днем для подання як відзиву так і зустрічного позову є 18.12.2024.
Проте, у вищевказаний строк відповідач не подавав суду ні відзив, ні зустрічну позовну заяву.
Натомість, від відповідача 09.01.2025 надійшло клопотання щодо ставлення під сумнів відповідності поданої ТОВ "Типографія Парус" копії договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року, витребування оригіналу цього договору для приєднання до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.01.2025 суд перейшов до розгляду справи №922/4036/24 за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі. Призначено справу №922/4036/24 до розгляду у підготовчому засіданні на 28.01.2025 об 11:30.
Суд постановив розгляд справи здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі та вдруге встановив відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.
Вказана ухвала від 13.01.2025 отримана відповідачем 13.01.2025 о 20:07, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 13.01.2025.
Оскільки ухвалу про перехід до загального позовного провадження було доставлено позивачу після 17:00, днем її отримання є 14.01.2025.
Таким чином, відповідач мав подати до суду відзив на позовну та/ або зустрічну позовну заяву до 29.01.2025.
Проте, відповідач відзив на позов у строк до 29.01.2025 також не надав та звернувся до суду 29.01.2025 із клопотанням про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 31.01.2025 у справі №922/4036/24 Господарським судом Харківської області розглядалось питання щодо продовження строку на подання відзиву на позов, та зокрема в клопотанні відповідача про продовження процесуального строку на подання відзиву - відмовлено.
Суд апеляційної інстанції врахував, що відповідачу двічі було надано 15- денний строк на подання відзиву.
Відповідач у своєму клопотанні не наводить обґрунтувань пропуску процесуального строку, які можна було б вважати непереборними та пов'язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій (а саме своєчасного подання відзиву у передбачені ГПК України строки).
Отже, вчинення або не вчинення судом процесуальних дій, що полягають зокрема у витребуванні або не витребуванні у позивача оригіналу договору, або призначення у справі судової експертизи тощо не може впливати на строки подання відзиву.
Крім того, як вбачається із ч.8 ст.165 ГПК України, законодавець чітко пов'язує відлік строку на подання відзиву з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Викладене дає підстави для висновку, що альтернативне викладення клопотання відповідача про подовження строку на подання відзиву на позовну заяву в залежності від наявності або відсутності у позивача та надання або ненадання його до матеріалів справи оригіналу договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 на строк 15 днів з моменту встановлення факту відсутності у ТОВ "Типографія Парус" оригіналу договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року або на строк 15 днів з моменту надходження до господарського суду висновку експертів за результатами експертизи підписів начебто виконаних колишнім директором ТОВ "Імекс Макс" Канюк Альоною Ігорівною на оригіналі договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 поданого позивачем до матеріалів справи суперечить нормам діючого законодавства.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про те, що місцевий господарський суд позбавив ТОВ "Імекс Макс" права на справедливий суд, доступу до правосуддя та порушив принципи господарського судочинства щодо змагальності сторін, оскільки позбавив ТОВ "Імекс Макс" права на можливість зібрати та надати суду докази на підтвердження своєї позиції по суті справи, враховуючи наступне.
11.11.2024 позивачем на адресу відповідача було направлено копію позовної заяви з додатками.
З грудня 2024 триває розгляд справи, зокрема:
-02.12.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження;
- 13.01.2025 здійснено перехід в розгляді справи №922/4036/24 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; призначено підготовче засідання суду.
Відповідачу двічі встановлювався строк для подання відзиву.
Зустрічний позов подається в строк, передбачений для подання відзиву.
З урахуванням ухвали суду першої інстанції від 31.01.2025, якою відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву, останнім днем для подання як відзиву, так і зустрічного позову є 29.01.2025.
ТОВ "Імекс Макс" приймало активну участь під час розгляду справи в суді першої інстанції подавало низку заяв, клопотань та заперечень.
Зокрема, відповідач подав першу заяву до суду 09.01.2025, якою поставив під сумнів відповідність оригіналу поданої ТОВ "Типографія Парус" копії договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року та просив суд витребувати оригінал цього договору для приєднання до матеріалів справи.
За текстом зазначеної заяви від 09.01.2025 відповідач зазначає, що ним не укладався з відповідачем договір поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024.
29.01.2025, тобто в останній день для подання відзиву/зустрічного позову, ТОВ "Імекс Макс" звертається до суду з клопотанням про призначення у справі судової техніко криміналістичної експертизи щодо поданої позивачем копії договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 та продовження строку на подання відзиву, який залежить від наявності або відсутності у позивача та надання або ненадання до матеріалів справи оригіналу договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 або надходження до господарського суду висновку експертів.
У вказаному клопотанні відповідач зазначає, що на теперішній час директором ТОВ "Імекс Макс" є ОСОБА_3 та ТОВ "Імекс Макс", заперечує підписання наданої позивачем копії договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року колишнім директором ТОВ "Імекс Макс" - Канюк Альоною Ігорівною.
Отже, будучі обізнаним з листопада 2024 року про поданий позов та заперечуючи проти укладання з позивачем договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024, що відображено в клопотаннях від 09.01.2025 та 29.01.2025 (останній день для подання відзиву/зустрічного позову), з моменту відкриття провадження у справі 02.12.2024 відповідач мав достатньо часу для підготовки, обґрунтування та подання як відзиву, так і зустрічного позову.
Натомість, зустрічну позовну заяву подано ТОВ "Імекс Макс" через підсистему "Електронний суд" 26.03.2025 (зареєстровано судом 27.03.2025), тобто з пропуском встановленого строку для її подання майже на 2 місяці.
В зустрічній позовній заяві відповідач посилається на те, що з початку розгляду справи ТОВ "Імекс Макс" зазначав, що згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ "Імекс Макс" договір поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року між ТОВ "Імекс Макс" та ТОВ "Типографія "Парус" ніколи не укладався. Наданий позивачем договір поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 з боку ТОВ "Імекс Макс" був підписаний колишнім директором - ОСОБА_1 . Враховуючи, що на момент звернення ТОВ "Типографія Парус" до суду з первісною позовною заявою директором ТОВ "Імекс Макс" була та є ОСОБА_3 , достовірно підтвердити чи заперечити факт підписання з боку ТОВ "Імекс Макс" договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 колишнім директором ТОВ "Імекс Макс" Канюк Альоною Ігорівною було неможливо.
Як зазначає відповідач, з метою збирання доказів ТОВ "Імекс Макс невідкладно звернулося до фізичної особи ОСОБА_1 , як до колишнього директора, з запитом щодо підписання чи не підписання нею, як директором ТОВ "Імекс Макс" договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року, та у разі не підписання нею цього договору, оформити відповідно до вимог ГПК України заяву свідка за для подання цієї заяви до господарського суду в межах справи №922/4036/24.
Відповідач зауважив, що ТОВ "Імекс Макс", як юридична особа, не має впливу на фізичну особу та на може без її волі отримати показання свідка для господарського суду.
18.03.2025 було отримано заяву свідка ОСОБА_1 , яка зазначила, що за період її роботи директором ТОВ "Імекс Макс" вона не підписувала з ТОВ "Типографія Парус" договір поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 та специфікацію №1 від 19.01.2024 до договору, а також не ставила печатку на зазначених документах.
За доводами відповідача, вищевказаний доказ є підставою для звернення ТОВ "Імекс Макс" до господарського суду Харківської області у справі №922/4036/24 з зустрічним позовом про визнання недійсним Договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024, яким ТОВ "Типографія Парус" обґрунтовує свій первісний позов у цій справі.
Саме з дати отримання заяви свідка відповідач починає відлік 15-денного строку на подання зустрічної позовної заяви та зазначає в апеляційній скарзі, що ТОВ "Імекс Макс" звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою протягом 8 діб з моменту отримання заяви свідка ОСОБА_1 і цей строк у 8 діб є значно коротшим мінімального строку у 15 діб передбаченого ч. 8 ст. 165 ГПК України, ч. 1 ст. 180 ГПК України встановлених для подання відзиву та зустрічного позову.
Відповідач зазначає, що подання заяви свідка ОСОБА_1 раніше було унеможливлено з незалежних від ТОВ "Імекс Макс" причин і тому ТОВ "Імекс Макс" звертається у відповідності до ч. 1 ст. 119 ГПК України з клопотанням про поновлення строку на подання ТОВ "Імекс Макс" зустрічної позовної заяви у справі №922/4036/24.
Проте, як стверджує апелянт, суд першої інстанції не досліджував докази на які посилався ТОВ "Імекс Макс" та не надав оцінки аргументам, якими було обґрунтовано клопотання про відновлення строку на подання зустрічного позову і не врахував доводи відповідача, що саме відсутність доказів про непідписання колишнім директором ТОВ "Імекс Макс" спірного договору унеможливило звернення з зустрічним позовом у встановлений судом та ГПК 15-денний строк.
Отже, на думку апелянта, строк на звернення з зустрічною позовною заявою пропущений з поважних причин, обставини в обґрунтування причин пропуску процесуального строку на подання зустрічного позову не залежали від волевиявлення відповідача та залежали від дій інших осіб (колишнього директора), що унеможливило звернення з зустрічним позовом у визначений законом та судом строк.
Суд апеляційної інстанції відхиляє зазначені доводи апеляційної скарги та погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості підстав для поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви та повернення її заявнику з огляду на наступне.
За текстом зустрічної позовної заяви та апеляційної скарги відповідач зазначає, що 05.12.2024 ТОВ "Імекс Макс" невідкладно звернулося до фізичної особи ОСОБА_1 , як до колишнього директора, з запитом щодо підписання чи не підписання нею, як директором ТОВ "Імекс Макс" договору поставки №1/19-01.24 від 19.01.2024 року.
Проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували спосіб та дату звернення до фізичної особи ОСОБА_1 , як до колишнього директора, також відсутній текст самого звернення.
За відсутності вказаних доказів неможливо встановити, коли ОСОБА_1 отримала запит та, як зазначає відповідач, за незалежних від ТОВ "Імекс Макс" обставин надала відповідь (заяву свідка) лише 18.03.2025.
Крім того, у разі ненадання ОСОБА_1 відповіді на запит у стислі строки або зволіканням з наданням відповіді, відповідач не був позбавлений можливості повторно звернутися до зазначеної особи, обґрунтувавши необхідність отримання доказу у строк, передбачений судом та ГПК.
Таким чином, за відсутності вказаних доказів неможливо констатувати активну поведінку відповідача щодо отримання доказу, який за його твердженням є підставою подання зустрічного позову. Навпаки, наведене свідчить про перебування відповідача в "очікуванні" з 05.12.2025 до 18.03.2025 волевиявлення ОСОБА_1 на надання заяви свідка.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з приписами частин 1-5 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Враховуючи вищенаведене, відповідач не був позбавлений права та можливості на подання зустрічного позову у строк на подання відзиву. Відсутність доказу у ТОВ "ІМЕКС МАКС", з огляду на приписи статей 80, 81 ГПК України, не свідчить про неможливість вчинення такої процесуальної дії як подання зустрічного позову у визначений законом строк.
Необхідно зазначити, що сторони зобов'язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо їх, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
З наведеного слідує, що подавши у встановлений строк зустрічний позов ТОВ "Імекс Макс" міг повідомити суд, що ним вживаються заходи задля отримання доказу - заяви свідка, та зазначити, що з об'єктивних причин вказаний доказ не може бути поданий у встановлений законом строк, надавши при цьому докази, які підтверджують, що відповідач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Проте, як зазначалося вище, матеріали справи не містять доказів підтвердження здійснення відповідачем дій, спрямованих на отримання доказу - заяви свідка, зокрема доказів листування, направлення запитів з доказами направлення та дати отримання запитів.
Саме лише посилання відповідачем на вчинення дій для отримання доказів не є безумовним підтвердженням вчинення таких дій.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками Господарського суду Харківської області щодо відсутності підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку, та, як наслідок, відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на пред'явлення зустрічного позову.
Відповідно до частини шостою статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Правова позиція щодо подання зустрічної позовної заяви із пропуском строку, встановленого для подання відзиву, є достатньою підставою для її повернення, є послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах Верховного Суду від 04.03.2019 у справі №920/342/17, від 04.04.2019 у справі №918/361/18, від 29.07.2019 у справі №925/872/18, від 18.09.2019 у справі №910/16837/18, від 07.11.2019 у справі № 910/2892/19.
За наведених обставин, зустрічний позов ТОВ "Імекс Макс" у цій справі поданий з порушенням вимог статті 180 ГПК України, а тому підлягає поверненню заявнику.
Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, шо повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.
Щодо заяви ТОВ "Імекс Макс" про винесення окремої ухвали стосовно дій ТОВ "Типографія Парус", які полягають у підробці документів, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.246 ГПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Постановлення судом окремої ухвали є дискреційним повноваженням суду, тобто, суд має право, а не обов'язок, виносити її в разі виявлення порушень під час розгляду справи.
Апеляційний господарський суд України, не є органом, уповноваженим надавати оцінку документам на предмет їх підроблення. Встановлення факту підроблення документів, як правило, належить до компетенції кримінального суду або суду, що розглядає цивільні справи, якщо встановлення факту підроблення є необхідним для вирішення цивільного спору.
Сторони у вибраний ними спосіб доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.
В даній справі підставою для подання апелянтом заяви про винесення окремої ухвали стосовно дій ТОВ "Типографія Парус" послугували розбіжності в відомостях Електронного кабінету позивача та відповідача щодо часу доставлення до Електронного кабінету ухвали апеляційного суду від 28.04.2025 про залишення апеляційної скарги без руху.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції самостійно перевіряє/встановлює відомості щодо дати отримання ухвали апелянтом та своєчасність подання заяви про усунення недоліків під час прийняття рішення щодо подальшого руху апеляційної скарги.
Отже, в даному випадку суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали та відмовляє у заяві ТОВ "Імекс Макс" про постановлення окремої ухвали.
Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту апеляційний суд не вбачає.
Східний апеляційний господарський суд зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, викладені в оскаржуваній ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Імекс Макс" задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Імекс Макс" про поновлення строку на пред'явлення зустрічного позову та повернення заявнику зустрічної позовної заяви у справі №922/4036/24 підлягає залишенню без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 року у справі №922/4036/24 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 року у справі №922/4036/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін