вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" червня 2025 р. Справа№ 910/6715/23 (910/15883/24)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Станіка С.Р.
Пантелієнка В.О.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
від ТОВ «Хозхімсервіс»: Плакса А.В. - за довіреністю б/н від 03.12.2024
ліквідатор ТОВ «Кові Груп» Огейчук Т.В.
від ТОВ «Український шлях» Пархомчук Р.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/6715/23 (910/15883/24) (суддя Мандичев Д.В., повний текст рішення складено та підписано - 17.02.2025)
за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кові Груп» арбітражної керуючої Огейчук Тетяни Василівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс»
про стягнення 53 597,58 грн
в межах справи № 910/6715/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Український шлях»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кові Груп»
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/6715/23 (910/15883/24) (суддя Мандичев Д.В., повний текст рішення складено та підписано - 17.02.2025) позовні вимоги задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кові Груп» 30 222 (тридцять тисяч двісті двадцять дві) грн 91 коп боргу, 18 685 (вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн 05 коп інфляційних втрат, 4 689 (чотири тисячі шістсот вісімдесят дев'ять) грн 62 коп. 3 % річних, 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп судового збору.
Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договір з перевезення № 18-09-18/2, укладено між ТОВ «Кові Груп» та ТОВ «Хозхімсервіс», у нього утворилася заборгованість перед позивачем на суму 53 597,58 грн, з яких 30 222,91 грн основна заборгованість, 18 685,05 грн інфляційні втрати та 4 689,62 грн 3 % річних.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/6715/23 (910/15883/24) повністю і ухвалити нове судове рішення.
В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваного судового рішення Товариство з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» посилалося на те, що позивач звернувся з позовною заявою поза межами позовної давності.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/6715/23 (910/15883/24) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Станік С.Р., Пантелієнко В.О.
Слід зазначити, що суддя Станік С.Р. перебував у відпустці 07.03.2025 до 10.03.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі № 910/6715/23 (910/15883/24) витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6715/23 (910/15883/24) за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кові Груп» арбітражної керуючої Огейчук Тетяни Василівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» про стягнення 53 597,58 грн в межах справи № 910/6715/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Український шлях» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кові Груп» про відкриття провадження у справі про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/6715/23 (910/15883/24) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
20.03.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/6715/23 (910/15883/24).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі № 910/6715/23 (910/15883/24) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6715/23 (910/15883/24) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/6715/23 (910/15883/24); розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/6715/23 (910/15883/24) призначено на 02.06.2025.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
03.04.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кові Груп» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого заявник просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/6715/23 (910/15883/24) - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/6715/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Кові Груп».
В межах справи про банкрутство ТОВ «Кові Груп» ліквідатор ТОВ «Кові Груп» арбітражний керуючий Огейчук Т.В. звернувся з позовом до ТОВ «Хозхімсервіс» про стягнення заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажів в розмірі 53 597,58 грн, з яких 30 222,91 грн основна заборгованість, 18 685,05 грн інфляційні втрати та 4 689,62 грн 3 % річних.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 18.09.2018 між ТОВ «Кові Груп», як перевізником, та ТОВ «Хозхімсервіс», як замовником, укладено Договір з перевезення № 18-09-18/2, згідно з пунктом 1.1 якого Замовник зобов'язується надавати для перевезення вантажі, а Перевізник приймати їх за обсягом та за номенклатурою згідно ТТН та доставляти їх до пункту призначення.
Відповідно до пункту 2.1 договору договірна вартість транспортних послуг визначається згідно специфікацій та доповнень. У разі, якщо між Сторонами не буде підписано специфікацію чи інше доповнення до даного договору, то вартість транспортних послуг визначається виходячи з актів виконаних робіт.
У пункті 5.1 договору передбачено, що оплата послуг Перевізника здійснюється Замовником у національній валюті України на умовах 100 % передплати планованого об'єму перевезень, залишковий розрахунок на протязі 5- ти банківських днів з моменту отримання і підписання акту виконаних робіт у вигляді факсимільної або електронної копії шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Перевізника. Факсимільна або електрона копія акту виконаних робіт, підписана і повернена Замовником, є доказом прийняття робіт і має юридичну силу до моменту отримання оригінального документа. У разі, якщо Замовник не підписує акт виконаних робіт, то з урахуванням положень п.4.2.9. послуги вважаються наданими з дати, вказаної Перевізником в акті виконаних робіт.
Датою оплати наданих послуг вважається дата зарахування грошових коштів в сумі платежу на поточний рахунок Перевізника (пункт 5.3 договору).
Із матеріалів справи слідує, що відповідач повну та своєчасну оплату наданих позивачем послуг за договором від 18.09.2018 № 18-09-18/2 не здійснив, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 30 222,91 грн, з якої: за актом приймання-передачі послуг від 14.12.2018 на суму 19 255,87 грн (із загальної суми акту 67 185,00 грн) та за актом приймання-передачі послуг від 14.12.2018 на суму 10 967,04 грн.
Дані акти приймання-передачі послуг підписані та скріплені печатками обох сторін, зауваження щодо наданих послуг відсутні.
19.02.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією від 19.02.2024 № 05 про погашення простроченої заборгованості за договором з перевезення від 18.09.2018 № 18-09-18/2, проте відповіді або грошових коштів не отримав.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (частина 1 статті 916 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).
У статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як правильно установлено судом першої інстанції, відповідач частково сплатив за надані позивачем послуги перевезення вантажу за актом приймання-передачі послуг від 14.12.2018 на суму 19 255,87 грн. (із загальної суми акту 67 185,00 грн.) та за актом приймання-передачі послуг від 14.12.2018 на суму 10 967,04 грн.
На підтвердження відповідних обставин позивачем долучено до матеріалів справи копії виписок з банківського рахунку за період 26.12.2018 до 14.06.2019, відповідно до яких останній платіж від відповідача надійшов 14.06.2019 у розмірі 25 000,00 грн.
Отже, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 30 222,91 грн, доказів погашення якої матеріали справи не містять.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
За арифметичним перерахунком суду першої інстанції, з яким погоджується апеляційний суд, з відповідача підлягають стягненню нараховані на суму боргу 19 255,87 грн за період із 15.12.2018 до 15.02.2024 інфляційні втрати в сумі 11 904,77 грн та 3 % річних у сумі 2 987,89 грн, та нараховані на суму боргу 10 967,04 грн за період із 15.12.2018 до 15.02.2024 інфляційні втрати в сумі 6 780,28 грн та 3 % річних у сумі 1 701,73 грн.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивач звернувся з позовною заявою поза межами позовної давності, яка передбачена нормами Господарського кодексу України, зокрема, стаття 315 при врегулюванні питань пов'язаних з договором перевезення і намагався довести до суду, що вказаний шестимісячний строк позовної давності, встановлений у частині 5 статті 315 ГК України, ніколи не зупинявся, і стаття 315 ГК України відсутня у переліку статей, строки яких продовжено на строк дії карантину, як у пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, так і у пункті 7 розділу «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України, а тому до спірних правовідносин сторін у цій справі положення пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до положень ст. 315 Господарського суду України, до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії. Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів.
Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів.
Для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.
Зазначених висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду при розгляді справи № 910/11949/20 у постанові від 18.06.2021.
Згідно положень Договору № 18/09/18-2 про надання послуг від 18.09.2018, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кові Груп» (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» (Замовник):
п. 5.1. Оплата послуг Перевізника здійснюється Замовником у національній валюті України на умовах 100 % передплати планового об'єму перевезень, залишковий розрахунок на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання і підписання акту виконаних робіт у вигляді факсимільної або електронної копії шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Перевізника. Факсимільна або електронна копія акту виконаних робіт, підписана і повернена Замовником є доказом прийняття робіт і має юридичну силу до моменту отримання оригінального документа.
п. 7.1. У випадку невиконання п. 5.1., Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, за кожен день прострочення платежу від суми недоплати до моменту здійснення оплати.
Сторони домовились, що до вимог про стягнення заборгованості чи пені за даним договором застосовується позовна давність тривалістю 3 (три) роки.
Положеннями ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Враховуючи вищевикладене, строк оплати наданих ТОВ «Кові Груп» (Перевізник) послуг по перевезенню вантажів на користь ТОВ «Хозхімсервіс» та відповідні строки пред'явлення претензії та позовної давності становлять:
АКТ надання послуг: АКТ надання послуг № 11 412 від 14.12.2018 р. Строк оплати (на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання і підписання акту виконаних робіт) 19.12.2018 р.
Строк пред'явлення претензії (6 -ти місячний строк передбачено для пред'явлення претензії, та 3 - місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію) 19.06.2019 р.
Строк позовної давності (до вимог про стягнення заборгованості чи пені за даним договором застосовується позовна давність тривалістю 3 (три) роки) 19.06.2022 р.
АКТ надання послуг: АКТ надання послуг № 21 412 від 14.12.2018 р. Строк оплати (на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання і підписання акту виконаних робіт) 19.12.2018 р.
Строк пред'явлення претензії (6 -ти місячний строк передбачено для пред'явлення претензії, та 3 - місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію) 19.06.2019 р.
Строк позовної давності (до вимог про стягнення заборгованості чи пені за даним договором застосовується позовна давність тривалістю 3 (три) роки) 19.06.2022 р.
24 лютого 2022 р. розпочалось повномасштабне вторгнення армії російської федерації на територію України, а тому Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 р., затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 р. № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 р. № 2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 р. № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 р. № 2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 р. № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 р. № 2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 р. № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 р. № 2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 р. № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 р. № 2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 р. № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 р. № 2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 р. № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 р. № 3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 р. № 451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 р. № 3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 р. № 734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 р. № 3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 р. № 49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 р. № 3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 р. № 271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 р. № 3684-ІХ, Указом від 23.07.2024 р. № 469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 р. № 3891-ІХ, Указом від 28.10.2024 р. № 740/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 р. №4024-ІХ, Указом від 15.01.2025 р. № 26/2025, затвердженим Законом України від 15.01.2025 р. строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року на 90 діб.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022 р., розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19, згідно з чинною редакцією вказаного пункту: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.».
Фактично, законодавцем визначено, що воєнний та надзвичайний стан (введено Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022) є загальною всеохоплюючою підставою для зупинки строків позовної давності по усіх відповідних вимогах на строк дії такого стану.
Саме Цивільний кодекс України є основним та спеціальним законодавчим актом щодо визначення строків позовної давності (їх обрахування, зупинення, продовження, закінчення, а також визначення правових наслідків пропуску).
З огляду на те, що збільшений за домовленістю строк позовної давності продовжувався під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (в період з 02.04.2020 по 30.06.2023) та зупинений на строк дії воєнного стану в Україні (починаючи з 24.02.2022), ТОВ «Кові Груп» (Позивач) на момент пред'явлення позову до ТОВ «Хозхімсервіс» по даній справі не було пропущено строк позовної давності для звернення з позовом про стягнення заборгованості, яка виникла на підставі Договору з перевезення № 18/09/18-2 від 18.09.2018 згідно Акту приймання-передачі послуг від 14.12.2018 на суму 19 255,87 грн з 67 185,00 грн та Акту приймання-передачі послуг від 14.12.2018 на суму 10 967,04 грн.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Кові Груп» і ТОВ «Хозхімсервіс» за Договором про надання послуг від 18.09.2018 р. (міститься в матеріалах справи) ТОВ «Хозхімсервіс» надані ТОВ «Кові Груп» (Перевізник) послуги по перевезенню вантажів продовжували оплачуватись ще тривалий час після завершення їх фактичного надання (підписання відповідних актів надання послуг), прим. - останні АКТи були підписані саме 14 грудня 2018 р., а саме:
Оплата Сума Грн.
26.12.2018 р. 150 000,00 грн.
27.12.2018 р. 150 000,00 грн.
28.12.2018 р. 100 000,00 грн.
29.01.2019 р. 10 000,00 грн.
01.02.2019 р. 30 000,00 грн.
15.02.2019 р. 25 000,00 грн.
26.02.2019 р. 25 000,00 грн.
08.04.2019 р. 182 222,92 грн.
16.04.2019 р. 82 000,00 грн.
29.05.2019 р. 25 000,00 грн.
14.06.2019 р. 25 000,00 грн.
26.07.2019 р. 20 000,00 грн.
Положеннями ч. 1 та 3 ст. 264 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Верховний Суд у складі суддів колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 127/23910/14-ц у постанові від 23.12.2020 дійшов наступних висновків: «Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку згідно частини третьої статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.».
З огляду на вчинення ТОВ «Хозхімсервіс» «дій, що свідчить про визнання свого боргу», а саме часткова оплата заборгованості після її виникнення, ТОВ «Кові Груп» (Позивач) на момент пред'явлення позову до ТОВ «Хозхімсервіс» по даній справі не було пропущено строк позовної давності для звернення з позовом про стягнення заборгованості, яка виникла на підставі Договору з перевезення № 18/09/18-2 від 18.09.2018 р. згідно АКТу надання послуг від 14.12.2018 р. на суму 19 255,87 грн. з 67 185,00 грн. та АКТу надання послуг від 14.12.2018 р. на суму 10 967,04 грн.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, належним чином з'ясував обставини, що мають значення для справи, а відтак належить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг.
Згідно з пунктом 1) частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним, обґрунтованим і підстав для його скасування або зміни не вбачається, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/6715/23 (910/15883/24) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/6715/23 (910/15883/24) залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 910/6715/23 (910/15883/24) повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст складено та підписано 10.06.2025.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді С.Р. Станік
В.О. Пантелієнко