вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" травня 2025 р. Справа№ 910/3353/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: Лаврін О. В.
від відповідача: Субора М. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Бронкс Стайл"
на рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2024 (повний текст рішення підписано 19.09.2024)
у справі № 910/3353/24 (суддя І. В. Алєєва)
за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бронкс Стайл"
про стягнення 8 733 890, 29 грн
Короткий зміст позову
У березні 2024 року Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" (далі за текстом - АТ "МР БАНК"; позивач) звернулось до господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бронкс Стайл" (далі за текстом - ТОВ "Бронкс Стайл"; відповідач) про стягнення 8 733 890, 29 грн заборгованості.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем, як управителем, своїх зобов'язань за договором управління майном від 05.06.2018 в частині виплати (перерахування) позивачу, як установнику управління, вигоди від управління нерухомим майном за лютий - грудень 2022 року.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі № 910/3353/24 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Бронкс Стайл" на користь АТ "МР БАНК" заборгованість у розмірі 8 733 890, 29 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 131 008, 35 грн.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу (вигоди від управління нерухомим майном за період з лютого по грудень 2022 року), оскільки відповідач не надав належних доказів оплати встановленої судом суми боргу.
Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї
ТОВ "Бронкс Стайл" до Північного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/3353/24, в якій просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у розумінні договору управління майном від 05.06.2018 вигодою установника управління є лише кошти, що фактично отримані на рахунок управителя у зв'язку з управлінням майном. Оскільки дебіторська заборгованість орендарів не була сплачена на користь управителя майна, з причин, що не залежали від нього, відповідна сума не вважається вигодою, тому у відповідача, як управителя, відсутній обов'язок з перерахування відповідної суми позивачу, як установнику управління майном. Всі фактично отримані відповідачем, як управителем, кошти після відрахування з них операційних витрат, були перераховані позивачу, як установнику управління, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 311 за 01.01.2022 по 01.03.2024.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ "МР БАНК" просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне і обґрунтоване.
Процедура апеляційного провадження
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2025 (колегія суддів у складі: Ходаківської І.П. - головуючої, Демидової А. М., Владимиренко С. В.) за клопотанням ТОВ "Бронкс Стайл" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2024, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3353/24 та призначену апеляційну скаргу до розгляду на 26.02.2025
У судовому засіданні 26.02.2025 протокольно оголошено перерву до 02.04.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 оголошено перерву у розгляді справи до 07.05.2025 та продовжено строк розгляду справи.
Розгляд справи у судовому засіданні 07.05.2025 у зв?язку з повітряною тривогою та загрозою ракетних обстрілів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 розгляд справи призначено на 21.05.2025.
Присутній у судовому засіданні 21.05.2025 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Присутній у судовому засіданні 21.05.2025 представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Фактичні обставини, встановлені місцевим господарським судом і перевірені судом апеляційної інстанції
05.06.2018 між Акціонерним товариством "СБЕРБАНК" (наразі Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк") (установник управління) та ТОВ "Бронкс Стайл" (управитель) укладено договір управління майном щодо нежитлового будинку - громадського центру з об'єктами літ. А, загальною площею 28 539, 50 м2, що розташований за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13-Б (ТРЦ "МАГЕЛАН").
На підставі рішення Правління Національного банку України від 25.02.2022 № 91-рш/БТ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.02.2022 № 131 "Про початок процедури ліквідації АТ "МР БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку" розпочато процедуру ліквідації АТ "МР БАНК".
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 11.05.2022 "Про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" та указом Президента України від 11.05.2022 № 326/2022 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.05.2022 "Про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", 19.05.2022 в Україні були примусово вилучені корпоративні права (акції) у розмірі 100 відсотків майна Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк", що належали Публічному акціонерному товариству "Сбєрбанк Росії", яке повністю припинило участь у Банку, переставши бути акціонером Банку, а держава Україна набула право власності на корпоративні права (акції) у розмірі 100 відсотків майна Банку. Починаючи з 19.05.2022 єдиним власником (акціонером) Банку є держава Україна.
15.08.2023 на підставі договору купівлі-продажу № G18N020026/2 АТ "МР БАНК" відчужило ТРЦ "Магелан" Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський".
У зв'язку із зміною власника майна договір управління майном є припиненим з 15.08.2023 (на підставі п. 2.19 цього договору).
З моменту укладення договору управління майном від 15.06.2018 і до початку процедури ліквідації банку (25.02.2022) сторонами неодноразово вносились зміни, зокрема, щодо розрахунку доходу та його зарахування.
За умовами п. 5.3.9, п. 6.4. (у редакції договору про внесення змін № 8 від 11.05.2023), п. 12.1.4. договору управління майном:
управитель по договору зобов'язаний своєчасно, в порядку та на умовах передбачених цим договором, здійснювати виплату установнику управління вигоди від управління нерухомим майном;
грошові кошти, що становлять вигоду від управління нерухомим майном за звітний календарний місяць, перераховуються управителем на накопичувальний рахунок установника управління, не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним;
управитель зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з відповідної дати припинення цього договору перерахувати установнику управління всі кошти, які були ним одержані у зв'язку з управлінням нерухомим майном.
Позивач у позові вказує, що для проведення остаточного розрахунку було підготовлено акт звірки взаємних розрахунків за договором управління станом на 01.12.2023 та листом за вих. № 4278 від 19.12.2023 направлено на погодження і підписання відповідачу (управителю). Відповідно до проведеного розрахунку та наданого акту, сума заборгованості управителя перед установником управління складає 9 168 285, 37 грн.
24.01.2024 на адресу банку надійшов лист - відповідь від управителя вих. № 149 від 22.01.2024, в якому він не погоджується із вказаною сумою заборгованості, та надав власний акт звірки взаєморозрахунків де вказав, що загальна заборгованість управителя перед установником управителя станом на 01.12.2023 складає 7 453 329, 19 грн, з яких 7 018 934, 11 грн це дебіторська заборгованість орендарів перед управителем (відповідачем). Акт з боку відповідача підписав директор та скріпив його печаткою.
Позивач також вказує, що управителем 02.02.2024 та 05.02.2024 перераховано АТ "МР Банк" залишок грошових коштів на спеціальному поточному рахунку в загальній сумі 434 395, 08 грн на часткове погашення вигоди за 2022 рік, однак у зв'язку із невиконанням управителем повного обов'язку із виплати (перерахування) установнику управління вигоди від управління нерухомим майном за лютий - грудень 2022 року, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 8 733 890, 29 грн (9 168 285, 37 грн - 434 395, 08 грн).
Відповідач у відзиві на позовну заяву зокрема зазначає про: відсутність заборгованості з оплати вигоди за договором управління, оскільки всі кошти, які були фактично отримані відповідачем внаслідок управління майном з січня 2022 року, після відрахування з них відповідних операційних витрат, були перераховані на користь позивача; про безпідставність доводів позивача, що операційні витрати у розмірі 1 381 017, 71 грн є штрафними санкціями; після припинення договору управління 15.08.2023, відповідач не має обов'язку відпрацьовувати дебіторську заборгованість орендарів ТРЦ "Магелан", оскільки це було складовою управління майном.
Отже спір у цій справі виник з приводу наявності у позивача правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 8 733 890, 29 грн заборгованості за договором управління майном за період з лютого по грудень 2022 року.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
У главі 70 ЦК України (статті 1029 - 1045 ЦК України) передбачено особливості укладення, виконання та припинення договорів управління майном як різновиду цивільно-правових договорів, що визначають взаємні права та обов'язки установника управління як власника майна, що є предметом управління, та управителя майна, який в силу взятих на себе договірних зобов'язань за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
В реалізації права довірчої власності на майно установника управління управитель зобов'язаний діяти добросовісно, розумно та в межах наданих йому законом та умовами договору управління повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Вигоди від майна, що передане в управління, належать установникові управління (ч. 1 ст. 1034 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 1030 ЦК України предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно.
Частиною 1 статті 1032 ЦК України визначено, що установником управління є власник майна.
Згідно з частиною 1 статті 1037 ЦК України - управитель управляє майном відповідно до умов договору.
Відповідно до приписів частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2018 між позивачем (установник управління) та відповідачем (управитель) було укладено договір управління майном, за умовами якого установник управління передає управителю в управління (у т.ч. - володіння та користування) нерухоме майно на строк, визначений цим договором, а управитель, у свою чергу, приймає нерухоме майно та зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління таким майном виключно в інтересах установника управління.
Відповідно до статті 1 вказаного договору нерухомим майном є торговий центр, розташований за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, буд. 13-Б, загальною площею 28 539, 50 м2, що належить установнику управління на праві власності.
Згідно з п. 2.8 договору управитель, здійснюючи будь-які юридичні та фактичні дії у зв'язку з управлінням нерухомим майном, зобов'язаний заздалегідь повідомити осіб, з якими він вступає у відносини про те, що він є управителем, а не власником нерухомого майна.
У відносинах з орендарями, третіми особами та іншими особами повноваження управителя укладати правочини, спрямовані на реалізацію цього договору, підтверджуються безпосередньо цим договором (п. 2.11 договору).
Відповідно до п. 2.15.1, 2.15.5 договору, установник управління доручає, а управитель приймає на себе зобов'язання від свого імені здійснювати юридичні та інші дії, необхідні для управління нерухомим майном, забезпечення функціонування торгового центу, зокрема: представляти інтереси установника управління у взаємовідносинах з орендарями торгового центу, третіми особами, органами влади відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України; проводити переговори та укладати договори оренди з третіми особами та самостійно визначати умови таких договорів відповідно до базових вимог установника управління погоджених установником управління форм договорів.
Згідно з умовами п. 5.3.4, 5.3.26 управитель зобов'язаний вимагати своєчасної і в повному обсязі сплати орендарями орендних платежів, комунальних платежів та інших платежів, належних до сплати орендарями та третіми особами (рекламних платежів, маркетингових платежів тощо).
Відсутність виконання орендарями умов укладених договорів оренди, у тому числі, але не виключно:
у разі невиконання якого-небудь зобов'язання орендаря своєчасно і належно повідомляти його про таке порушення з вказівкою на передбачені договором оренди строки усунення відповідного порушення і можливості застосування встановленої договором відповідальності;
у разі неусунення орендарем порушення у встановлений строк - направити (не пізніше ніж на наступний день, що йде за днем закінчення встановленого для усунення порушення строку) орендареві вимогу про сплату встановленої договором оренди неустойки і/або штрафу і/або, якщо це буде узгоджено з установником управління повідомлення про одностороеннє розірвання договору з орендарем;
забезпечувати своєчасне виконання орендарем інших обов'язків.
З моменту укладення договору управління майном від 15.06.2018 і до початку процедури ліквідації банку (25.02.2022) сторонами неодноразово вносились зміни зокрема щодо розрахунку доходу та його зарахування.
У період з моменту укладання договору з 05.06.2018 до 27.03.2019, з огляду на пункти 6.1., 6.2., 6.3.,6.4., 6.5. договору - винагорода управителя складала фіксовану суму 100 000, 00 грн. Всі гроші від управління нерухомим майном надходили на спеціальний поточний рахунок управителя в АТ "СБЕРБАНК". Управитель здійснює відрахування з цих грошей на операційні витрати та своєї винагороди за управління. Окремо, установник управління, перераховує управителю гроші за технічне і експлуатаційне обслуговування майна, за договорами останнього з третіми особами. Грошові кошти, що залишилися після всіх відрахувань, за звітний календарний місяць є вигодою установника управління та перераховуються на його рахунок в АТ "СБЕРБАНК". Якщо управитель вчасно не виконає обов'язок зі сплати платежу у вигляді вигоди установника управління, останній має право списувати ці гроші з будь-якого рахунку управителя в АТ "СБЕРБАНК".
У період дії договору з 27.03.2019 зміни № 1 до 12.03.2020, з огляду на пункти 6.1., 6.2. договору - винагорода управителя з 01.04.2019 до 30.04.2019 складає фіксовану суму 960 000, 00 грн. Починаючи з 01.05.2019 винагорода становить 804 000, 00 грн. Управитель самостійно здійснює відрахування своєї винагороди з спеціального поточного рахунку відкритого на ім'я управителя в АТ "СБЕРБАНК" або винагорода перераховується установником управління на поточний рахунок управителя до 10-го числа місяця в якому здійснюється оплата у розмірі 50 % та після 25-го числа в розмірі 50% від належної до оплати винагороди.
У період дії договору з 12.03.2020 зміни № 3 до 23.03.2021, з огляду на пункт 6.2. договору - отримання управителем винагороди за управління нерухомим майном здійснюється щомісячно, шляхом самостійного відрахування та утримання останнім відповідної суми з грошових коштів, що поступили на спеціальний поточний рахунок управителя в АТ "СБЕРБАНК" за попередній календарний місяць або винагорода перераховується установником управління на поточний рахунок управителя відкритий в АТ "СБЕРБАНК" до 10-го числа в розмірі 50 % і після 25-го числа в розмірі 50 % від належної до оплати винагороди.
У період дії договору з 23.03.2021 зміни № 4 до 09.06.2021, з огляду на пункт 6.1. договору - винагорода управителя з 01.03.2021 складає фіксовану суму 850 000, 00 грн. Отримання управителем винагороди за березень здійснюється у такому порядку в строк до 10.03.2021 установник управління перераховує на поточний рахунок управителя частину винагороди в розмірі 402 000, 00 грн і після 25.03.2021 залишок в розмірі 448 000, 00 грн.
У період дії договору з 09.06.2021 зміни № 5 до 20.04.2022, з огляду на пункт 6.1. договору - винагорода управителя з 01.06.2021 складає фіксовану суму 1 248 000, 00 грн. Розмір винагороди управителя у червні 2021 здійснюється у такому порядку: в строк до 10 червня установник управління перераховує частину в сумі 425 000, 00 грн, і після 25 березня залишок у сумі 823 000, 00 грн.
У період дії договору з 20.04.2022 зміни № 7 до 11.05.2023, з огляду на пункт 1., 6.4. договору - для операційної діяльності управителя спеціальним поточним рахунком управителя є рахунок відкритий в АТ "УКРГАЗБАНК". Грошові кошти (з усіх сум, які поступили на спеціальний поточний рахунок управителя протягом календарного місяця від здійснення управління нерухомим майном), що залишилися після відрахування на відшкодування операційних витрат та утримання винагороди управителя - є вигодою за управління нерухомим майном та перераховуються управителем на накопичувальний рахунок установника управління відкритого в НБУ.
У період дії договору з 11.05.2023 зміни № 8 до 14.08.2023 припинення дії договору, у зв'язку із зміною власника, з огляду на пункти 2.14., 6.2. договору - операційні витрати здійснюються управителем за рахунок коштів, отриманих від управління нерухомим майном. Якщо розмір операційних витрат буде перевищувати 1 800 000, 00 грн щомісячно або якщо установник управління направить окрему вимогу про необхідність погодження операційних витрат, вони мають бути попередньо письмово погоджені з установником управління. Винагорода управителю за управління нерухомим майном перераховується установником управління щомісячно на поточний рахунок управителя відкритого в AT "ОТП БАНК", в строк не раніше ніж 25 числа місяця наступного за звітним. Починаючи з 01.05.2023 розрахунок винагороди управителя здійснюється відповідно до нормативного показника якості управління за звітний місяць. Визначено формулу застосування нормативного показника якості управління, встановлено критерій залежності відсотку дебіторської заборгованості управителя перед установником управління.
Відповідач у своєму листі (відповіді) вих. 149 від 22.01.2024, адресованому позивачу, щодо укладання акта звірки взаємних розрахунків за договором управління майном від 05.06.2018, зазначив, що за його даними, як управителя, загальний розмір заборгованості управителя перед установником управління станом на 01.12.2023 складає 7 453 329, 19 грн (з яких 7 018 934, 11 грн це дебіторська заборгованість орендарів перед управителем (відповідачем)), що відображено акті взаємних розрахунків, який підписаний директором відповідача.
Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо.
Тобто, відповідач підтвердив наявність у нього заборгованості за договором у вказаному розмірі, у зв'язку з цим така обставина визнається встановленою відповідно до ч.1 ст.75 ГПК України.
Оборотно-сальдова відомість по рахунку 311 за 01.01.2022 по 01.03.2024, на яку посилається відповідач, не підтверджує обставину про те, яку суму коштів відповідач отримав від орендарів із січня 2022 року. Оборотно-сальдова відомість не є первинним бухгалтерським документом, а підпадає під визначення зведеного облікового документу, що складається на підставі первинних документів.
Зазначена відомість складена в односторонньому порядку і з позивачем не погоджувалась.
З урахуванням викладеного, є непереконливими і не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи доводи відповідача, що протягом дії договору управитель перераховував установнику управління отримані від такого управління всі фінансові ресурси на спеціальний поточний рахунок управителя у АТ "СБЕРБАНК", у зв'язку з чим установник управління нібито відраховував операційні витрати та вигоду управителя, а залишок у вигляді вигоди залишав собі.
Також є необґрунтованими твердження відповідача про безпідставність доводів позивача, що зазначені відповідачем витрати у розмірі 1 381 017, 71 грн є штрафними санкціями, оскільки: у зв'язку із порушенням управителем, при виконанні зобов'язань по договору управління, граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних, ГУ ДПС у м. Києві застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 1 184 760, 50 грн; Департаментом екологічного нагляду ПрАТ АК "Київводоканал" виставлено управителю розрахунки вартості за понаднормовий скид стічних вод у загальному розмірі 194 328, 35 грн; управитель включив до операційних витрат суму коштів в розмірі 1 928, 86 грн, яка складалась з платежів - військовий збір, ЄСВ, заробітна плата та ПДФО, здійснених ним при звільненні в листопаді 2022 свого працівника Іванця О. І.
Частиною 1 статті 1042 ЦК України передбачено, що управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном.
За умовами п. 1.16 договору управління майном (у редакції договору про внесення змін № 1 від 27.03.2019) операційні витрати - витрати, зазначені в погодженому установником управління бюджеті, та які несе управитель в зв?язку з забезпеченням об'єкту (в тому числі, місць загального користування, однак за виключенням витрат, які несуть самостійно орендарі) послугами та роботами, необхідними для забезпечення належного функціонування торгового центру, в тому числі (включаючи, але не обмежуючись): витрати на утримання, організацію управління, адміністрування, бухгалтерське, юридичне та інше обслуговування функціонування торгового центру, технічне обслуговування та експлуатацію інженерних і технічних мереж, устаткування та обладнання торгового центру, прибирання, страхування, охорону торгового центру і прилеглої території торгового центру на земельній ділянці, витрати, пов'язані з проведенням поточного ремонту тощо, а також інші витрати, які управитель повинен сплачувати у зв'язку з утриманням та експлуатацією об'єкта, а також інші платежі за погодженими установником управління договорами управителя з третіми особами. Установник управління не обмежений самостійно укладати договори щодо операційних витрат, зокрема, договори щодо забезпечення охорони об'єкту або його частини, договори про надання послуг/виконання робіт з забезпечення функціонування торгового центру.
Отже зазначені відповідачем витрати у сукупному розмірі 1 381 017, 71 грн не є операційними.
Крім того, також є безпідставними доводами відповідача про те, що він не має обов'язку відпрацьовувати дебіторську заборгованість орендарів ТРЦ "Магелан", так як це було складовою управління майном, враховуючи, що п. 12.2. договору передбачено, що у випадку, якщо після припинення цього договору управитель одержить кошти або інше майно від третіх осіб згідно правовідносин, які виникли до дати припинення цього договору та які пов'язані з управлінням нерухомим майном, то управитель зобов'язаний перерахувати такі кошти або передати таке майно установнику управління у строк, що не перевищує 3 (трьох) робочих днів з моменту надходження таких коштів/майна управителю.
З відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, управитель у справах № 910/19071/21, № 910/7349/23, № 910/8520/23, по яких прийнято рішення та які набрали законної сили, здійснив відповідні дії щодо стягнення дебіторської заборгованості з орендарів торгового центру.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у зв'язку із невиконанням управителем свого обов'язку із виплати (перерахування) установнику управління вигоди від управління нерухомим майном за період лютий - грудень 2022 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в загальному розмірі 8 733 890, 29 грн. А тому, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо стягнення цієї заборгованості.
ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаних висновків.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бронкс Стайл" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/3353/24 залишити без змін та поновити його дію.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова підписана 06.06.2025.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко