вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" червня 2025 р. Справа№ 910/14479/23 (910/5871/24)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Сотнікова С.В.
Остапенка О.М.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
від ТОВ «Гран Комплект» Коханій Т.В. - за ордером серії АІ №1860643 від 27.03.25
від ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» Забродський В.В. - за ордером серії АА №1498054 від 18.10.24
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) (суддя Омельченко Л.В., повний текст рішення складено та підписано - 20.01.2025)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс»
третя особа арбітражний керуючий Реверук Петро Костянтинович
про стягнення коштів
в межах справи № 910/14479/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Євразія»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект»
про банкрутство
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) (суддя Омельченко Л.В., повний текст рішення складено та підписано - 20.01.2025) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» про стягнення коштів задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» грошові кошти у розмірі 4 154 363,03 грн, які складаються з: суми основного боргу - 1 549 999,99 грн; пені - 846 046,41 грн; 3 % річних - 255 781,23 грн; інфляційних втрат - 1 192 535,41 грн; штрафу - 309 999,99 грн; судові витрати покладено на відповідача; у інший частині позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позов виходив з того, що відповідачем ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» порушено зобов'язання перед позивачем за Договором поставки № 2510/21-1 щодо оплати товариству за поставлений товар. Також суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій до 1 % від нарахованої позивачем суми.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» про стягнення коштів; у випадку, якщо апеляційний суд дійде до висновку про обґрунтованість рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) та необхідність залишення його в силі в частині стягнення суми основного боргу - скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24), зменшивши суму стягнення основного боргу до 1 288 893,24 грн та відмовити у стягненні сум 3 % річних, штрафу, пені, інфляційних втрат, про що ухвалити відповідне судове рішення.
В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваного судового рішення ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» посилалося на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність основного боргу за Договором поставки у заявленому розмірі; відповідно до мотивувальної частини оскаржуваного рішення було задоволено клопотання відповідача про зменшення загальної суми штрафних санкцій, яка підлягає стягненню до 1 % від нарахованої позивачем суми, однак в резолютивній частині рішення це не відображено.
Також не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) в частині відмови в задоволенні позовних вимог; позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» задовольнити повністю.
В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваного судового рішення в частині зменшення суми штрафних санкцій ТОВ Гран Комплект» посилалося на те, що суд першої інстанції зменшуючи розмір штрафних санкцій не зважив, що порушення відповідачем своїх зобов'язань було триваючим, заборгованість за певні періоди сягала понад 8 млн. грн та погашалась поступово, у зв'язку з чим позивач втратив можливість своєчасно розраховуватись зі своїми контрагентами, зокрема, за договорами оренди вагонів, якими надавались послуги з поставки щебня відповідачу.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
18.04.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого заявник просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі №910/14479/23 (910/5871/24) - без змін, про що прийняти відповідну постанову апеляційного суду.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 10.02.2025 апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
24.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/14479/23 (910/5871/24).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24), зокрема, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14479/23 (910/5871/24), розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 призначено на 12.05.2025.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24), зокрема, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14479/23 (910/5871/24); об'єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) в одне апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) вирішено здійснювати разом з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) та призначено на 12.05.2025.
16.04.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» надійшло клопотання, в якому заявник просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) залишити без руху з підстав сплати судового збору не у повному розміні.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) у задоволенні клопотання ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» про залишення апеляційної скарги ТОВ «Гран Комплект» без руху - відмовлено, оголошено перерву у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) до 02.06.2025.
Явка представників учасників справи
02.06.2025 у судове засідання з'явилися представники ТОВ «Гран Комплект» та ТОВ «Транс Вантаж Сервіс».
Позиції учасників справи
У судовому засіданні 02.06.2025 представник ТОВ «Гран Комплект» просив апеляційну скаргу позивача задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) в частині відмови в задоволенні позовних вимог; позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» задовольнити повністю.
Представник ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» просив апеляційну скаргу ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» про стягнення коштів, також заявляю клопотання про ухвалення додаткового рішення по правничій допомозі після ухвалення основного рішення.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Гран Комплект» не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2024 ТОВ «Гран Комплект» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» про стягнення коштів у загальному розмірі 6 623 933,43 грн, в якому просило суд стягнути з ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» на користь ТОВ «Гран Комплект» грошові кошти у розмірі 6 623 933,43 грн, що складаються з суми основного боргу у розмірі 1 549 999, 99 грн; пені в розмірі 2 675 903,10 грн; 3% річних у розмірі 255 781,23 грн; інфляційних витрат у розмірі 1 192 535,41 грн; та штрафу в розмірі 949 713,70 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив свої зобов'язання перед позивачем, що виразилось у невиконанні умов договору поставки № 2510/21-2 щодо оплати поставленого товару на суму 1 549 999,99 грн. У зв'язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача оплату за поставлений товар, а також нараховані штрафні санкції, визначені п. 5.6 Договору та приписами ст. 625 ЦК України, ст. 232 ГК України.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 25.10.2021 між ТОВ «Гран Комплект» (Постачальник) та ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» (Покупець) укладено Договір поставки № 2510/21-2 (надалі - Договір).
Пунктом 1.1. Договору встановлено, що Постачальник зобов'язується поставити Покупцю в порядку та на умовах, визначених цим Договором, щебінь, пісок тощо (далі - Продукція або Товар), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати її на умовах цього Договору.
Розрахунки між Сторонами здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 100 % (сто відсотків) попередньої оплати (п.2.5. Договору).
Як підтверджується матеріалами справи, що протягом 2021 року позивачем було поставлено на адресу відповідача товар на загальну суму 14 891 545 грн, який був оплачений не в повному обсязі, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 01.01.2022 складала 5 992 253,25 грн. Крім того, позивач у 2022 році поставив на адресу відповідача товар, який не був оплачений в повному обсязі, в результаті чого загальна сума заборгованості відповідача склала 8 400 000 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що у 2022 році відповідач частково оплатив заборгованість в розмірі 6 189 095 грн, тому основний борг відповідача на кінець 2022 року склав 3 781 348, 25 грн. У 2023 році відповідач частково погашав заборгованість, у результаті чого основний борг на кінець 2023 року склав 1 549 999, 99 грн, який на час подання позовної заяви не погашено.
Враховуючи наведене вище, місцевий суд прийшов до висновку, що відповідачем ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» порушено зобов'язання перед позивачем ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» за Договором поставки № 2510/21-2 та сума основного боргу за договором складає 1 549 999,99 грн, що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними.
В апеляційній скарзі ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» зазначало, що у матеріалах справи міститься видаткова накладна №60 від 09.11.2021 на суму 261 106, 75 грн, підписана та засвідчена печаткою ТОВ «Торум», яке не має жодного відношення до даної справи, а отже вказана сума основного боргу підлягає зменшенню на 261 106,75 грн (за вирахування поставки за видатковою накладною №60 від 09.11.2021), оскільки постачальником на вказану суму товару є інша особа, чого не було враховано судом першої інстанції.
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги з огляду на таке.
Як вбачається з видаткової накладної №60 від 09.11.2021 на суму 261 106, 75 грн (а.с. 133 т. 1), вона видана на виконання Договору поставки № 2510/21-2 від 25.10.2021, також накладна містить печатку ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» та в графі отримала міститься підпис покупця (представника ТОВ «Транс Вантаж Сервіс») при цьому підпис на видатковій накладній є ідентичним з підписами на інших накладних наданих позивачем.
Колегія суддів зауважує, що ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» в своїй апеляційній скарзі вказувало, що керівником ТОВ «Торум» на дату підписання вказаної видаткової накладної був Медведєв Д.В., який є директором і ТОВ «Гран Комплект».
Матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» укладало інший Договір поставки № 2510/21-2 від 25.10.2021 з ТОВ «Торум».
Відповідно до приписів ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20).
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що надані позивачем видаткові накладні, в тому числі №60 від 09.11.2021, є належним доказом в розумінні ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що за сума основного боргу за Договором поставки № 2510/21-2 складає 1 549 999,99 грн.
Щодо суми штрафних санкцій.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 6 623 933,43 грн, з яких: 1 549 999,99 грн - основний борг; 2 675 903,10 грн - пеня; 255 781,23 грн - 3 % річних; 1 192 535,41 грн - інфляційні втрати; 949 713, 70 грн - штраф за прострочену оплату. Всього штрафних санкцій (за вирахуванням інфляційних втрат та основного боргу) 3 881 398,03 грн.
Втім, відповідачем подано клопотання про зменшення штрафних санкцій до 1 % від загальної суми штрафних санкцій, нарахованих позивачем.
Як правильно вказав місцевий суд, загалом, співвідношення розміру основного боргу, заявленого до стягнення позивачем, до сум штрафних санкцій та інших видів відповідальності (за ст. 625 Цивільного кодексу України) становить більш ніж 1:4 (один до чотирьох) (основний борг більш ніж вчетверо менший від інших сум, заявлених до стягнення).
Згідно із ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Зважаючи на означені обставини, а також беручи до уваги:
1) ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки (навіть за даними позивача відповідачем здійснена оплата більше 92 % вартості продукції, причому майже 17 млн. грн такої оплати здійснено до 24 лютого 2022 року);
2) фінансове становище відповідача (збільшення розмірів його зобов'язань, зниження прибутковості; зрив строків по виконанню зобов'язань з оплати оренди майна, яке потрібне відповідачу для здійснення прибуткової діяльності; розрахунків із контрагентами за майно, подальший продаж якого міг би принести додаткові прибутки відповідачу (та спрямування відповідних коштів на погашення заборгованості за Договором); звільнення працівників відповідача);
3) поведінку/дії сторін за Договором (непред'явлення позивачем до відповідача жодних вимог про погашення заборгованості до ініціювання судового провадження; домовленість про погашення такої заборгованості протягом двох місяців та одразу ж отримання відповідачем позову тощо);
4) загальновідомі обставини широкомасштабного вторгнення рф на територію України,
Відповідачем, з огляду та на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України було заявлено клопотання про зменшення судом належних до стягнення із відповідача сум відмінних від суми основного боргу (штрафних санкцій, відсотків річних), до 1 % від загальної суми таких нарахувань, заявлених позивачем до стягнення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 зазначено, що господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду із розглядуваного питання, зокрема, постанову Верховного Суду від 27.03.2024 у справі №912/940/23, де також було зменшено штрафні санкції до 1 % від загальної суми нарахувань.
Зважаючи на вищевказані обставини, судом першої інстанції було правильно задоволено клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій до 1 % від нарахованої позивачем суми, про що прямо зазначено у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, однак у резолютивній частині помилково стягнуто більшу за 1% суму штрафних санкцій. Зокрема, у мотивувальній частині рішення суд першої інстанції дійшов до наступного висновку: «Отже, враховуючи, що сума основного боргу складає 1 549 999,99 грн, що є значно меншим, ніж нарахований позивачем розмір штрафних санкцій, зважаючи на встановлені законодавчі обмеження щодо нарахування штрафних санкцій у зв'язку із запровадженням карантину через поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), а також беручи до уваги процесуальну поведінку відповідача та часткове виконання ним своїх зобов'язань за Договором поставки, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій до 1 % від нарахованої позивачем суми».
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, твердження позивача про безпідставне зменшення судом першої інстанції розміру штрафних санкцій є необґрунтованими, однак загальна сума штрафних санкцій (пені, 3 % річних, штрафу), яка підлягає стягненню відповідно до мотивувальної частини рішення суду першої інстанції (1 % від нарахованої Позивачем суми) має становити 38 813,98 грн (3 881 398,03 грн * 1 % = 38 813,98 грн).
Окремо слід зазначити, що твердження позивача щодо того, що невиконання відповідачем зобов'язань перед позивачем за Договором є однією з причин визнання його банкрутом, є неспроможним, оскільки сума основного боргу ТОВ «Транс Вантаж Сервіс» перед ТОВ «Гран Комплект» становить 1 549 999,99 грн, у той же час загальна сума основного боргу ТОВ «Гран Комплект» перед основними своїми контрагентами становить 39 014 442,24 грн, з яких: ТОВ «Інвестиційна компанія «Євразія» - 20 574 422,24 грн; ТОВ «Українська локомотивобудівна компанія» - 6 440 000,00 грн; ТОВ «Логістична компанія «Сінергія» - 12 000 000,00 грн.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
За змістом ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мали місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) підлягає зміні, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають грошові кошти у розмірі 2 781 349, 38 грн, які складаються з: суми основного боргу - 1 549 999,99 грн; інфляційних втрат - 1 192 535,41 грн; суми штрафних санкцій (пеня, 3 % річних, штраф) - 38 813,98 грн.
Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» задовольняється частково, апеляційна скарга ТОВ «Гран Комплект» задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
Судовий збір за подачу апеляційних скарг, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається судом на скаржників.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) задовольнити частково.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) змінити.
4. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24) в такій редакції:
« 1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вантаж Сервіс» (ідентифікаційний код 41496477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код 44367761) грошові кошти у розмірі 2 781 349, 38 грн, які складаються з: суми основного боргу - 1 549 999,99 грн; інфляційних втрат - 1 192 535,41 грн; суми штрафних санкцій (пеня, 3 % річних, штраф) - 38 813,98 грн.».
5. Справу № 910/6715/23 (910/15883/24) повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст складено та підписано 09.06.2025.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді С.В. Сотніков
О.М. Остапенко