вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" червня 2025 р. м.Київ Справа№ 925/493/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Сибіги О.М.
Гончарова С.А.
за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська інфекційна лікарня",
на рішення Господарського суду Черкаської області
від 22.10.2024 (повний текст складено та підписано 13.11.2024)
у справі №925/493/24 (суддя Грачов В.М.)
за позовом Комунального некомерційного підприємства «Черкаська
міська інфекційна лікарня»
до Комунального некомерційного підприємства «Черкаський міський
пологовий будинок «Центр матері та дитини»
про стягнення 176 553 грн. 21 коп.,
Короткий зміст позовних вимог
Комунальне некомерційне підприємство «Черкаська міська інфекційна лікарня» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договорів оренди, договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг №151 від 28.03.2023 року, акта ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» за період з 01.01.2021 року по 31.01.2023 року та окремих питань за період з 01.01.2016 року по 31.12.2020 року № 04-30/004 складеного 28.04.2023 року Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, 172065 грн. 77 коп. боргу за спожиті комунальні послуги та 4487 грн.44 коп. боргу за оренду нерухомого майна, що разом становить 176553 грн. 21 коп.
Позов мотивовано невиконанням відповідачем зобов'язань за договорами оренди, договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 151 від 28.03.2023 року в частині повного розрахунку, що виявлено Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області і оформлено актом ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» за період з 01.01.2021 року по 31.01.2023 року та окремих питань за період з 01.01.2016 року по 31.12.2020 року № 04-30/004 від 28.04.2023 року.
Короткий зміст заперечень проти позову
05.08.2024 до суду першої інстанції надійшли письмові пояснення (вх. №12290/24, а.с. 140-145), в яких відповідач заперечив обґрунтованість позовних вимог, посилаючись на те, що акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача перед позивачем за відсутності фактично договірних відносин між сторонами та без первинних документів, що встановлюють наявність зобов'язань відповідача перед позивачем, просив відмовити у давленні позовних вимог.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.10.2024 у справі №925/493/24 у задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» до Комунального некомерційного підприємства «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» про стягнення 176553 грн. 21 коп. відмовлено повністю.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що заявлені позивачем вимоги про стягнення 172065 грн. 77 коп. боргу за спожиті комунальні послуги та 4487 грн.44 коп. боргу за оренду нерухомого майна, обгрунтовані розрахунками акту ревізії від 28.04.2023 року, однак наданими у справу доказами не підтверджені.
Врахувавши відсутність в матеріалах справи всіх договорів оренди, доказів їх виконання сторонами, які пред'явлені позивачем до ревізії та зазначені в акті ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» за період з 01.01.2021 року по 31.01.2023 року та окремих питань за період з 01.01.2016 року по 31.12.2020 року № 04-30/004 від 28.04.2023 року, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Крім того, суд першої інстанції зауважив, що самі по собі висновки ревізій чи аудиторських перевірок діяльності позивача не можуть змінювати умови договорів між сторонами і слугувати самостійною підставою для стягнення збитків з відповідача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Комунальне некомерційне підприємство «Черкаська міська інфекційна лікарня» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просить:
- рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2024 у справі №925/493/24 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі;
- відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не враховано обставину, що відповідач не спростовує факт користування майном, яке до укладення договору оренди від 21.12.2021 №69, знаходилось у позивача на праві оперативного управління.
До того ж, при дослідженні доказів, суд не врахував, що відповідно до п.5.1 Договору від 21.12.2021 №69-к, цей договір діє з 19.08.2021 по 18.07.2026.
Договір від 21.12.2021 підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками підприємств.
Судом першої інстанції при винесенні рішення не враховано зазначені обставни, що вказує на неповне з?ясування обставин у справі та дослідження доказів. у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справ №338/180/17 за своєю суттю застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі пот concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередція поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium лежить принци добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведін сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило проте, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2024, апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2024 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/493/24.
23.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи №925/493/24.
У зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному з 22.01.2025, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання щодо подальшого руху справи у визначеному складі суду - неможливо.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 справу №925/493/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Сибіга О.М., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025:
- прийнято справу №925/493/24 за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська інфекційна лікарня" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2024 у справі №925/493/24, до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Сибіга О.М., Гончаров С.А.
- у задоволенні клопотання Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська інфекційна лікарня" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2024 у справі №925/493/24 - відмовлено;
- апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська інфекційна лікарня" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2024 у справі №925/493/24 - залишено без руху, роз'яснено право усунути недоліки шляхом направлення доказів сплати судового збору у розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн.. 60 коп. за оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2024 у справі №925/493/24 .
04.02.2025 через підсистему «Електронний суд» від Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська інфекційна лікарня" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої останнім долучено квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки #1141 від 30.01.2025 про оплату судового збору у розмірі 3633 грн. 60 коп.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №925/493/24 за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2024 у справі №925/493/24, вирішено розгляд апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2024 у справі №925/493/24 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).
Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав в умовах існуючого воєнного стану, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3, 64 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 18.12.2020 між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, як орендодавцем, позивачем - Комунальним некомерційним підприємством «Черкаська міська інфекційна лікарня», як орендарем, відповідачем - Комунальним некомерційним підприємством «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини», як балансоутримучем, укладено договір оренди нерухомості №2163 (далі Договір № 2163, а.с. 87-88), п.1.1. якого орендодавець зобов'язався передати орендарю, а орендар зобов'язався прийняти у строкове платне користування об'єкт нерухомості (далі- об'єкт), що належить до міської комунальної власності на підставі рішення Черкаської міської ради № 3-531 від 26.06.2003 року «Про перелік об'єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління».
У Договорі № 2163 його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:
п. 1.2.- характеристика об'єкта вид нежитлові приміщення; адреса (місцезнаходження)- м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 16/1; загальна площа 6966, 28 кв.м., в тому числі: акушерський корпус загальною площею 6330,40 кв.м., частина приміщень другого поверху 4-поверхової будівлі гінекологічного корпусу загальною площею 365, 90 кв.м., а саме: кабінети лабораторії - загальною площею 286,00 кв.м.,ренгенкабінети загальною площею 79,90 кв.м.; частина приміщень господарського корпусу (пральня) загальною площею 189,40 кв.м.; частина приміщень кисневої станції загальною площею 80,58 кв.м. згідно з планом; страхова вартість - 1393256 грн.; технічний стан об'єкта задовільний;
п. 2.1. об'єкт передається орендодавцем орендарю для розміщення закладу охорони здоров'я;
п. 4.1. договір оренди укладено на строк з 18.12.2020 року по 17.03.2021 року і вступає в дію з дати приймання об'єкта за актом приймання-передачі.
Договір №2163 підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.
29.07.2021 рішенням Черкаської міської ради № 8-13 «Про надання дозволу на безоплатну передачу нежитлового приміщення з балансу Комунального некомерційного підприємства «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» на баланс Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня»» (а.с. 91), п. 1 якого надано дозвіл на безоплатну передачу нежитлового приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 16/1 з балансу Комунального некомерційного підприємства «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» на баланс Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня».
31.08.2021 року, 01.09.2021 року, 14.09.2021 року, 27.10.2021 року, 01.11.2021 року, 09.11.2021 року (відповідач звертався до позивача та Департаменту охорони здоров'я та медичних послуг Черкаської міської ради з листами № 196, №445/01-28, №485/01-28, №565/01-28,№560/01/-27, №774/1, №242 (а.с. 92,93,95,96, 96 на звороті, 98 , 99) щодо внесення змін до кошторису на вересень-грудень 2021 року, погодження передачі в оренду приміщень за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 16/1 під потреби та функціонування відділення жіночої консультації №2.
За результатами листування, 19.11.2021 позивачем видано наказ № 142/1 «Про намір передачі майна в оренду погодженого уповноваженим органом» п.1 якого наказано передати в оренду терміном на 5 років Комунальному некомерційному підприємству «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» нежитлові приміщення жіночої консультації №2 загальною площею 674,2 кв.м., в т.ч. корисна площа - 518,6 кв.м., площа спільного користування 155,6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 16/1 (а.с. 98 на звороті ).
Наказами Департаменту охорони здоров'я та медичних послуг Черкаської міської ради:
№287 від 16.11.2021 «Про надання Комунальному некомерційному підприємству «Черкаська міська інфекційна лікарня» згоди на передачу в оренду майна» п.1 якого надано Комунальному некомерційному підприємству «Черкаська міська інфекційна лікарня» згоду на передачу в оренду на 5 років нерухомого майна: нежитлові приміщення жіночої консультації №2 загальною площею 674,2 кв.м., в т.ч. корисна площа - 518,6 кв.м., площа спільного користування 155,6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 16/1 (а.с. 104);
№ 318 від 10.12.2021 «Про включення до Переліку другого типу об'єкта оренди комунальної власності територіальної громади міста Черкаси», п. 1 якого включено до Переліку другого типу об'єкт оренди - нежитлові приміщення жіночої консультації №2 загальною площею 674,2 кв.м., в т.ч. корисна площа - 518,6 кв.м., площа спільного користування 155,6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 16/1 (а.с. 101).
28.03.2023 між позивачем - Комунальним некомерційним підприємством «Черкаська міська інфекційна лікарня», як балансоутримувачем, відповідачем - Комунальним некомерційним підприємством «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини», як орендарем, укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 151(далі Договір № 151, а.с. 74), п.1.1. якого сторони погодили, що балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 16/1 (будівля) , а також утримання прибудинкової території. Орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання комплексу робіт і послуг , наданих обслуговуючими організаціями та іншими суб'єктами господарювання , пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Орендар користується приміщенням, яке складається з частини приміщення на І, ІІ поверхах нежитлових приміщень жіночої консультації №2 загальною площею 652,7 кв.м. (орендоване приміщення). Орендоване приміщення використовується для здійснення медичної практики, а саме амбулаторна акушерсько-гінекологічної допомоги.
У Договорі № 151 сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:
п. 1.2.- вартість відшкодування комунальних послуг за водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електроенергію та вивіз твердих побутових відходів розраховано виходячи з тарифів на момент початку дії договору та складає на період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року - 194859 грн. 84 коп. з ПДВ. Розрахунок вартості комунальних послуг додається ( додаток №1);
п. 2.2.3. - орендар зобов'язався не пізніше 30 числа поточного місяця вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за комунальні послуги (водопостачання, тепло, електроенергію, вивіз сміття) згідно акту про надання послуг з оренди приміщення, за розрахунком (додаток №1). Крім пропорційно займаної площі , розрахунок може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін;
п. 5.1. - договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 року включно. Відповідно до ч.3 ст. 631 ЦК України умови договору розповсюджують свою дію на відносини , що виникли між сторонами з 01.01.2023 року.
Договір №151 підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.
Додатком №1 до Договору № 151 є Розрахунок вартості відшкодування комунальних послуг на 2023 рік (теплопостачання, вода і відведення, електроенергія, вивіз ТПВ) на загальну суму 194859 грн. 84 коп. з ПДВ (а.с. 75).
28.04.2023 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, за результатами проведеної у період з 13.02.2023- 21.04.2023 року ревізії фінансово-господарської діяльності позивача - Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» за період з 01.01.2021 року по 31.01.2023 року та окремих питань за період з 01.01.2016 року по 31.12.2020 року № 04-30/004 (а.с. 8-66), яким встановлено зокрема наступне:
розділ 1 - виявлено порушення фінансової дисципліни на загальну суму 3 170 660 грн. 51 коп., які станом на дату початку проведення контрольного заходу відшкодовано на загальну суму 3 041 458 грн. 35 коп., за рештою порушень відсутній встановлений законодавством механізм відшкодування;
розділ 4 п.4.1. в п. Повнота надходження, достовірність, джерела, правильність визначення та відображення в обліку доходів - зазначено, що відповідно до рішення Черкаської міської ради від 29.07.2021 №8-13 проведено передачу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вулиця 30-річчч Перемоги, будинок № 16/1, місто Черкаси, з балансу комунального некомерційного підприємства «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» на баланс комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» (державна реєстрація майнових прав проведена 19.08.2021).
За адресою вулиця 30-річчч Перемоги, будинок № 16/1, місто Черкаси, до 19.08.2021 між Департаментом (уповноваженим органом), орендодавцем (КНП «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини») та орендарями ТОВ «Укрполінак», ЧФ ДП МНЦ кріобіології і кріомедицини та медичним центром Ірмед, були укладені договори оренди, в які в подальшому, в зв'язку з зміною орендодавця на КИП «Черкаська міська інфекційна лікарня», були внесені зміни від 02.09.2021 в договори оренди з ТОВ «Укрполіпак», ЧФ ДП МНЦ кріобіології і кріомедицини та укладений новий договір оренди з медичним центром Ірмед від 02.09.2021.
Після передачі права власності нежитлового приміщення за адресою вулиця 30-річчя Перемоги, будинок № 16/1, місто Черкаси, без права користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору оренди, здійснювала свою діяльність жіноча консультація №2 КНП «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини». Договір оренди між Департаментом (уповноваженим органом), орендодавцем (КНП «Черкаська міська інфекційна лікарня») та орендарем (КНП «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини») був укладений від 21.12.2021.
Надходження орендної плати від КНП «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» здійснювалось з грудня 2021 року.
Розділ 4 п.4.2. в п. Видатки на оплату комунальних послуг - зазначено, що суцільною ревізією правильності та повноти відшкодування вартості комунальних послуг, спожитих орендарями - в період з 01.09.2021 -31.01.2023 року оплата вартості комунальних послуг орендарями, в тому числі, Комунальним некомерційним підприємством «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» здійснювалась сталими сумами протягом року відповідно до розрахунку вартості комунальних послуг, що є додатками до договорів оренди та не переглядалась у разі підвищення вартості комунальної послуги.
При виставленні рахунків орендарю не враховано підвищення вартості комунальних послуг протягом року та фактичне споживання теплової енергії, водопостачання та водовідведення та електричної енергії. Крім зазначеного ревізією встановлено невірне застосування площі відповідно до кількості фактично спожитої тепловій енергії (заниження опалювальної площі при виставлені рахунків орендарю внаслідок врахування в опалювальну площу неопалювальних технічних поверхів).
Відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 №315 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2018 за №1502/32954, виконавець розподілу, комунальної послуги - виконавець комунальної послуги, управитель багатоквартирного будинку або інша уповноважена особа, що здійснює розподіл між споживачами обсягу спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг, відповідно до обраної моделі договірних відносин, опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.
Відповідно до розділу III Методики визначення енергетичної ефективності будівель, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.07.2018 № 169 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2018 за №822/32274, в опалювальну площу будівлі не включаються площі теплих горищ і техпідпілля, неопалюваних технічних поверхів, підвалу (підпілля), холодних неопалюваних веранд, сходових клітин, а також холодного горища або його частини, не зайнятої під мансарду.
Таким чином, в період з 01.01.2021 по 31.01.2023 внаслідок невірного застосування площі для пропорційного розподілу між орендарями відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та внаслідок неврахування підвищення вартості послуг з постачання електричної енергії, водопостачання та водовідведення, централізованого теплопостачання установою здійснено покриття витрат сторонніх юридичних осіб всупереч законодавству за спожиті комунальні послуги при відсутності дебіторської заборгованості в обліку.
Враховуючи, що станом на момент проведення ревізії Установа повністю розрахувалась з постачальником за надані послуги, зазначене є порушенням ч. 1, ч. 5 ст. 9 Закону №996, ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119, п. З, 11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, п. 4, 5 Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630, п. 2.14, п. 2.15 Положення № 88, та призвело до матеріальної шкоди (збитків), завданих установі на загальну суму 219010 грн.96 коп. (протягом 2021 року - 62539 грн. 50 коп., протягом 2022 року 136371 грн. 67 коп., протягом січня 2023 року 20099 грн. 79 коп.).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 13.07.2023 року позивач, з урахуванням акту ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» від 28.04.2023 року, звернувся до відповідача з листом № 681/3 (а.с. 67), в якому пропонував сплатити заборгованість за спожиті комунальні послуги у сумі 216405 грн. 71 коп., нараховані за період з 01.01.2021 по 28.02.2023 року та за оренду нерухомого майна у сумі 4487 грн. 44 коп. за період з 29.07.2021 по 20.12.2021 року. До листа долучив відповідні аркуші акту ревізії, розрахунок заборгованості, рахунки на оплату.
Позивач посилався на те, що, відповідач провів часткову сплату заборгованості, у зв'язку з чим позивач 02.04.2024 звернувся до відповідача з листом № 232/3 щодо погодження сторонами акту звірки розрахунків від 01.04.2024 року на загальну суму 176553 грн. 21 коп. (а.с. 76-77).
Відповідач, на лист позивача № 232/3 від 02.04.2024, письмово повідомив, що сторонами договір оренди нерухомого майна або іншого індивідуального визначеного майна, що належить до державної власності №69 укладено 21.12.2021 року, тому нарахована в акті заборгованість за період серпня-листопада 2021 року є безпідставною, оскільки сторонами не погоджено ціну оренди, розмір відшкодування за комунальні послуги, з цих підстав вимогу акту не визнає (а.с. 78).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог ст. 86 ГПК України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".
Як вірно встановлено судом першої інстанції, предметом позову, що розглядається у даній справі, є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про відшкодування комунальних послуг згідно договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг №151 від 28.03.2023 року, стягнення орендної плати з урахуванням договору оренди об'єкта нерухомості №2163 від 18.12.2020 року та акта ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» за період з 01.01.2021 року по 31.01.2023 року та окремих питань за період з 01.01.2016 року по 31.12.2020 року №04-30/004 складеного 28.04.2023 року Управлінням Північного офісу держаудитслужби в Черкаській області.
За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов'язань найму (оренди). Загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, про найм (оренду) - параграфом 1 глави 58 ЦК України, а також розділом VІ параграф 5 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Закону України «Про оренду державного та комунального майна», норми якого з урахуванням предмету спору є спеціальними.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1, п.п. 2, 3, 5, 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 ГК України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, припинення дій, що порушують право, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Статтею 509 ЦК України визначено, щозобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості;
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї;
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом - ст. 525 ЦК України;
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України );
За ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України);
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України);
За ч.ч. 1,2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України);
Ч. 2 ст. 653 ЦК України визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ч. 2 ст. 653);
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України)
Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (ч.ч. 1, 2 ст. 785 ЦК України).
За ч.ч. 1, 2 ст. 795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Згідно з ч. 1, ч. 3 абз. 2, ч. 6 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення). До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Закон України «Про оренду державного і комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ в редакції чинній з 27.12.2019 регулює, зокрема, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності.
Законом України «Про оренду державного і комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ передбачено:
суб'єктами орендних відносин є: орендар; орендодавець; балансоутримувач; уповноважений орган управління; представницький орган місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу; Кабінет Міністрів України або орган державної влади, визначений Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 4);
договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін (ч. 2 ст. 24);
у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ч. 1 ст. 25);
контроль за виконанням умов договорів оренди нерухомого та рухомого майна покладається на орендодавців майна. Контроль за використанням нерухомого та рухомого майна покладається на балансоутримувачів (ч.ч. 2,3 ст. 26).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, нежитлові приміщення за адресою: вулиця 30-річчя Перемоги, будинок № 16/1, місто Черкаси за договором оренди об'єкта нерухомого майна №2163 від 18.12.2020 року перебували в оренді позивача Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська інфекційна лікарня", відповідач Комунального некомерційного підприємства "Черкаський міський пологовий будинок "Центр матері та дитини" у даних правовідносинах - балансоутримувач. Доказів виконання сторонами вказаного договору позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції.
В подальшому, рішенням Черкаської міської ради № 8-13 від 29.07.2021 року надано дозвіл на безоплатну передачу нежитлового приміщення за адресою: вул. 30-річчя Перемоги, буд 16/1 м. Черкаси з балансу Комунального некомерційного підприємства "Черкаський міський пологовий будинок "Центр матері та дитини" на баланс Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська інфекційна лікарня", з урахуванням наказів позивача № 142/1 від 19.11.2021 року, Департаменту охорони здоров'я та медичних послуг Черкаської міської ради №287 від 16.11.2021 року погоджено передачу в оренду терміном на 5 років Комунальному некомерційному підприємству "Черкаський міський пологовий будинок "Центр матері та дитини" нежитлові приміщення жіночої консультації №2 загальною площею 674,2 кв.м., в т.ч. корисна площа - 518,6 кв.м., площа спільного користування 155,6 кв.м., які розташовані за адресою: вул. 30-річчя Перемоги, буд 16/1 м. Черкаси.
Позивачем надано до матеріалів справи договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 151 від 28.03.2023 року ,укладеного сторонами щодо обслуговування та експлуатації відповідачем, як орендарем, будівлі, що знаходиться за адресою: вул. 30-річчя Перемоги, буд 16/1 м. Черкаси (будівля), а також утримання прибудинкової території, який сторонами виконувався, однак, 28.04.2023 року Управлінням Північного офісу держаудитслужби в Черкаській області складено акта ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська інфекційна лікарня" за період з 01.01.2021 року по 31.01.2023 року та окремих питань за період з 01.01.2016 року по 31.12.2020 року № 04-30/004, в якому вказано порушення позивача, що мали наслідком завдання останньому матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 219010 грн.96 коп. (протягом 2021 року - 62539 грн. 50 коп., протягом 2022 року 136371 грн. 67 коп., протягом січня 2023 року 20099 грн. 79 коп.) оскільки не враховано підвищення вартості комунальних послуг, а також несвоєчасність укладення сторонами договору оренди на суму 4487 грн.44 коп.
Так, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що заявлені позивачем вимоги про стягнення 172065 грн. 77 коп. боргу за спожиті комунальні послуги та 4487 грн.44 коп. боргу за оренду нерухомого майна, обгрунтовані розрахунками акту ревізії від 28.04.2023 року, однак наданими у справу доказами не підтверджені.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи усіх договорів оренди, доказів їх виконання сторонами, які пред'явлені позивачем до ревізії та зазначені в акті ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська інфекційна лікарня" за період з 01.01.2021 року по 31.01.2023 року та окремих питань за період з 01.01.2016 року по 31.12.2020 року № 04-30/004 від 28.04.2023 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність обумовлених законом підстав для задоволення позову.
Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
Зокрема, апеляційна скарга містить заперечення позивача в яких останній посилається на те, що відповідач не спростовує факт користування майном, яке до укладення договору оренди від 21.12.2021 №69, знаходилось у позивача на праві оперативного управління. До того ж, при дослідженні доказів, суд не врахував, що відповідно до п.5.1 Договору від 21.12.2021 №69-к, цей договір діє з 19.08.2021 по 18.07.2026.
Договір від 21.12.2021 підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками підприємств.
Суд апеляційної інстанції відхиляє зазначені доводи з огляду на відсутність у матеріалах справи зазначеного договору, що було встановлено також судом першої інстанції.
Частинами 7,8, 10 ст. 81 ГПК України встановлено, що будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що самі по собі висновки ревізій чи аудиторських перевірок діяльності позивача не можуть змінювати умови договорів між сторонами і слугувати самостійною підставою для стягнення збитків з відповідача.
Такі звіти і висновки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не мають для господарюючих суб'єктів обов'язкового чи преюдиціального характеру, вони лише фіксують виявлені порушення і на їх підставі не можуть встановлюватись ті чи інші обставини, як підстава для безумовного притягнення підприємства до відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 по справі № 904/7287/17, від 20.06.2019 по справі №916/1906/18.
Доводи позивача про те, що в результаті ревізії Північного офісу держаудитслужби в Черкаській області встановлено ряд порушень та недоліків вимог діючого законодавства, які призвели до матеріальної шкоди (збитків) Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня», в тому числі, на суму 176553 грн. 21 коп., які вказані в акті № 04-30/004 від 28.04.2023 року, суд апеляційної інстанції відхиляє як необґрунтовані, оскільки встановлені органами держаудитслужби при проведенні контрольних заходів факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним ГПК України, тобто сам лише акт ревізії не є підставою для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків та не звільняє сторону від процесуального обов'язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.
Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника, з урахуванням меж апеляційного оскарження, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким відмовлено у задоволенні позову.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2024 у справі №925/493/24, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2024 у справі №925/493/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2024 у справі №925/493/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Матеріали справи №925/493/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді О.М. Сибіга
С.А. Гончаров