вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" травня 2025 р. Справа№ 910/9414/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Гончарова С.А.
Сибіги О.М.
за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.05.2025,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 (повний текст рішення складено 21.02.2025)
у справі №910/9414/24 (суддя Блажівська О.Є.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5»
до Міністерства оборони України
про стягнення 234 652 947,32 грн,
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 234 652 947,32 грн заборгованості за договором № 220/14/2/24/38 на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) від 29.01.2024.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки продуктів харчування (комплектів продуктів) відповідачу за договором № 220/14/2/24/38 від 29.01.2024, однак відповідач не в повному обсязі виконав зобов'язання з оплати фактично поставлених і прийнятих ним продуктів, що підтверджується Актом звіряння розрахунків від 27.05.2024.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 у справі № 910/9414/24 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час виконання сторонами зобов'язань за договором № 220/14/2/24/38 від 20.01.2024 було змінено його істотні умови, а саме обсяг закупівлі, шляхом збільшення обсягу постачання товару на 234 652 947, 32 грн. При цьому, у відповідності до приписів ч. 7 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 13.1 Договору зміни щодо збільшення обсягу постачання товару на 234 652 947, 32 грн сторонами не було оформлено, шляхом оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та укладення додаткової угоди.
Крім того, з огляду на положення пункту 6.1. договору та статей 46, 48 Бюджетного кодексу України відсутність бюджетного фінансування позбавляє позивача права на оплату обсягу постачання товару на 234 652 947, 32 грн.
Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 12 лютого 2025 року скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, мотивуючі свої вимоги тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права (застосував норми права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин, і не застосував ті норми, які підлягали застосуванню).
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що питання наявності чи відсутності бюджетного фінансування не було предметом розгляду у суді першої інстанції, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вказаної обставини. За доводами апелянта, норми частини другої статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання. Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено винятків або будь-яких особливих вимог для укладання договорів з бюджетними установами, в тому числі з Міністерством оборони України, виконання цих договорів також повинно здійснюватися на загальних підставах.
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення від виконання зобов'язання, від відповідальності за порушення зобов'язання (правова позиція викладена у постановах ВС від 25.06.2020 у справі №910/4926/19, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19, від 03.04.2018 у справі №908/1076/17 та ін.).
У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство оборони України просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» та залишити рішення Господарського суду міста Києва від 12 лютого 2025 року у справі №910/9414/24 без змін, наголошуючи на тому, що судом правомірно встановлено, що під час виконання зобов'язань за договором було змінено його істотні умови, а саме збільшено обсяг постачання товару на 234 652 947,32 грн, без укладення додаткової угоди. Замовник згідно пункту 8.1.2. договору не повідомляв постачальника про збільшення обсягу постачання товару та ціни цього договору.
Крім того, відповідач вказує, що позивачем не було надано до Міноборони первинних документів на оплату, що підтверджують наданням послуг за договором, а саме відповідно до пункту 6.1: рахунків фактур, які постачальник надає замовнику на підставі Зведеного акту приймання-передачі комплектів продуктів для особового складу та/або штатних тварин військових частин.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/9414/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 у справі №910/9414/24, розгляд справи призначено на 02.04.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 розгляд справи відкладено на 20.05.2025.
У судове засідання 20.05.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, на підставі доводів, зазначених у відзиві на скаргу та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно з частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників сторін відповідача, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Як підтверджено матеріалами справи, 29.01.2024 між Міністерством оборони України (Замовник) та Товариством з обмеженої відповідальності «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» (Постачальник) укладено Договір № 220/14/2/24/38 на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2024 рік (далі - Договір), відповідно до п. 1 предмет Договору - продукти харчування та сушені продукти різні (15890000-3) продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах.
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується у 2024 році здійснити постачання Замовнику у зумовлені строки комплектів продуктів, а Замовник прийняти та оплатити вказані комплекти продуктів відповідно до умов Договору.
Пунктом до п. 1.2 Договору визначено перелік військових частин, дислокованих у Миколаївській та Херсонській областях, у тому числі військових частини (установи, заклади) та підрозділів Збройних Сил України, прикріплених до них на продовольче забезпечення, для особового складу та штатних тварин яких будуть постачатися комплекти продуктів.
У разі потреби, харчові продукти можуть постачатися в інші місця, визначені Представником Замовника відповідно до його заявки.
Згідно з п. 1.3 Договору комплекти продуктів одержує Представник Замовника.
Відповідно до п. 1.4 Договору кількість комплектів продуктів та строки їх постачання визначаються Представником Замовника заявкою в розрізі асортименту харчових продуктів відповідно до Каталогу продуктів (Додаток 15.1.).
Заявки оформлюються, встановленим порядком (Додаток 15.3) та у строки, встановлені умовами цього Договору, та надаються на електронну адресу Постачальника, зазначену у Договорі, в форматі xml. Постачальник, після отримання заявки надсилає повідомлення наступного змісту: «Заявку отримано. ПІБ. Дата прийняття заявки» на електрону адресу, з якої надійшла заявка. У разі неможливості надання заявки у вищезазначений спосіб, заявка надасться в інший зручний спосіб (із зазначенням інформації про її отримання Постачальником/Представником Постачальника). Відсутність підтвердження від Постачальника про отримання заявки не звільняє його від відповідальності за невиконання заявки.
Пунктом 1.6. Договору передбачено, що загальна вартість продуктів харчування (комплект продуктів за Каталогом продуктів) з ПДВ становить: 340 449 060 (триста сорок мільйонів чотириста сорок дев'ять тисяч шістдесят) гри 42 коп.
Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник повинен поставити харчові продукти за цим Договором, якість, маркування та тара (упаковка) яких повинні відповідати вимогам законодавства України, нормативно-правовим актам, керівним документам Міністерства оборони України, Збройних Сил України які врегульовують питання у цій сфері.
Якісні та кількісні показники харчових продуктів, порядок їх постачання повинні відповідати вимогам законодавства України, стандартам, технічним регламентам, технічним умовам, що регулюють питання у сфері безпечності та окремих показників якості, придатності та відповідності (ДС'ГУ, ГОСТ. ЕСТУ, СОУ, ТУ У. а також Описів до продуктів харчування до Каталогу продуктів харчування (Додаток 15.2.)).
Відповідно до п. 2.4 Договору під час постачання харчових продуктів Постачальник забезпечує належні умови для якісного зберігання харчових продуктів згідно вимог чинного законодавства України.
За умовами п. 3.1 Договору комплекти продуктів у розрізі продуктів харчування згідно з Каталогом продуктів постачаються на умовах DDP - на склад Представника Замовника визначеного у заявці відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2020 року згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує збереження продуктів харчування під час їх транспортування, вантажно - розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами.
Згідно з п. 3.2 Договору постачальник здійснює постачання харчових продуктів на підставі заявки відповідно до асортименту Каталогу продуктів, оформленої відповідно пункту 1.4 цього Договору.
Заявка на постачання продуктів харчування терміном па 7 діб постачальнику подається представником замовника, відповідно до Додатку 15.3. у наступні терміни:
при замовленні комплектів продуктів в розрізі харчових продуктів згідно Каталогу продуктів - за 7 (сім) діб до поставки;
у разі зміни кількості необхідних комплектів продуктів в розрізі харчових продуктів та/або місць постачання, а також у разі зміни асортименту (відповідно до специфіки виконання завдань) - за 5 (п'ять) днів до поставки, визначеною у заявці.
Після підписання договору (у тому числі після укладання додаткових угод щодо включення військових частин до пункту 1.2 Договору) постачальник здійснює першу поставку комплектів продуктів у п'ятиденний термін згідно з заявкою Представника Замовника на відповідний період постачання.
Відповідно до п. 3.4 Договору місце поставки харчових продуктів визначає представник замовника в заявці. Поставка харчових продуктів здійснюється з суворим дотриманням асортименту, кількості та якості харчових продуктів.
Умовами пункту 6.1 Договору передбачено, що розрахунки за цим Договором проводяться шляхом оплати за фактично постачені Постачальником та прийняті Представником Замовника комплекти продуктів за умови надходження коштів з Державного бюджету України, передбачені на зазначені цілі, протягом 30 календарних днів з дня надходження до Замовника належним чином оформлених наступних документів:
- зведених актів на оплату (додаток № 15.7.1. та/або додаток № 15.7.2.), які складаються на підставі Зведених(ого) актів(у) приймання-передачі комплектів продуктів для особового складу та/або штатних тварин військових частин, які є їх(його) невід'ємною частиною. Зведений акт на оплату складається Постачальником удвох примірниках; перший примірник - Замовнику, другий примірник - Постачальнику;
- рахунків-фактур до Зведених актів на оплату, які Постачальник надає Замовнику на і підставі Зведених(ого) актів (у) приймання-передачі комплектів продуктів для особового і складу та/або штатних тварин військових частин.
Відповідно до п. 6.2 Договору зазначені у пункті 6.1. документи надаються замовнику постачальником. Без належним чином оформлених документів, що зазначені у пункті 6.1. Договору та відсутності в них обов'язкових реквізитів, оплата за комплекти продуктів не здійснюється. Оплата здійснюється лише за фактично прийняті комплекти продуктів. А у разі виявлення порушень оплата здійснюється за умови оплати постачальником у добровільному порядку штрафних санкцій згідно з Актом про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання (до моменту виставлення замовником претензії) або відповідно до виставленої Замовником претензії та наданням підтверджуючих документів про оплату штрафних санкцій.
Згідно з п. 8.1 Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати за поставлені та прийняті комплекти продуктів згідно Каталогу продуктів, крім випадку, зазначеного в п. 8.2.4; повідомляти постачальника про зменшення (або збільшення) обсягу постачання харчових продуктів та ціни цього Договору не менше як за 15 днів до дати такого зменшення.
За умовами п. 8.2 Договору замовник мас право: здійснювати контрольні заходи за станом виконання договірних зобов'язань постачальником у порядку визначеному Договором. В односторонньому порядку зменшувати (або збільшувати) обсяг постачання харчових продуктів та ціну цього Договору залежно від реального фінансування видатків, зменшення (збільшення) чисельності особового складу, яким постачаються комплекти продуктів за цим Договором за рішенням замовника; змінювати кількість комплектів продуктів та відповідно коригувати загальну вартість комплектів продуктів без збільшення ціни одного комплекту продуктів, тощо.
Згідно з п. 8.5.4 Договору постачальник зобов'язаний: постачати харчові продукти згідно Каталогу продуктів, визначені у заявках представника замовника разом з усіма документами, які підтверджують походження, безпечність, придатність та якість харчових продуктів, нормативну документацію, згідно якої виготовлена продукція та іншими документами, необхідними для того, щоб прийняти харчові продукти на умовах Договору.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2024 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення, за умови надання платіжних документів у межах дії Договору. Після закінчення терміну дії цього Договору звіряння взаєморозрахунків здійснюється на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння (п.12.1 Договору).
Пунктами 13.1, 13.2 Договору встановлено, що зміни та доповнення до цього Договору вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладення додаткових угод, які підписуються Сторонами цього Договору та додаються до тексту як невід'ємні його частини. У разі зміни реквізитів Сторона протягом трьох діб повідомляє про цю обставину іншу Сторону у письмовій формі. Зміна або розірвання цього Договору допускається лише за письмовою згодою сторін.
На виконання Договору позивачем було поставлено, а представниками відповідача прийнято товар на загальну суму 575 101 279, 60 грн, що підтверджується актом від 27.05.2024 звіряння розрахунків між ТОВ «Контракт Продрезерв 5» та розпорядником коштів державного бюджету Міністерства оборони України за період з 01.01.2024 по 31.03.2024.
Приміткою до даного Акту зазначено, що ТОВ «Контракт Продрезерв 5» були надані документи понад суму договору на 2024 рік, які підтверджують постачання продуктів харчування (комплектів продуктів за Каталогом продуктів) у 2024 році.
Згідно даного акту поставлений позивачем товар був оплачений відповідачем на суму 340 449 060, 42 грн.
Поставка товару підтверджуються наданими позивачем та підписаними представниками замовника Зведеними актами приймання-передачі комплектів продуктів за період з за період з 05.02.2024 по 11.02.2024; за період з 12.02.2024 по 18.02.2024; за період з 19.02.2024 по 25.02.2024; за період з 26.02.2024 по 03.03.2024; за період з 04.03.2024 по 10.03.2024; за період з 11.03.2024 по 17.03.2024; за період з 18.03.2024 по 24.03.2024.
Факт оплати підтверджується платіжними інструкціями від 29.02.2024 № 14/2/347 на суму 15 501 889, 86 грн., від 05.03.2024 № 14/2/387 на суму 11 202 511, 72 грн., від 07.03.2024 № 14/2/423 на суму 29 510 379, 85 грн., від 15.03.2024 № 14/2/504 на суму 28 758 926, 64 грн., від 20.03.2024 № 14/2/567 на суму 12 100 254, 57 грн., від 29.03.2024 № 14/2/697 на суму 20 392, 90 грн., від 29.03.2024 № 14/2/695 на суму 24 895 903, 79 грн., від 01.04.2024 № и14/2/709 на суму 70 556 791, 67 грн., від 03.04.2024 № 14/2/757 на суму 56 823 103, 15 грн., від 08.04.2024 № 14/2/832 на суму 43 439, 22 грн., від 05.04.2024 № 14/2/812 на суму 60 783 394, 12 грн., від 09.04.2024 № 14/2/835 на суму 22 537 095, 38 грн., від 24.04.2024 № 14/2/1084 на суму 5 331, 65 грн., від 23.05.2024 № 14/2/1302 на суму 148 426, 56 грн., від 23.05.2024 № 14/2/1303 на суму 29 184, 43 грн., від 23.02.2024 № 14/2/267 на суму 7 531 306, 77 грн.
Однак, не отримавши повної оплати за фактично поставлені продукти харчування (комплекти продуктів), позивач звернувся до відповідача з проханнями оплатити заборгованість.
У відповідь, Міністерство оборони України листом від 11.07.2024 за № 220/14/925 повідомило, що згідно п. 1.6 вказаного Договору загальна вартість поставки продуктів харчування склала 340 449 060, 42 грн. 27.05.2024 між Міністерством оборони України та ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» було проведено звіряння розрахунків за даним Договором, про що було складено Акт за період із 01.01.2024 по 31,03.2024, згідно якого вбачається, що ТОВ «КОНТРАКТ ГІРОДРЕЗЕРВ 5» було надано комплектів продуктів харчування на загальну суму 575 101 279, 60 грн. з ПДВ. Із вказаної суми Міністерством оборони України було здійснено часткову оплату продуктів харчування в розмірі 340 448 332, 28 грн. з ПДВ. Відповідно до пункту 6.1. Договору розрахунки за цим договором проводяться шляхом оплати за фактично постачені Постачальником та прийняті Представником Замовника комплекти продуктів за умови надходження коштів з Державного бюджету України, передбачені на зазначені цілі, протягом 30 календарних днів з дня надходження до замовника належним чином оформлених відповідних документів, а саме - Зведених актів та рахунку-фактури.
Звертаючись з даним позовом до суду, ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» стверджує, що виконало взяті на себе зобов'язання з поставки продуктів харчування (комплектів продуктів) на суму 575 101 279, 60 грн, а відповідач не в повному обсязі виконав зобов'язання з оплати фактично поставлених і прийнятих ним продуктів у зв'язку з чим за останнім, з урахуванням часткових оплат, рахується заборгованість у розмірі 234 652 947,32 грн яку позивач просить стягнути.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Так, відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом
Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Вище встановлено, що 29.01.2024 між відповідачем (замовник) та позивачем (постачальник) укладено Договір, відповідно до пункту 1.6 якого загальна вартість продуктів харчування (комплект продуктів за Каталогом продуктів) з ПДВ становить: 340 449 060,42 грн, постачання здійснюється в період з 29.01.2024 по 31.03.2024.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було поставлено, а представниками відповідача прийнято товар на загальну суму 575 101 279, 60 грн, що підтверджується актом від 27.05.2024 звіряння розрахунків між ТОВ «Контракт Продрезерв 5» та розпорядником коштів державного бюджету Міністерства оборони України за період з 01.01.2024 по 31.03.2024.
Тобто, відповідно до поданих заявок в рамках договору № 220/14/2/24/38 від 20.01.2024 позивачем було збільшено обсяг постачання товару на суму 234 652 947, 32 грн.
Так, у пункті 8.2.2 Договору сторонами погоджено, що замовник має право в односторонньому порядку зменшувати (або збільшувати) обсяг постачання харчових продуктів та ціну цього договору залежно від реального фінансування видатків, зменшення (збільшення) чисельності особового складу, яким постачаються комплекти продуктів за цим договором за рішенням замовника.
Пунктом 8.2.3 договору передбачено також право замовника змінювати кількість комплектів продуктів та відповідно коригувати загальну вартість комплектів продуктів без збільшення ціни одного комплекту продуктів.
Крім того, в пункті 12.1 договору сторонами передбачено, що істотні умови договору можуть бути змінені у випадках, передбачених законодавством України.
Водночас, пунктом 13.1 Договору встановлено, що зміни та доповнення до цього Договору вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладення додаткових угод, які підписуються сторонами цього Договору та додаються до тексту як невід'ємні його частини.
Відповідно до частини 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
За умовами частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України унормовано, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, оскільки факт укладення договору, за загальним правилом, пов'язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, важливим є визначення, які умови належать до числа істотних.
Істотними слід вважати умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору.
Так, істотною умовою договору у всіх без винятку випадках є умова про предмет договору.
Істотними умовами також є умови, що прямо визначені в якості істотних нормами чинного законодавства, або хоча й не визначені прямо, однак є необхідними для договорів певного виду.
Крім того істотними умовами є будь які інші умови, відносно яких має бути досягнута згода на вимогу будь якої сторони. Тобто такі умови, при відсутності яких сторона, яка на них наполягає, не бажає укладати відповідний договір.
Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Тобто, вказана норма встановлює, що предмет, ціна та строк дії договору є істотними умовами, які сторони повинні погодити при укладенні договору. Тобто, це правило є загальним у всіх без винятків випадках.
Згідно з частиною першою1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями частин 3, 4 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено що у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір № 220/14/2/24/38 від 29.01.2024 укладено відповідно до приписів Закону України «Про оборонні закупівлі».
Так, Закон України "Про оборонні закупівлі" визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини 2 статті 2 вказаного Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості).
Пунктом 1 Особливостей передбачено, що вони встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Згідно з пунктом 4 Особливостей державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до цих особливостей.
Приписи пункту 8 Особливостей визначають, що придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) може здійснюватися в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", в електронній системі закупівель.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про публічні закупівлі» спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону. Спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; 6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.
Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 цього Закону.
Згідно зі статтею 41 цього Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1).
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (частина 4).
Частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/ внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/ або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Виключенням є абзац 10 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно якого у зв'язку з необхідністю забезпечення потреб оборони, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України "Про оборонні закупівлі", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.
У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю (частина 7).
Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю повинно містити таку інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (у разі застосування переговорної процедури закупівлі); 3) дата укладення та номер договору про закупівлю; 4) найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 5) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань/реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 6) місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи) учасника, з яким укладено договір про закупівлю, номер телефону; 7) дата внесення змін до договору про закупівлю; 8) випадки для внесення змін до істотних умов договору відповідно до цієї статті; 9) опис змін, що внесені до істотних умов договору. Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю може містити іншу інформацію (частина 8).
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22, правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України "Про публічні закупівлі", норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору.
Отже, з викладеного вбачається та матеріалами справи підтверджується, що під час виконання договору № 220/14/2/24/38 від 20.01.2024, сторонами було змінено його істотні умови, а саме обсяг закупівлі та ціну договору, шляхом збільшення обсягу постачання товару на 234 652 947, 32 грн, водночас без укладання додаткової угоди та оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю.
За вказаних обставин, у Міністерства оборони України відсутні підстави для здійснення оплати товару на заявлену позивачем суму.
Крім того. Слід зазначити, що відповідно до п. 6.1. Договору розрахунки за цим договором проводяться шляхом оплати за фактично постачені постачальником та прийняті представником замовника комплекти продуктів за умови надходження коштів з Державного бюджету України, передбачені на зазначені цілі, протягом 30 календарних днів з дня надходження до замовника належним чином оформлених відповідних документів.
Конституційний Суд України в пунктах 3, 4 свого рішення № 3-рп/99 від 08.04.1999, з'ясовуючи поняття «інтереси держави», встановив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. При цьому Конституційний Суд України вказав, що «інтереси держави» є оціночним поняттям.
Велика Палата Верховного Суду підтримала ці висновки, зокрема, в пункті 82 постанови від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 та підпункті 7.14 постанови від 28.09.2022 у справі № 483/448/20.
Відповідно до статті 46 Бюджетного кодексу України стадіями виконання бюджету за видатками та кредитуванням є: 1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету; 2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм, а також порядків використання бюджетних коштів; 3) взяття бюджетних зобов'язань; 4) отримання товарів, робіт і послуг; 5) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань; 6) використання товарів, робіт і послуг для виконання завдань бюджетних програм; 7) повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету).
Відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України. Казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету. Розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом (стаття 47 Бюджетного кодексу України).
Згідно з частиною першої статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років; довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов'язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я; середньострокових зобов'язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
Частиною 2 статті 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу).
При цьому, згідно з частиною 4 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що відсутність бюджетного фінансування в силу приписів статті 48 Бюджетного кодексу України позбавляє позивача права на оплату обсягу постачання товару на 234 652 947, 32 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у позові.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, слід зазначити, що всі інші доводи сторін не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Отже, колегія судів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач у встановленому законом порядку не довів належними і допустимими доказами порушення своїх прав з боку відповідача, а доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, зводяться до незгоди зі встановленими судом обставинами та до переоцінки доказів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 у справі № 910/9414/24 слід відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 у справі № 910/9414/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 у справі № 910/9414/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
4. Матеріали справи №910/9414/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 06.06.2025.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді С.А. Гончаров
О.М. Сибіга