"03" червня 2025 р. Справа № 914/2840/21
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів КРАВЧУК Н.М.
СКРИПЧУК О.С.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. ЗАГС №01- 05/1119/25 від 11.04.2025)
на ухвалу Господарського суду Львівської області області від 19.03.2025 (повна ухвала - 24.03.2025, суддя Чорній Л.З.)
у справі №914/2840/21
за заявою боржника ОСОБА_1 , м. Мостиська Львівської області
про неплатоспроможність фізичної особи
Господарський суд Львівської області ухвалою від 19.03.2025 клопотання АТ “Альфа-Банк» (перейменоване АТ “Акцент-БАНК») про закриття провадження у справі за вх. №15961/22 від 27.07.2022 задовольнив. Припинити процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією Дорожкіна Василя Костянтиновича, скасував мораторій на задоволення вимог кредиторів, провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 закрив. Клопотання арбітражного керуючого Дорожкіна В.К. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 75 795,00 грн, з яких: 75 700,00 грн основної винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією за період з 05.06.2024 по 31.10.2024 та 95,00 грн витрат задовольнив; стягнув з ОСОБА_1 на користь арбітражного керуючого Дорожкіна В.К. 75 700,00 грн основної винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією за період з 05.06.2024 по 31.10.2024 та 95,00 грн витрат.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.03.2025 прийняти нове рішення, яким задоволити вимоги апелянта та відновити процедуру реконструкції боргів.
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 16.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Львівської області області від 19.03.2025 у справі №914/2840/21 залишив без руху. Апелянта зобов'язав усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати докази сплати судового збору у розмірі 2 422,4 грн та докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження .
01.05.2025 через систему «Електронний суд» представник скаржника - адвокат Винниченко М.П. сформував заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в додатках якої містиися докази сплати судового збору у розмірі 2 422,4 грн і надав інформацію про те, що апелянт через електронну пошту побачив повний текст ухвали від 19.03.2025 - лише 03.04.2025, а його законний представник ОСОБА_3 в період з 24.03.2025 по 02.04.2025 перебувала у відпустці.
Західний господарський суд для встановлення усіх обставин, листом від 12.05.2025 витребував матеріали справи в суду першої інстанції.
29.05.2025 до Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №914/2840/21.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Враховуючи зазначене, останнім днем строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 19.03.2025 було 03.04.2025. Скаржник подав апеляційну скаргу лише 11.04.2025.
При цьому, колегія суддів оцінює критично покликання скаржника на ознайомилення із змістом ухвали лише 03.04.2025.
Так, матеріалами справи підтверджується, що оскаржувану ухвалу в електронному вигляді було доставлено до електронного кабінету боржника 24.03.2025 о 21 год. 55 хв., про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 278, т. 14).
За змістом ч. 10 ст. 242 ГПК України, судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, датою вручення оскаржуваної ухвали вважається 25.03.2025, а останнім днем строку на подання апеляційної скарги - 04.04.2025.
Щодо покликання апелянта на перебування у відпустці законного представника Винниченка М.П. в період з 24.03.2025 по 02.04.2025, суд зазначає, що скарником не надано належних доказів, які би підтверджували те, що адвокат перебував у відпустці.
Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).
При цьому, суд звертає увагу, що Європейським судом з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв “розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
У рахуванням зазначеного, колегія суддів вважає неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, осткільки таке зумовлене суб'єктивною поведінкою боржника, а не об'єктивними обставинами. Відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Частиною 4 ст. 260 ГПК України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.
Аналогічне правило передбачене п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 234, 256, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. ЗАГС №01-05/1119/25 від 11.04.2025) на ухвалу Господарського суду Львівської області області від 19.03.2025 у справі №914/2840/21.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою і додатками до неї надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК
Судді Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК